вхід реєстрація

Сікорський до українців: Не припините дерибан країни – забудьте про ЄС

Сікорський до українців: Не припините дерибан країни – забудьте про ЄС
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час розмови з українськими журналістами чесно зізнався: Європа сьогодні не чекає Україну з відкритими обіймами. Мовляв, надто обережними стали європейці після провалу «команди помаранчевих».

Водночас Сікорський вкотре повторив «євроукраїнську мантру»: усе залежить від самих українців. Саме у їхніх силах переконати функціонерів від Євросоюзу у тому, що Україна змінилася і має право претендувати на членство у «сім’ї європейських народів».

Дехто у тоні впливового дипломата міг побачити пораду українцям не надто широко «розкривати дзьоба». За словами Сікорського, якби Україна взялася за реформи ще у 2005 році, могла б увійти в ЄС до 2020-го. Сьогодні ж нашій країні належить пройти ще довший і складніший шлях, каже він.

Втім, так само ці слова польського міністра можна сприймати і як бажання бути чесним перед сусідами і реально оцінювати свої європерспективи. В тому числі, аби ефективніше долати проблеми.

Про російсько-український конфлікт, перспективи ЄС та майбутнє України розмовляли українські журналісти з Радославом Сікорським у Варшаві 28 травня. Зустріч відбулася в рамках прес-туру, організованого Польським прес-агентством та Польським інститутом у Києві.

– Як оцінюєте результати виборів Президента України?

– Я вітаю Україну з вибором Президента. Ми визнаємо ці вибори демократичними, оскільки це визнали компетентні міжнародні установи.

Я дуже радий, що Президентом України став мій давній знайомий, колишній міністр закордонних справ України пан Петро Порошенко, якого знаю і ціную. Сподіваюся, він зможе реалізувати ту програму, яку він запропонував Україні. Ми вважаємо, що боротьба з корупцією, а також підписання і запровадження договору про Асоціацію з ЄС – це пріоритети.

Також тішуся, що пан Порошенко місцем своєї першої закордонної поїздки вибрав Варшаву ( у середу, 4 червня, у столиці Польщі святкуватимуть 25-у річницю перших частково демократичних виборів. В рамках заходу Варшаву відвідає і президент США Барак Обама, у планах якого - зустрітися там з Порошенком, - ред.).



– Як Польща оцінює анексію Росією Криму і загалом російсько-український конфлікт?

– Хочу вас запевнити, що Польща, а також Євросоюз не визнали і не визнають анексії Криму. Водночас хочу висловити стурбованість поганою економічною і фінансовою ситуацією, в яку потрапив Крим після анексії. Розумію, що багато мешканців Криму, які раніше виступали проти України, сьогодні про це починають шкодувати.

Ми вважаємо неприйнятною ситуацію, коли з території сусідньої держави висилаються до України десятки вантажівок зі зброєю і терористами. Україна має право захищати свою територію, хоча водночас зобов’язана мінімалізувати втрати серед цивільної людності.

…Я маю надію, що Росія встановить нормальні відносини з Україною. Це в інтересах обох країн. Ви себе взаємно потребуєте. Наприклад, в постачанні життєво важливих продуктів: води з України чи газу з Росії.



– Оцінювати ситуацію на Сході України ви маєте можливість не тільки як глава МЗС Польщі, а й як колишній журналіст, який знає, що таке дії радянської армії в Афганістані. А також як колишній міністр оборони Польщі. Наскільки, на вашу думку, важливо Україні отримати сучасну зброю, аби переламати ситуацію, як це було свого часу в Афганістані, коли американці надали зброю одній з воюючих сторін.

– Маю сентимент до своєї колишньої професії, але тут я можу виступати тільки як міністр закордонних справ. Втім, як колишній міністр оборони можу сказати, що я під великим враженням від осучаснення російської зброї. Сьогодні росіяни, використовуючи сучасні засоби і нові способи ведення боротьби, невеликими силами і коштами здатні досягати результатів.

Якщо ви звернете увагу, якою була ефективність і спосіб ведення першої чеченської війни, другої чеченської війни, потім війни з Грузією, то побачите, що сьогодні росіяни здатні досягати у військових діях високого результату. І я не переконаний, що ми, як НАТО, вчимося так само швидко.



– Щодо європейських санкцій проти Росії. Російські медіа нещодавно повідомили, що канцлер Німеччини Ангела Меркель не зовсім готова до впровадження третього пакету санкцій. У зв’язку з цим, як ви вважаєте, наскільки на режим санкцій вплинуть нещодавні вибори в Європарламент?

– Ці погрози введення третього етапу санкцій були на випадок, коли б Росія вторглася на Схід або Південь України. Або коли б Росія суттєво вплинула на проведення президентських виборів. Ані одного, ані іншого не сталося.

Сьогодні, я вважаю, найбільш суттєвими є не ці санкції, а юридичне і економічне невизнання анексії Криму.

А якщо йдеться про вибори до Європарламенту, то треба констатувати, що посилилися ті політики, які представляють крайні сили в Європі, які захоплюються стилем політики Путіна. Така собі солідарність авторитарних особистостей, а також спільне несприйняття ЄС і бажання знищити його. Але ці люди будуть поза основними фракціями Європарламенту. Вони, звичайно, говоритимуть дивні речі, але вони не матимуть впливу на хід політики ЄС.



– Навіть якщо Росія не буде робити вторгнення в Україну, вона не припинить свого тиску ні на Україну, ні на Східну Європу. І для того є різні способи – і політичні, й економічні, й інші хитрощі, якими вміє користуватися Росія. Яка в цій ситуації буде позиція Польщі, для того, щоби зупинити прорив Росії на Схід Європи?

– Ми не хотіли і не хочемо конфронтації з Росією. Крім того, ми вважаємо, що в Росії вистачає внутрішніх проблем. Всю свою енергію вона могла б використати на поліпшення долі власного народу. Але кордони і цінності НАТО і ЄС ми будемо захищати всім Заходом.

Збігнєв Бжезінський сформулював тезу, згідно з якою Росія може бути або союзником Заходу, або васалом Китаю. Якщо Росія вибере шлях конфронтації з нами, то, як і попереднього разу, вона програє. Бо співвідношення сил ЄС до Росії – вісім до одного, а НАТО до Росії – шістнадцять до одного.

Ми воліли б бачити Росію як кандидата у члени Заходу, а не як його суперника. Але це велика країна. Вона сама знає, які інтереси найкращі для неї.



– Чи стане Україна членом ЄС, і в які терміни це може відбутися за сприятливого розвитку ситуації?

– Якби ваші політики після Помаранчевої революції не пересварилися між собою і не почали дерибанити Україну, а зайнялися б реформами, як ми це почали робити після 1989 року, то, за моїми оцінками, Україна могла б бути членом ЄС вже до кінця цієї декади (2020 року, – ред.). На жаль, ви не використали цього шансу, ви його змарнували.

А зараз буде важче – зараз треба буде довести, що цей новий початок є справді чимось новим. А не повторюванням колишніх помилок.

Насамперед ми будемо спостерігати за тим, чи підтримуються, зберігаються існуючі корупційні механізми в вашій країні. Якщо нова команда підтримає певні схеми, які вже існують, то забудьте про членство в ЄС.

Сьогоднішні настрої в Європі такі, які зовсім не вітають її розширення. Якщо зараз запитаєте в головних європейських країн, чи Україна може вступити до Європейського Союзу, то отримаєте тверде «Ні».

Але це не повинно вас знеохочувати. На польську пропозицію ЄС вирішив, що Угода про Асоціацію не буде цим останнім, завершальним етапом співпраці ЄС з Україною. І це в політичному сенсі більше, аніж те, що мала Польща, коли свого часу підписала Угоду про Асоціацію з ЄС.

Тепер те, що найкраще ви можете зробити, – це осучаснити свою країну. Якщо через кілька років європейці побачать, що Україна зростає економічно, запроваджує законодавство ЄС, очищує свій політичний клас – тоді вони відкриють нові можливості.



– На початку концентрації російських військ на українському кордоні в Польщі і Литві звучали серйозні застороги: мовляв, якщо Росія вторгнеться в Україну, то вона не зупинитися, і тоді наступними стануть країни Балтії і Польща.

– Це ваша надінтерпритація нашої точки зору. Ми не маємо побоювань щодо загрози Росії відносно території, яка охоплена договором НАТО. Натомість вважаємо небезпечним той факт, що вперше після Другої світової війни одна держава силою відібрала в іншої держави її територію. І викликом для міжнародного порядку є підірвання принципу невтручання силою в територію іншої держави. А також недотримання Росією низки міжнародних трактатів і договорів.

– Але у зв’язку з цим все одно була посилена присутність американських воєнних сил в Польщі і країнах Балтії. Ця ситуація буде зберігатися?

– Фактично президент Путін дуже нам допоміг. Ми давно заявляли про необхідність військового підкріплення нових членів Альянсу. Ми вважаємо, що безпека і оборонні можливості повинні бути більш-менш рівномірно розташовані по всій території держав-членів НАТО.

До часу, коли Росія позиціонувала себе як партнер Заходу, ЄС і НАТО, наші заклики щодо потреби зміцнення нашої обороноздатності не були почуті в державах Заходу. Все тепер помінялося.



– Скажіть щось оптимістичне з приводу відміни візового режиму між ЄС та Україною.

– Тут все залежить від вас. Тому що ЄС ні на міліметр не поступиться у вимогах виконання вами технічних умов для запровадження безвізового режиму.

Але, принаймні, маєте зараз уряд, який вас не обманює. Бо попередній прем’єр-міністр пан Азаров вас надурив, кажучи, що для того, щоб ви могли отримати безвізовий режим з ЄС, ви повинні спочатку легалізувати гомосексуальні шлюби. В той час, коли ЄС вимагає просто, щоб людей на роботі не дискримінувати.

Вкотре хочу підкреслити: ЄС вимагає боротьби з корупцією: це важливо і в контексті видачі паспортів, і в контексті проблеми міграції.

Наскільки я розумію, ви зараз приймаєте закони, які необхідні з точки зору ЄС для того, щоб перейти до другого етапу запровадження безвізового режиму між ЄС і Україною.

Говорячи про законодавство ЄС, яке запроваджує у себе Україна, мушу сказати: ви не повинні «крутити носом», що вам, мовляв, щось не подобається. Ви повинні це сприймати і запроваджувати у себе. Це рамкові закони, які протягом десятків років «склали іспит» в багатьох країнах ЄС. У вас теж будуть політики, які будуть говорити: ні, наша країна виняткова, інша, і тому треба враховувати контекст нашої країни у європейському законодавстві. Таким політикам ви не повинні вірити. Скажу з власного досвіду: кожного разу, коли виникав конфлікт, і я перевіряв, що в таких ситуаціях було кращим – вже готові закони ЄС чи закони, придумані у Польщі під впливом лобістів і знаменитих польських юристів, виявлялося, що законодавство ЄС краще для Польщі.



Записав Юрій РИЧУК
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
пох.. створемо свою ЄС з блекджеком і шлюхами))
Відповісти
Все вірно сказано...
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час