Чи повернеться Волинський клондайк? Частина перша: панамський слід

Не секрет, що український автопром «дихає на ладан». Ба більше: за твердженням генерального директора Всеукраїнської асоціації автоімпортерів та дилерів Олега Назаренка, - він відсутній взагалі.

«Після зняття з виробництва «ЛуАЗу», «Славути» і «Таврії» в Україні вже немає національного автомобіля, який виробляється, а не складається з машинокомплектів», - стверджує Назаренко.

Поряд з цим, як виявляється, тема імпорту машинокомплектів (простіше кажучи – автокузовів) – вигідна не лише автоскладальним заводам, а й звичайним ділкам. Ще у 2012 році Україна хотіла підвищити акцизний податок на кузови.

«За даними митної статистики, імпорт кузовів у минулому році склав 22 тис. при обсязі платежів з акцизного податку всього 28 млн. грн. Значна питома вага імпорту – це оформлення розібраних на агрегати готових легкових автомобілів з метою свідомого ухилення від повного оподаткування, які потім збираються на території України, реєструються в органах Державної автомобільної інспекції МВС України та класифікуються як готові транспортні засоби», - йшлося у проекті відповідного закону.

Втім, проект так і лишився нереалізованим. І кузови в Україну продовжують ввозити. В Україні з наскрізь корумпованою системою правоохоронних органів зловживання на темі автоімпорту набувають небачених масштабів. На Волині колись навіть спеціальний термін придумали – «Волинський клондайк».

Так нарекли налагоджену схему незаконного ввезення і розмитнення авто через Волинську область, що процвітала тут у другій половині 90-х - початку 2000-х років. У схемі були задіяні найвищі посадовці правоохоронних та митних органів. Є усі підстави вважати, що прикордонна Волинь і далі є форпостом цього ганебного явища…

ЯК ЗЛОВЖИВАЮТЬ НА КУЗОВАХ

Як діє схема обкрадання державного бюджету шляхом зловживань на автоімпорті? Усе просто. За кордоном розбирають автомобіль – і в Україну ввозять лише його кузов. Його офіційно оформляють. Двигун ввозять нелегально. В Україні це складають (де? руками яких спеціалістів? в яких гаражах?).

«Оформлення двигуна взагалі не проводиться або фабрикуються документи про його втрату внаслідок викрадення. За нормативними документами заміну двигуна дозволяється проводити без змін у реєстраційних документах та без подання доказів законності придбання, тому в ДАІ проводиться тільки реєстрація нібито заміни офіційно розмитненого кузова. Після цього ввезений автомобіль починає цілком законно пересуватися по дорогах України під державними номерними знаками купленого непридатного автомобіля», - розповідає на сторінках «Економічної правди» Олег Назаренко.

Небезпека для «чорних автобізнесменів» полягає у тому, що врешті-решт ДАІ поверне запис номера двигуна у свідоцтво про реєстрацію автомобіля або організує перевірку законності придбання такого двигуна.

Після цього імпортованим таким чином автомобілям, які вже будуть перепродані чесним добропорядним покупцям, одна дорога - на штраф-майданчик. Однак гроші, отримані тіньовими структурами внаслідок роботи за цією схемою, ні держава, ні добропорядні покупці вже не повернуть.

Схема агрегатного ввезення ефективна навіть при імпорті дорогого автомобіля, кузов якого митниця оцінить не менш ніж 10 тисяч євро: мито 10% - 1 тисяча євро.

Однак особливо ефективна вона при ввезенні недорогих авто - повне мито 100 євро - або при ввезенні машин з великим об'ємом циліндрів двигуна: митне оформлення проходить тільки кузов - 10% від митної вартості, а за двигун мито не береться.

Справа «лівих» кузовів, схоже, набирає обертів. Принаймні, за офіційною інформацією прес-служби ГУ Міндоходів у Волинській області у 2013 році імпорт кузовів для транспортних засобів зріс в 4,5 рази.

ОБРАЖЕНІ ПІДПРИЄМЦІ

20 жовтня 2014 року інтернетом став ширитися текст, який називався «Відкритий лист Заступнику голови Фіскальної служби України Анатолію Макаренку». Автор – голова Громадської організації «Всеукраїнська асоціація імпортерів автомототехніки» Юрій Матчук. Як виявилося, ця організація була зареєстрована за два з половиною тижні до появи цього листа – 2 жовтня 2014 року.

У згаданому листі, зокрема, йдеться, що «керівник Ягодинської митниці вирішив почати боротися з темою кузовів до автомобілів, що були у вжитку». Автор листа стверджує, що імпортерам кузовів палки в колеса ставлять незаконно, а митники допускають «втручання в статистичну базу обліку суб’єктів з метою тимчасової зміни номеру облікової картки, безпідставне коригування митної вартості та коду товарів, і, як кульмінація беззаконня, створення карток відмови попередніх митних декларацій без докладного та всебічного роз’яснення причин такої відмови».

При цьому тон «відкритого листа» такий, що складається враження, ніби його автори не стільки просять Анатолія Макаренка «захисту», скільки ставлять його в один ряд з тими, хто перешкоджає їх діяльності…

У коментарі газеті «Волинь-нова» виконувач обовʾязків керівника Ягодинської митниці Андрій Андрейків заявив, що претензії до імпортерів кузовів справді є, проте справа – не у «натяку на хабар», а у підозрах у порушенні закону.

«Волинь — це регіон, де імпорт вживаних автомобілів є невід'ємною частиною економічного життя. Але ми маємо всі підстави вважати, що ввезення таких автомобілів суперечить законодавству. Аналіз документів, податкових історій компаній вказує на необхідність ретельного вивчення цих операцій і бізнес-моделі загалом», - не зовсім конкретно пояснив митник.

«Це питання має чимало аспектів, але зупинюся на одному: наскільки кваліфіковано можуть бути зібрані транспортні засоби світових брендів, завезені по частинах, у наших кустарних умовах? Навчаючись у Німеччині, я два місяці працював на заводі БМВ і знаю, що таке складальне виробництво. Це величезний комплекс, де працюють висококласні фахівці. На мою думку, в Україні таких можливостей немає», - додав Андрій Андрейків.

Голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик був більш конкретним за головного волинського митника. Під час прес-конференції 7 листопада він заявив, що на Ягодинській митниці зупинили ввезення напіврозібраних автомобілів за ціною деталей, тому люди, що займалися цим, незадоволені.

«Пан Андрейків призупинив незаконний ввіз напіврозібраних автомобілів на складання в Україну. Говорили вже про це із прокурором, начальником міліції, щоб розібратися. Вже 38 тисяч кузовів ввезено в Україну, а наші заводи стоять. І ввозять не «Ланоси», а «Мерседеси», «БМВ», «Ауді».

КУЗОВИ, БАНАНИ І СПИРТ

Як випливає з інформації, отриманої виданням ВолиньPost з відкритих джерел, кузови на Волинь поступають не з країн з розвиненою автомобільною індустрією на кшалт Німеччини, а з країни, розміщених по інший бік Атлантичного океану. Йдеться про Панаму, одну зі світових офшорних зон.

Офшори – давній головний біль української економіки. Країни з низькими ставками оподаткування і продуманою системою захисту інформації про власників грошей – традиційне для українського бізнесу місце не лише мінімізувати податки і здійснити заборонені вдома фінансові операції, а й зручний механізм відмивання грошей.

Міжнародна неурядова організація Tax Justice Network восени минулого року повідомила, що Україна посідає дев'яте місце за обсягом виведення капіталу в офшори. Оприлюднена цією організацією сума виведених з України коштів перевищує 165 мільярдів доларів. У той же час речники податкової служби заявляли, що «Україна на офшорних схемах втратила близько 100 мільярдів гривень».

На цьому фоні цікавою виглядає статистика економічних стосунків Панами й України за 2013 рік, наведена Посольством України в Мексиканських Сполучених Штатах. Стаття імпорту «кузови» складає 7% від загального обсягу імпортованих товарів (більше – тільки банани (32%), яхти (30%) та етиловий спирт (9 %).

Водночас, за останніми даними української статистики, після Белізу Панама посідає друге місце серед країн Латинської Америки та Карибського басейну по залученню інвестицій в економіку України. Панама традиційно є одним з найбільших інвесторів нашої держави, у 2012 році країна перебувала на першому місці за цим показником. За даними Держстату України в економіці України на жовтень 2013 року було зареєстровано 465,8 мільйона доларів прямих інвестицій з Панами, обсяг вітчизняних інвестицій в панамській економіці склав 18,7 мільйона доларів.

ЧИ МОЖЕ СІЛЬСЬКИЙ КІОСК ЗАРОБИТИ 25 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ?

Як свідчать дані, що є у розпорядженні ВолиньPost, тема імпорту кузовів та діяльність структур, які контролює підприємець Юрій Матчук, зацікавила правоохоронні органи Волині ще до приходу на посаду нового керівника Ягодинської митниці у вересні цього року. Зокрема, ще 22 липня слідче управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Волинській області розпочало досудове розслідування кримінального провадження відносно службових осіб ТзОВ «Клеодора-М» (однієї з фірм, яка здійснює імпорт автомобільних агрегатів – кузовів) за фактом умисного ухилення від сплати податків та митних платежів, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч 3. Ст. 212 Кримінального Кодексу України. Сума завданих збитків складає 3,5 млн грн.

«Клеодора-М» - одна з фірм згаданого Юрія Матчука. Загалом у мережі можна знайти до десяти найменувань комерційних структур, де трапляється прізвище цього підприємця.

«На підставі аналізу господарської діяльності ТзОВ «Клеодора-М» встановлено, що за 2013 рік дохід цього підприємства становить 25 мільйонів гривень. Разом з тим, задекларовано до сплати податок на прибуток в сумі 2,9 тисячі гривень (рівень сільського кіоску з оборотом, меншим у сто разів)», - йдеться у висновку слідчих.

Усе просто: фірма Матчука купує кузови у структур, зареєстрованих не в Україні – так званих нерезидентів. Це фірми, які своїм місцем реєстрації мають, зокрема, Панаму – офшорну зону. Водночас за куплені кузови не здійснюється розрахунок. Нерезиденти претензій «чомусь» не мають.

Так, як свідчать матеріали справи Волинського окружного адмінсуду, яку той розглядав ще у лютому 2013 року, в ході перевірки, проведеної працівниками Луцької ОДПІ, було встановлено, що ТзОВ «Клеодора-М» має укладені договори купівлі-продажу ще з 2009 року з фірмою "PARIBELLA TRADE S.A." (50 th Street, Global Plaza Towel, 19 th Floor, Suit H, Republic of Panama) та з фірмою "Favor International, Inc. Caleo 50, Torre Global Plaza, Piso No" (Oficina No 7E, Panama Citi-Republic of Panama) на «імпорт кузовів до моторних транспортних засобів, автомобілів легкових, запчастин та пристроїв для моторних транспортних засобів, механічного обладнання, аеронавігаційних або космічних апаратів та їх частин, самохідної техніки дорожнього призначення, плавучих засобів морських або річкових, товарів народного вжитку».

Як свідчать дані перевірки луцьких податківців, з 1 липня 2009 по 30 червня 2012 року ТзОВ «Клеодора-М» перерахувало фірмі «PARIBELLA TRADE S.A.» за поставлені кузови 14 тисяч 300 євро. А от боргувала «Клеодора-М» цій фірмі… 6 мільйонів 550 тисяч євро.

Іншій панамській фірмі - «Favor International, Inc. Caleo 50, Torre Global Plaza, Piso No» за три роки «Клеодора-М» не перерахувала ні копійки, втім винна була 141 тисячу євро.

* * *

Не варто думати, що схема наживи на імпорті авто на Волині дозволяє «шикувати» лише кільком спритним місцевим ділкам. Насправді, як стверджують джерела в правоохоронних органах, ще донедавна усе було «закільцьовано» на Києві. З кожного підприємця, якому дозволяли порушувати правила імпорту, брали кругленьку суму – і відвозили у сумнозвісну тіньову генеральну прокуратуру, роботою якої керував син тодішнього генпрокурора Артем Пшонка.

Її офіс розміщувався у столиці на вулиці Олеся Гончара, 35 в одному з офісів величезного бізнес-центру. Всі ключові рішення щодо кадрових призначень в системі прокуратури, "наїздів" на бізнесменів, а також порушення та припинення потрібних кримінальних проваджень ухвалювалися саме там. Діяльність паралельної генпрокуратури під керівництвом Артема Пшонки, в якій працювали близько 20 юристів, її організаторам приносила астрономічний дохід.

Зрозуміло, що ця структура мала своїх «смотрящих» і на Волині. До їх числа, якщо вірити інформації, яка є в розпорядженні ВолиньPost, входив цілий ряд колишніх митників і правоохоронців, які займали ключові пости. Станом на сьогодні вони докладають максимум зусиль, аби схема зловживань діяла і приносила гроші. Навіть після викриття тіньової генпрокуратури сина Пшонки. Втім це – теми наступних публікацій серії розслідувань «Чи повернеться Волинський клондайк?».

Далі буде

Антон БУГАЙЧУК (ВолиньPost)
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.