вхід реєстрація

Сергій Мартиняк: Депутат повинен дбати про громаду та керуватись її інтересами*

Сергій Мартиняк: Депутат повинен дбати про громаду та керуватись її інтересами*
Як нардеп оцінює результати своєї роботи, якими проблемами переймається та як бачить ситуацію в державі, –в інтерв’ю, записаному прес-службою народного обранця.

Напередодні нового року існує гарна традиція – підбивати підсумки року та планувати рік прийдешній. Особливим цей рік був для народного депутата України Сергія Мартиняка, який за цей період встиг освоїтись у парламенті, налагодити співпрацю з громадами, збудувати храм, розпочати будівництво шкіл та садочків.

За рік депутатської діяльності народний обранець провів особисті прийоми у шістдесяти населених пунктах виборчого округу №20, вирішив близько тисячі звернень громадян.

Як народний обранець оцінює результати своєї роботи, якими проблемами переймається та як бачить ситуацію в державі, – про все це він розповів в інтерв’ю своїй прес-службі.


‒ Минув рік депутатської діяльності. Як оцінюєте результати роботи? Чи вдалося відчути себе парламентарем та реалізувати задуми?

‒ Перший рік, я б сказав, ‒ установчий, коли приходиш в парламент, вивчаєш, в першу чергу, ситуацію, дивишся, як функціонує парламент. Пізніше, вже з другої парламентської сесії починаєш займатись законодавчою роботою. Сказати, чи вдалося все вирішити, дуже важко, бо за рік будь-яке питання потребує багато узгоджень, кропіткої роботи, різних таких «рухів», яких у часи, коли я займався бізнесом, не було.

Чи вдалося реалізувати задуми? Так, частково вдалося.

Повірте, враховуючи всю складність ситуації в країні, багато що зроблено. Я особисто прийняв участь в розробці деяких законопроектів. Вони стосуються конкретних речей, які потрібні нашим виборцям та й взагалі всім людям в Україні. Зокрема, закон про пенсійну реформу, який розробили позафракційні депутати. Проект закону пройшов перше читання, але його повернули на доопрацювання і знову розглядатимуть вже під час четвертої сесії у новому 2014-му році. Це документ, який ще має шанс змінити ситуацію в діючому законодавстві. Решта законопроектів ‒ або не були підтримані, або зняті з розгляду. Я думаю, що його допрацюють в першому читанні, бо він сподобався всім депутатам ‒ і від опозиції, і провладним депутатам, тому після внесення поправок, маю надію, що законопроект підтримають в першому читанні і приймуть за основу.

Ми, з групою позафракційних депутатів, розробили багато законопроектів, які стосуються вирішення проблеми щодо забруднення навколишнього середовища, зменшення кількості трудових мігрантів за рахунок покращення умов праці в Україні. Останній проект Постанови, який ми зареєстрували у Верховній Раді України, стосується вирішення політичної кризи в державі. Багато чого вдалося зробити й в окрузі.

‒ Як часто Ви працюєте в окрузі? Чи зустрічаєтесь з виборцями? З якими питаннями люди звертаються найчастіше?

‒ В округ намагаюся навідуватися щоразу, коли є перерва між засіданнями ради – працюю, зустрічаюсь з селянами, веду особисті прийоми. Тільки перебуваючи серед людей можна зрозуміти їхні проблеми. Хоча мій округ найбільший в Україні, половину населених пунктів, навіть найвіддаленіших і малочисельних, вже відвідав. Цікава реакція людей, які часто дивуються, що депутат робить в їхньому селі, коли до виборів ще далеко.

У 2013-му році я провів понад 60 зустрічей з виборцями, мої помічники провели ще близько 150-ти.

Ми не просто їздимо по округу з туристичною метою, ми їздимо, бо знаємо, що люди потребують цих зустрічей. За цей рік на мою адресу надійшло понад тисячу звернень громадян. Думаю не помилюсь, коли скажу, що до тисячі ми вже вирішили. Люди переважно звертаються з проханнями допомогти на лікування. Такі звернення направляю на благодійний фонд «Європейський вектор» і свою заробітну плату перераховую туди ж, не отримую її особисто. Окрім того, є звернення, які стосуються громади. Це теж різного роду прохання щодо допомоги на церкви, дитячі садки, школи. Тобто, ми намагаємося розглядати всі заяви і шукати шляхи їх вирішення.

‒ А як саме Ви співпрацюєте з сільськими громадами?

‒ Зараз багато говорять про те, що народний депутат не повинен допомагати матеріально на окрузі, тому що його основна робота – законодавча, він повинен працювати над законами. Але якщо я, працюючи в парламенті, подаю зміни до бюджету, наприклад, 2013 року, то ці зміни були враховані і дали змогу розпочати будівництво школи в селі Журавники та спортивної зали в селищі Мар’янівка Горохівського району, дитячого садочка в Торчині Луцького та реконструкцію будинку культури в селі Годомичі Турійського районів.

Якщо я працюю над поправками до бюджету 2014-го року, то хіба це погано? Я хочу, щоб мій округ розвивався, тому я вніс пропозиції до держбюджету на 2014 рік щодо фінансування на будівництво та реконструкцію об’єктів на суму 30 мільйонів гривень. Це дасть змогу відновити об’єкти на території наших громад.

На моє переконання, така допомога повинна бути, цим потрібно займатися народному депутату, бо це входить, зокрема, до його обов’язків.

Окрім того, благодійність теж ніхто не відміняв, благодійністю займаються у всьому світі. Допомагати людям, допомагати громаді – в цьому немає нічого поганого, але треба бачити різницю між допомогою – дати просто гроші, чи розробити програму, залучити до цієї роботи людей, об’єднати їх для вирішення власних проблем. Це не є якоюсь подачкою, чи підкупом виборців. Це нормальна робота депутата з громадою, коли він згуртовує її для вирішення тих проблем, які є на окрузі. Це одне з надважливих завдань, котрі я ставлю перед собою.

‒ Цікава позиція, яка вам поки що вдається. Таким чином Ви і згуртовуєте громаду, і допомагаєте їм самостійно знайти якісь кошти. Так?

‒ Неодмінно, тому що всі проекти, якими ми займаємося, направлені на співфінансування. Ці проекти передбачають, що частину коштів має надати сама громада, а частину коштів їй допоможуть залучити,чи то з благодійного фонду, чи то з інших джерел.

Це, на мою думку, ефективніше та й виховує відповідальність представників громади за майбутнє свого села чи міста. І часто суть полягає не стільки в матеріальній допомозі, стільки в тому, щоб підтримати людей і не полишати наодинці з проблемами.

Благодійний фонд «Європейський вектор» щороку оголошує конкурс мікрогрантів «Підвищуємо добробут громад», завдяки якому громада сама може вирішити актуальні місцеві проблеми у співпраці з органами місцевого самоврядування та бізнесом. Лише за рік фонд профінансував 54 мікрогранти на суму більше 215 тисяч гривень.

За останніми даними, участь у програмі співфінансування «Від самоорганізації до добробуту» у 2013 році взяли 31 об’єднання громадян на суму понад 220 тисяч гривень. Максимальна сума вкладу фонду в реалізацію проекту ‒ 12 тисяч гривень. Завдяки цьому в окрузі з’являються дитячі майданчики, встановлюються вікна в дитячих садках та школах, обладнуються комп’ютерні класи.

Загальна сума, витрачена на допомогу фізичним особам, церквам, освітнім, культурним та медичним закладам, територіальним центрам, включаючи фінансування грантів, на сьогодні сягнула 4-ох мільйонів гривень.

‒ Як оцінюєте нинішню ситуацію в державі? Чи є, на Вашу думку, дієвий спосіб вивести ситуацію на новий рівень, який би задовольнив обидві сторони конфлікту?

‒ Теперішню ситуацію сміливо можна назвати політичною кризою. Чи є можливість задовольнити конфліктні сторони? Звичайно є. Потрібно домовлятися.

Беззаперечно Уряд має піти у відставку. За всі свої прорахунки та помилки – це і зрив підписання угоди з ЄС, і кривава розправа з мирним майданом, і загальна економічна ситуація в країні – урядовці змушені відповісти перед народом України.

Далі – тільки стіл для переговорів та пошук компромісних рішень. Але сьогодні влада і опозиція не чують одне одного.

‒ Відправити у відставку уряд, за підсумками голосування у стінах Верховної Ради, не вдалося. Ви в числі позафракційних депутатів, які не брали участь у голосуванні. Що Вас змусило зайняти таку позицію? Чи мав шанси на підтримку проект постанови про відставку Уряду, запропонований Арсенієм Яценюком?

‒ Про шанси на підтримку потрібно було думати перед тим, як ініціювати рішення. Всі усвідомлювали, що потрібну кількість голосів це рішення не отримає. Загалом у «Батьківщини», «Удару», «Свободи» та позафракційних депутатів – 206 голосів. Цього замало для ухвалення рішення.

Але, на превеликий жаль, Верховна Рада перетворилася на політичну арену. Проігнорувавши всі застереження про недостатню кількість голосів, опозиція влаштувала чистий піар і винесла на голосування завідома провальний законопроект.

‒ Все ж проект постанови, який підготували комуністи, заручився підтримкою 227 депутатів, зокрема там є і Ваш підпис. Чому ж не вдалося реалізувати ще один шанс та позбавити повноважень діючий Уряд ще у цьому році?

‒ Нагадаю, що перед провальним голосуванням щодо відставки Уряду, комуністи зачитали свій проект постанови. Він трохи відрізнявся від опозиційного, але ключова мета була та ж, утім голосувати за нього не можна було, адже процедури реєстрації проект не пройшов. Тоді потрібно було знімати проект постанови, яку запропонували опозиціонери, готувати до процедури голосування проект, який подали комуністи. Опозиція цього не зробила. Після голосування, нас, позафракційних депутатів, звинуватили в тому, що ми не підтримали відставки уряду. Ми пояснювали, що не вистачає голосів. Днями депутати зібрали потрібні 227 голосів, ми теж поставили свої підписи під проектом комуністів, однак комуністи відкликали постанову.

‒ Сергію Васильовичу, Ви з іншими депутатами позафракційними від Волині обговорюєте ці питання, ухвалюєте спільні рішення чи все-таки автономно працюєте?

‒ Знаєте, в нас є група позафракційних депутатів. Туди входить 10 осіб, зокрема з Волині там є 3-є депутатів – Ігор Єремеєв, Степан Івахів і я. Є ще депутати з Хмельниччини, Луганщини, Черкащини, Київщини. Ми готуємо спільні законопроекти, і рішення, які ми приймаємо, у нас виходять спільні. Простий принцип – «один в полі не воїн», сам ти нічого не зробиш.

Я не раз говорив, що нашим парламентом, на сьогоднішній день, керує 6 осіб – 5 керівників фракцій і спікер. Вони йдуть в кабінет до Голови Верховної Ради, там радяться, ми позафракційні взагалі не розуміємо, про що йде мова, ми сидимо і чекаємо, коли прийдуть і скажуть, працюємо чи не працюємо. Зрозуміло, що ми не хочемо бути в такій ситуації, ми намагаємося її змінити, тому плануємо офіційно створити депутатську групу, щоб мати право і виступати, і йти на наради та мати право подавати свої пропозиції.

‒ То Ви плануєте вирішити це питання на найближчій сесії, так?

‒ Так, ми плануємо, але до цього моменту ще багато роботи, адже треба міняти регламент, треба змінювати закони, зменшувати мінімальну кількість депутатів у депутатській групі до 15-ти осіб, тому що на зараз група може існувати за кількістю, як найменша фракція в парламенті ‒ у кількості 32-х осіб.

‒ Добігає до кінця цей рік, ми доживаємо бюджет 2013-го, на часі 2014-й про який ведеться дуже багато розмов, чи бачили Ви його, чи читали і що, на Вашу думку, там має бути в пріоритеті?

‒ На останньому засіданні нас ознайомили з бюджетом 2014-го року прийняли рішення, зараз ми опрацьовуємо документ, додаємо свої пропозиції, а 16 січня будемо голосувати за поправки до бюджету. Сподіваюсь, що поправки, які я подав, будуть враховані і мій округ отримає кошти з бюджету для свого розвитку.

‒ А які зміни, якщо не секрет, подали Ви?


‒ Сказати по правді, за ці 23 роки в Україні з’явилося багато соціальних об’єктів, які перебувають в такому стані, що потребують ремонтів ‒ це і школи, і будинки культури. Тому всі мої програми направлені саме на це – і будівництво дитячих садочків, заміна вікон в школах та садочках на енергозберігаючі, будівництво спортзалів, ФАПів, лікарень. Переконаний, люди повинні, в першу чергу, повірити в те, що все-таки в цій державі може бути щось ліпше і можна змінювати своє життя на краще.

‒ Напередодні Нового року чого хочете побажати волинянам? Які плани щодо депутатської роботи в окрузі вибудовуєте на прийдешній рік?

‒ У передноворічні дні хотілося б, щоб люди всі свої негаразди, які були, забули. Хочеться побажати волинянам та всім українцям реалізації найсміливіших сподівань, а Україні – найти гідне місце серед країн Європи та навчитися виходити з будь-якої ситуації переможцем.

‒ А які маєте депутатські плани на майбутнє?

‒ Знаєте, на сьогоднішній день у Верховній Раді зареєстровано півтори тисячі законопроектів, які ще ми навіть не розглядали в сесійній залі, то я так розумію, що четверта сесія і наступний рік у нас будуть напруженими. Утім, вірю в те, що не буде блокування трибуни, як було на початку року, і нам вдасться нормально працювати для того, щоб вирішити проблем, які нині є в державі.

Розмовляла Оксана Прокопчук
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 7
  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
господарник.славим катерину,литвина,азарича..дякуєм за хліб.
Відповісти
http://www.volynpost.com/img/modules/articles/7/51/18efb3a323c9e0709d95fbab27010517/top-photo.jpg
Відповісти
Це стаття і відповіді Мартиняка?Ви шутите?Пан Пиза,вам респект.
Відповісти
А хто заважає приєднатись до тієї політсили що найближча по духу.? Ні, хочеться самим гетьманами побути, володіючи ,,золотою'' акцією Щоб лодорожче себе продати? Для чого ,, півтори тисячі законопроектів''? Ви з десяток заповідей божих ухваліть. І сповідуйте їх Може тоді щось зміниться. А так - де багато мови, там мало толку.
Відповісти
"Сергій Мартиняк: Депутат повинен дбати про громаду та керуватись її інтересами"

да ви просто капітан очевидність!
виборцям про це розказувати не треба, колегам в раді розкажіть!
Відповісти
Вдале фото. Депутат Мартиняк стоїть поміж олігархів-мільярдерів (Новинським та Івахівим), обговорюючи як "дбати про громаду і керуватися її інтересами" )). Наївний цей депутат, вважаючи, що народ не розуміє "ху із ху"...
Відповісти
Мда....працюйте, пане Мартиняк, працюйте, тільки не тільки на своє благо))) Я розумію, що він не прочитає жодного з цих коментарів, йому це не потрібно. Але я бажаю, щоб у пана Мартиняка завжди і всюди всього вистачало, совісті також. Він бо мабуть ніколи не задумувався чи купити дитині кіло сосисок, чи нові колготки. Мммм, дайте подумати. Бо я латаю дірки на колготках і купую дитині харчі. Чи завезти дитину цього року відпочити в Іспанію, чи у Греції краще. Більшість з нас відвозить просто до батків в село, щоб поїло чогось корисного і було подалі від таких як він!!!! Дай Вам Бог ніколи не робити такого вибору, як робили більшість простих людей у нашому місці!!!!
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Сергій Мартиняк: Депутат повинен дбати про громаду та керуватись її інтересами*
26 грудня, 2013, 12:47
Готуй лижі!
26 грудня, 2013, 11:05
Скільки можна?
25 грудня, 2013, 18:32