вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Історія та сьогодення луцької каналізації

Історія та сьогодення луцької каналізації
Каналізація Луцька почала будуватися ще у польський, міжвоєнний період, а її інтенсивна розбудова відбувалася у радянські часи. За незалежної України масштабної модернізації цієї системи так і не проводилося, адже для цього потрібні значні кошти, яких ні місто, ні держава вцілому немає.

Тому як наслідок маємо ситуацію, за якої значна частина об’єктів каналізаційної системи Луцька перебуває в аварійному стані, а необхідного фінансування для їх відновлення немає, - йдеться в публікації Громадського.Волинь.

Більше того, містом ширяться чутки: якщо не провести заміни труб у критичних зонах, не модернізувати очисні споруди, не збудувати нової зливної станції, то Луцьк може захлинутися у власних нечистотах. Так це чи ні? Який реальний стан каналізаційної системи міста? Що потрібно зробити, щоб покращити ситуацію? Відповіді на ці та інші питання ми спробували дати у нашому матеріалі.

Історія та сучасність луцької каналізації

Каналізаційну систему Луцька почали будувати на початку 30-х років ХХ століття. Колектор «Глушець» діаметром 1000 мм підключався до станції перекачки, яка відкачувала воду з міських луків (нині територія Парку культури і відпочинку ім. Лесі Українки), а також стоки з вулиць.

Основна розбудова місцевої каналізації припадає на 70-ті роки XX століття, коли відбувалася забудова 33-го та 40-го кварталів. В 1974 році уведені в експлуатацію міські каналізаційні очисні споруди.

Сьогодні до каналізаційної системи міста входять 217 км трубопровідної мережі (49% – понад 106 км, яких перебувають в аварійному стані), 20 насосних станцій та очисні споруди в с. Липляни.




Водночас, за словами посадовця, актуальною для міста є проблема засмічення каналізації, що відбувається з різних причин. По-перше, на це впливає значний термін експлуатації самих труб, а по друге, − зменшення об’єму стоків через зменшення кількості промислових підприємств.

Якщо раніше щодня по трубах міста протікало 70-80 тис. м3 нечистот, які під напором підчищають за собою трубу, то сьогодні стік зменшився до 40 тис. м3 на добу. Через те, що потік немає такої швидкості і створюються закупорення. Проте, останнім часом, ми придбали достатньо потужну прочисну техніку, і ця проблема дошкуляє нам все менше і менше.

Як працюють міські очисні споруди?

Проектна потужність луцьких очисних споруд 120 тис. м3 на добу. У зв’язку із тим, що протягом останніх років чимало місцевих підприємств не працює, стоків стало значно менше (45 – 50 тис м3 на добу).




Так, як очисні споруди Луцька функціонують вже більше 40 років без належної модернізації, то є чимало проблем, які потребують нагального вирішення. Зокрема, критична ситуація з переробки мулу на біоставках, який із часу існування очисних споруд не перероблявся і не утилізовувався. Особливе занепокоєння викликає зростання концентрацій миючих засобів у нечистотах.



Чи буде в Луцьку нова зливна станція?

Протягом останніх 5-ти років, особливо через розбудову сіл поблизу Луцька, постала гостра проблема скидання нечистот, тими суб’єктами, які не підведені до центральної каналізації.

Сьогодні усі навколишні села каналізації не мають. Фактично все відкачується спецмашинами. Раніше люди масово виливали стоки куди попало. Таких фактів було чимало і, це були три роки важкої боротьби із порушниками. Потрохи ситуація нормалізувалася. У нас сьогодні визначена точка для зливу на вулиці Мамсурова. Її робочий час з 9.00 до 18.00. Проте, тільки цього місця не достатньо і є потреба будівництва нової зливової станції.

За словами посадовця, розробка відповідної документації для такої споруди триває, але поки що основною проблемою є визначення земельної ділянки для її будівництва.

«Створення такого об’єкту вимагає дотримання багатьох екологічних, санітарних вимог та вартуватиме в межах 3 млн. грн. Врешті-решт, чому цю станцію повинно будувати тільки місто?

Адже 90% нечистот туди зливатимуть навколишні села, а не місто. Це має бути спільний проект. Можливо питання швидше вирішиться, коли відбудеться об’єднання тергромад. Ми подаємо поки одну точку на вулиці Мамсурова, район заводу ПрАТ «СКФ Україна». Інші наші мережі йдуть в межах міста і ми не можемо робити це там, бо не забезпечимо дотримання екологічних вимог. Можна звісно побудувати його на очисних спорудах, але я не знаю, як мешканці мікрорайону «Вишків» та с. Липляни віднесуться до того. Сподіваюся, що протягом місяця питання по землі вирішиться», − резюмує директор КП «Луцькводоканал».



На шляху до модернізації

Щоб вирішити усі вищезгадані проблеми та гідно відповісти існуючим викликам, потрібні чималі кошти. Законодавчі зміни, при яких у тариф закладається інвестиційна програма, дозволили КП «Луцькводоканал» акумулювати кошти. В тому числі − й для підтримки каналізаційної системи міста.

Це невеликі суми – приблизно 1 млн. 500 – 1 млн. 400 грн. в рік. Що нам вдалося зробити за ці гроші? Основні кошти направляємо на очисні споруди, а частину − на заміну насосного обладнання. Практично держава зовсім не фінансувала очисні споруди та каналізаційні мережі. Тому, все, що робилося для підтримки їх стану та ремонту, здійснювалося за рахунок коштів нашого підприємства.

Щодо очисних споруд, то масштабної модернізації за незалежної України тут так і не проводилося. По мірі надходження коштів здійснювалися ремонт чи заміна найпроблемніших деталей та об’єктів.

Хочу наголосити, що очисні споруди дуже дороговартісні, адже тут знаходиться багато складних об’єктів. Тому їх потрібно підтримувати у належному технічному стані. Якщо цього постійно не робити, то згодом будуть потрібні ще більші кошти. В останні роки ми поміняли багато шиберів на всіх технологічних процесах (авт. засувки). Була у нас проблема з аераторами. В даний час ми поміняли 4 аеротенки та закупили аератори системи «Аква-лайн». Третє питання – повітродувки. Для повноцінної роботи підприємства потрібно, щоб 2 повітродувки працювали цілодобово. Нині у нас встановлена і запущена в експлуатацію нова повітродувка системи «Robuschi». В майбутньому плануємо купити ще одну. Для порівняння, на старих повітродувках стоять електродвигуни потужністю 250 Кв., а в нових – електродвигуни потужністю 200 Кв. Це вже економія 50 Кв. Враховуючи те, що це обладнання працює цілодобово, то ефект значний.



Посадовець також додає, що Управління капітального будівництва Луцької міської ради заключило договір на виконання проектно-кошторисних робіт з київської інжиніринговою компанію, яка розробляє проект для очистки біоставків. Планується, що до кінця жовтня – середини листопада уся документація буде підготовлена.

Зауважимо, що паралельно проводиться робота по залученню проектного фінансування у цьому напрямку. Зокрема, у 2014 році КП «Луцькводоканал» отримало кредит від Північної Екологічної Фінансової Корпорації НЕФКО для модернізації та реконструкції систем водопостачання та водовідведення. Йдеться про кредит терміном на 5 років з відсотковою ставкою 6% річних в євро.

Загалом передбачається освоєння 550 000 євро. В рамках цієї ініціативи передбачено встановлення нового енергоефективного насосного обладнання на свердловинах, підвищувальних та каналізаційних насосних станціях, а також впровадження диспетчеризації та автоматизації системи водопостачання Луцька. Окупність проекту та повернення кредиту здійснюється за рахунок економії електроенергії, що стане можливим завдяки встановленню нового енергоефективного насосного обладнання та становить приблизно 4 роки.

Цей проект ми завершили практично. Нам вдалося поміняти частину насосного обладнання, 5 каналізаційних насосних станцій. Водночас, ми подали документи на нові кредити від Світового банку. Зараз цей проект розглядається в Мінрегіонбуді. Яка буде його доля? Я думаю, що шанси у нас великі отримати цей кредит. За його рахунок планується провести повну реконструкцію очисних споруд. Відповідно до попередніх обрахунків технічного заключення вартість таких робіт - 360 млн. грн.

Підсумовуючи….

Масштабна модернізація очисних споруд, заміна аварійної каналізації, будівництво зливної станції – це основні завдання, які сьогодні стоять перед КП «Луцькводоканал» та керівництвом міської ради.

Звісно, кошти для цього потрібні чималі. Де їх знайти? Очевидно, що це має бути комплексне фінансування і місцевої влади, і Мінрегіонбуду, і «Луцькводоканалу», і міжнародних організацій. Більше того, фінансування модернізації луцької каналізаційної системи повинне бути одним із пріоритетів розвитку міста, а не виділятися за залишковим принципом. Якщо цього не зробити, то вартість ремонту та відновлення цих об’єктів з кожним роком шалено збільшуватиметься, а ризик екологічної катастрофи буде актуальним не лише у чутках, а й в реальності.

Автор – Дмитро Безвербний, фото – Данило Гетьман

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Прокуратура зняла підозру з Корчука ?..
Відповісти
Дик чого ви сидите і повітря у репортажах розгоняєте - робить що небудь !!!
Відповісти
Стир мертвий,знов пустили слиз,ранiше витягнеш корягу з води,то на нiй повно всяких комах,жучкiв,а зараз один слиз i всi мовчать.В Маяках такий сморiд, що неможливо до води пiдiйти,а це друзi вже екологiчна катастрофа,перетворили Стир в стiчну канаву.
Відповісти
Останні статті
Історія та сьогодення луцької каналізації
20 листопад, 06:38