вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Без російських шкіл, але з російськими класами: особливості освітньої реформи

Без російських шкіл, але з російськими класами: особливості освітньої реформи
Більше грошей вчителям, менше перевірок, платні уроки і 12 років у школі - що зміниться у навчанні після ухвалення нового закону "Про освіту".

ВВС Україна розбиралась, що буде з освітою в Україні після ухвалення цього закону.

"Сьогодні ми де-факто з вами у "великій розтяжці". Одна нога у нас ще в радянській епосі, інша в ХХІ сторіччі... І тому цей закон буде визначати, яку генерацію сьогодні ми з вами будемо готувати", - заявив доповідач закону, депутат від БПП, Олександр Співаковський.

Його заклик у Раді почули. Після цілого дня дискусій 255 голосами "за" Рада ухвалила документ.

Новий закон, який Міносвіти, депутати і експерти готували майже три роки, замінить старий, який діяв ще з 1991 року.

Відтепер щороку на освіту виділятимуть не менше 7% ВВП. У 2016 цей показник становив близько 5%.


12 років

Одна з основних змін - це повернення до 12-річної освіти.
Діти, які підуть у перший клас у наступному навчальному році, закінчать дванадцятирічну школу у 2030 році.

У 1999 році Україна вже переходила на 12-річну школу. За міністра освіти Дмитра Табачника у 2010 році Рада повернула 11-річку.

З 12-річною школою погоджувались не всі парламентарі.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявляв, що у 18 років півкласу дівчат будуть вагітними.

Його колега по фракції Ігор Попов закликав не робити зі школи шлюбну агенцію і дати "змогу дітям продовжити професійне навчання після 11 років у школі".

До їхньої критики парламентарі не дослухалися. 12-річну школу ухвалили.

Таким чином, повна загальна середня освіта матиме три рівні освіти:

- початкова освіта - чотири роки;

- базова середня освіта - п'ять років;

- профільна середня освіта - три роки.

До школи діти ітимуть, як правило, з шести років. Хоча діти з особливими потребами зможуть починати вчитися й з іншого віку.

При цьому, наголошували у МОН, загальна тривалість навчання - разом із отриманням вищої освіти - не зміниться.

За словами міністра Гриневич, нова українська школа дозволить згодом перейти від 4-річного бакалаврату у ВНЗ до 3-річного за більшістю спеціальностей.

Шкільна автономія і менше перевірок

Зараз освітні програми для всіх шкіл уніфіковані і їх зверху спускає Міносвіти.

Відтепер школи зможуть розробляти їх самі. Проте перевірятиме їх все одно держава.

Класно-урочна система при цьому залишається, але у якій формі буде проходити урок, може обирати і школа, і вчитель.

Навчальні заклади звітуватимуть про всі гроші, які отримуватимуть.
Крім того місцева влада більше не перевірятиме школи, як це є зараз.
Ба більше, у законі немає прямої норми про існування обласних, районних відділів освіти.

"Місцева влада має вирішити, ліквідувати їх чи залишити", - каже пан Олександр Співаковський, який прогнозує, що відтепер заклади освіти перевірятимуть менше.

Раз на 10 років буде одна велика перевірка, яка називатиметься "Інституційний аудит".

Навчання вчителів

Кожен вчитель має вчитися не менше 150 годин упродовж 5 років. Де саме, обиратиме він самостійно.

Зараз це можна робити лише в інститутах післядипломної освіти, які, як визнають у МОН, "не завжди є зразком прогресивності".
За платні курси має платити держава або місцеві органи влади.

"Закон дозволяє різні форми підвищення кваліфікації та створює умови для справжньої вчительської автономії - щоб вчитель міг вчити, а не лише думати про звіти і папірці", - розповідала радник міністра освіти Іванна Коберник.

У вчителів також будуть свої "екзамени" під назвою "зовнішня незалежна сертифікація". За це їм обіцяють 20% надбавки до заробітної плати.

У Міносвіти сподіваються, що це стимулюватиме їх вивчати нові методики. Проте, щоб сертифікація почалася, потрібно ще виписати процедури.

Чи знайдуться гроші?

У Раді довго сперечались про підвищення зарплат для вчителів.
Автори закону пропонували за п'ять років підняти платню до приблизно 6 тис. грн, прив'язуючи її до чотирьох прожиткових мінімумів.
Зрештою проголосували за підвищення "до трьох мінімальних зарплат", а це 9600 грн.

Мінфін і раніше критикував підвищення до 6 тис. грн. Тому залишається питання, чи знайдуться ці гроші.
Міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що на таке підвищення в цілому потрібно 120 млрд гривень, а у 2018 році - 3 млрд грн.

Платні уроки

У школах легалізували платні уроки. Державні і комунальні навчальні заклади отримали право надавати платні освітні та інші послуги. Їх перелік затверджує Кабмін.

Як пояснюють автори проекту, є стандарти освіти, які надаються за державні кошти, все інше може запроваджуватись на розсуд школи.
"Наприклад, це може бути урок хореографії, на який школа запросила знаного майстра", - зазначив депутат Співаковський.

Такі уроки існували у школах і раніше, проте зараз це прописали у законі.

Різна освіта

Закон передбачає три форми здобуття освіти:
- формальна освіта - офіційна,
- неформальна - тренінги, гуртки, курси
- інформальна - самоосвіта.

Таким чином держава визнає, що така освіта може існувати, а її результати можуть визнати. Правда, для цього ще мають розписати процедури.

"Закон дає коридор для самоосвіти та тренінгів. Ви можете займатися самоосвітою, а потім прийти і показати результати", - каже пан Співаковський.

Можливим стає спільне фінансування установ освіти. Закон передбачає державно-приватне партнерство у сфері освіти на підставі договорів.
Це означає, що компанії можуть встановлювати свою освітню базу у навчальних закладах.

"Це відбувається і зараз, але нелегально. Компанія приходить в університет і каже: ми розгортаємо тут технічну базу, давайте у навчальних планах пропишемо години і разом будемо готувати студентів. Тоді вже контролюючі органи не будуть запитувати, що у вас робить цей 3D-принтер, чому ця компанія розмістила його тут і використовує вашу територію", - пояснює депутат Співаковський.

Права дітей


Автори закону вперше створили систему гарантування права на освіту для осіб з особливими потребами. Приміщення закладів освіти мають повністю відповідати вимогам доступності, йдеться у законі.

У разі потреби у навчальних закладах мають обов'язково створити інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Документ увів посаду освітнього омбудсмена, який має розглядати скарги на порушення права на освіту.

Без російських шкіл, але з російськими класами

Найбільші суперечки викликала 7 стаття про мову навчання.
Мовою освіти є державна мова, йдеться законі. З цим безумовно погоджувалися всі.

Сперечалися депутати через формулювання про мову навчання дітей нацменшин і корінних народів.

Комітет ВР пропонував надати їм право вчитися рідними для них мовами у дитсадках, початковій і середній школі, поступово збільшуючи кількість предметів українською.

"Коли дитина росте в угорському, румуномовному середовищі, вона не може всі предмети відразу вчити українською", - пояснювала міністр Гриневич.

З цим не погоджувалася частина депутатів. "Викладання має бути виключно українською державною мовою", - наполягав депутат від "Радикальної партії Олега Ляшка" Ігор Мосійчук.

Цю правку розглядали на спеціальній нараді фракцій і озвучили вже перед самим голосуванням - національним меншинам дали право вчитися їхніми мовами поряд з українською у дитсадках і 1-4 класах, а корінним народам ще і у середній школі у окремих класах (групах).

"Понять кримськотатарська, чи російська, болгарська школи більше не існує. Тобто будуть українські школи з російськими класами з першого по четвертий. Школи з кримськотатарськими можна з 1 до 11", - каже депутат Костянтин Усов, який входив до групи, що склала компромісне формулювання і оголосив його у Раді.

Проблема тільки в тому, що поняття "корінні народи" у законодавстві не виписано.

Як розповів голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, законопроект "Про корінні народи", можливо, розглянуть у вересні.

Мовами національних меншин, згідно з законом, в Україні є: білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська.

У МОН кажуть, що з цього документу реформа освіти тільки починається.

Далі Верховна Рада має розглянути закони "Про загальну середню освіту", "Про професійну освіту", "Про освіту дорослих", та зміни до закону "Про вищу освіту".

"У нової школи має бути інший зміст, інші методики навчання. Це не може бути авторитарний стиль, до якого звикла пострадянська школа: вчитель розказує, а діти мають відтворити почуте", - говорить міністр Лілія Гриневич.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
випустять в світ покоління неуків...
Відповісти
Цікаво, а як буде фінансуватися освітянська галузь по новому закону?
Відповісти
Основне, що ми маємо змінити в освіті - принципи навчання. Відсоток "якісних" учителів невеликий (можливо, третина). Це освічені прогресивні люди, які постійно вчаться самі і ведуть за собою дітей. А решта вчителів? Читають з підручника, або дають завдання дітям самим читати з підручника, не залучаючи ніяких додаткових джерел, цікавої для дітей інформації. А якщо дітей не зацікавити, знань не буде. Тому спочатку треба змінити контингент вчителів, а це можливо тільки за умови дуже високої оплати праці, а тоді і реформа відбудеться.
Відповісти