«Хочу, щоб кожен українець мав вибір! Це стане можливим завдяки виходу на європейський енергетичний ринок, – Наталія Бойко

«Хочу, щоб кожен українець мав вибір! Це стане можливим завдяки виходу на європейський енергетичний ринок, – Наталія Бойко
Заступниця міністра енергетики Наталія Бойко прийшла в державний сектор на хвилі Революції гідності. До подій на Майдані вона навчалася та працювала у Німеччині у сфері енергетики. А 2015-го стала радницею в Адміністрацїі Президента України Петра Порошенка. Нині – заступниця міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції, волонтерка, кандидатка в народні депутати України від партії «Європейська Солідарність». Про енергетичну безпеку та навіщо Україні рухатися в ЄС та НАТО – з перших уст.

– Чому обрали саме той вектор, у який вирішили рухатися?

– Загальна та одна з найважливіших цілей, яка стоїть перед нашою командою – це євроінтеграція та вступ до НАТО. Вона має абсолютно чітке відображення і в енергетичному секторі. Багато роботи зроблено в цьому напрямку, однак інтеграція українського енергетичного ринку в європейський – це ключове рішення, яке дасть можливість вирішити багато проблем. Адже будучи частиною єдиних ринків ми отримаємо конкуренцію, що супроводжується кращою якістю надання послуг, ми отримаємо інвестиції. Окрім того – це потужний безпековий фактор. Енергетичний ринок України ще з пострадянський часів був пов’язаний з Росією. Ми чітко розуміємо, що Росія використовує енергетику як зброю, в сфері газу це відчувається особливо сильно. Тому для України енергетична незалежність та безпека – це є надважливо.

– Що зміниться для пересічних громадян після злиття українського енергоринку з європейським?

– На першому місці для нас – це безперебійне постачання енергоресурсами громадян України. Ми маємо досвід співпраці з Росією, яка попри договори, самовільно понижувала тиск газу в газотранспортній системі, й Україна, перебуваючи в штучно створеному кризовому середовищі, починає шукати шляхи вирішення проблеми. Я переконана, що громадяни України не повинні турбуватися про наявність газу, тепла та світла в своїх оселях – це функція держави, яка буде успішно виконуватися після інтегрування в європейський енергоринок. Друге – це формування ринкових відносин. Якісне постачання послуги повинно відобразитися в житті кожного українця. Громадянин, дивлячись у платіжку, повинен чітко усвідомлювати скільки, кому, за що він платить та які опції має натомість. І третє, що є безумовно важливим й особисто для мене, це екологічний фактор. Останніх два роки ми активно працюємо та вивчаємо екологічну енергетику, бо чітко усвідомлюємо, що планета не вічна і ми на неї часто негативно впливаємо. Енергетичний сектор повинен нести відповідальність. Ми виступаємо за зменшення викидів і за збільшення чистих, зелених джерел енергії. Не менш важливим фактором є впровадження енергоефективності на всіх рівнях. В кінцевому результаті, такі зміни позитивно відобразяться й на нашому бюджеті, й на нашому здоров’ї.

– А яким чином європейські стандарти вплинуть на цифри у платіжках?

– На початку – ідеально не буде. Якщо порівняти з ринком мобільних послуг: спочатку було два оператори, два тарифних плани й вибору особливого не було. А потім операторів стало більше, вони між собою конкурували й знижували ціни на послуги. Тож коли ми інтегруємо нашу інфраструктуру, наші системи в європейський енергоринок – в українців нарешті з’явиться вибір. Я – українка, і я теж хочу мати вибір.

– Недавні події в ПАРЄ демонструють те, що Росія має величезний вплив і на країни Західної Європи. Чи не стане це на шляху в енергетичної безпеки України? Зокрема, мова йде про Північний потік-2, з яким усе – далеко не однозначно.

– Для нашої команди ці події як тривожний дзвінок і присмак гіркого російського реваншу вже відчувається. Коли ми говоримо про енергетичний сектор, Росія постійно використовує енергетику, як важіль впливу та боротьби. Разом з тим, РФ не йде на загострення конфлікту там, де є газотранспортні системи. В жодному разі не можна допускати реваншу в енергетичних питаннях. Вихід – санкції.

Санкції боляче б’ють по енергетичному сектору і є стримуючим фактором. Вже чимало сил покладено на роботу з дипломатами, усіма можливими партнерами щодо максимального введення санкцій, особливо в енергетичному секторі, особливо по компаніях, які працюють з Північним потоком-2. Наголошую, Україна повинна мати чіткі важелі впливу в Європейському Союзі. Зокрема, йдеться про той поштовх, який дав Петро Порошенко – створення енергетичного союзу. За його умовами, ми не лише виконуємо норми, ми повинні мати механізм, як відстоювати свої права в Європі.

У мене за час роботи в міністерстві було чітке відчуття того, що нам обов’язково потрібне додаткове законодавче врегулювання питань енергетичної безпеки. Україна перебуває у такому геополітичному становищі, що у нас повинні бути чітко сформульовані визначення енергетичної безпеки, загрози енергетичній безпеці, механізми реагування тощо. Багато було зроблено, але зараз немає ефекту незворотності. Ми просто можемо відкотитися на п’ять років назад. Кожен з нас на своєму місці повинен боротися та будувати сильну Україну.

Іван СВІТЛИЙ

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Мені тільки цікаво як має відбутись "інтеграція", і що це означає? Чи може це буде заключатись що ми продамо, нп німецькому інвестору, наші енергетичні транспортні системи (по простому електричні дроти і газові труби)? Ось тоді я думаю буде цікаво, коли транспортування енергоносіїв буде дорожче ніж самі ресурси... А так буде, бо інвестор по перше захоче "відробити" заінвестовані кошти, а по друге захоче заробити. Якщо я не правий нехай мене хтось виправить.
Відповісти
Останні статті
«Хочу, щоб кожен українець мав вибір! Це стане можливим завдяки виходу на європейський енергетичний ринок, – Наталія Бойко
08 липень, 2019, 13:25