вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Більшість музикантів є хорошими математиками, - декан з ЛНТУ Ростислав Редько

Більшість музикантів є хорошими математиками, - декан з ЛНТУ Ростислав Редько
Навіть будучи спеціалістом технічної галузі, людина може знайти у собі творче начало, поєднуючи дві абсолютно різні особистості. Створюючи музику, можна інтерпретувати її на математичний лад, викладаючи на папері ноти як точну науку.

Поряд з тим, людина може реалізовувати себе як керівник, тримаючи під своїм керівним крилом не одну сотню підопічних. Водночас, можна мати тонку душевну натуру і намагатися привити в людях найважливіші життєві чесноти: любов, доброту, повагу та смиренність.

Можна подумати, що цей ліричний відступ - звичайний політ творчого натхнення, проте усі ці слова стосуються однієї людини, якій вдається поєднати у собі, здавалося б, несумісне. Втім Ростиславу Григоровичу Редьку таки вдалося стати прикладом для багатьох, демонструючи як можна стати очільником факультету комп'ютерних наук та інформаційних технологій Луцького НТУ, писати музику і дарувати її своєму слухачеві у саксофонному звучанні, бути фахівцем технічних наук і напрочуд цікавою, інтелігентною, мудрою особистістю.

Про освіту в Україні та за кордоном, про музику «технаря» та духовні цінності, читайте в інтерв’ю.

-Ви закінчили Луцький індустріальний інститут, здобувши спеціальність «Металорізальні верстати та системи». Як ця наука пов’язана із факультетом комп'ютерних наук та інформаційних технологій, який Ви нині очолюєте?

-Так, дійсно я закінчив Луцький індустріальний інститут у 1994 році за спеціальністю «Металорізальні верстати та системи». Ця спеціальність у той час була досить популярною. Кафедра, що обслуговувала спеціальність, знаходилась у центрі міста Луцька в приміщенні, де тепер знаходиться прокуратура.

Керував кафедрою один із трьох наявних в інституті професорів – Гордєєв Олександр Федорович, а штат кафедри на 50% складався з професора, кандидатів наук, доцентів, які здобували свій фах у провідних вузах Радянського Союзу, зокрема Москви, Томська і інших. У нас на кафедрі в той час був один з найбільших обчислювальних центрів України на базі ЕОМ СМ-1420, який обслуговували близько 10 висококваліфікованих інженерів. Крім того, перші персональні комп’ютери 1-го, 2-го і 3-го поколінь першими в Україні з’явились на нашій кафедрі - МРВ та ОГВС (металорізальні верстати та обладнання гнучких виробничих систем) в період з 1989 по 1994 роки.

Кафедра завдяки виконанню багатьох держбюджетних та госпдоговірних тем була найбагатшою кафедрою України, тому мала змогу купувати дорогу на той час комп’ютерну техніку, а також верстати з ЧПУ (числовим програмним управлінням), які на сьогодні коштують мільйони євро, а в той час вони у нас були.

Тому тоді кожен випускник кафедри знав мінімум 2 мови програмування – Basic i Fortran, умів запрограмувати верстат з ЧПУ на виготовлення будь-якої деталі. Усі курсові та дипломні проекти виконувалися з використанням комп’ютерної техніки і найбільш передового програмного забезпечення. На підвищення кваліфікації на кафедру приїжджали фахівці зі всієї України і з-за кордону, зокрема з Китаю.

І – найголовніше. З кафедри МРВ і ОГВС, яку я закінчив, започаткували свою діяльність такі комп’ютерні кафедри: автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, комп’ютерних технологій професійного навчання (тепер комп’ютерних технологій), на основі яких у 2005 році і був створений факультет КНІТ. Першим деканом цього факультету був випускник кафедри МРВ та ОГВС Лотиш Володимир В’ячеславович – теж верстатник. Та й більшість викладачів теперішніх комп’ютерних кафедр – випускники технічних кафедр.

Ще кілька історичних моментів щодо мого комп’ютерного минулого. Перший ПК 5-го покоління на базі мікропроцесора AMD 5x83-133 МГц (аналог Pentium 75, у той час - чудо техніки) вперше з’явився у мене ще у 1996 році, якого тримали на кафедрі «під трьома замками». На ньому здобували комп’ютерну грамоту тодішні і сьогоднішні генії комп’ютерної техніки, зокрема завідувач кафедри комп’ютерних технологій, тепер директор ТК Луцького НТУ Герасимчук Олег Олександрович, а також багато інших людей.

З 1999 року упродовж 9 років я викладав інформатику та інформаційні системи у Волинському інституті МАУП ім. В.Липинського, Волинському інституті економіки та менеджменту. У себе на кафедрі комп’ютерного проектування верстатів та технологій машинобудування викладав такі комп’ютерні предмети: «Комп’ютерні технології», «Основи автоматизованого проектування», «Системи автоматизованого проектування верстатів». На кафедрі комп’ютерних технологій викладав дисципліну «Інформаційні системи та технології» тощо.

Тобто вважаю, що у моїй професійній діяльності комп’ютер був для мене основним помічником та інструментом.

-Майже 10 років тому Ви здобули другу вищу освіту за спеціальністю «Управління інноваційною діяльністю». На Вашу думку, достатньо у Луцьку чи в Україні таких сучасних підприємств, закладів чи установ, де справді можна втілити у життя інноваційні технології?

-Новація – це нове рішення якоїсь задачі, наукової проблеми у будь-якій сфері діяльності людини – рішення на папері. Якщо новацію впровадити на виробництві – це вже називається «Інновація». Це так нас трьох (мене, теперішніх ректора Савчука П.П. і декана ТФ Заболотного О.В) навчали на кафедрі менеджменту і маркетингу при оволодіванні спеціальністю «Управління інноваційною діяльністю».

Новацій ми створюємо дуже багато. Тільки в нашому університеті кожного року отримуємо близько 40 патентів України на винаходи або корисні моделі, біля 10 свідоцтв на авторське право (переважно на комп’ютерні програми) і інші. А ось із впровадженням цих новацій є певні проблеми, пов’язані в основному із відсутністю грошових коштів. Потужні підприємства в Луцьку є – це, в першу чергу, міжнародний холдинг «Модерн-Експо», підшипниковий завод «СКФ Україна» та корпорація «Богдан Моторс». На цих підприємствах втілюється у життя багато інноваційних технологій.

Наші волинські вчені майже усі свої наукові розробки впроваджують на цих підприємствах на рівні актів впровадження, актів випробувань, але без належної винагороди, що не стимулює до подальших наукових досліджень і розробки інновацій. Комп’ютерні інновації знайшли більш широке застосування – у формі сайтів, інтернет-магазинів, комп’ютерних програм тощо, які використовуються майже усіма сучасними підприємствами.



-Кілька років тому Ви проходили стажування у Німеччині (в Берлінському технічному університеті). Що можете сказати про рівень освіти за кордоном і в Україні? Які, на вашу думку, є недоліки та переваги там і тут, до чого варто прагнути?

-Переваги освіти і науки в Європі – повне забезпечення студентів і науковців сучасним обладнанням, приладами, інструментами. Це є перевагою там. Відсутність у нас сучасного обладнання, приладів та інструментів, відсутність належного фінансування навчального процесу і науки – це недоліки тут. Там студенти більш ліниві, навчаються у ЗВО по 7-10 років, 50% з них взагалі не завершують навчання – це їхній основний недолік.

Наші студенти більш розумні і більш працездатні – це наші переваги. Проблем із мотивацією до навчання і рівнем заробітної праці у випускників комп’ютерних спеціальностей значно менше, ніж у студентів технічних та економічних спеціальностей.

До чого потрібно прагнути? Мабуть до того, щоб виховувати у собі та прививати студентам такі духовні цінності, як відповідальність, доброчесність, повага один до одного, смиренність і поставити собі за мету не якісь матеріальні блага, а більш високі цінності, головною з яких, як пишеться у Святому Писанні, є Любов.

У нас в Україні створені для цього дуже хороші умови – матеріальних благ мало, зачепитись за них не реально – тому розвиваймо духовні цінності. До речі, роботодавці ставлять в пріоритет не фахові знання випускників, які можна набути за кілька років, а хороший характер, відповідальність, чесність, яких набути і виховати дуже важко – майже неможливо.

-Ви маєте 4 деклараційних патенти України на винаходи та 1 патент України на винахід, який відзначено Державною службою інтелектуальної власності кращим у Волинській області за 2011 рік. Що це за винаходи і у чому полягає їх цінність?


-Під час навчання в аспірантурі я активно займався наукою, зокрема вдосконаленням пристроїв затиску токарних верстатів-автоматів та напівавтоматів. Разом із керівником були розроблені нові елементи цих пристроїв, нові технології їх виготовлення і технології їх відновлення, які були запатентовані.

У той час, у 1996-1997 роках, патенти на корисні моделі не видавались, замість них видавались деклараційні патенти на винаходи. У 2011 році у співавторстві з моїм аспірантом Борисом Придальним було отримано патент України на винахід (електро-магнітний привід затиску багатошпиндельних токарних автоматів), який було визнано кращим винаходом на Волині Державною службою інтелектуальної власності.

Цінність цих винаходів полягає у підвищенні довговічності і ефективності роботи затискних механізмів багатошпиндельних токарних автоматів та напівавтоматів.

-Ви є членом громадської організації «ВОЛИНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВЧЕНИХ ТА ІННОВАТОРІВ», яку очолює Петро Савчук. Розкажіть про діяльність організації і якими її досягненнями можете похизуватися впродовж останнього часу?

-Діяльність цієї громадської організації спрямована на активізацію наукової та інноваційної діяльності творчих та обдарованих людей для покращення рівня життя громадян України. Одним із важливих напрямків діяльності організації є проектна діяльність.

Громадська організація «ВОЛИНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВЧЕНИХ ТА ІННОВАТОРІВ» підготувала більше 10 міжнародних проектів і приймала участь як партнер в реалізації кількох з них, зокрема:

«Розвиток співробітництва в галузі санаторно-курортного туризму на польсько-українському прикордонні», терміни реалізації проекту – 2013-2015 роки, бюджет проекту 2 млн. євро.

«Відновлення магістрального водного шляху Е-40 на ділянці Дніпро-Вісла: від стратегії до планування», терміни реалізації проекту – 2013-2015 роки, бюджет проекту 1 млн. євро і інших.

Результатом реалізації першого проекту є новий водолікувальний комплекс в селі Грем’яче Ківерцівського Району (на території санаторію «Пролісок») з новітнім медичним обладнанням. Там же створено і обладнано туристичний центр, зокрема закуплено 20 велосипедів, човни, рафти, палатки тощо. Результатом реалізації 2-го проекту є ТЕО доцільності відновлення воднотранспортного шляху Е-40 для можливості перевезення крупногабаритних вантажів річками України, Польщі і Німеччини, що є більш економічно вигідним і екологічно чистішим.



-Не може залишитися непоміченим той факт, що шаленими темпами у світі розвиваються ІТ-технології. Без комп’ютерних інновацій не минає жоден день пересічного українця, що вже й говорити про освітню та наукову діяльність. Який, на Вашу думку, має вплив ІТ-індустрія саме в освітній галузі та які нові вимоги вона диктує в освітньому процесі?

-ІТ-індустрія розвивається досить швидкими темпами. З’являються нові ІТ-спеціальності, наприклад «Кібербезпека», з’являються нові професії, сфери практичної діяльності, пов’язані з напрямком світових трендів розвитку ІТ в бік Cloud-систем, BigData, DevOps, IoT та перспективних мов програмування. Головною проблемою тут є розрив між рівнем випускників ЗВО та вимогами, які виставляє ринок, що зводиться до кадрового голоду в сфері ІТ.

Програма навчальних закладів зовсім не пристосована до вимог сучасного бізнесу, випускники не мають розуміння у веденні реальних проектів та в роботі з актуальними технологіями. Для підготовки конкурентних кадрів потрібно паралельно з суто технічними дисциплінами вводити курси з основ менеджменту, ведення комерційних проектів, роботи з клієнтами, маркетингу проектів, промислового програмування.

Так як більшість сучасної навчальної літератури та супровідних документів у сфері ІТ викладені англійською мовою, необхідністю для співробітника в області ІТ вже сьогодні є знання англійської мови.

Аналізуючи ці проблеми фахівці у сфері ІТ визначили такі варіанти виходу із ситуації:

сформувати вимоги до навчальних програм з ІТ‑спеціальностей з урахуванням світових трендів розвитку ІТ (Cloud-системи, BigData, DevOps, IoT та перспективні мови програмування);

запросити до процесу формування та аудиту стандартів ІТ‑освіти представників ІТ-спільноти України, представників з ІТ бізнесу, адже саме вони будуть забезпечувати роботою випускників, а також незалежних IT експертів, що мають досвід в сфері та бачення щодо перспектив розвитку ІТ;

обрати стратегії розвитку освітніх програм і стандартів у сфері ІТ на основі новацій ІТ-індустрії та вимог ринку IT до рівня професійних компетенцій та кваліфікацій ІТ-спеціалістів;

налагодження профільної системи післядипломної освіти для оперативного підвищення кваліфікації спеціалістів, їх перепідготовки та отримання чергової кваліфікації тощо (за моделлю «освіта протягом життя»).

-Комп’ютерні науки мають чималий попит серед молоді… чи збільшується зацікавленість абітурієнтів власне Вашим факультетом?

-Дійсно, комп’ютерні науки мають чималий попит серед молоді. Сьогодні усі хочуть бути комп’ютерниками. Мені, як декану, дуже легко проводити набір студентів на навчання. Чому так? Мотивація до оволодіння комп’ютерною спеціальністю досить висока.

По-перше, випускника чекає високооплачувана робота (від 500 до 2000$), по-друге, немає прив’язки до стаціонарного робочого місця: інтернет-мережа є в будь-якій точці планети Земля, взяв у рюкзак з собою ноутбук і поїхав працювати улюбленими місцями. По-третє, ІТ-сфера стрімко розвивається і з кожним роком з’являються все нові і нові професії комп’ютерного спрямування, тобто фахівець у сфері ІТ завжди буде мати роботу.

-Нещодавно медіа сколихнула звістка про факт майнингу криптовалюти в стінах Луцького НТУ. Тема викликала жваве обговорення серед лучан. Крім того, під час зустрічей представників університету із майбутніми абітурієнтами, школярі цікавляться, чи їх навчать добувати біткоїни. То чи навчаєте Ви такому своїх студентів?

-Своїм студентам ми вже давно розказуємо технологію майнингу криптовалюти, особливості побудови ферм. На дні відкритих дверей, що відбудеться в кінці квітня, ми плануємо це продемонструвати нашим абітурієнтам.



-Розкажіть детальніше про КНІТ. Якими сучасними технічними можливостями можете похизуватися, можливо, новітнім обладнанням?


-Станом на сьогодні на факультеті КНІТ ведеться підготовка фахівців за 5-ма спеціальностями:

015 Професійна освіта (Комп’ютерні технології);

121 Інженерія програмного забезпечення;

122 Комп’ютерні науки;

123 Комп’ютерна інженерія;

125 Кібербезпека.

На факультеті КНІТ діє 8 спеціалізованих лабораторій, обладнаних сучасними комп’ютерним та мультимедійним забезпеченням, системами передачі даних та іншими спеціалізованими пристроями та наочним приладдям.

До складу факультету входить тепер три кафедри: кафедра комп’ютерних технологій, кафедра комп’ютерної інженерії, кафедра фундаментальних наук. Дві з них є випускаючими. Викладачі факультету ­- досвідчені фахівці у сфері ІТ, з яких 2 доктори наук, професори, 20 кандидатів наук, доцентів. На факультеті навчається близько 700 студентів. Практично усі випускники працевлаштовуються за спеціальністю.

-Чи співпрацюють науковці факультету із закордонними партнерами?


-Науковці факультету співпрацюють із провідними університетами Польщі, Німеччини, Іспанії, Республіки Білорусь, США та іншими. Зокрема в таких напрямках: розробка і реалізація спільних проектів, стажування, виконання спільних наукових досліджень та написання спільних наукових праць.

-Часто в народі кажуть, що люди, які займаються творчістю, не здібні у точних науках і навпаки. Ваші ж студенти знають, що окрім наукової діяльності Ви маєте ще й хист до музики, граєте на саксофоні. Розкажіть, як вдається поєднувати у собі дві кардинально різні особистості?

-Взагалі музична статистика показує, що більшість музикантів є хорошими математиками. Для мене математика теж була улюбленим предметом. Музикантам притаманне логічне мислення, тому що нотки одна з одною логічно пов’язані у певні мелодійні послідовності.

Музика для мене є заспокійливим засобом. Коли граєш якусь красиву мелодію, ти забуваєш про все, відриваєшся від земного і входиш в контакт з Божественним, внаслідок чого твоя душа очищується від усього негативу. Тому найкращий мій відпочинок – це музика, яку я виконую сам. Слухати музику я не люблю – я люблю її виконувати. Так само як дивитись футбол я не люблю – я люблю грати у футбол.



-Традиційне для наших співрозмовників бліц-опитування:

Президент: президенти у нас усі хороші

Країна: Україна (закордон мені не подобається)

Місто: Луцьк (краще за Берлін, інші польські міста)

Море чи гори: Світязь (чиста вода, більш доступне), гори Карпати (тому що вони українські)

Стиль одягу: зручний, діловий

Кухня: супи, борщі, запарені крупи (з мінімальною термообробкою), свіжо зірвана зелень

Безалкогольний напій: джерельна вода (Баївська)

Алкогольний напій: люблю будь-який якісний алкогольний напій (хорошу самогоночку, вино, віски, коньяк тощо), але в невеликій кількості

Текст - Ілона Карпюк, інформаційний відділ Луцького НТУ
Фото – Олександра Містюк, інформаційний відділ Луцького НТУ

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Крутий мужик! Не знав, що він вже декан!
Відповісти