вхід реєстрація

«Не повинні керувати ті, хто вже проспав один Майдан» - Геннадій Кожевніков

«Не повинні керувати ті, хто вже проспав один Майдан» - Геннадій Кожевніков
Ця розмова з одним із активних учасників національно-визвольних змагань кінця 80-початку 90-х років минулого століття у Луцьку Геннадієм Кожевніковим мала бути приурочена до сьогоднішнього Дня Злуки й акції «Живий ланцюг», яка відбулася 21 січня 1990 року. Тоді близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Львів і Київ, таким чином символічно відзначивши 71 річницю Злуки УНР і ЗУНР.

Строго кажучи, не мало бути й розмови: всього лиш автор попросив Геннадія Кожевнікова поділитися кількома спогадами про ті події.

Проте вже перед розмовою було зрозуміло: без аналогій з сучасністю не обійдеться.

Зрештою, автор вирішив поділитися стенограмою розмови з тим, хто чверть століття тому був у вирі подій, які тоді закінчилися цілковитою перемогою.

- Коли ви почали брати участь у русі за Незалежність України? Які мотиви і прагнення у вас тоді були?

- Це були 80-і роки. Повільно так, ще з молодості включився. На той час заборонено було слухати західні радіостанції. А ми слухали, як тоді казали, «ворожі радіоголоси». Черпали звідти більшість інформації.

Активно я почав у 1988 році займатися. Ми мали можливість їздити до Прибалтики, їздили до Львова і тоді разом це все «закручували». Тоді були тільки активісти, товариства, ще не було політичних партій. Було Товариство Лева, «Просвіта», Українська Гельсінська спілка. Я сам був членом Української Гельсінської спілки.

- Як виникла ідея організувати «живий ланцюг» від Києва до Львова?

- Ми були молоді всі. Всі хотіли змін. Ця акція організовувалася не тільки силами Києва, а й силами Західної України.

Цей ланцюг простягся з Івано-Франківська до Львова, від Львова до Рівного, від Рівного до Житомира і від Житомира до Києва.

Волинян представляли учасники Народного Руху. Ми організовували автобуси, машини. Наша ділянка траси була від Рівного до Корця.

- Хто допомагав організувати акцію. Яким був рівень самоорганізації?

- Чесно кажучи, тоді ніхто такої допомоги не давав. Все ішло за рахунок людських коштів. Люди добровільно, хто мав можливість, заправляли машини, брали людей в автомобілі.

Відповідно ми тоді розподіляли ділянки так, щоб могли братися за руки. Бо найкращий ланцюг був з Франківська до Корця. Від Корця, там де рівняни стояли, до Житомира був повний ланцюг, а від Новограда до Житомира люди стояли через 10-30 метрів. До Києва – знову суцільний.

Обов’язковою умовою була наявність символіки національної. Тоді вона ще не була державною, але ми її піднімали.

- Під час організації ви брали приклад із прибалтів?

- Це була друга акція в імперії. Тому що першу акцію провели країни Прибалтики, які від Талліна до Вільнюса зробили такий живий ланцюг, об’єдналися і проказали своє прагнення до свободи.

Ми дуже багато брали з прибалтійських країн на той час. З цих Народних фронтів. І в «Саюдіс» (Народний фронт Литви, - ред.) ми постійно їздили, спілкувалися. І, як кажуть, брали натхнення з литовців, латишів, як в них це дружньо організувалося.

Учасники Живого ланцюга. Луцьк, 21 січня 1990 року. Під час віча на Замковій площі. В центрі Геннадій Кожевніков (фото з домашнього архіву Г.Кожевнікова)
Учасники Живого ланцюга. Луцьк, 21 січня 1990 року. Під час віча на Замковій площі. В центрі Геннадій Кожевніков (фото з домашнього архіву Г.Кожевнікова)


- Чи були спроби влади перешкодити акції?

- На жаль, Україна на той час не була такою дружньою. Тут був найзапекліший підрозділ КПРС - Компартія України. Їх було три мільйони. Ми не були Прибалтикою чи Польщею, які ті мали свої державності, мали раніше якусь приватну форму власності.

Тому влада перешкоджала: стягували міліцію, зупиняли транспорт, перевірки робили так само, як сьогодні.

Те, що відбувається сьогодні, і те, що відбувалося тоді, нічим не відрізняється.

«1 ГРУДНЯ ТРЕБА БУЛО БРАТИ ШТУРМОМ ПРЕЗИДЕНТСЬКИЙ ПАЛАЦ, ВЕРХОВНУ РАДУ І КАБМІН…»

- Ви порівнюєте сьогоднішні події з тодішніми… Але певно тоді, у 1990-му, не могли й подумати, що через 24 роки Україна переживатиме те, що переживає сьогодні?

- Тоді про це ніхто не думав. Ставилося питання – державність здобути. Не вибір між Януковичем і Ющенком, а стояло питання: здобути українську державу будь-якою ціною.

Тому що всі розуміли, що імперія збережеться лише тоді, коли в ній буде Україна.

Навіть сьогодні всі потуги Путіна марні, коли він не має у Митному союзі 250 мільйонів (сукупне населення країн, - ред.). Він є неефективним. Тому іде така битва за Україну сьогодні.

- В кінці листопада 2013 року була спроба організували «живий ланцюг з Києва» до кордону з Євросоюзом. Тоді це не вдалося зробити. На вашу думку, чому?

- Дуже слабенько. Взагалі мені здається, опозиція – як «лебідь, рак і щука». Не зрозумієш, хто керує, де керує, і як керує. Бо вони хочуть іти проти всіх, а тут треба по одному вибивати…

- Що, на вашу думку, потрібно робити в цій ситуації, навіть зважаючи на «диктаторські» закони? (розмовляли 18 січня – ред.)

- Чесно кажучи, я був прибічником того, щоб першого грудня брати штурмом президентський палац, Верховну Раду і Кабмін. І це все закінчилося б в один день.

От слухаю виступ Тягнибока: мовляв, «там було 10 заслонів міліціонерів, 30 автобусів «Беркуту» та «Альфа», що ми народ кидали б під кулі?»

Почекайте. Ви хочете робити революцію? А революція передбачає радикальну зміну влади!

Бо коли просто приводите народ, кричите, співаєте, то це просто називається – випускання пари. Шоу провели!

Я СКАЗАВ: ПОШЛІТЬ СВОГО ПАПУ ЮЩЕНКА ДАЛЕКО-ДАЛЕКО

- Ви брали участь у Помаранчевій революції 2004 року. Тоді теж «випускали пару»?

- Пам’ятаю 2004 рік. Шиба, Бондар, Вітів, – всі були тоді в купі. Я тоді казав: не шарф Антону Федорувичу Кривицькому вішати, а помаранчеві прапори повісити біля міської ради.

Ми прийшли з масою людей і без команди Бондаря повісили прапори. Після чого мені дзвонять: «папа», (вони так Ющенка називали) сказав, щоб не чіпали ніякі органи влади. Я відповів: «Пошліть свого папу далеко-далеко».

Потім ми пішли з Театрального майдану на Білий дім штурмувати. Дзвонить мені Бондар.

Каже: «Що ти робиш?»

«Ми ідемо міняти владу, Володимир Налькович!»

«У вас будуть стріляти!»

«Стріляти мали в 1991 році, коли була чужа держава. А зараз з нами ідуть жінки і діти тих міліціонерів, які там стоять».

А я вже знав, що там стоїть 40 чоловік спецпідрозділу «Сокіл», які не знають, як натовпу протистояти. Тобто, можна було легко брати.

Але, коли повели людей, вони на мерседесі з Шибою під’їхали наперед колони, пов’язали шарфи помаранчеві і прийшли.

Але коли зайшли в кабінети, почали казати, який Француз (тодішній губернатор Анатолій Француз, - ред.) поганий.

І вся волинська революція звелася до того, що поміняли Француза.

- Ви вважаєте, що революція має полягати не втому, щоб змінювати керівництво органами влади?

- Волинську мафію, яка сиділа від часів Брежнєва і досі сидить, ніхто не поміняв. В нас взагалі така концепція, що хто б не був: комуніст, НКВДист, фашист, бандит... - тільки б мати крісло, машину, доступ до бюджету, мати можливість красти і ні за що не відповідати. І всім затикати рот. Отака структура нашої рідної влади.

На жаль, тоді прийшла команда зверху не допускати тих, хто штурмував у 1991. А ми штурмували обком (обласний комітет Компартії), ми брали облвиконком, щоб була революція, були реальні зміни. На жаль, сьогодні пішов такий самий злив. На жаль, на сьогоднішній день на Майдан було не так просто пробитися. Битись ніхто не хотів, виступали одні й ті самі, й говорили про одне й те саме.

Мені жаль тільки молоді і жаль тих людей, що вони знову повірили. Щоб їх знову не кинули і не злили Майдан. Бо вони (опозиція, - ред.) думають, як випустили пар і перевести все на президентські вибори. А воно все більше схиляється до того.

«ПОРОШЕНКО ЗАСВІТИВСЯ НОРМАЛЬНО...»

- До речі, який ваш прогноз на президентські вибори ?

- Не знаю. Але я от слухаю людей, і багато говорить про Петра Порошенка.

Сьогодні політичні партії не можуть існувати без великих грошей. Щоб себе популяризувати, контролювати телеканали, давати рекламу, навіть якісь акції робити, - це все коштує великих грошей.

Сьогодні багаті люди України ділять політичну карту. І в тій ситуації треба дивитися, хто за ким стоїть. Як на мене, Порошенко засвітився нормально.

Якби у 2004 році Ющенко підписав свій перший указ про призначення прем’єр-міністром не Тимошенко, а Порошенка, в нас би були якісь зміни позитивні. Не було б «лебедя, рака і щуки».

Ну от як зараз: хотіли не дати прийняти бюджет у Верховній раді. Це ж смішно! Пішли заблокували кабінет. Поки блокували спікера Рибака, вийшов заступник: «Давайте голосувати руками». Проголосували руками.

Що, ви цього не знали? Та знали прекрасно! Що вони зараз людям будуть казати? Якась дивна тактика…

Я не люблю Чечетова, але він правду казав: «Як котят розводять»

Маси людей вже розчарувалися в опозиції. Люди кажуть: «Хочеш змінити владу? Спочатку зміни опозицію». Вони злякалися, що буде самоактивність населення. Тоді опозиції скажуть: «Ви мовний майдан проґавили, податковий майдан проґавили і постійно обіцянки даєте».

Але вони здали один крок, другий крок... Вихолостили саме поняття Майдану. В ту Раду Майдану (координаційна рада об’єднання «Майдан, - ред.) ввійшли ті самі, хто був у 2004 році. І знов буде злив…

«…МИ ПРАКТИЧНО, ЯК В КЛІТЦІ. МИ, ЯК ПІДДОСЛІДНІ КРОЛИКИ……».

- Часто буваєте на Майдані?

Я кожну неділю ходжу на Майдан у Луцьку, один раз на Київ їздив. Якщо влада не піде на поступки, то це закінчиться для неї дуже плачевно.

Але тоді вже ні Яценюк, ні Кличко, ні Тягнибок керувати не будуть. Це піде така хвиля, що просто всіх будуть зносити. Бо людей вже всіх дістало.

Про який добробут ми розказуємо? Уряд повністю завалив економіку. Взяли в Путіна гроші на 5 кварталів, якраз до президентських виборів. От де собака зарита.

Якщо ми говоримо про сьогодні, ми будуємо суспільство, де оці 7-8 олігархічних родин нам дають робочі місця, дають мінімальні зарплати, мінімальні пенсії. Дають нам телебачення, радіо і все інше. І ми практично, як в клітці. Ми, як піддослідні кролики.

- І який же вихід?

- Не знаю… Треба громадськість піднімати настільки, щоб люди починали правду говорити у вічі. Бо далі так не можна.

Місцеве самоврядування за останні три роки знищили. Хоча це раніше, ще при Юлії Володимирівні почали. Через казначейство іде все фінансування. Хто сьогодні такий міський голова? Без Бориса Петровича він нуль! Казначейство лінію відкриє, коли гроші з Києва привезуть. І до дяді Азарова треба їхати на поклін.

Коли опозиція говорить про страйк, вони блефують. Тому що великі підприємства Східної та Центральної України на страйк не вийдуть. Це приватні підприємства.

Сьогодні єдина ефективна акція – перекриття шляхів транспортних в країні, автомобільних і залізничних. Тут опозиція могла б спрацювати, і за два дні цього уряду не було б: транспортний колапс охопив би країну.

- А як щодо Автомайдану. Він може спрацювати в такій ситуації?

- Може. Але тільки якщо працюватиме в масштабах країни. Тоді Україну можна «розкочегарити».

До слова, не впевнений щодо студентства – зараз, після канікул. Бо я дивлюсь, ті, кого тоді били на Євромайдані 30 листопада, зараз не входять в ту Раду Майдану. Їх посунули, і знову прийшла ця «політична еліта» й узурпувала все.

«ЛІДЕР, ЯКИЙ ХОЧЕ ЩОСЬ ЗМІНИТИ МУСИТЬ, ЛЮДЯМ КАЗАТИ ПРАВДУ, НЕ ЛУКАВИТИ…»

- То що ж робити опозиціонерам та суспільству зараз?

- Опозиція мусить казати правду. От Гриценко вийшов, сказав щось трохи – то його за правду виключили. Скажіть праву - і люди будуть вас поважати.

Треба думати, що далі робити. У Києві є Майдан. В області в нас там трошки є пару людей.

Але що далі? Хто далі? Намети біля прокуратури у Луцьку стоять без нікого. Десь щось засідають, приймають рішення, але результатів – нуль.

Коли ставили питання про відставку Клімчука, треба було назвати не тільки те, що він призначений Януковичем. Треба дивитися глибше, пригадувати, як він перший раз був губернатором, що при ньому робилося, де всі наші переробні підприємства, чому вони не працюють, чого ми досягнули?

Я бачу, що йде проїдання грошей. І все. Хоча по Конституції влада належить народу, і народ мав би бути трохи активнішим.

Але це все залежить від лідерів. Той лідер, який хоче щось змінити, мусить людям казати правду, не лукавити.

В на поки що політичні сили фінансуються так, як і влада. Про це весь інтернет гуде.

- Чим відрізняються нинішні акції від тих, що були на початку 90-х?

- Це не 90-і роки. Тоді ще народ був «живіший». Люди самі останню копійку приносили, допомагали організовували акції. Так було до 1994 року.

А тоді почалася стагнація, аж до акції «Україна без Кучми» у 2001 році.

Зараз я б хотів, щоб «біля керма» стояли не ті, хто вже проспав один Майдан.

Записав Антон БУГАЙЧУК (ВолиньPost)
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 20
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Не ПРОСПАВ, а ПРОСР.В.
Відповісти
оо запроданець обізвався..давно не чули..знов є нагода вийти у героях
Відповісти
Гена справжній революціонер і реформатор, а ти іван-болван, коли обзиваєш його запроданцем.
Відповісти
Справжнi Революцiонери не гниють на тепленьких посадах в держустановах, а Гинуть вiд куль як Че Гевара, Бандера, Петлюра...
Відповісти
так він і не керує. Вже більше року як тимчасово безробітний, коли регіонали прийшли, то замість нього взяли Смоленга (якого зараз вже теж нема).
Відповісти
Керувати повинні не гарячі голови з майданів! Царя змінити на царя - змін ніяких. Досить царів! Керувати повинен найнятий управлінець - підзвітний громаді
Відповісти
- Опозиція мусить казати правду. От Гриценко вийшов, сказав щось трохи – то його за правду виключили. Скажіть праву - і люди будуть вас поважати.

Треба думати, що далі робити. У Києві є Майдан. В області в нас там трошки є пару людей.

Але що далі? Хто далі? Намети біля прокуратури у Луцьку стоять без нікого. Десь щось засідають, приймають рішення, але результатів – нуль.

Коли ставили питання про відставку Клімчука, треба було назвати не тільки те, що він призначений Януковичем. Треба дивитися глибше, пригадувати, як він перший раз був губернатором, що при ньому робилося, де всі наші переробні підприємства, чому вони не працюють, чого ми досягнули?

Я бачу, що йде проїдання грошей. І все. Хоча по Конституції влада належить народу, і народ мав би бути трохи активнішим.

Але це все залежить від лідерів. Той лідер, який хоче щось змінити, мусить людям казати правду, не лукавити.

В на поки що політичні сили фінансуються так, як і влада. Про це весь інтернет гуде.

ЦИМ ВСЕ СКАЗАНО!
Відповісти
А Клімчука не треба було заставляти йти у відставку. Це не тільки наш земляк, а ще й класний мененджер, господарник, дипломат і патріот. Йому не має справжньої заміни і налькович до нього не наставиться. Та іншим до Б.П. треба ще довго тягнутися.Навіть більшовики залишали спеців, які вміли вести господарку, фінанси і військову справу.
Відповісти
А що ж він зробив такого класного?
Відповісти
собі "трішечки" людського добра.Чим не господарник.
Відповісти
Генадій справжній революціонер і патріот України не то ,що Ігор Гузь та Мая Москвич тільки говорять та піарараться перед людми та журналістами.
Відповісти
Мая Москвич та Ігор Гузь брехуни та піараться,рекламують себе.
Відповісти
Геннадій Ви патріот України
Відповісти
Геннадій ви повинні вести народ вперед до перемоги Революції гідності як назвав її лідер Во Свобода Народний депутат України 7 скликання Тягнибок Олег Ярославович.
Відповісти
Дякую за правдиву статтю!Іуди, як і в 2004, знову лізуть до корита і ціна цьому - український народ, його свобода і майбутнє! "пуля в лоб - значить пуля в лоб" - сказав Кролік і обіс..ався в кущах!
Відповісти
На мій погляд прийде час і вашого гену по пеклу будуть ганяти,що і там йому буде мало місця. Знаю гену з 90-х років. В 2004 році його запитали яку посаду на даний час він хоче отримати. І патріот сказав ,що його влаштовує та на якій він знаходився, а на якій - старші знають. Щось він мовчав до 2004р.. Йому було комфортно при своїй посаді. Нехай не приписує чужі заслуги собі. Він може тільки молодь нашу дурити своїми подвигами в 2004р. нехай пише мемуари. Що стосується влади. Це наше з Вами дзеркальне відображення. Держава-це народ на території якої він проживає. Коли радники за бугра чи океану чи з іншого боку кордону будуть вирішувати нашу долю, то у нас не має майбутьнього. Нам уже ставили ющенка і що змінилось, нічого доброго. Перестаньте думати, що ми козаки. Ми нащатки Київської Русі , в нас вкрали назву Держави. Забули ми минуле, не буде і майбутьнього. Революцій без крові не буває. Жодного разу після революції приходили ті ,що забували за власний народ. Гинуть прості люди.Якби Ви знали як нами маніпулюють,і як нас використовують то Ви б в першу чергу розібрались з тим хто виводить народ на майдан, а потім жорстко спитали за кожен крок влади. Підтвердженням цього є коментар Назара.
Відповісти
правильно сказав, що не повинні керувати ті, хто проспав перший майдан. Гарного відпочинку на пенсії, п. Гена! Адже Ви також його проспали (чи то пак мастурбувала за кутком)
Відповісти
Автор статтi - молодець, хороший репортаж вийшов. Кожевников досить слушно може критикувати Бондаря та Шибу. Але суддя - хто? Про Кожевникова я згадую, як у 1997 р. його прихильники ходили до Луцького МВВС та проводили там пiкет, коли було попередньо затримано луцького авторитета "Кльову" (зник у 2001 р.). Що зближувало "Кльову" та Кожевникова, якщо той проводив протести з метою його звiльнення? Думаю, цю загадку допомогли б розгадати iсторикам майбутнього документи УМВС... Також Кожевников у 2000 р. привласнив з порушенням законодавства приватний будинок ветерана УПА Михайла Голенди по вул. Доватора-16 у Луцьку, оформивши шлюб Голенди з власною тещею. Про безцеремонне втручання Кожевникова в церковне життя, його позначену численними зловживаннями "працю" старостою Луцького кафедрального собору, коли сам Фiларет мусив поставити питання про усунення його з посади старости - теж можна багато чого розказати. Кожевниковим контролювалися владики Спиридон Бабський (у 1992 р., коли перестав коритися та платити данину, то Кожевников зрежисерував проти нього сфальшований та замовний "гомосексуальний" скандал), Серафим Верзун (у 1992-1993 рр.), а проти наступних волинських владик Iоанна Боднарчука (у 1993-1994 рр.) та Якова Панчука (у 1994-2003 рр.) ним теж було спровоковано ряд iнтриг, у чому активно допомагав товариш Кожевникова - Олександр Гудима. Коли у 1995 р. загадково загинув Олександр Юрченко, то Кожевников не став надавати допомогу, хоча був його близьким другом свого часу... Я вже мовчу на предмет того, кому це вбивство було вигiдне... У 2001-2002 рр. Кожевников за допомогою погроз та шантажу намагався вплинути на дiяльнiсть Волинського обласного осередку МНК, як саме - можете спитати у Гузя, який на той час його очолював. А вже про захист Кожевниковим прав споживачiв, яким той почав займатися з 1997 р., як начальник обласного управлiння, теж можна багато чого розказати, але це вже до теми допису не вiдноситься. А той факт, що Кожевников разом з Любомиром Сидором, його заступником, з 1991 р. очолював Волинський обласний осередок УРП "Собор", не переходив до iнших структур, абсолютно нiчого не значить - його просто нiкуди не брали.
Відповісти
Голодний пролетарiй.
Відповісти
А тепер, любi друзi, пропоную всiм, хто приймав участь в дiях Майдану в Киевi, починаю-
чи з грудня 2014 року, до початку садiвництва та городнiх робiт, з таким же "мирним" патрiо-
тизмом, з "коктейлями Молотова" чи без них, повитягуючи все вiйськове спорядження iз схронiв, йти захищати схiднi та пiвнiчнi кор-
дони Украiни. Адже е таке поняття - посiеш вiтер, пожнеш бурю. Чи почуттясправедливостi скiнчилося разом з зимою...
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час