вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Що робити, щоб не стати жертвою шахраїв

 Що робити, щоб не стати жертвою шахраїв
Технологічний процес не тільки поліпшив наше життя, зробив його більш комфортнішим і мобільним, а і породив нові види шахрайств. Здебільшого, вони стосуються банківських операцій, у процесі яких зловмисники виманюють інформацію про персональні дані у довірливих клієнтів, після чого у тих з рахунків зникають кошти.

Про те, як не потрапити на вудочку шахраїв, виданню Володимир медіа розповів заступник начальника Володимир-Волинського міського відділу УМВС України начальника кримінальної міліції Андрій Самусєв.

– Останнім часом зросла кількість шахрайств, пов’язаних із банківськими операціями. Звідки аферисти дізнаються номери телефонів?

– В окремих випадках – від недобросовісних працівників банку. Тому служби безпеки фінансових установ почали посилювати заходи, що обмежують доступ до персональних даних клієнтів. Однак чимало людей самі оприлюднюють у соцмережах свої контактні дані, наприклад, під час купівлі-продажу товарів. Зокрема, почастішали випадки шахрайств на сайтах торгівельних мереж, найбільше скарг стосується однієї з них – ОLX. Довірливі покупці переказують гроші за товар, в результаті ні коштів, ні товару. Зв’язатися з продавцем також неможливо, оскільки його номер не відповідає, і в мережі продавець теж відсутній, або ви є заблоковані. Щоб такого не сталось, варто скористатися послугою післяоплати.

– Не зважаючи на те, що на офіційних сайтах банків є інструкції про те, як уберегтися від аферистів, все ж чимало довірливих клієнтів стають їх жертвами. Що потрібно знати, аби цього не трапилось?

– Найперше варто зрозуміти, як влаштований цей процес. Вся система користування банківськими картками взаємопов’язана між собою, і є персональними даними клієнтів. Зокрема це банківська картка, її номер, CVV-код, пін-код картки, номер мобільного телефону, який прив’язаний до картки, логін і пароль, якщо ви зареєстровані в системі інтернет-банкінгу. Саме вони є «ключами», які відмикають двері від грошей, що знаходяться на балансі вашої картки. Тому не варто їх повідомляти нікому. І коли вам телефонують і представляються працівником банку та просять назвати номер картки з ПІН-кодом, мотивуючи тим, що вашу картку заблоковано, у жодному разі цього робити не слід. Або ж на вашу електронну пошту приходять листи, де вказується, що виграли велику суму коштів, машину, при тому просять вказати ті самі дані. Знайте, вас збираються ошукати.

Спосіб підтвердження платежу за допомогою смс або коду часто застосовують у сфері купівлі-продажу товарів в інтернеті. Наприклад, покупець повідомляє, що він оплатив вашу послугу, і для підтвердження платежу, потрібно набрати певну комбінацію цифр.

Набравши їх зі свого номера, людина таким чином переказує певну суму коштів на картку шахраю. Тож для того, аби уберегти свої гроші на банківському рахунку, найперше, ніколи не повідомляйте ваші персональні дані (пін-код, номер картки, логін і пароль, cvv-код) третім особам, навіть якщо вони представляються працівниками банку.

Працівники банку ніколи не перевіряють ваші персональні дані. Ніколи не розголошуйте коди, які приходять вам на ваш мобільний номер, і не набирайте на вашому телефоні невідомі вам комбінації цифр. Якщо ви підозрюєте, що маєте справу з шахраями, негайно телефонуйте на «гарячу лінію» банку.

– Крім випадків з мобільними ошуканствами, відомі й інші. Які з них є найбільш поширеними?

– У нашій практиці часто зіштовхуємось із «соціальними» шахраями. Це люди, котрі представляються соцпрацівниками, і під приводом обміну грошей або ж пропозицій допомоги, виманюють у довірливих громадян їхні заощадження. На жаль, здебільшого їхніми жертвами стають літні люди. Нещодавно у місті стався випадок, в результаті якого зловмисники намагалися обміняти фальшиві купюри на справжні у мешканців вулиці Сагайдачного. Господарі спочатку повірили їм, і вже були готові до обміну, але потім щось їх насторожило. Ті, зрозумівши, що зможуть отримати облизня, вирвали з рук гроші і втекли. Потерпілі викликали поліцію, і злочин було перекваліфіковано на грабіж.

Чимало скарг від громадян надходить на представників ромської національності, котрі під виглядом зняття порчі або поліпшення матеріального становища, спонукають людей віддавати останню копійку.

Нещодавно до відділення поліції зателефонувала жінка, яка є мешканкою Червонограда, і повідомила, що спіймала шахрайку. Коли ж ми приїхали на виклик для з’ясування обставин, виявилось, що кількома днями раніше до неї додому під час її відсутності прийшла циганка.

У будинку на той час знаходилась донька. Після розмови з гостею дівчина віддала тій усі гроші та цінності. Після повернення додому жінка викликала поліцію і… звернулась до ворожки, котра порадила тій їхати до Володимира-Волинського, і запевнила, що там знайде ту, яка ошукала її доньку. Постраждала так і вчинила, і в одному з ломбардів таки зустріла крутарку. На щастя, усі речі та погодилась повернути. Але це поодинокі випадки. Не завжди майно знаходить своїх власників, оскільки аферистами є звичайні гастролери.

Також чимало людей зіштовхуються з аферистами, котрі за допомогою мобільного зв’язку намагаються видурити гроші у громадян. Наприклад, телефонують батькам і повідомляють про те, що їхній син нібито збив на автомобілі людину. І одразу пропонують за певну суму вирішити питання. У такі моменти людина знаходиться у стресовому стані і нею керують емоції. Вона не одразу намагається перевірити інформацію і йде на поводу у пройдисвітів. Також чимало аферистів знаходяться у місцях позбавлення волі і, маючи доступ до Інтернету, ошукують довірливих громадян.

– Яке покарання несуть шахраї за свої дії?

– Насправді факт шахрайства важко довести. Адже, як я попередньо говорив, люди добровільно віддають зловмисникам гроші та інші речі. Тому й коли вдається розкривати такі справи, до суду вони доходять вкрай рідко. Оскільки у більшості випадків сторонам вдається домовитися про відшкодування збитків.

У протилежному випадку за подібний злочин термін винні несуть покарання. Так, заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, чи таке, що завдало значної шкоди потерпілому, – тягне за собою штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. І афера, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою, – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Тому, щоб не стати жертвами аферистів, раджу не бути надто довірливими і ретельно перевіряти інформацію, яку вони вам нав’язують. І обов’язково повідомляти про такі факти поліцію.

Текст - Жанна БІЛОЦЬКА


Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.