вхід реєстрація

Війна і Луцьк. ФОТО. ВІДЕО

Війна і Луцьк. ФОТО. ВІДЕО
9 травня в Україні - офіційний вихідний. Хтось у цей день святкує День Перемоги, інші не вважають це перемогою взагалі, для третіх це просто ще один вихідний.

Але факт залишається фактом – світ у сорокових пережив війну, яку потім назвали найбільшою та найжорстокішою в історії людства.

Друга світова війна для Луцька, як і для Волині загалом, розпочалася 1 вересня 1939 року, коли німецькі війська напали на Другу Річ Посполиту. Але внаслідок наступу Червоної Армії, Волинь була анексована до СРСР, що відтягнуло серйозні бойові дії ще на два роки.

Німецькі танки після запеклих боїв вступили в Луцьк 25 червня 1941 року. В той час місто бомбилося авіацією. Кілька бомб впало і на замок. А на теперішній вулиці Лесі Українки, яка безпосередньо перед війною носила ім’я Сталіна, було знищено половину забудови.
Солдати ідуть по вулиці Сталіна (Лесі Українки). Праворуч - будинок теперішнього Медичного коледжу
Солдати ідуть по вулиці Сталіна (Лесі Українки). Праворуч - будинок теперішнього Медичного коледжу

Солдати ідуть на Гнідаві. Над дальному плані - костел та кірха
Солдати ідуть на Гнідаві. Над дальному плані - костел та кірха

Фото з альбому німецького солдата
Фото з альбому німецького солдата

Руїни будинків на вулиці Костюшка (Ковельська)
Руїни будинків на вулиці Костюшка (Ковельська)

Солдат біля розбитого пам'ятника Леніну і Сталіну на місці сучасного ЦУМу. Позаду - будинки, які збереглися
Солдат біля розбитого пам'ятника Леніну і Сталіну на місці сучасного ЦУМу. Позаду - будинки, які збереглися

Німецькі солдати біля земельного банку на теперішній Винниченка
Німецькі солдати біля земельного банку на теперішній Винниченка

Збереглася німецька хроніка окупованого Луцька.

Після первинних руйнувань окупаційний режим одразу став налагоджувати в місті свої порядки. Одним із важливих напрямків діяльності режиму було впорядкування і контроль використання праці окупованих лучан.

Начальник Луцької окружної біржі праці Кнотг видав розпорядження, де йшлося, що всі працездатні мешканці зобов’язані до праці. На вимогу так званого уряду праці кожен мешканець був зобов’язаний прийти зі всіма особистими документами до уряду праці. Того, хто відмовлявся це виконувати, карали тюрмою, або каторжними роботами.
Німецькі солдати нагалядають за працею лучан на зруйнованих вулицях міста
Німецькі солдати нагалядають за працею лучан на зруйнованих вулицях міста

Зруйнований земельний банк
Зруйнований земельний банк

Зруйнований земельний банк
Зруйнований земельний банк

Руїни на вулицях Луцька
Руїни на вулицях Луцька

Танки на теперішньому Театральному майдані
Танки на теперішньому Театральному майдані

Німецький транспорт рухається по Красненському мосту
Німецький транспорт рухається по Красненському мосту

Німецькі військові на фоні зруйнованих вулиць Луцька
Німецькі військові на фоні зруйнованих вулиць Луцька

Ситуація в місті напружувалася і влітку 1942 року гебітскомісар Лінднер видав заборону на вільне пересування містом. Лучанам заборонялося виходити на вулицю з 22 вечора до 4 ранку. Мешканцям міста заборонялося навіть тримати велосипеди. Лінднер наказав облікувати усі велосипеда за прізвищами власників та відібрати їх на зберігання у гебітскомісарів. У виняткових випадках дозволялося мати велосипед простому міщанинові, але тільки за спеціальним дозволом із підписом та печаткою гебітскомісара.
Луцьк палає під час війни
Луцьк палає під час війни

Горить старе місто
Горить старе місто

Однак життя міста не зупинилося. Наприклад, із 19 довоєнних шкіл працювали 6. Працювала преса – газети Deutsche-Ukraine Zeitung на теперішній вулиці Винниченка та Ukrainische Stimme на вулиці Шевченка. Продовжували працювати майстерні, магазини, цехи.
Будинок Кронштейнів (напроти теперішньої прокуратури на Винниченка), де під час окупації була редакція газети Deutsche-Ukraine Zeitung
Будинок Кронштейнів (напроти теперішньої прокуратури на Винниченка), де під час окупації була редакція газети Deutsche-Ukraine Zeitung

Масові розстріли

Окупаційний час відбився на місті не тільки фізичними руйнуваннями інфраструктури й особливими порядками. Переважна більшість лучан була розстріляна німецькими та радянськими військами.

В колишньому монастирі бригідок розташовувалася сумнозвісна Луцька тюрма. Коли 22 червня 1941 року німецька армія ще не зайняла Луцьк, перші бомби вже впали на тюрму, від чого зчинився бунт. В обідню пору 23 червня начальник тюрми Стан та співробітники НКВД розстріляли приблизно 2000 в’язнів.
Луцька тюрма. Вигляд з боку Стиру
Луцька тюрма. Вигляд з боку Стиру

Ще більшу кількість розстрілів здійснили на території Луцьких шталагів. Шталаг – скорочено від німецького Stammlager – тип табору для рядового та сержантського складу. Луцькі шталаги були утворені на території тюрми та замку. З жовтня 1941 по червень 1942 року в шталагах були розстріляні, померли від голоду чи хвороб 10,5 тисяч військовополонених осіб. Станом на сьогодні на території міста виявили більше 30 масових поховань в’язнів шталагів.
Лучан ведуть по вулиці Сенкевича (Богдана Хмельницького). Будинок справа - той, де зараз військкомат. Позаду групи - школа №1
Лучан ведуть по вулиці Сенкевича (Богдана Хмельницького). Будинок справа - той, де зараз військкомат. Позаду групи - школа №1

Ще більше розстрілів зазнали луцькі євреї. Окупаційний режим одразу створив у місті єврейське гетто, основна частина якого зайняла так званий штетл Жидівщина – район проживання євреїв у південно-західній частині теперішнього заповідника. Цю територію одразу обгородили дротом і зігнали туди євреїв.
Євреї працюють на вулицях Луцька
Євреї працюють на вулицях Луцька

Знущання над євреями
Знущання над євреями

Понівечений корпус єврейського госпіталю на майдані Переца біля Головної синагоги
Понівечений корпус єврейського госпіталю на майдані Переца біля Головної синагоги

Комісар округи Лінднер видав заборону на вільне пересування містом євреям.

«Виходити євреям на вулиці поза дільницею, яка замешкана євреями, найсуворіше заборонено. Зупинятися на вулицях заборонено. Євреї, які порушать це розпорядження, будуть покарані смертю», - ішлося у забороні.

Єврейські помешкання були піддані погромам. Цінності були відібрані та вивезені в Німеччину. Для цієї мети на теперішній вулиці Градний узвів (тоді Бернардинська) існував обласний пункт мобілізації антикварних та дорогоцінних речей. Сюди з окупованої Волині звозилися дорогоцінні речі, відібрані не тільки у євреїв, а й усього населення, а потім вивозилися.
На території гетто панував голод та хвороби. Купи зруйнованих речей валялися просто на вулиці. Це яскраво ілюструють фотографії того часу.
Руїни луцького гетто на майдані Ринок. На задньому плані - єзуїтський костел
Руїни луцького гетто на майдані Ринок. На задньому плані - єзуїтський костел

Німецький автомобіль стоїть на території гетто
Німецький автомобіль стоїть на території гетто

Руїни гетто
Руїни гетто

Знедолені євреї сидять на власному понівеченому майні
Знедолені євреї сидять на власному понівеченому майні

Будні єврейського гетто
Будні єврейського гетто

Єврейська дитина поневіряється в луцькому гетто
Єврейська дитина поневіряється в луцькому гетто

В гетто привезли хліб
В гетто привезли хліб

У серпні 1942 року в’язнів єврейського гетто почали знищувати. Загалом за 2 місяці німецькі війська розстріляли приблизно 17 тисяч в’язнів гетто. На той час це більше половини населення міста. Євреїв проводили групами біля Великої синагоги і далі по теперішній Гнідавській виводили за місто, де й розстрілювали.
Луцьких євреїв ведуть по вулиці Сенкевича (тепер Богдана Хмельницького). Справа - сходи до сучасної міської ради, лівіше центру - театр імені Словацького (теперішній Ляльковий)
Луцьких євреїв ведуть по вулиці Сенкевича (тепер Богдана Хмельницького). Справа - сходи до сучасної міської ради, лівіше центру - театр імені Словацького (теперішній Ляльковий)

Місце масового розстрілу євреїв
Місце масового розстрілу євреїв

Німецький солдат стоїть над вбитим євреєм поблизу Луцька
Німецький солдат стоїть над вбитим євреєм поблизу Луцька

Унтершарфюрер Франц Гунке, який працював у луцькому гетто
Унтершарфюрер Франц Гунке, який працював у луцькому гетто


Тоді ж була підірвана головна синагога. Руйнувань зазнали й інші єврейські будівлі Луцька. Два штетли – Жидівщина та Вулька – були майже повністю стерті з поверхні землі. Аерофотозйомка до і після зруйнування цілих районів яскраво ілюструє масштаби знищення.
Фото з літака. Унизу - майже повністю зруйнований єврейський район Жидівщина. Теперішні вулиці Данила Галицького та Драгоманова
Фото з літака. Унизу - майже повністю зруйнований єврейський район Жидівщина. Теперішні вулиці Данила Галицького та Драгоманова

Зруйнований штетл на Вульці. Аерофотозйомка до (нижче) і після (вище) зруйнування
Зруйнований штетл на Вульці. Аерофотозйомка до (нижче) і після (вище) зруйнування

Зруйнована Велика синагога
Зруйнована Велика синагога

На початку лютого 1944 року Луцьк був зайнятий вже радянськими військами. Хоча це не був остаточний час закінчення війни, але для міста ця дата означала кінець військового режиму і руйнувань.
Радянські літаки під Луцьком
Радянські літаки під Луцьком

Вступ частини 1-го гвардійського кавалерійського Червонопрапорного корпусу в Луцьк 2 лютого 1944
Вступ частини 1-го гвардійського кавалерійського Червонопрапорного корпусу в Луцьк 2 лютого 1944

Внаслідок війни Луцьк на 60% втратив свої мешканців. Місто заселялося заново. Тут уже не було такого розмаїття культур, як раніше – вірменської, німецької, польської, караїмської, чеської, єврейської, російської. Післявоєнна відбудова перетворила Луцьк на звичайне радянське місто з вулицею Леніна і монументальною будівлею обкому партії та пам’ятником Леніну.

Підготував Олександр КОТИС (ВолиньPost)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 18
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
дякую. дуже цікаво!
Відповісти
Спасибі вам, Олександре! Добру справу зробили.
Відповісти
Дуже хороший і цінний матеріал. Молодець! Дивишся на деякі світлини - і мороз шкірою. Скільки ж тоді люди пережили! Скільки натерпілися! А відзначати чи ігнорувати День Перемоги - питання совісті і небайдужості кожного.
Відповісти
В обідню пору 23 червня начальник тюрми Стан та співробітники НКВД розстріляли приблизно 2000 в’язнів. Ірина,а ось і ваші переможці-"освободители".Чім вони лучші за німців?Ірино,і чому вас зараз не морозить?
Відповісти
Переважна більшість лучан була розстріляна німецькими та радянськими військами.

В колишньому монастирі бригідок розташовувалася сумнозвісна Луцька тюрма. Коли 22 червня 1941 року німецька армія ще не зайняла Луцьк, перші бомби вже впали на тюрму, від чого зчинився бунт. В обідню пору 23 червня начальник тюрми Стан та співробітники НКВД розстріляли приблизно 2000 в’язнів. Ось вам Іріно і совість,бо до цього ви чомусь байдужі.А ваші визволителі такіж загарбники як і німці з поляками.Не будьте сліпими.
Відповісти
Але внаслідок наступу Червоної Армії, Волинь була анексована до СРСР - це означае що наступ вівся на Польщу з другого боку Червоною Армією- таким же агрессором відносно Польщі як і німці.Пакт Молотова і Рібентропа вам не треба нагадувати.Про парад німців та советів після перемоги над Польщею в Бресті всі також знають.Про 40 000розстрілянних полоненних польскіх офіцерів знаємо.Ось вам і два союзника,розпочавших другу світову війну.А те що німці потім попередели совєтів і напали першими також не секрет.Що поляки,що німці,що совєти були ворогами незалежності України і не треба зараз хвалити когось з ніх бо всі оці візволителі приносили своі окупаційні закони і горе і смерть і концтабори всьому українському.Як що евреям тільки від німців,то українцям приходилось терпиіти від всіх оціх окупаційніх влад.То що нам та перемога одного агрессора над другим.Ще і Путін вам добре пояснів чія то перемога,и що без України вони перемоглиб.Як же всього цього можна не бачити і безсовісно ігнорувати...?
Відповісти
А матеріал гарний,бо дивлячись його,починаешь ще більш розуміти,що треба знати і шанувати свою історію,культуру Героїв, а не тіх і те що нам навязують чужиньці.
Відповісти
Дуже гарний матеріал!
Відповісти
Матеріал пізнавальний і цікавий. Дякую! Побільше б таких робіт!
Відповісти
Дякую за хороший історичний нарис!
Відповісти
Спасибо,авторы! Очень интересная статья.
Відповісти
Достойний матеріал. Побільше б таких, адже завдяки світлинам ми можемо повернутися в давній Луцьк. Так тримати і над таким працювати!
Відповісти
суперовий матеріал
Відповісти
спасибо интересно и познавательно
Відповісти
Із великою цікавістю прочитала матеріал і подивилася фото. Світлинам просто немає ціни.Такий журналістсьький доробок вартий уваги!
Відповісти
навіть у війну в юбках ходили не те що зараз економ варіант джинси від старої до малої
Відповісти
матеріал дуже цікавий , розкажу і пораджу іншим ознайомитись.Спасибі за вашу працю.
Відповісти
Луцьк німці кинули і відішли до Рожищ. Через 2 дні тут зявилися радянські війська
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час