вхід реєстрація

Розправа СБУ: через відмову відкрити кордон для контрабанди - лава підсудних

Розправа СБУ: через відмову відкрити кордон для контрабанди - лава підсудних
У Луцьку за хабарі судять начальника Луцького прикордонного загону полковника Олександра Білюка та начальника відділу кадрів підполковника Сергія Муратова.

За версією державного обвинувачення, Білюк у змові з Муратовим отримав неправомірну винагороду від інспектора відділення прикордонної служби «Рівне», прапорщика Олександра Бабанця за сприяння у переведенні з одного відділу прикордонної служби на інший, а також привласнив видані підлеглим премії.

Сам Олександр Білюк такі обвинувачення заперечує. Переконує: грошей у підлеглого не брав і не вимагав. А саме провадження називає розправою офіцерів СБУ за принциповість.

Усі крапки в справі звісно розставить Феміда. Але оскільки судові засідання тривають уже майже рік, позаяк прокурори Генеральної військової прокуратури неодноразово клопочуть перенести слухання аби довезти матеріали провадження, їдуть в АТО чи йдуть у відпустку або ж просто хворіють, тому журналісти ВолиньPost спробували розпитати обидві сторони процесу, чому ж виник конфлікт.

Нагадаємо, Олександр Бабанець розповів, чому, ризикуючи посадою та кар'єрою, він вирішив звернутися до суду.

«МОЖЕ ХОЧ ВИ РОЗКАЖЕТЕ, ЧОМУ Я ТУТ?»

У відповідь Олександр Білюк та його захисник Олег Антонюк висловили свою думку стосовно вказаного обвинувачення та прокоментували обставини, що стосуються кримінального провадження:

«Із ситуацією, що склалася у Білюка, до мене, як адвоката, за наданням правової допомоги звернулася його колишня дружина. На той час Білюк та Муратов були доставлені в Київ і перебували в ізоляторі тимчасового тримання, звідки їх без допитів та проведення відповідних слідчих дій перевели у Лук’янівське СІЗО», – розповідає Антонюк.

Пригадує, що коли вперше побачив Білюка, то був вражений емоційним станом полковника – той не розумів, що відбувається та чому його звинувачують у хабарництві? До того ж полковник навіть не одразу згадав, хто такий Бабанець.

«Може хоч ви мені розкажете чому я тут?», – запитував він адвоката.

«Білюк каже, що з Бабанцем ніяких відносин не мав. Прапорщик приходив до нього на прийом, декілька разів телефонував, щоб зустрітися за межами військової частини. Білюк щоразу йому відмовляв, оскільки є певний порядок розгляду особистих питань, – продовжує адвокат. – У подальшому надійшов рапорт від Бабанця. Під час його особистого прийому в кабінеті, крім Білюка, знаходились і інші працівники прикордонного загону. Прапорщик попросив залишитись віч-на-віч із полковником, але він і цього разу відмовив.

Тоді Бабанець сказав, що має питання, що стосується його переведення на інше місце служби, оскільки через півроку закінчується контракт. На що Білюк відповів: «Як прийде термін, тоді й буде вирішуватися це питання. А зараз це не на часі.

Це всі зустрічі, які були в Білюка з прапорщиком Бабанцем. Після того через деякий проміжок часу Білюк був затриманий».

«Я добре пам’ятаю, що в протоколі обшуку я написав, що навіть не знаю, хто такий Бабанець. Мені пояснили, хто він такий тільки в Генеральній прокуратурі в Києві наступного дня ввечері», – підтверджує слова захисника обвинувачений.

«Щодня мені доводилося опрацьовувати близько 200-т документів, які треба було прочитати, розписати резолюції, визначити виконавців, підписати і т.д. Тільки наказ по кадрам – це близько 10 аркушів прізвищ. У загоні 2000 чоловік. В середньому у відпустку іде 150 чоловік щомісячно. А є ще відрядження постійні, хвороби, шпиталі, і т.д. Сумніваюся, що хтось це все перечитує», – пояснює він.

«ТИХ ГРОШЕЙ РЕАЛЬНО НІХТО НЕ БАЧИВ»

У ході судових засідань від сторони захисту неодноразово звучали претензії щодо проведення обшуку в квартирі Білюка та до процесуальних документів.

Олег Антонюк запевняє: порушень слідчих дій таки було чимало. Зокрема, це те, як в квартиру Білюка заходили поняті, хто там був присутній; не співпадає час проведення обшуку з показами понятих. Безпідставно переривався відеозапис. Також незрозуміло, де ті кошти знайшли та які це були гроші.

«Так само перед початком обшуку в Білюка запитали: «У вас є вдома гроші?» Той відповів: «Так, є». Наступне запитання мало би бути логічним: «Якщо є, то видайте, будь-ласка». Такий порядок проведення таких слідчих дій. Однак таких запитань ніхто навіть не задавав», – зауважує Антонюк.

«Що стосується грошей, які в мене знайшли співробітники СБУ, то: по-перше, їх реально ніхто не бачив. Вони були переписані за номерами. І дивним чином ні ксерокопії цих купюр не зробили, не показали їх нікому», – додає Білюк.

А ще розповідає, що о першій годині ночі, під час обшуку в його квартирі, співробітники СБУ привезли туди ж Сергія Муратова та що майор СБУ Андрій Дорофеєв замість того, щоб бути присутнім на обшуку, «обробляв» Муратова, щоб той дав покази проти полковника, мовляв саме він передавав ці гроші Білюку.

«Під час обшуку слідчому прокуратури неодноразово телефонував його керівник, щоразу запитуючи, чи вже знайшли гроші. Після чергового такого дзвінка та наганяю зникає ухвала, натомість з'являється папірець з номерами купюр та виключається відеокамера.

Далі було так: за столом сиджу я, свідок, слідчий прокурор та майор Дорофеєв. І через 30 секунд починають виявлятися купюри…», – розповідає Білюк.

«Яке ж все таки походження вилучених з квартири 20 тисяч доларів?», – запитуємо ми.

«У зв'язку з тим, що в Україні відмовилися надавати необхідне невідкладне лікування матері Білюка, то його родиною були зібрані кошти для проведення її лікування в Ізраїлі. Зокрема, частину грошей надала рідна сестра полковника, яка є підприємцем в Хмельницькому, – пояснює Олег Антонюк. – А оскільки мама Білюка проживала у нього вдома, то грошові кошти на лікування тримала відповідно у сина».

Зі слів адвоката, вилучені кошти працівники прокуратури жінці так і не повернули. «А те, що людина потребує грошей на невідкладне лікування, ніхто навіть не взяв до уваги», – обурюється він.

Розповідає захисник і те, як 900 доларів США, які були вручені Бабанцю працівниками СБУ, могли опинитися в квартирі Білюка:

«Тут нічого приховувати не треба. Муратов у зв'язку з необхідністю навчання свого особистого та своєї дочки взяв в борг у Білюка певну суму коштів. Невдовзі позичені кошти він повернув. Ці обставини були підтверджені в судовому засіданні.

Власне таким чином ті 900 доларів могли потрапити в квартиру Білюка. Ті, які Муратов отримав від Бабанця. Інших пояснень в мене немає».

ЗАВАЖАВ СБУ КРИШУВАТИ КОНТРАБАНДУ ЦИГАРОК?

У ході судового засідання Олег Антонюк та його підзахисний неодноразово натякали, що Бабанець є агентом СБУ, мовляв співробітники СБУ використали його у своїх цілях.

На думку адвоката, є певні факти, які підтверджують це.

«Бабанець, перебуваючи на кордоні, пропустив нелегалів, які були затримані польською стороною. Ці матеріали у військовій прокуратурі намагалися різним шляхом зам'яти працівники СБУ. Крім того, спілкування Бабанця з працівниками СБУ свідчить про те, що у них давні дружні відносини», – зауважує Антонюк та додає:

«Стояло чітке завдання, поставлене працівникам СБУ, будь-якими шляхами прибрати Білюка із займаної посади. Вони своє завдання виконали».

«Чому так вважаєте?»

«Білюк їм заважав. Як пояснював полковник у судовому засіданні, до нього неодноразово зверталися працівники СБУ, зокрема тодішній начальник СБУ пропонував різні форми співпраці стосовно території, яка контролюється прикордонним загоном.

Так само звертався до нього пан Андрій Дорофеєв (майор СБУ, – ред), який просив зробити йому «на кордоні дірку», для того, щоб безперешкодно потрапляли на територію Польщі дельтаплани, літаки, які здійснювали контрабанду цигарок. Але Білюк їм відмовив, запевнивши, що якщо такі факти матимуть місце, то будуть вживатися заходи для їх затримання працівниками прикордонного загону».

Цікавимося у Білюка, навіщо, на його думку, прапорщику було його підставляти?

«Думаю, він і не підставляв. Прапорщик – простий виконавець волі співробітників СБУ. От і все. Керівництво СБУ було невдоволене тим, що начальник загону, тобто я, почав їм заважати здійснювати контрабандну діяльність. Те, що там окремі службовці прикордонного загону були замішані, було й таке», – запевняє полковник.

«Що стосується Бабанця, то я не знаю, коли й на чому його зміг завербувати майор СБУ Дорофеєв, – продовжує розповідь Білюк. – Це ж не одна провокація, яка відносно мене відбувалася за допомогою моїх військовослужбовців або інших осіб. Тільки прикладів з переміщенням було три».

«Я не розумію суті цього всього хабара, який мені приписують. Мене вже зняли з посади. Що вони ще хочуть, незрозуміло. Думаю, сьогодні вони вже просто бояться, що самим доведеться відповідати перед законом за незаконне притягнення мене до кримінальної відповідальності», – резюмує він.

ШАНТАЖ СВІДКІВ ТА СТАТТЯ 410 КК

Білюку намагаються також інкримінувати статтю 410 КК, тобто викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, військових припасів, вибухових або інших бойових речовин, а також іншого військового майна, мотивуючи це тим, що нібито Білюк незаконно видав підлеглим премію, які ту премію перерахували на благоустрій військової частини.

«У судовому засіданні було досліджено, що це за премії, чи законно вони отримані, були вивчені акти КРУ, допитані прикордонники, начальники цих відділів, – розповідає адвокат. – Всі повідомляли, що ніякі премії вони нікому не перераховували. Те, що надавали спонсорську допомогу на ремонт кімнати для приїжджих, в якій в подальшому самі і мали проживати, вони підтвердили. Не заперечували й те, що перекидали кошти на картку водія Білюка».

«Військовій частині потрібна була допомога для закінчення ремонтних робіт у музеї та кімнаті для приїжджих. Частково її надали і начальники відділів, були звичайно і ті, хто не бажав надавати таку допомогу, однак ніяких претензій до них не було. Те, що вони не шукали ніяких спонсорів, а домовилися і віддали свої кошти на ремонт, – це було їх особисте рішення, – додає Білюк.

На питання, чому такий довгий шлях: кошти скидали на картку дружини водія Білюка, якій взагалі нічого не відомо про надходження цих грошей, адвокат пояснює наступне:

«Уявіть собі – під час засідання військової частини командир повідомляє, що в загоні буде вводитися в експлуатацію кімната для приїжджих. Фінансування з держави недостатньо. Але ремонт необхідно закінчити. Тому було би добре залучити спонсорів.

Кожен по-своєму вирішив допомагати. Хтось фарбу приніс, хтось ще щось необхідне. Білюк цим не керував і цим не займався. Питаннями облаштування військової частини займається начальник тилу прикордонного загону. Він і запропонував військовослужбовцям, які хотіли надати фінансову допомогу, скидати гроші на картку водія».

«Чому саме водія?», – цікавимося в Антонюка.

«А куди перекинути? Для чого підполковнику чи полковнику, щоб на його картку приходили невідомі гроші і невідомо за що, крім того Білюк на той час знаходився у відряджені?» – заявляє він.

«Чому прикордонники скинулися рівно по дві тисячі кожен?»
«Можливо вони так між собою вирішили, що оскільки держава дала дві тисячі гривень, їх варто вкласти у військову частину. За ці гроші були закуплені ліжка, телевізори, все поставлене на баланс військової частини. Тоді, яке військове майно вкрав Білюк?

Можливо навпаки за час, коли був Білюк, закінчився ремонт кімнати для приїжджих, відкрився музей, з'явилися нові експонати, територію привели в порядок, зробили ремонтні роботи і т.д.

Співробітники СБУ розуміли, що немає за що затримати Білюка по статті 368 КК, тому вирішили копати і «нарити» на нього будь-що.

Допитані прикордонники в судовому засіданні на питання прокурора, чому вони давали інші показання на слідствах, чітко зазначили:

«Коли допитував прокурор Лещенко, був присутній працівник СБУ, не включений до протоколу слідчої дії допиту, який тримав чорний блокнот, з якого читав записи, де кого і коли він прослуховував неофіційно, незаконно. І цим шантажував».

Що ж до генерал-лейтенанта Ігоря Токового, то пан Токовий вів себе виключно чемно, нікому не погрожував, ніяких перешкод не чинив. Єдине, що він просив керівника слідчо-оперативної групи Лещенка, щоб під час обшуку були присутні незаангажовані поняті, а не тільки ті, кого доставили працівники СБУ. На прохання Токового і був запрошений третій понятий. Зокрема, в судовому засіданні було встановлено, що поняті, які прибули з СОГ є друзями та знайомими працівників СБУ».

*****

Загалом про Луцький прикордонний загін журналістам ВолиньPost доводилося чути різні відгуки: як хороші, так і, м'яко кажучи, не дуже.

Найбільше вражають історії про корумпованість прикордонників, про ухиляння від служби в АТО, про брак матеріально-технічного забезпечення загону та ін. Та й екс-начальника загону, полковника Олександра Білюка характеризують по-різному.

Сам же Олександр Білюк пояснює, що керівник, якому доводиться приймати непопулярні рішення, однаково хорошим для всіх бути не може:

«Хтось повинен їздити на автомобілі, а хтось ходити по зеленому коридору і в дощ, і в сніг, і в вітер, і в мороз».

Щодо матеріально-технічного забезпечення полковник розповідає, що дійсно форми видавалося дуже мало. Причому, не тільки в Луцький прикордонний загін, а загалом по всій державній прикордонній службі.

«Прикордонний загін не закуповує форму, не шиє і не має впливу на її розподіл. Форму привозять із центральних складів. Скільки дали, стільки й є. Я, наприклад, собі форму сам шив за особисті кошти, за винятком тієї, яку отримав на Євро-2012.

Щодо форми, яка прийшла в загін на Євро-2012, то в повному обсязі вона видавалася на відділ Ягодин, оскільки це основні ворота, які забезпечували пропуск міжнародних делегацій, футбольних фанатів і т.д, та частково на Доманово. Решта забезпечувались за необхідністю. Скільки форми прийшло, стільки її і видали, що було предметом неодноразових перевірок різного роду контролюючих органів», – пояснює він.

«Якщо ситуація з формою настільки критична, тоді за яким принципом її розподіляли?» – запитуємо співрозмовника.

«По підрозділах, виходячи з чисельності. Причому, форму розподіляли не за званнями. Офіцери в основному практично завжди шиють собі форму, оскільки те, що дає держава, не завжди підходить».

Окрім форми, військовослужбовці нарікають і на брак паливно-мастильних матеріалів та ін. Полковник Білюк не заперечує цей факт.

Розповідає, що дійсно паливно-мастильних матеріалів загін отримує надто мало. Тому максимум з того, що є, намагалися виділити все-таки на підрозділи охорони кордону. Окрім того, він неодноразово звертався до луцьких підприємців, які надавали спонсорську допомогу паливно-мастильними матеріалами.

«Ми отримували багато шефської допомоги, по їх надходженню та використанню складаються відповідні документи, які зберігаються в загоні. Але жоден військовослужбовець пальне для несення служби не купував. А якщо і купував, то треба спитати, як він його використав», – запевняє полковник.

«ХТО ПРОЯВИВ НИЗЬКІ МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, В АТО НЕ ЇХАЛИ»

Що ж до ситуації з ухиляння бійців від несення служби в зоні бойових дій на Сході України, Білюк розповідає, що жоден з прикордонників не відкупився від несення служби в АТО.

«Принаймні до мене ніхто не звертався з пропозицією заплатити, аби не їхати туди. Те, що відмовлялися їхати – таке було. І не один, й не два...», – уточнює полковник.

«А відмовлялися чому?», – питаємо.

Пояснює: на це були різні причини. Дехто просто боявся. Дехто казав, що не прийшов сюди помирати. Приходили батьки просити за синів. Різні були. Але були й добровольці. А деякі просто їхали, тому що вони виконували свій обов’язок.

«Я відправляв бійців, які їхали на війну, а не на блокпости. Тому вибирати не доводилось: хочеш чи ні. Визначили кандидатів і ті, які проявили низькі моральні якості, не поїхали. Але таких було небагато».

Коли наші військовослужбовці їхали минулого року на Схід – це був перший зведений загін, який стояв під Савур-Могилою, де загинуло двоє бійців і кілька отримали серйозні поранення – вони були забезпечені всім необхідним.

У них єдиних на той час були бронежилети, кевларові каски, тактичні окуляри, рукавички, наколінники та ін., основне забезпечення було придбано за рахунок коштів громади Волині».

На питання, чи дійсно прикордонники беруть хабарі, полковник відповідає:

«Не буду казати, що прикордонники не беруть грошей. Беруть. Такі випадки трапляються. У нас в державі, напевне, така вже склалася ситуація. Якщо прикордонник в минулому році отримував дві тисячі гривень зарплати, і в нього було дуже багато спокуси, то можливо хтось цим і користувався. Якщо факт хабарництва доказати неможливо, але є підстави, то таких військовослужбовців звільняли. Якщо інформація, за такими фактами надходила, проводилося службове розслідування та вживалися відповідні заходи, згідно вимог законів України».

****

Наші інсайдери розповідали, що поки рідні чекали на тіло бійця, який загинув в АТО, Олександр Білюк, замість сприяти пришвидшенню процесу, грав у теніс.

Натомість сам полковник такі обвинувачення відкидає. Каже: в теніс не грає взагалі, а на той момент було не до спортзалів, оскільки розпочалося АТО. Що ж стосується повернення загиблого бійця на малу Батьківщину, запевняє: зробив все, що міг, аби якнайшвидше доправити тіло батькам.

Я робив все, що було в мої силах. У той час, коли я нібито грав в теніс, я був у військовій прокуратурі, де з юристами радилися, як вирішити ситуацію».

Інша історія, яку не можемо не згадати, відбулася два роки тому. Тоді прикордонник ВПС «Рівне» вчинив самогубство. «Що завело хлопця в петлю та чи правда, що звільнили його заднім числом», – запитуємо у Білюка.

«По-перше, військовослужбовець був звільнений не заднім числом. І, до речі, не з нашої ініціативи. Хлопця звільнили за проханням його родичів. Наскільки мені відомо, трагедія яка трапилася в цій родині не була пов’язана зі службою в ДПСУ». – розповідає полковник.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 11
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Класна казка...
Відповісти
ну прямо святий та божий! запитайте будь-
якого прикордонника-і почуєте протилежне!
Відповісти
Знаю Білюка як чесну й порядну людину. Це явна помста контрабандистів.
Відповісти
Можливо і є чесні прикордонники,але це одиниці. Беруть і будуть брати хабарі
Відповісти
Бач, який Бiлюк чистий та пухнастий. А я навiть i не знав.
Відповісти
СБУ може все спростувати в одну хвилину - хай перекриють контрабанду.
Відповісти
Займаючись не тим, спецслужба ледве не "прозівала" державу...
Відповісти
А що Волиньпост може розплвісти про справу Пустовита молодшого? Того, що на Рівенщині "хабарів не брав"?
Відповісти
Більше як Білюк на контробанді не заробив ні один командир за всю історію.


Відповісти
А я так поняв ти там на касі. Факти в студію? Трандіти не мігки носити.
Відповісти
СбУшникі ловіть сєпарів, заробляйте чесно, подивіться на себе, хто де живе, на чому їздить, скільки коханок і т.д. А далі давайте оцінку, собі і і всім решта.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Розправа СБУ: через відмову відкрити кордон для контрабанди - лава підсудних
21 серпня, 2015, 11:00