Валютна іпотека: кредитні договори суперечать закону

Нестабільна ситуація з курсом долару відчутно вдарила по кишенях українців. І якщо люди без серйозних зобов’язань перед банками ще якось животіють, то власники валютних кредитів опинилися у безвиході, бо ж брали кредит, коли долар коштував 5 гривень. Нині «твердий американський» перевалив далеко за 20 грн.

Більше того, в Україні розпочалася інформаційна компанія проти позичальників. Мовляв, банки постраждають, якщо перерахують кредити за старим курсом та що позичальники самі винні, що взяли кредити у валюті. Але насправді такі закиди не відповідають дійсності. Позичальники, вже по 2-3 рази погасили борги в гривневому еквіваленті, але все одно залишаються винними. Натомість банки добряче заробили на валютних позиках, ставки за якими під час кредитного буму в Україні були в рази вищими, ніж у Європі ¬ 15%. За шість років банки повернули собі цей кредит на 100%.

Вже не сподіваючись на сприяння та розуміння банкірів та влади, люди, що у 2005-2008 роках взяли кредит у валюті, зорганізувалися у ГО «Кредитний майдан», аби разом протистояти банкам. На Волині таке об’єднання активно діє вже рік та нараховує майже сотню осіб. Активісти систематично звертаються до всіх інстанцій, які можуть допомогти у вирішенні ситуації, що склалася.

Позичальники стверджують, що банки їх обдурили. Так, фінансові установи, знаючи, що гроші йдуть на придбання житла, автомобілів і на споживання, видавали кредити у валюті на споживчі цілі, хоча насправді без відповідної ліцензії не мали на це права.

«Підписанням кредитних договорів банки підтверджували, що мають всі необхідні ліцензії і дозволи Національного банку України, необхідні для обслуговування валютних кредитів. На ділі ж Декрет Кабінету Міністрів про систему валютного регулювання і валютного контролю №1593 від 19.02.1993 року забороняє паралельний оббіг валюти в Україні. – обурюється член ГО «Кредитний майдан» Володимир Кунц.

Та замість нести відповідальність за вчинену аферу, розповідає він, банки хочуть зіткнути позичальників банків і тих, хто несе вклади, лобами. Але ж банки вже свої гроші давно відбили. Причому зробили це незаконно.

«Влада нарешті повинна усвідомити, що для того, щоб щось запрацювало в країні, людям потрібно повернути відчуття справедливості, – наголошують валютні позичальники. –У кожного з нас це відчуття справедливості відсутнє».

Цікава деталь: ухвалою Вищого спеціалізованого суду у справі №6-26251/св-14 від 22.10.2014 року кредитний договір між банком «Надра» та позичальником був визнаний недійсним, оскільки не відповідає вимогам, передбаченим законом «Про захист прав споживачів». Крім того, банк не надав споживачу інформацію про умови кредитування та про орієнтовну кінцеву суму, яку доведеться сплатити. Але якби люди, які прийшли у фінансову установу за валютою, знали, що підсумку вийдуть на 200-300% від тіла кредиту, вони навряд чи підписали би договори.

«Позичальники, які взяли у кредит 100 тисяч доларів і справно виплачували його 5-6 років, уже практично виплатили всю суму. Однак банки їм виставляють борги, більші ніж 100 тис доларів. Лише за орієнтовними оцінками, така схема дала банкам можливість отримати вже понад мільярд надприбутків, – розповідає Володимир Кунц. – Причому більшість банків мають іноземний капітал, зокрема «Укрисиббанк», «Аваль», «Укрсоцбанк» та ін. Їхні керівники –іноземці. Банки заробляють і відповідно відбувається відтік капіталу з України. Що ж роблять в Україні? Замість того, щоб займатися перекриттям фінансових відтоків з держави, наші можновладці затягують паски народу».

****

Сьогодні валютні позичальники сподіваються, що Верховна Рада проголосує у другому читанні закон №1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» і що президент не буде його ветувати. На цей документ вони очікують вже майже рік, оскілки він зобов’яже банки всі валютні кредити, крім позик на розвиток бізнесу, перевести в гривню. Причому позики мають бути конвертовані за офіційним курсом на момент укладання договору, тобто 4-8 грн/$.

P.S. За даними Forbes, борги фізичних осіб за споживчими кредитами в іноземній валюті на 1 січня 2015 року склали 59,9 млрд гривень, з яких 36,1% знаходяться в банках, визнаних неплатоспроможними. Для порівняння − обсяг повернення банками кредитів рефінансування, наданих НБУ в 2014 році, склав 189,43 млрд грн. На 1 січня 2015 року загальний обсяг заборгованості з рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд грн, частина з яких ніколи не повернеться – банки, які отримували це рефінансування, уже визнано неплатоспроможними.

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.