вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

«Тут політика переважає над здоровим глуздом і життям обласного центру», – Дмитро Добродомов про вибори у Луцьку*

«Тут політика переважає над здоровим глуздом і життям обласного центру», – Дмитро Добродомов про вибори у Луцьку*
Дмитро Добродомов за 20 років журналістської та політичної діяльності встиг стати одним із найдосвідченіших медійників країни. Хоча наразі він - народний депутат, Добродомов продовжує вести програму на «4 каналі». А «Народний контроль» - політична сила, яку він очолює, заявила про себе саме гучними антикорупційними розслідуванням в телевізійному форматі.

Нині Добродомов, як депутат та один із опозиційних лідерів, відвідує різні міста України та активно веде переговори, щоб об’єднати демократичні сили навколо єдиного кандидата в президента та його команди, аби разом перемагати на виборах.

Саме про інформаційний простір, проблеми Волині, перспективу оновлення влади та оновлення країни загалом наша розмова у Луцьку.

- Перше запитання про Вашу нову програму «Ми зможемо!» на 4 каналі. Очевидно, що це як гасло, яке до чогось має стимулювати. Який сенс у нього вкладаєте і, власне, що зможемо?

Це новий телеканал. Мене запросили проводити авторську програму, на якій активно пояснювати людям про всі ті ініціативи, які приймають Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Адміністрація Президента. Тобто роз’яснювати, що вони конкретно несуть і якими вони мали би бути, щоб дійсно був результат. Бо ці всі псевдореформи, не мають нічого спільного з реальним життям людей. У Луцьку зустрічався з лікарями, працівниками «Луцьководоканалу», зі студентами. Всі відчувають, що стало лише гірше. А «ми зможемо» передбачає, дуже просте: вони не змогли. Давайте розберемося, хто «вони». Вони – це банда, котра після мирної Помаранчевої революції у 2005 році, якій ми довірили країну, все спаплюжила, погрузла в скандалах, корупційних схемах. Які, до речі, привели Януковича до влади з усіма трагічними наслідками. Давайте уважно подивимося на нинішній політикум при владі. Це ті самі люди, котрі далі хочуть залишитися там, де вони і є. Я переконаний, мою думку поділяє більшість: вони не змогли. Я вважаю, що ми зможемо спільно, я хочу окремо на цьому зупинитися, перезавантажити країну.



- Президентські вибори - це шанс для такого перезавантаження. Чи є реальна стратегія, хто зможе принести реальні зміни та виграти ці вибори або парламентські після?

Я переконаний, що одна стратегія сьогодні реально допоможе. Давайте подумаємо разом, що відбувається останні двадцять років в країні. Нею керують кілька олігархічних кланів. За великим рахунком, це п’ять-шість сімей, які чудово знаємо за прізвищами: починаючи від Ахметова та закінчуючи Фірташом. Так чи інакше вони мають колосальні інформаційний, фінансовий та адміністративний ресурси. І їхня шахівниця – чотири склади в парламенті. Сьогодні вони керують не тільки групами, а й фракціями. Це дозволяє мати їм більшість, ситуативну більшість, потрібну більшість. Їм треба проводити лобістські або кадрові відверто корупційні речі, до яких вони абсолютно звикли. Такий стан речей їх влаштовує. Влаштовує корупційна складова, мажоритарка. Що ми можемо їм протиставити? Ми – це партії демократичної опозиції, які не перебувають під впливом олігархів: «Народний контроль», який я очолюю, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, «Європейська партія» Миколи Катеринчука, «Сила людей» Олександра Солонтая, «ДемАльянс» Василя Гацька, «Хвиля» Віктора Чумака, «Самопоміч» Андрія Садового. Це величезна кількість молодих, амбітних, прогресивних сил. Я переконаний, що ми маємо об’єднатися в єдину демократичну партію.

- А є план об’єднання? Чи готові вони?

Ми не лише готові, а й уже зробили перший крок у травні: «Народний контроль» і «Громадянська позиція» створили платформу «Народної довіри». Про це вже чітко заявили. Ми відкриті для тих учасників, про яких говорили вище. Нині триває процес перемовин. Так, потрібно відкинути деякі амбіції. Це питання для того, щоб вийти на єдиного кандидата у президенти. Вибори – це інструмент для перезавантаження країни.



- Чи буде праймеріз, щоб визначити одного кандидата?

Я наполягаю на праймерізі і вважаю, що це абсолютно нормально, щоб до грудня визначити єдиного кандидата. Кілька соціологічних опитувань буде цілком достатньо. Ми ж на взаємній довірі працюємо і працюємо на результат. У нас є 4 депутати, ну і що? Я свідомий того, що у нас в наступному парламенті буде 24, але і цього мало. Потрібно 226. Завжди на зустрічах ми говоримо одну річ, що одна партія не здатна перезавантажити країну. У нас забракне людського ресурсу. Маю на увазі – від голів райдержадміністрацій до президента. Це десятки тисяч людей. Перезавантаження країни має бути на конкретних програмах, обличчях та засадах. Я зареєстрував законопроект в останній тиждень роботи сесії у Верховній Раді. У якому йдеться про те, що кандидат у президенти під час виборів має показати ключових людей, котрих планує згідно своєї президентської квоти на розгляд парламенту. Мова йде про генерального прокурора, голову СБУ, голову Нацбанку, Міністра оборони, Міністра закордонних справ. Після минулих виборів у влади з’явилися Гонтарева, Луценко, Вовк в НКРЕ і інші ставленики тих чи інших олігархів через договорняки. Треба, щоб люди бачили, за кого голосують. Хто конкретно у них буде, наприклад, головою Нацбанку? Що буде з гривнею, кредитами, з конкретними програмами? Більше того, згідно з законопроектом ці люди мають бути партійними і підтримані у своєму професійному середовищі.





- Де можна взяти кошти на реформи?

Я Вам на пальцях поясню, де можна взяти другий бюджет країни. Дуже просто: українська митниця, де мінімум 150-160 мільярдів гривень там пропадає. Ну, це така вічна боротьба з вітряками, скажуть. Ні, це неправда. У нас є асоціація з Євросоюзом. Будь ласка, під’єднайте наші комп’ютерні мережі до системи польських митників. Все елементарно. Два комп’ютери, дев’ять працівників цілодобово відслідковують дуже просту річ: заходить з Польщі вантаж певної ваги та певної вартості, який в Україні має виїхати такий самий. На нашому Комітеті з питань протидії корупції, де я є секретарем, розбирали один дуже красномовний випадок. У 2015 році з тієї сторони зайшла фура з мобільними телефонами, вартістю півтора мільйона євро, а вийшла з українського боку із зеленим горошком. Це як?

Ще один приклад: електронна акцизна марка. Собівартість пляшки горілки коштує 8 гривень, мінімальна ціна в магазині – 80 гривень. Відчуваєте різницю? Тобто наклеєні, продубльовані чи сфальсифіковані акцизні марки паперові – це рудимент, не знаю яких часів. Електронна марка з кодом. Скільки ми грошей зекономимо? Близько 60-80 мільярдів гривень.

Пішли на держпідприємство, де найбільше крадуть взагалі. Зітхає Прем’єр-міністр і каже: давайте продамо. Разом, до речі, з «Укрспиртом». Монополістом державним, який має заробляти величезні гроші. Вони його банкрутують, тому що там корупція. Стоп, а хто вам заважає проводити відкриті конкурси. Де правоохоронні органи? Що значить приватизовано? Приватизовувати підприємства, котрі не приносять прибуток, які виносять гроші з бюджету – будь ласка, давайте їх віддавати під нормальне інвестиційне зобов’язання. Ми уже повіддавали частину стратегічних підприємств росіянам, нашим ворогам на сьогоднішній день. Де львівський автобусний завод? Сьогодні ми закупляємо автобуси в білорусів. Нонсенс! Маючи свого часу завод, котрий постачав автобуси на весь Радянський союз і на країни варшавського договору. А тепер виявляється, ми в білорусів купуємо.

Сьогодні ми боремося за не вивіз лісу-кругляка. Я співавтор відповідного закону про мораторій, що має відновити деревообробну галузь. На Прикарпатті є 220 підприємств, десятки тисяч робочих місць. І зараз діє мораторій, який хочуть відмінити на догоду ЄС. Ми показали єдиний плюс в промисловості на тлі падіння. Втричі збільшилося постачання деревообробного обладнання. Відрахування в бюджет збільшилося на 22%.

Дивіться, що робиться з виїздом? Спілкуюся з лікарями, вони кажуть, що хочуть виїжджати, у водоканалі тільки пенсіонери лишилися. Я щось не чув, щоб виїхав хоч би один митник, суддя чи прокурор? А у них зарплати не більші. Хіба що вони виїжджають, коли мають кримінальне переслідування для того, щоб уникнути відповідальності.

- З приводу корупції, як її припинити? Бо всі кажуть: потрібно припинити корупцію…

Давайте саджати в тюрми. Затримало НАБУ заступників Міністра оборони за маніпуляції з нафтопродуктами. Нам танки не було чим заправляти. Давайте ми їх будемо садити, давайте повертати гроші в бюджет. Які проблеми в цьому? Давайте робити прозорими конкурси! Я буваю на лінії розмежування, я спілкуюся з бійцями, бачу усі пайки. Так, десь краще, десь гірше, десь досі волонтери допомагають. Волонтерські центри наших активістів досі працюють, бо не справляються. Боєздатна армія – безперечно. Дипломатія! Давайте нарешті ставати суб’єктами політичного життя, коли разом з Україною вирішують нашу долю, а не без нас. Потрібна нульова толерантність до ДНР, ЛНР в світі і повне не визнання. Це важливо. Для цього ми маємо бути суб’єктом, нас мають поважати. І третє, я не розповів, економічна складова. Ми маємо території повертати чи людей? Я не маю на увазі бойовиків, яких потрібно садити. Я маю на увазі простих людей, яких можемо повернути в країну, де не найнижчі в Європі зарплати і пенсії, де відсутнє верховенство права. Чим ми маємо їх приваблювати назад? Економічна складова і перезавантаження. Уряд взагалі усунувся від впливу на економіку. Це повний жах. Вся країна спостерігає за тим, що долар ще на гривню-півтори зріс. Ніхто цьому не дає пояснення. Я знаю відповідь на це запитання. Включили друкарський станок. Друкують гроші, бо у них бюджет нереалістичний. Ми голосували проти нього. Він був нереальний. Там по корупційних розслідуваннях мало би бути 20 мільярдів гривень. А цих грошей нема.

- Тобто не розслідують?

Щось там розслідують. Ви бачили вироки? Я дав запит, скільки конкретно посадили корупціонерів. Отримав відповідь: у 2017 році з топ-корупціонерів реально було ув’язнено 2 людей, їхні посади - голови райдержадміністрацій. У мене питання: де Насіров, де Мартиненко, Розенблат, «діамантові прокурори», заступники Міністра оборони? Де ці всі справи? Вони куди подівалися? Там мова йде про мільярди гривень. Один Гордієнко, екс-керівник Держфініспекції, говорив про розкрадання 7,2 мільярда гривень. А це аудиторська служба, вона по паперах просто працює. Де гроші? Я вже не кажу про те, хто вкрав.



- Ви зустрічалися з луцькою молоддю. Що повинна держава сказати молоді, щоб вони захотіли лишитися?

Вони мають не сказати, а зробити. Давайте брати за приклад країни, які це вже пройшли. Країни Балтії, Польща, Чехія. В Чехії була глобальніша проблема - міграція, особливо молодих людей до Німеччини, щоб вчитися, працювати. Вони забили на сполох. Прийняли програму «Першого робочого місця», яка в себе включала контракт на 15 років. І тому, хто підписує, - кредит на житло під півтора відсотки. Гарантії від держави. Вони дали перспективу жити, розвиватися, одружуватися, народжувати дітей. Вони не тільки зупинили міграцію, а й розвинули. Вкладали в це гроші. А ми як збираємося жити? Так може у цьому є основна задача, щоб нас було 120 мільйонів, а всі решта виїдуть.

- Які у вас враження від Волині? Цікаво завжди, як Волинь виглядає з парламенту, з точки зору всеукраїнської політики?

Перше і найголовніше – у Луцьку немає міського голови другий рік. Це неправильно. Однозначно потрібно оголошувати вибори. Наша група голосувала за це у повному складі. От є глобальна проблема в місті: потрібна модернізація очисних споруд. На це треба 200 мільйонів гривень. Треба боротися, щоб була відповідна субвенція з бюджету. І є, наприклад, ЄБРР, як було зроблено у Львові, і там на дуже привабливих умовах можна отримати відповідні кошти, але вони не будуть розмовляти з в.о. голови. Вони чекають на міського голову, хто буде відповідати за це реально. Є ряд таких областей, які мають таку ж проблему відсутності міського голови? Так, питання політичне. Так, на Банковій прекрасно знають, що якщо тут відбудуться вибори міського голови, то їхній представник не матиме жодного шансу. Вони перед президентсько-парламентськими виборами не хочуть показувати свої слабкі сторони. Тут політика переважає над здоровим глуздом і життям обласного центру. І у нас так вся країна.

- Так, але тут інше питання: на рівні міста, ви кажете, що вони не мають шансів, але чи мають вони шанси на рівні країни? Тому що зараз Порошенко розповідає про мову, віру і все інше.

На моє переконання, немає. Лише, кажу, вони мають величезні ресурси, і на це треба буде зважити. Зважити на те, що у нас мають бути відповідальні вибори. Це змушує задуматись, що, може, не треба цей кілограм гречки, може, не треба цих 500 гривень, може, нарешті треба проаналізувати, хто як працює? Може, нарешті треба усвідомити, що вони не змогли і не зможуть? Може, треба нарешті усвідомити, що в нас чомусь з кожним роком, попри ці всі палкі обіцянки, в країні стає жити все гірше і гірше? А по цьому політичному колу ходять одні й ті самі люди, з одними тими самим обіцянками. Можливо, пора на це звертати увагу, аналізувати?

Я запитав у працівників водоканалу прямо: депутат ВР від вашого округу вашого взагалі приїжджав до вас на підприємство? Мене не цікавить його прізвище. Питання, чи приїжджав взагалі. Кажуть: ні. Для мене це – шок. Я це по-іншому уявляю, і зараз це по-іншому працює. Я встигаю у всіх обласних центрах побувати, не лише в себе на окрузі. А тут зовсім інша ситуація.

- Які принципові альтернативні речі Ви пропонуєте?

Все просто. Перейти на бюджетно-страхову медицину – це ключовий момент. Тобто, той хто не може, той мусить мати згідно з 49 ст. Конституції України, яку ніхто не відміняв, доступ до безкоштовної медицини, до ліків, до обслуговування. А ті, хто можуть, ті, хто працюють, будь ласка, маєте страхову медицину – жодних проблем. Гроші йдуть за пацієнтом, як, наче, й хочеться. А то вийде зараз дуже цікава штука: терапевт, до якого записались люди. В нього вочевидь підніметься зарплата зараз. А що робити з ними усіма? Керівник, наприклад, відділенням лікарні. А йому згідно з цією реформою пропонують збільшення зарплати після 2020 року. Мені сьогодні чесно люди підійшли і сказали не на камеру, що вони розглядають пропозиції, які надходять від Польщі. Ось в Хусті на Закарпатті вся районна лікарня поїхала: від головного лікаря до прибиральниці. Тобто, районної лікарні нема. Це глобальна проблема повернути цих людей. Ми їх повернути можемо лише на якісь конкретні перспективні речі. Тобто, коли вони будуть розуміти, що в них є робоче місце, що в них є перспективи. А робоче місце, його треба створити. А як ми можемо створити на сьогоднішній день робоче місце, якщо в нас рейдерське захоплення, якщо в нас інвестори кажуть, вас в судах не можливо добитися. Якщо дадуть гроші в районний суд і він підтвердить, що це належить якомусь Васі Пупкіну. І плювати, що це навіть іноземна інвестиція, тобто взагалі нічого не бояться. Я розмовляв з американським послом, він казав, що в них десятки справ щодо американських інвестицій. Тобто їх наші суди просто крадуть. Але вони - наші партнери. Ми говоримо про санкції з Росією, ми говоримо про те, що вони нам мусять допомогти, бо ми одні не витягнемо в боротьбі з Росією, і ми себе так поводимо. Це, чесно кажучи, не налазить взагалі на голову.

- А от Ви багато років пропрацювали в медіа, і десь відчуваєте аудиторію. Якщо ми будемо просто йти з переконаннями людей. Скільки цього середнього класу, цих активних людей, 10-20-30%?. Що реально протиставити для масової аудиторії популізму і гречці, які вже активно включились, і коли вже включився адмінресурс?

Те, що вони зараз прикривають інформаційні ресурси – теж нічого страшного. Ще на виборах в 2014 році в мене не було ні одного біл-борду. Нічого страшного не сталося. Зустрічався з людьми. Треба йти і переконувати, в нас немає іншого варіанту. Не можна поступатися, не можна діяти ні в якому разі їхніми же методами. Переконувати можна. Досвід – є, результати – багато чи мало, але в нас 4 депутати ВР, в нас понад 400 депутатів міських рад, є фракція в Луцькі міській раді, в Львівській, Тернопільській. Гляньте, скільки. Як партія, ми показуємо цей результат, але ще раз наголошую, я переконаний, що ми покажемо результати на виборах до ВР, але питання в кінцевості цього результату. Для повного перезавантаження країни нам потрібно в парламенті 226. Щоб їх отримати, нам потрібно об’єднання. Об’єднання в єдину демократичну силу, котра зможе це реалізувати, взяти на себе відповідальність. «Народний контроль» готовий на себе взяти одну, другу, третю ділянку. Працювати та відповідати за цей результат. Інша партія може іншу. Ми маємо підтримати одного спільного кандидата і спільно попрацювати над перемогою.

- Коли умовно Добродомов, Гриценко, Садовий вийдуть до журналістів і скажуть, що ми об’єдналися, ось наш лідер, ось наша команда і ми йдемо вперед?


Я думаю, що час у нас є до кінця вересня. Це моє переконання. Тому що у жовтні у нас з’їзд «Народного контролю». Ми маємо визначатися, яким чином ми братимемо участь у президентських та парламентських кампаніях. Чи у складі об’єднаної партії з підтримкою єдиного кандидата чи висувати власного кандидата, якщо ми не зможемо домовитися. Ми чекаємо і давно уже сповістили усіх наших партнерів з опозиційного табору. Ми з Гриценком зробили перший крок, чекаємо на усіх інших.

Розмовляв Антон Бугайчук





Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Завантаження...
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.