вхід реєстрація

Цитатник. Психіатр Євген Шимонович

Цитатник. Психіатр Євген Шимонович
Лікар-психіатр Євген Шимонович – один з тих волинян, авторитет яких поширюється далеко за межі фаху. Він був одним з активних учасників національно-визвольного руху кінці 1980-х – початку 90-х років. І досі лишається тим, кого хтось називає «свідомими громадянами-патріотами», а хтось і «елітою нації»: відвертим, мудрим і шляхетним.

Євген Шимонович народився 16 січня 1948 року в селі Льотниче, Володимир-Волинського району. Закінчив загальноосвітню школу в місті Нововолинськ. Потому навчався у Львівському медичному інституті, який успішно закінчив і був направлений у Ківерцівську районну лікарню, а потім в Обласну психіатричну лікарню №1, де працює і нині лікарем. Стаж роботи – приблизно 40 років. Має дружину, сина та трьох внуків.

Я народився в сім’ї недокулаченого мого діда і, звичайно, що ціле життя в совєцкі часи я ніс на собі те тавро, такого ніби недокулаченого.

* * *

Я вступив у медінститут за другим разом, бо за першим не пройшов за конкурсом. І досі дивуюся, як хлопець із села вступив без грошей, досі не можу зрозуміти, що то за чудо. В основному вступали діти совєцької аристократії, а я не належав ні до совєцкої, ні до аристократії. Підозрюю, що якийсь процент мусив бути таких як я: і не ворог народу, і не син професора чи директора міжрайбази або партійного секретаря.

* * *

Психіатрія – це кожен раз пізнавати самого себе. Це є супер, і за те ще маєш зарплату.

* * *

Батько ходив на шахту, і я собі теж копав шахти - глибокі ями, в які батько часто падав, повертаючись зі зміни вночі. Потім він мене з плачем заставляв ті ями закидати. Я знову копав, але щоб батько не сварився, я їх накривав руберойдом і землею прикривав. То було ще гірше... Потім плавно та любов копатися в землі перейшла до занять садівництвом.

* * *

Вдень читати не можна було; вдень треба працювати. Ввечері не можна було читати – бо палив світло. Я ставив систему дзеркал від місяця і сліпав над книжками. Або вдень візьму книжку на вишню, сиджу і читаю, вдаючи, що рву вишні…

* * *

Я ще й нині не можу повірити, що мені стільки років. Аж не віриться, коли той час збіг... Я все ще чую себе тим молодим хлопчиком, чиї босі ноги заходили в глибоку осінь, а воно вже все не те. Гарантія вже скінчилася. А молодим бути все ще хочеться.

* * *

Найголовніше в людини – її свобода. По можливості не треба її чавити, а дати реалізуватись. Бо тільки в свобідної людини можна спитати за її вчинки. Як і зробить колись з нами Господь Бог.

* * *

Найбільший дар від Бога – любов. Це так просто бути черствим, пасивним. Так просто зуб за зуб – око за око. А планка, яка піднята християнством – дуже висока. Полюби ближнього як самого себе, полюби ворога… То десь проба на людськість людини.

* * *

Не атомна енергія, не колесо і не вогонь є найбільшими здобутками людства, а християнство. До Ісуса Христа було ніби мавпяче суспільство, а справжнє людство почалося з Нагірної Проповіді.

* * *

Мама хотіла дати нам з братом три речі: щоб ми були людьми, мали віру і освіту.

* * *

Кожен щасливим може бути, якщо він зрозуміє, що щастям є кожен прожитий ним день.

* * *

При совєцкій системі треба було, щоб хтось сидів в концтаборах і там за дурно працював. Треба було колгоспників, щоб теж задурно працювали. Ще частину можна було знищити - голодом чи репресіями. Тоді решта могла почуватись щасливою.

* * *

Тоді, в 90-х, хотілося, щоб та система щезла. А здавалося, що цього ніколи не станеться.

* * *

В той момент, коли Верховна Рада мала голосувати за проголошення Акту Незалежності України, я відчув на собі погляд очей всіх моїх поколінь. Не дожив батько, діди, мої рідні, а я тут, під Верховною Радою стою, як повірений всіх їх і мені судилося бути присутнім при тому Акті.

* * *

Під Верховною Радою тоді були священики. Пролунала команда «Молімося», і була одна спільна молитва. Коли більшість проголосувала, то було як вибух якогось вулкану, це як цунамі. Це відчуття того, що сталося щось неймовірне і, що та Україна, яка стільки століть була поневірена в чужих руках, раптом стає, як всі інші, що довкола нас. То було щастя.

* * *

То були столітні мрії народу; як же вони поневірені за ті двадцять років, що пройшли. Хіба того чекали ми тоді? Хіба ми надіялись, що будуть мажори, будуть Межигір’я, золоті унітази?

* * *

Націоналізм – то є архаїка в Європі. Але він ще далі зберігає свою значимість для нас, українців, бо ми не вийшли на рівень, коли того воза вже можна позбутися, бо є автомобіль.

* * *

Для мене однозначно, що існуюча влада – кровожадні шакали, які п’ють кров. Так звана об’єднана опозиція – то як носороги, які можуть тебе затоптати, але вони взагалі їдять сіно. Маючи справу із носорогами – я маю шанс ухилитися від затоптування ненароком, а від шакалів – ні.

* * *

Те, що зараз відбувається, особисто для мене, - то прихід третіх совєтів. З тою різницею, що при других совєтах я про це не зміг би говорити, як зараз. Наразі ще говорю. Ото вся різниця.

* * *

Якби не було, боротьба мусова. Боротися мусово, бо буде ще гірше. Чи буде краще? То питання.

* * *

Хочу з гордістю сказати, що за час Незалежності люди стали трохи іншими: психіатрія лякає не більше, як стоматологія чи гінекологія.

* * *

Якщо говорити про людей із глибокою психічною патологією – це один - два відсотки, решта – звичайні люди, які мають скорше якісь проблеми, аніж хвороби. Часто ми на них навіть документацію не заводимо, аби не засмічувати картотеку історіями здорових людей.

* * *

Люди часто зловживають словом «депресія», називаючи депресією брак настрою або свої невдачі.

* * *

Стрес – не завжди погано. Стреси нас гартують, навчають, роблять вмілими в житті. Звісно, якщо ті стреси не перебільшують наших захисних можливостей.

* * *

Якщо говорити про вплив цивілізації на психічні порушення, то скажу так: чим складніша наша цивілізація, тим більше людей не втримуються в границях так званої норми і дають якісь реакції.

* * *

Літом – тишина. Напливи людей на консультацію в психіатричну лікарню є восени і весною. Зимою хочуть перезимувати тут ті, про кого так дбають перед виборами кандидати в депутати.

* * *

Наполеонів в психіатричній лікарні нема. Коли я був ще студентом, бачив тільки одого хворого, який називав себе Лєніним. Коли його запитали: «А як же ви взнали, що ви Лєнін?», він пояснив: «Я подивився на фотографію свого батька, і бачу – викопаний Лєнін. Ну так як він Лєнін, то і я Лєнін».

* * *

Зміст маячення трансформується з епохи в епоху. Нинішнє маячення величі – то «крутизна». «Я все вам сделаю. Льонька одноглазый все сделает». Віра в зв’язки з криміналітетом і обертання власних космічних капіталів, обіцянки щедрої винагороди... «Рішали», «бізнесмени», «пацани».

* * *

Злісних суїцидантів, які по п’ятому разу йдуть, корисно покласти в палату для гострих хворих. Після того більше не роблять спроб самогубства, бо знають, що попадуть не в реанімацію, а в психлікарню. Це один з методів, що допомагає.

* * *

Коли бачу психічну патологію своїх пацієнтів, то уникаю мати такі сам. …Коли бачиш біду, то самому таким бути не хочеться. І це тебе шліфує, робить кращим. Це мій бонус від психіатрії.

* * *

Серед українських політиків є люди з нездоровою психікою. Психіатрам то видно. Брехня: то психічна норма чи психічна патологія? Обман, необов’язковість, невиконання обітниць, агресивність, віроломство… В цілому такі якості йдуть в регістрі психологічних вад в темних кольорах.

* * *

Коли хтось влаштовується електрослюсарем на автозавод чи двірником - має принести довідку від психіатра і від нарколога, що він здоровий. Але кандидати у президенти, ані кандидати в депутати, коли йдуть на вибори, такої довідки не несуть. А шкода.

* * *

В житті я зустрівся з гарними людьми: своїми дідами, батьками, дітьми, друзями. Я знайшов професію, яка мені відповідає. Мене не вивозили в Сибір, на мій вік не було війн, мені ніхто не перешкодив вивчитись і стати лікарем. В житті в кожного є хвилини щастя і горя, але в цілому я не можу гнівити Бога, я щасливий. Треба тільки навчитись приймати життя таким, яким воно дається нам. Приймати з гідністю і вдячністю.

Розмовляла Оксана ЦИМБАЛЮК (ВолиньPost)
Теги: цитатник
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 14
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
цікавий він...
Відповісти
він просто щира людина!! яка помагає людям знайти себе...
Відповісти
Лохотрон. Шимонович - піар-менеджер. Прес-служба психлікарні. Насправаді там добре лише злодіям, які від зони "косять" та велике бабло мають. Та й те "добро" від лукавого. Психіатрія схільна до репресій апріорі. Бєспрєдєл закладений у жадобі до наживи псевдоескулапів.
Відповісти
Ти - баран. Він багатьом людям допоміг, він в політиці багато зробив. Він з декого грошей не брав, і вилікував. А ти Роман просто тупий писака, якому ніхрєн чим зайнятись. Письнути щось, щоб підвищити самооцінку.
Відповісти
"Націоналізм – то є архаїка в Європі. Але він ще далі зберігає свою значимість для нас, українців, бо ми не вийшли на рівень, коли того воза вже можна позбутися, бо є автомобіль."
Відповісти
Дякую, пане Євгене! Бракує зараз таких щедрих і мудрих слів: і Романові Скептичному, і Бонавентурі Луцькому, що любить висмикувати фрази з контексту... Та й мені також часом бракує доброї поради :)
ДЯКУЮ!
Відповісти
Почитал и вспомнил старый анекдот. Чем отличаются друг от друга пациент и врач психиатрической больницы? Тем, что второй ночует дома.
Хотя, а кто знает, где кончается норма и начинается патология?
Відповісти
рома ти потерявся)) найди себе...
Відповісти
Це лікар від Бога!Він поставив на ноги багато людей і допоміг багатьом. Щира йому вдячність і шана. А безкультурщини у нас вистачає. Я маю на увазі деякі коментарі. На жаль таке наше сьогодення.
Відповісти
Не знайома з цим лікарем, але одразу відчувається глибина думки, порядність, розум людини.
Відповісти
Ні читати, ні тим більше розмірковувати над цими "перлами" не цікаво - бо це не відзеркалення великої життєвої мудрості, а просторікування посередньої особистості. Не кожному психіатру дано стати філософом!
Відповісти
Цікавих думок тут таки багато...і то досить... Але якось розірвано-непереконливо. Місцями дуже сермяжно, місцями нещиро, місцями тягне на акцентуйованість особи. Хоча, як на психіатра, то зберігся досить непогано в своій особі!
Відповісти
Дякую за приємні хвилини осмислення цитатника.Ви мудра і шанована нами Людина.
Відповісти
Дякую, пане Євгене! Ви дуже мудра людина, не звертайте уваги на деяких коментаторів, думаю, що серед них є і ваші пацієнти.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Цитатник. Психіатр Євген Шимонович
05 листопада, 2012, 16:48
Про дуту літературу
05 листопада, 2012, 10:02
Волинський список Сандармоху
04 листопада, 2012, 10:13