«Палеоліт» луцького кіно

Кіно на великому екрані довело, що має право на існування. Хоч колись йому і прогнозували занепад – через доступність зручних для домашнього перегляду кіноформатів. Допомогли сучасна індустрія розваг і прогресивні технології. Та й про стару добру «магію великого екрана» не варто забувати.

У Луцьку донедавна цю саму магію пропонувало два кінотеатри – «Адреналін» і «Промінь». Проте останній, схоже, чим далі, тим більше перетворюється із колись «зубра» кінопрокату на його «мамонта»: через неспроможність відповідати сучасним вимогам кінопрокату тут не так давно… взагалі припинили демонструвати кінофільми.

Де беруться фільми у кінотеатрах?

Коли фільм закінчують знімати – він опиняється в руках дистриб'ютора.

«В кожній країні свої дистриб'ютори. Як правило, найпотужніші – транснаціональні. Вони хоч і мають в кожній країні іншу назву, але це одні й ті ж великі компанії. Є регіональні, які працюють в СНД. В Україні їх три: B&H Film Distribution – ця компанія, напевно, дає в прокат 40% фільмів, потім «Gemini» і компанія «Кіноманія», – повідомив генеральний директор кінокомплексу «Адреналін» Дмитро Гаврилов.

Дати майбутніх прем’єр фільмів розписуються приблизно за 6 місяців наперед. Дистриб'юторські компанії збирають власників кінотеатрів, роблять презентації, визначають орієнтовні дати прем’єр.

«Якщо в один тиждень буде йти кілька прем’єр одночасно, увага глядача розсіється і фільм не заробить грошей. Тому завжди дати погоджують і якісь прем’єри переносять на пізніший час», – каже Гаврилов.

У кінопрокатній справі існує поняття першого та другого екранів. Фільми першого екрана показуються раніше і коштують дорожче. Всі кінотеатри, які працюють першим екраном, отримують фільм одночасно.

Кінотеатри, які працюють другим екраном (це кінотеатри в невеликих містечках, райцентрах або кінотеатри, які працюють тільки другим екраном) демонструють фільм через два-три тижні, а то й місяць після прем’єри. До слова, саме за схемою другого екрана донедавна працював у Луцьку і кінотеатр «Промінь».

Кожен проданий квиток прем’єрного фільму ретельно контролюється дистриб'ютором. В договорі конкретно розписуються правила гри. Щодня (навіть у вихідні дні) кінотеатри роблять звіти про те, скільки було глядачів, за якою ціною продані квитки, в який час демонструвався фільм.

Дистриб'ютор встановлює мінімальну ціну квитка, решту регулює сам кінотеатр.

«Нині дистриб'ютори активно включаються в те, щоб отримати прямий доступ до програм продажу квитків. Щоб бачити, як відбувається продаж. Такі плани є. Проводяться постійні аудити з боку дистриб'юторів. Приходять від них люди, яких ми не знаємо, рахують кількість глядачів і звіряють. Все дуже серйозно», – запевняє Дмитро Гаврилов.

Виручку дистриб'ютор ділить з кінотеатром. В Україні правило - 50 на 50. Тобто половину коштів кінотеатр віддає дистриб'ютору.

Формати й апарати

Сьогодні існує три базові формати копій фільмів: плівка, цифровий формат («цифра») та DVD. Два перших – найпоширеніші. Основний «тренд» кінопрокату – «цифра».

«Дистриб'ютори зацікавлені в переведенні кінотеатрів на цифру. Їм дешевше. Адже копія на плівці коштує приблизно 10 тисяч гривень. А цифра – це вінчестер, з якого кінотеатр переписав собі на проектор фільм - і все», – розповідає Гаврилов.

Демонстрація фільмів у цифрі дуже вигідна дистриб’юторам ще й тому, що такий формат дозволяє встановити на нього спеціальний «ключ» – електронний захист, який дозволяє відтворювати кіно тільки у строго визначений час. А відтак не дає кінотеатрам «лівачити» з фільмом без відома дистриб’ютора.

За словами Дмитра Гаврилова, проектор, що дозволяє відтворювати такий формат фільму, коштує до 10 разів дорожче, ніж устаткування для плівкових копій.

«Але дистриб'ютори багато фільмів випускають у цифровому варіанті, і ти мусиш цей фільм показувати тільки там... Загалом із 370 кінозалів в Україні десь 160 облаштовані цим проектором», – розповів Гаврилов.

Не кіном єдиним

«Промінь» і «Адреналін» - єдині місця у Луцьку, де є можливість подивитися кіно на великому екрані. Щоправда, у першому – вже тільки теоретично: від квітня тут кіно не показують.

Останнім фільмом, який тут демонструвався, став «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». Та й то знаковий український фільм у «Промені» демонстрували виключно через те, що того вимагала громадськість.

Директор кінотеатру «Промінь» Костянтин Пантік розповів, що сеанси з квітня припинились через їхню збитковість.

«Фільми збиткові. Обладнання ще моїм попередником в 2007 році було списане. Ми за рахунок оренди, тобто проведення концертів, покривали збитковість кіно. Але оренду – 70% – забрали. От, наприклад з 20 тисяч гривень ми маємо 14 чи 15 перераховувати у міський бюджет», – сказав Пантік.

Мова про рішення Луцької міської ради від 28 лютого 2012 року «Щодо врегулювання оренди нерухомого майна територіальної громади Луцька». В цьому рішенні йдеться про те, що кошти, отримані від оренди у розмірі 70%, від загальної суми, перераховуються до міського бюджету, а інші 30% залишаються підприємствам, організаціям, на балансі яких перебуває майно.

Останніми роками основною діяльність КП «Кінотеатр «Промінь» було надання в оренду концертної зали. Відтепер, зі слів Костянтина Пантіка, коштів вистачає на зарплату чотирьом людям, які працюють на підприємстві, та на оплату комунальних послуг.

«Нас не фінансують і ніхто не допомагає. От ті копійки, що ми заробляємо, в нас ще забирають. Тому я змушений був скоротити штаб. Пенсіонерів на пенсію відправити. Деякі на біржу пішли», – додав він.

Пантік каже, що йому соромно за приміщення концертного залу та його технічні умови, особливо під час концертів заїжджих зірок.

«Все радянське. Гримерки – «радянський союз». Я планував їх зробити, але в нас забрали ті кошти…» – бідкається директор.

За період свого директорства аншлагів на кіно директор не пам’ятає. У кінозалі, який вміщує тисячу осіб, на кінопокази приходить 5-10 людей. Для порівняння: зі слів Дмитра Гаврилова, його кінокомплекс протягом місяця відвідує в середньому 20 тисяч глядачів.

«В нас бухгалтер працює, яка вже на цій посаді років 30. Вона сказала, що 10 років кінотеатр був збитковий», – зазначив директор КП «Кінотеатр «Промінь», який прийшов на роботу сюди у 2010 році.

* * *

Дмитро Гаврилов стверджує, що ключовий фактор успіху будь-якого кінотеатру – це комфорт для відвідувача (крісла, супутні послуги тощо), якісні звук та світло, і наявність прем’єр.

Це підтверджує і директор «Променя» Пантік: «Люди готові платити за послуги, але вони хочуть знати, за що вони платять. Треба, щоб були умови. Якщо тут умов немає, трансляція фільмів відбувається на застарілому обладнанні, погана якість зображення – це все і відбиває охоту йти в кіно», – каже він.

Відтак кінопрокат для «Променя» – у зачарованому колі: дистриб’ютори не хочуть працювати з кінотеатром, бо сюди ніхто не ходить (відтак і прибутку вони не отримають), а без прем’єр і глядача у театр не заманиш, і грошей на ремонт не заробиш…

Оксана ЦИМБАЛЮК (для ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.