Волинське подружжя, яке 40 років займається розсадою, поділилось секретами успіху

Надія та Петро Литвинюки із Любомля вже 40 років займаються розсадою.

40-річчя спільного подружнього життя нещодавно відзначило подружжя Литвинюків, про яке йдеться на сторінках газети «Новий погляд+», – пише Район.Любомль.

Надія зростала в сім’ї, де було чотири дочки, зараз розлетілися всі, звили свої гніздечка. Найстарша Галина в Чернігівській області, молодша Світлана у Хворостові, найменша Валентина залишилася в селищі Головне, на батьківському обійсті. Тож є з ким відвести душу, поділитися сокровенним, хоча нечастими є такі зустрічі.

Здається, все було ніби вчора. Вона – бухгалтерка в колгоспі, він – працівник залізниці. Їй – 20, йому – 23. Зустрілися, закохалися та й до року побралися. Жили спочатку у Вишневі, у Петрових батьків, але, як і більшості молодих сімей, захотілося мати своє житло, то й за сім літ звели його в Любомлі.

Чоловік лишився на своїй роботі, а дружина влаштувалася касиром на залізничній станції. Заробітна плата геть мізерна, тому подружжя почало займатися вирощуванням розсади: ази цієї справи освоїли від свекрів. І вже 40 років, як ця справа є стимулом їхнього життя: вона приносить прибутки, не дає розслабитись, дисциплінує. До неї, в певній мірі, залучені й дочки Оксана та Олена, й зяті Андрій та Олександр, старші внучки та навіть найменша у родині 5-річна Каріна хоче допомагати бабусі.

«Я вже вмію рвати помідорчики, а ні, то давай буду загортати їх», – просить маленька.

«Легка рука, видно, буде у внучки, бо торік посіяла вона сальвію, то вся прийнялася», – тішиться дитиною Надія Семенівна.

Роботи вистачає всім, адже дві теплиці заповнені розсадою, одна розміром 16 на 8 метрів засаджена різними сортами помідорів, а друга – 10 на 6 метрів – солодким болгарським перцем, капуста та квіти ростуть у менших. Вирощування та догляд за рослинами потребують багато сили, здоров’я і часу. Хороша розсада – запорука успішного врожаю овочів.

«У лютому-березні згідно календаря висіваємо власне насіння у ящики, при появі сходів з двома-трьома листочками, пікіруємо. Багато мороки з переставлянням, бо вдень необхідна температура 23-25 градусів, а вночі нижче – 15. Поливаємо не частіше раз на п’ять-шість днів. Через два тижні після пікіровки розсаду слід підживити, а ще через три-чотири ми вже висаджуємо в теплицю», – ділиться досвідом Надія Литвинюк.

Господиня розповіла, що грунт має складатися з городньої і дернової землі та перегною, великою проблемою є його заміна. Цьогоріч «вийняли» три машини землі й стільки ж всипали, попередньо просіявши та знезаразивши. У теплиці важливо дотримуватися температурного режиму та належної вологості. Раніше для цього вони ставили обігрівачі, а тепер чоловік використовує «буржуйки», які сам змайстрував. І в холодну пору, особливо як сильно задощить, протоплюють у теплиці з розсадою перцю. Клопітким є процес полоття, тоді працюють усі, але найбільше «рачкує» Петро. Теплиці у них зараз оббиті плівкою, раніше були скляні, яку міняють кожні два-три роки. Це все на плечах господаря.

«До розсади слід звертатися з любов’ю, теплотою, увагою. Рослини люблять, щоб з ними розмовляли, милувалися. А коли вони поопускають листя, то відразу потрібно поспішати на допомогу. За тиждень-два до висадки я помідори загартовую. Це також роблю перед тим, як нести на ринок», – зізнається господиня.

Найбільшою популярністю, зі слів пані Надії, користуються на ринку такі сорти помідорів: «Волове серце», «Чудо землі», «Колгоспники», «Ранній червоний», «Діна». Є серед них і ранні, і надранні, середнього та пізнього дозрівання. Окрім того ще вирощують перець, який більш делікатний овоч, ніж томат, вибирають «Каліфорнійське чудо», «Товстий барон», «Атлант», «Колобок».

«Висаджувати перець у грунт бажано тоді, коли він має по вісім-десять листочків і висоту 25 сантиметрів. При купівлі слід звертати увагу, щоб не було ніяких хвороб на розсаді, білих плям на листках. Товщина стебла повинна бути не меншою, ніж олівця. Помідори ж не можна садити там, де були минулого року цибуля, часник чи картопля, бо з останньою в томатів спільні хвороби. Не потрібно використовувати площу другий рік поспіль, бо в грунті можуть лишитися бактерії. Також не рекомендую висаджувати розсаду після повного місяця і молодика», – радить досвідчена овочівниця.

У Любомлі тепер багато господинь вирощують свою розсаду, то ж ринок збуту не дуже широкий. Доводиться Надії Литвинюк везти її до Ковеля, де запити більші. На площі двох теплиць росте в них не менше трьох тисяч стебел помідорів та двох тисяч перцю. Для себе лишають триста томатів та двісті перцю. Більшість продають, частину роздають знайомим, інколи сотня-дві змерзне чи підпариться.

Надія Семенівна з гіркотою згадує, коли, будучи у свекрів, ставила манеж на ліжко, щоб видно було через вікно. Садовила туди дітей, а сама бігла висаджувати розсаду чи полоти. Зараз подружжя Литвинюків на пенсії, Петру Омеляновичу 63, а Надії Семенівні через кілька місяців виповниться 60. Часу вистачає, але сили вже не ті, та не можуть вже вони без свого бізнесу, бо ще є порох у порохівницях. Та й дітям є звідки допомогти.

Галина ВАЩУК
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.