вхід реєстрація

Катерина Ващук: «Не відчуваю диктату у фракції Партії регіонів»

Катерина Ващук: «Не відчуваю диктату у фракції Партії регіонів»
Якби на останніх виборах у Верховну Раду не потрапила волинянка Катерина Ващук, парламент суттєво від того не змінився б, хоч і втратив би досвідченого депутата-аграрія. Але от волиняни здивувалися б.

Хоча народилася Катерина Ващук на Рівненщині, на Волині її вважають своєю. Адже закінчивши у 1966 році Горохівський сільсько-господарський технікум, пов’язала свою кар’єру саме з цим районом. Була другим секретарем Горохівського РК ЛКСМУ, відповідальним секретарем Горохівської районної організації Товариства «Знання», а у 1979-му очолила колгосп у селі Мерва на Горохівщині.

Вперше ставши народним депутатом у 1994 році, була ним впродовж чотирьох каденцій.

На останніх виборах Катерина Ващук здивувала: давня соратниця народника Володимира Литвина отримала прохідне місце у списку Партії регіонів. Бо так лягли карти. Тепер Катерина Тимофіївна вже вп’яте представляє Волинь у парламенті. Але обіцяє: хоч вона і у фракції не найпопулярнішої на Волині партії, змінювати свої політичні погляди уже не буде.

– Ви – один із найдосвідченіших депутатів Верховної Ради. На скільки професійний, на вашу думку, нинішній склад парламенту?

– Поки важко це зрозуміти, бо робота над законами тільки починається. Але я думаю, що залишилася достатня кількість професійних депутатів і прийшло багато молоді. З моєї точки зору, це гарне поєднання. Все-таки досвід передасться, і на професійність парламенту в цілому і на кожного депутата окремо це вплине позитивно.

Та й від попередніх парламентів цей відмінний. Навіть тим, що тепер у Верховній Раді є «Свобода». Цікаво, що повернулося багато депутатів, які свого часу вже вигравали у мажоритарних округах. Думаю, це дуже добре, бо депутати, які представляють громади, є хорошим містком між вищим законодавчим органом і потребами людей.

І жінок побільшало. Я цим теж дуже задоволена. Бо жіночі обличчя у Верховній Раді – це трошки більше спокою, взаємоповаги. Все-таки при жінці трошки стриманіше себе поводять чоловіки. Та й жінки завжди більше уваги приділяють питанням охорони дитинства, материнства, громадянських прав, навчання, освіти. Ну, і бюджет завжди жінка краще розуміє.

– Вам ця Верховна Рада подобається? Ви в неї вірите?

– Не все подобається. Хотілося б більше конструктиву. Я завжди намагаюся прислухатися і розуміти позицію кожного, не залежно від політичної сили. Лише конструктив може щось рухати вперед. А будь-які протистояння лише руйнують. Але «притирка» мусить відбутися.

Позитивом є те, що відвідуваність зросла. І всі розуміють, що треба голосувати особисто, лишень своєю карткою. Оце мені найбільше подобається. Бо хочеться, щоб народні депутати працювали, а не тільки задля посвідчення і депутатського мандата йшли до Верховної Ради.

Я абсолютно переконана, що до 2015 року ніяких перевиборів не буде. Думаю, що обидві сторони, які протистоять, спробують знайти порозуміння.

– Після того, як ваше прізвище з’явилося у виборчому списку Партії регіонів, не найпопулярнішої на Волині політичної сили, люди у вашому рідному 20-му окрузі обурилися?

– Я спілкувалася з людьми, проводила зустрічі. Працювала в окрузі так, ніби я маю балотуватися. Переважна більшість людей сказали, що їм байдуже, від якої політичної сили я буду в Раді. Людям важливо, щоб я й далі працювала в окрузі, працювала для Волині. І це мені було настільки приємно, що ту передвиборну програму, яку я намічала для себе, виконала повністю. І те, що мене люди просили, я буду намагатися виконувати. Як і раніше: що тільки можна для Волині вирішити, я буду це робити.

І поки молоді вчаться, я вже добилася додаткових коштів для Волині. Для кожного району у моєму окрузі я заклала додаткових шість мільйонів на соціально-культурний розвиток.

– Вам важко далося це рішення? Все ж таки Катерину Ващук завжди асоціювали з Народною партією і Володимиром Литвином…

– Я не виходила з партії. Я призупинила членство на час виборів. Я не є членом Партії регіонів, я лише у фракції. Я жодного разу не бігала по партіях. Я пройшла за квотою нашої партії. При створенні більшості у договорі була така домовленість: п’ятеро наших людей йдуть по списках, а частина йде по округах. Ясна річ, у тих округах, де балотуватимуться наші кандидати, Партія регіонів не виставлятиме своїх.

Тому я йшла по квоті рідної партії. З її відома та згоди. Ми, народники, і далі спілкуємося у парламенті, радимося.

І, на моє велике і приємне здивування, диктату стосовно себе у фракції Партії регіонів я не відчуваю. Картка моя зі мною.

– І хоча ви нині у фракції Партії регіонів, утім лишаєтеся позапартійною. Чому?

– У кінці січня ми зберемося й проведемо політраду Народної партії. Тоді будемо вирішувати, чи відновлювати членство у партії, як далі розвиватиметься партія. Але просто так я цю партію не залишу. Я далі працюватиму, тим паче з волинським осередком. Я вже в якусь іншу партію не піду.

– Пропонували вступити у провладну партію?

– Всім сказали спокійно, дружелюбно, без диктату: хто має бажання – пишіть заяву. Оскільки я з Народної партії не виходила, то й не маю потреби вступати в іншу. Та й уже пізно йти кудись, щось змінювати. В душі, в думках, у своїх поглядах. Я ж уже не змінюся. А працювати добросовісно можна будь-де.

– А в опозицію кликали?

– Ні, не кликали. В них там тісно для себе самих. Але мені було боляче, що «Батьківщина» не включила жодної людини від Волині у список Об’єднаної опозиції.

– У «Вікіпедії» про вас пише: «Проголосувала за прийняття мовного законопроекту. За це отримала місце у списку Партії Регіонів на парламентських виборах 2012 року»…

– Не погоджуюся. Всім про це відомо. Я тоді працювала на Волині. Мій голос відкликаний.

Чесно зізнаюся, я ніколи не чекала, що мені запропонують місце у списку Партії регіонів. Оскільки спеціалістів-аграріїв у списку цієї політичної сили було небагато, то мені й запропонували. А я розуміла, що не маю таких статків, щоб змагатися в окрузі з бізнесменом. І погодилася.

– Якби ви таки балотувалися по мажоритарці, виграли б?

– Я думаю, у мене були досить великі шанси. Але я не мала коштів для ведення потужної виборчої кампанії. Я не маю бізнесу, мої діти теж не займаються бізнесом. А треба було вкласти серйозні суми коштів. Все-таки бізнесменам легше балотуватися. І це було помітно. Але я не вважаю, що це погано. Хай хоч якісь питання для людей вирішили.

І коли з’явилася пропозиція щодо місця в списку, я зрозуміла: і для здоров’я це легше, бо нервів менше буде, та і грошей я не мала. Бачить Бог, за місце в списку я не платила. Мабуть, це повага і дяка за мою роботу законотворця, за мої позиції. Тому я вдячна цій політичній силі, а насамперед своїй, яка мене делегувала.

– Чим би займалися, якби не стали народним депутатом?

– Щиро зізнаюся: я уявляла собі таку ситуацію і готувала себе до неї. А займалася б дітьми, внуками, чоловіком, садом, городом і своєю громадською організацією. Я очолюю «Громадянський парламент жінок України».

– Роботу в органах влади пропонували?

– Ні. Я і не пішла б нікуди. В різні часи було кілька пропозицій, але я завжди відмовлялася.

– Ви працюватимете у комітеті з питань податкової та митної політики. Задоволені?

– Я голова підкомітету з оподаткування АПК. Останнє скликання я в цьому комітеті й працювала. На сьогодні найважливіші питання для села вирішуються саме тут. В аграрному комітеті лишилися основні земельні питання. І там вистачає спеціалістів.

– Над якими законопроектами працюєте?

– Зараз найбільше намагаємося працювати по адаптації нашого законодавства до європейського у царині аграрній, митній, податковій, щоб нам було легше рухатися в Євросоюз.

– То ви не прихильниця вступу України у Митний союз?

– З усіма сусідами працювати, звичайно, потрібно. Але я бачу Україну в Європейському Союзі.

– Чи проголосуєте за персональне голосування депутатів, якщо такий законопроект буде запропонований?

– Так, проголосую. По суті, і закону такого не потрібно, бо це конституційний обов’язок народного депутата.

– А за скасування депутатської недоторканості?

– Я завжди голосувала.

– Вам особисто недоторканість народного депутата коли-небудь допомагала?

– Ні, вона мені не треба. Я не маю від чого себе захищати. Приїжджаю на Волинь сама. Ніколи не було у мене охорони. Ходжу поміж людей хоч на ринку, хоч в театрі, хоч просто на вулиці. Я не маю з чим ховатися від людей: ні очі свої ховати, ні совість. Нічого не вкрала, не приватизувала. Все, що я роблю, стараюся робити людям на користь. Я уже 15 років не змінюю номер телефону, до мене дуже багато людей дзвонить.

– Нардеп і ваш давній колега Ігор Єремеєв розповів про ініціативу об’єднати депутатів з Волині, Рівненщини і Житомирщини в депутатську групу «Полісся». Думаєте, вдасться?

– У всякому разі я приєднаюся. Це на користь. І взагалі депутати від Волині завжди єдналися. Я в ньому всі роки була старостою. І ми, попри різні політичні погляди, завжди спілкувалися, ніколи не скандалили між собою. Тому я з великим задоволенням працюватиму в такому об’єднанні.

– А свободівець Анатолій Вітів заявляв, що уже вів з вами перемовини, щоб об’єднати усіх нардепів тільки від Волині...

– Одне одному не заважає. Так, я говорила з Вітівим. Я підходжу до всіх, розмовляю. Я не сприймаю депутатів тільки як представників тієї чи іншої політичної сили. Я тільки за, щоб волинські депутати співпрацювали.

– Як часто ви буваєте на Волині?

– І раніше часто бувала. І зараз, коли вже налагодиться робота у Верховній Раді, почнеться робота в округах, я приїздитиму. Намагатимуся бувати кожен місяць. У фракції ніхто не проти, щоб я опікувалася Волинню.

– Нардепам виділяють житло. У вас є депутатська квартира у столиці?

– У мене невелика двокімнатна квартира у Києві. Ще з часів другого скликання Верховної Ради. Нам її вистачає. Так і живемо.

– Ви заможна людина?

– Не назву себе заможною, але я забезпечена людина. Я щаслива, бо в мене велика родина: двоє дітей, четверо внуків. У мене багато друзів.

Я із щирим серцем ставлюся до людей. Вважаю, що у мене немає ворогів. Є люди, які мене, можливо, не розуміють, але я намагаюся зрозуміти всіх. Нікому, жодній людині я не робила зла. Навіть тоді, коли мене десь незаслужено ображали чи обмовляли. Треба до всіх ставитися людяно й не тримати зла.

– Не секрет, що головний комуніст України, депутат Петро Симоненко – ваш сват. Як ви знаходите спільну мову з ним? У тому ж мовному питанні?

– У родинні стосунки я намагаюся політику не мішати. Тим більше, що в родинному колі ми спілкуємося не дуже часто. І коли зрідка зустрічаємося, на днях народження у дітей чи внука, то стараємося про політику не говорити.

– У молодості ви були активісткою у ленінській організації, райкому партії. Як змінився ваш світогляд з того часу? Ким ви себе сьогодні вважаєте?

– Я б назвала себе демократом. У мене з’явилося більше рис такої національної визначеності. Я відчуваю себе більше українкою. І мені болить усе українське.

Розмовляла Ірина КАЧАН (ВолиньPost)

Довідка

Катерина Тимофіївна Ващук народилася 20 січня 1947 (село Вербень, Млинівський район, Рівненська область); українка; чоловік Ващук Віктор Іванович (1944); син Віктор (1966); дочка Тетяна (1968).

Освіта: Горохівський сільськогосподарський технікум (1961-66), агроном; Луцький педагогічний інститут (1969-74), вчитель історії; Львівський аграрний університет (1998–2001), економіст.

11.1965-10.68 – 2-й секретар Горохівського РК ЛКСМУ. 10.1968-08.75 – відповідальний секретар Горохівської районної організації Товариства «Знання». 08.1975-08.77 – завідувач кабінету політичної освіти Горохівського РК КПУ. 08.1977-03.79 – секретар парткому – заступник голови колгоспу ім. Леніна Горохівського району. 03.1979-05.94 – голова колгоспу ім. XXV з'їзду КПРС (з 1990 – агрофірма «Колос») Горохівського району.

Народний депутат України п’яти скликань. До парламентських виборів 2012 року була членом Народної партії Володимира Литвина, але призупинила членство в партії, оскільки отримала місце у списку Партії регіонів.
Теги: Ващук
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 24
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Молодець, Ірочка!!!!! 12 балів з 10!
Відповісти
Молодець, Ірочка, за те, що написала про депутата старшого віку, яка продалась з потрохами партії донецьких парикмахерів і охоронців.
Відповісти
Перепрошую, а що тільки про опозицію писати? Решта - нецікаво?
Відповісти
Звичайно, цiкаво, - непростий тернистий шлях вiд комсомолки-комунiстки до членкинi капiталiстiв епохи первинного накопичення.
Вiд фракцii КПУ до ПР.

Болить iй не украiнське, а свое.
Відповісти
"...У мене невелика двокімнатна квартира у Києві. Ще з часів другого скликання Верховної Ради..."

)) зовсiм манюня )) просто щастя на голову звалилось )) в колгоспi не змогла заробити, то ж мусить деiнде пощастити...
Відповісти
Жодного гострого питання. Далеко підеш.
Відповісти
про яке майбутнє України можна казати, коли вже Волинь голосує за ворогів України! ;;-)
Відповісти
"І мені болить усе українське" ---- що ж в тобі лишилось українського ? Прізвище хіба?
Відповісти
Як так продатися по вуха!!!!!!!!!!!!!
Відповісти
Бабо Катю, вам не соромно? Вже у літах, а так продаватися і прогинатися під кожну владу...
Відповісти
Читаю я Ірин опус і ржу нємогу на початку врубку :"На останніх виборах Катерина Ващук здивувала: давня соратниця народника Володимира Литвина отримала прохідне місце у списку Партії регіонів. Бо так лягли карти"...Це тільки блондинка таке умозаключеніє може написати. Іра не вмієш писати на політичну тематику не берись, а пиши про різні місцеві шоу-вечірки і іншу байду "гламурного" життя місцевих богем. Інтервю - не цікаве, питання - аццтой, Ірина - далеко підеш, "проФФесійно" працюєш, дійдеш з таким інтервю до рівня продажних писак
Відповісти
Продажність на рівні "Під прицілом". Не чекав від Ірусі...
Відповісти
Ірочка навіть дітям відомо, як Ващучка отримала місце в прохідному списку партії районів!!!
Відповісти
Нехай би іще доповнила КАТЬКА про Семенцова із виїздами на "природу"! Ось звідки шлях "тернистий"....
Відповісти
Тупа заказуха. Ірочка відробила замовлення на 12 балів.
Відповісти
"Бо так лягли карти."!!!
Відповісти
Лягли тільки не карти, а в Берестечку листочки
Відповісти
Погодьтесь сильна жінка, вісм завісно, хто як може так і пробивається, обідно що через ПР, а взагалі молодець, дбає за земляків.
Відповісти
щось я не чув щоб вона дбала про земляків, може просвітиш, якими такими діяннями "дбає" ?
Відповісти
Чергова одна із зграї.Одна згадка про лксму,викликає нудоту.Хочеться застосувати яскравіші епітети,але утримаюсь...все й так зрозуміло...
Відповісти
Убога, безталанна і прісна джінса. Навіть посередній журналіст на такому"яскпавому" прикладі зумів би підвести до висновку, що змія залишається змією, хоч міняє шкіру кожного року.
Відповісти
якесь мляве інтервю, але я б за це винив не журналістку а саме депутатку, вона ж політик "битий", знає що зробить щоб зайвого не сказати - більшість відповідей куценькі.
а ви анонімщики спробуйте самі інтервю взяти і тоді побачите який це "легкий хліб"
Відповісти
Ну так болить українське аж потопала в регіони. Але ця "видатна діячка" не пропала б, якби регіонали її не взяли,то пішла б до комуністів. до свого свата Симоненка.Все-одно була бдепутатом і "допомагала" б Волині доїльними апаратами.
Відповісти
"...Чесно зізнаюся, я ніколи не чекала, що мені запропонують місце у списку Партії регіонів" - цим все сказано і
"...Не назву себе заможною, але я забезпечена людина" цим доповнено. Про таких людей писати не потрібно, їх потрібно просто забути, що вони існували. Колись за часів Союзу були шкільні репортери (журналістські гуртки). Стаття щось із того подібного - "Яка я чудова людина, як вам добре живеться, що я така є".
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Катерина Ващук: «Не відчуваю диктату у фракції Партії регіонів»
21 січня, 2013, 09:30