«Робота в «АТБ» – особливий стиль життя та можливість знайти своє покликання», – районний керівник у Західному регіоні Наталія Думанівська*

«Робота в «АТБ» – особливий стиль життя та можливість знайти своє покликання», – районний керівник у Західному регіоні Наталія Думанівська*
Компанія «АТБ» сьогодні забезпечує гарантовано свіжими продуктами понад чотири мільйони громадян, включаючи й мешканців нашого Луцька. При цьому як найбільший роботодавець вітчизняної галузі роздрібної торгівлі вона пропонує стабільну роботу, гідну зарплату, можливості розвитку та кар'єрного зростання десяткам тисяч українців.

Понад 85% адміністративних співробітників торговельної мережі свого часу влаштувалися сюди на невисокі посади. Пройшовши безоплатну профільну підготовку в навчальних центрах «АТБ», ці люди отримували підвищення, опановували нові професії, ставали більш досвідченими, будували успішну кар'єру у великій команді лідерів.

Для багатьох, у тому числі й для мешканців західних областей, робота в найбільшій українській торговельній мережі стала покликанням і стилем життя. Однією із таких надзвичайно енергійних, творчих та безмежно відданих своїй справі працівниць є лучанка, районний керівник «АТБ» у Західному регіоні Наталія Думанівська. Вона розповіла про своє життя, кар'єру, роботу та хобі.

– Наталіє Володимирівно, хочу подякувати Вам за те, що навіть в умовах найжорсткішого карантину мільйони українців безперебійно могли купувати улюблені продукти. Пандемія коронавірусу стала принципово новим викликом як для сфери ритейлу, так і для українського суспільства загалом.

– Так, ми доклали максимум зусиль, щоб гарантувати безпеку та комфорт для наших клієнтів, яких традиційно вважаємо партнерами по бізнесу. Нова реальність для багатьох стала випробуванням на міцність, яке ми змогли успішно пройшли. Нині я впевнено говорю про це.

– Розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли у велику команду «АТБ».

– На той момент я мешкала в Івано-Франківську. Прочитала оголошення, загорілася бажанням працювати, вирушила на співбесіду. Мене направили на навчання до Львова – у власний учбовий центр «АТБ». Там я отримала як теоретичні знання, так практичні навички. Успішно склала іспити, пройшла стажування. Працювала в магазині помічником керівника, набиралася досвіду, розвивалася, вчилася. Коли наша торговельна мережа розширювалася і мав відкриватися новий супермаркет, мені запропонували посаду керівника. Погодилася не роздумуючи, оскільки люблю ставити перед собою великі цілі та досягати їх.

– А чому вирішили працювати саме в галузі роздрібної торгівлі?

– До того як присвятити своє життя ритейлу, я досить тривалий час працювала економістом в банку. Закінчила Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «Фінансист-економіст». Перед цим навчалася на перукаря-модельєра, навіть керувала салоном краси. Я дуже енергійна, завжди хочу розвитку, динаміки, чогось нового, цікавого. Можливо, це пошуки свого місця чи покликання в житті, пошуки улюбленої справи. Одні люди знаходять себе дуже швидко, а іншим для цього потрібні довгі роки.

– Як відомо, робота у сфері ритейлу вимагає від людей максимальної самовіддачі. Вам завжди вистачає часу на родинні справи та хобі?

– Так, я вельми організована, бо звикла перебувати весь час у русі. У нас із чоловіком двоє дітей: доньці вже 22 роки, а синочку десять. Вважаю, що коли в родині панують любов і розуміння, то будь-які питання вирішуються надзвичайно легко.

Моє хобі вимагає досить багато терпіння та посидючості. Я вишиваю хрестиком і бісером картини. Ще люблю ліпити із солоного тіста.

– Несподіване хобі для енергійної людини! Багато годин доводиться сидіти на місці…

– Маєте рацію. На роботі я весь час у русі та постійно спілкуюся з різними людьми. А треба ж іноді побути наодинці із собою, зібратися з думками, трохи перевести дух, переключитися на щось інше. Так би мовити, перезавантажитись.

Вишивку я відкрила для себе після народження сина. У декреті мала багато вільного часу, був настрій творити щось особливе для душі.

– Які сюжети обираєте для картин?

– Спочатку переважала дитяча тематика, герої казок. Потім вишивала ікони. Сьогодні є багато картин із квітами, я дуже люблю магнолію. Моя гордість – великий триптих «Троянди». Пробувала навіть самостійно схеми для вишивання складати – портрет доньки так створила.

– Ви говорили про ліплення із солоного тіста...

– Так, в цій техніці зробила велике панно для кухні, багато різних фігурок, квітів, оберегів на подарунки друзям. Це хобі, яке вимагає чималого терпіння та багатенько часу.

– Що змінилося у вашому житті, коли ви почали працювати в «АТБ»?

– Для мене це був цікавий і позитивний досвід. До того ж тепер маю багато нових друзів, колег. У нас великий дружний колектив. Важливо, що кожен готовий допомагати, адже робимо одну справу, виконуємо одну важливу місію. Діяльність в «АТБ» – це дещо більше, ніж просто робота та стабільна зарплата. Це особливий ритм та особливий стиль життя. При цьому варто згадати про почуття стабільності, впевненості у своєму майбутньому і своїх силах.

Марина Борногуз

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.
Теги: АТБ, люди
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.