«Фауст, або лиш той життя і волі гідний…» Гете у Волинському академічному обласному театрі ляльок

«Фауст, або лиш той життя і волі гідний…» Гете у Волинському академічному обласному театрі ляльок
Що сильніше: добро, чи зло? Долею керує вища сила, чи людина сама обирає свій шлях?

Відповіді на ці питання можна знайти у виставі «Фауст, або лиш той життя і волі гідний…» Йоганна Вольфганга фон Гете Волинського академічного обласного театру ляльок. Також постановка провокує до роздумів над поняттям «відповідальність», про цінність життя та як наші вчинки впливають на майбутні покоління.

Гете писав «Фауста» на перетині віків (1774-1831рр.). В основі тексту лежить легенда про доктора Фауста, якого спокушає диявол і дарує вічну молодість. Контракт з Фаустом Мефістофель закріплює кров’ю. А кінцем контракту мають бути слова з уст доктора: «Спинися, мить! Прекрасна ти!» - і після цього душа повинна потрапити в пекло.

Фауст проживає довге грішне життя, в якому є і вбивства, і розпуста, і знайомство з різною нечистю. Але подорожуючи в часі, він дбає про добробут людства, зводить греблю для блага майбутніх поколінь, своїм розумом приносить користь. В кінці він згадує про договір з дияволом і просить зупинити його життя.

Олексій Криворучко (Фауст) і Олег Даниленко (Вагнер)
Олексій Криворучко (Фауст) і Олег Даниленко (Вагнер)


Гете всупереч традиційному завершенню легенди передає Фауста в обійми ангелів і піднімає в небо. Його душа прощена завдяки всім добрим вчинкам.

В репертуарі Волинського академічного обласного театру ляльок йде вистава «Фауст, або лиш той життя і волі гідний…» Гете в адаптації Анатолія Юрченка і Павла Босого. Прем’єра якої відбулась у жовтні 2016 року. Жанр вистави визначено, як сучасний український парафраз. Парафраз – це переказ тексту своїми словами.

Сюжетну лінію режисер-постановник Павло Босий не змінив, але текст у сучасному перекладі інтерпретовано до подій, що відбуваються сьогодні в Україні. На мою думку, жанр вистави можна визначити, як трагедія. Оскільки її основні ознаки: непримиренний конфлікт особистості; головний герой помирає за свою високу ідею. А ці ознаки прослідковуються у виставі.

Олексій Криворучко (Мефістофель) і з.а. України Петро Савош (Творець)
Олексій Криворучко (Мефістофель) і з.а. України Петро Савош (Творець)


Прологом та епілогом до вистави стала шахова партія між Творцем (засл. арт. України Петро Савош) та Мафістофелем (Олексій Криворучко). Вищі сили полемізують про людські душі, минуле та майбутнє, про місце людини на землі. Актори виходять на сцену без ляльок і символізують собою божество. В довгій білій плахті Творець-Савош. Він спокійний, умиротворений, продумав партію на 10 ходів у перед. У чорному фраку Мефістофель-Криворучко – самовпевнений, підступний, меткий.

Художнє оформлення вистави складають: анімація, ляльки, костюми акторів та декорації. Сценографію створив Павло Босий, анімацію – Леонід Тивонюк. Глядачі відчувають себе спостерігачами подій, які досі їм були невідомі. Ніби таємниче третє око нарешті нам відкрилося і ми можемо усвідомити те - чого досі не знали. Авансцена оформлена в формі ока, зіницею якого стає проекція нашої планети Землі. Задник сцени заступає великий екран. Земля крутиться навколо своєї осі і містична атмосфера відчувається ще до появи акторів.

Шахові фігури на екрані рухаються самовільно, вони навіть не потребують, щоб гравці на них дивились. Мефістофель та Творець ведуть бесіду, їхні погляди скеровані у простір залу, але вони одночасно знають, який хід зробив суперник і можуть прокоментувати, що відбувається на шаховій дошці. Епізод співзвучний з християнським віруванням, де Бог знає кожного з нас та знає про всі наші вчинки.

Оксана Новосад (Маргарита)
Оксана Новосад (Маргарита)


Світ людей представлений ляльками. Це планшетні ляльки, актори відкрито керують ними і не приховані від глядача. Доктором Фаустом керує актор Валерій Семенюк, а після того як у тіло Фауста переходить Мефістофель – веде ляльку актор Олексій Криворучко. Це теж символізує як вища сила має вплив на людину. Лялька в руках різних акторів змінюється. Вся енергія актора передається персонажу через порухи рук, повороти голови, погляд. І так на початку вистави ми бачимо Фауста-Семенюка – мудрим доктором філософії, медицини, права та богослов’я. Він поважно веде розмову зі своїм ад’юнктом Вагнером (Олег Даниленко), його погляд суворий та вимогливий. Фауст у руках Олексія Криворучко повністю міняє свою поведінку: стає злим, всі рухи різкі, а коли мова заходить про війну – то бачимо суцільне умиротворення. Так ніби тоді все на своєму місці.

Костюми ляльок стилізовані під костюми епохи Відродження. У чоловіків: біла сорочка, коле (желет), панчохи і накидка. У Маргарити (Оксана Новосад) – це довга світла синя сукня з білими рукавами, а волосся спадає на плечі.

з.а. України Петро Савош
з.а. України Петро Савош


Місце, де відбувалась подія, окреслювали зображення на екрані: місто, шабаш відьом, камера темниці. Коли ми переносились у кабінет Доктора – бачили вітраж готичної троянди, схожий до того, що на Соборі Паризької Богоматері. Це символ колеса фортуни – неспинний круговорот часу. Такі міркування підсилює мелодія з «Carmina Burana» Карла Орффа. І дійсно режисер у постановці знайшов багато аналогів сьогоднішнім подіям. Мефістофель спокусив Вагнера і допоміг завоювати землі процвітаючих країн. Вже колишній ад’юнкт постає перед глядачами на прес-конференції в темних окулярах і стверджує, що його військ на території сусідньої держави немає. В цей час на задньому фоні по карті світу невпинно лазить велетенський колорадський жук, який поглинає країну за країною. Атлас швидко міняє кольори – Мефістофель століттями спокушав зажерливих ад’юнктів до воєн і проливання крові.

Під час виголошення промови Олег Даниленко своїм виразом обличчя, мімікою, манерою викладу тексту повністю злився з персонажем. І коли дивишся на Вагнера, то стає моторошно: лялькою легко маніпулює могутня сила зла. Силует Вагнера-Даниленко гіперболізує маштаби катастрофи.

У виставі останні слова Фауста дають надію. Він усвідомив, що своєю працею спонукав людей повірити у себе, жителі поневолених міст вимагати демократії. І з впевненістю, що його зерна добра проросли – він готовий віддатися смерті.

Епілог. Творець-Савош виходить на сцену через зал, щоб переможно завершити шахову партію. Для мене ідеєю вистави є поняття, що кожна людина народжується уже з часткою добра в душі. А як ми скористаємось своїм добром залежить від кожного з нас.

ТЕКСТ - Леся КАСЯНЧУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні статті
«Фауст, або лиш той життя і волі гідний…» Гете у Волинському академічному обласному театрі ляльок
26 травень, 2017, 09:30