Микола Романюк: Основна мета децентралізації — самодостатність територіальних громад

Перші зміни із передачі повноважень на місця уже дають позитивний ефект.

Про вигоди та виклики, які несе реформа місцевого самоврядування, розмовляємо із міським головою обласного центру Волині Миколою Романюком.

Миколо Ярославовичу, яким чином процес децентралізації впливає на наповнюваність міського бюджету?

В рамках цього процесу були прийняті зміни до податкового та бюджетного законодавства, які вже дали відчутний позитивний результат. Не знаю жодного обласного центру, де б не був перевиконаний місцевий бюджет. Значні додаткові кошти отримав і Луцьк. Якщо у минулому році на бюджет розвитку – а це ремонт і утримання доріг та прибудинкових територій, закладів освіти, медицини та культури – було передбачено 52 мільйони гривень, то у цьому році – вже 150 мільйонів. І до кінця року очікуємо ще щонайменше 20 мільйонів гривень. Витрати лише на освіту ми збільшили уп’ятеро – до 50 мільйонів гривень. Вперше за багато років за кошти міського бюджету закуплено багато техніки для дошкільних навчальних закладів – електроплити, холодильники, пральні машини. Крім цього місто нарешті змогло відремонтувати басейн у 26 школі. Гадаю, що лучани самі вже помітили, що Луцьк стає кращим.

Але децентралізація – це не тільки додаткові кошти, а й повноваження та відповідальність.

Саме так. Основна мета децентралізації — самодостатність територіальних громад. Вона буде досягнута після того, як внесуть зміни до Конституції та приблизно 500 законодавчих актів. Але і ті перші зміни із передачі повноважень на місця, які маємо, уже дають позитивний ефект.

Що ви маєте на увазі?

Як приклад, наведу ситуацію із Державною архітектурно-будівельною інспекцією. З 1 вересня її повноваження передані місцевим органам влади. Що це означає на практиці? Тепер бізнесмену, який хоче вкладати кошти у місто, щось будувати, не треба їздити за дозволами у Київ, а вирішити всі питання на місці. А це набагато швидше та оперативніше. Нам вже не треба їздити у столицю, як колись, щоб погодити ремонт дитячого садка і відкрити додаткові групи. Як може чиновник у Києві розбиратись у цьому краще, ніж люди на місці? Тому ефективність роботи від таких змін тільки зростатиме.

Крім цього, місцеву владу легше проконтролювати, ніж київських чиновників.

Звісно, що так. Треба створювати такі умови праці, щоб не було передумов для корупції. Центри надання адміністративних послуг – крок у цьому напрямку. Робимо усе для того, щоб певні послуги, довідки можна було отримати через інтернет. Переконаний, що діяльність влади має бути максимально прозорою. Міщани повинні знати, куди іде кожна бюджетна копійка. На нашому сайті є відеозаписи усіх сесій та засідань виконкому. Громадськості доступні усі проекти рішень. Хто колись знав, що на сесіях приймалось? А тепер мені у «Фейсбук» пишуть: «Миколо Ярославовичу, а чому до 143 питання нема додатку?». Усе перераховане – це вимога часу, і я прагну, щоб Луцьк тут задавав тон, був прикладом для інших.

Миколо Ярославовичу, децентралізація неможлива без адміністративно-територіальної реформи, яка розпочалась у країні. Багато говоримо про майбутнє об’єднання громад. Чи тривають зараз перемови про можливе об’єднання навколишніх сіл з обласним центром?

На жаль, на сьогоднішній день не в усіх селах розуміють важливість цього. Але життя рано чи пізно все одно змусить ці громади об'єднатися з Луцьком. Один із найбільших страхів, який заважає об’єднанню, – це боязнь жителів сіл, що у них нібито заберуть землю. Це не так, без дозволу власника його землею ніхто не користуватиметься. Земля залишиться у селян. Навпаки – їхні паї стануть набагато дорожчими. Наведу особистий приклад. Моїй мамі – 80 років. Вона живе в селі, має пай у 6 гектарів, який здає в оренду. Заробляє на цьому кілька мішків зерна у рік. А є інший приклад. Коли ми розширяли кладовище у Гаразджі, то викупили у власника пай у 3 гектари майже за 400 тисяч гривень. То що вигідніше?

Хочу також наголосити, що село і його назва залишиться. У ньому обиратимуть старосту, який автоматично буде членом виконкому міської ради. Також селяни матимуть свого депутата, який відстоюватиме інтереси їхнього населеного пункту. А вся інфраструктура міста працюватиме і на село, яке стане з ним однією громадою. Наприклад, сільська школа включиться в єдину міську мережу, і діти матимуть можливість відвідувати Палац учнівської молоді та інші заклади. Амбулаторія теж стане частиною мережі системи охорони здоров'я Луцька, і перетвориться на амбулаторію сімейного типу. Патрульно-постова поліція, яка з’явиться у грудні, обслуговуватиме і громаду села. Транспорт із приміського стане міським з усіма позитивними наслідками. Буде єдина пожежна служба. Будуватимуться нові комунікації – дороги, освітлення тощо. Як бачите, взаємні вигоди очевидні.

Ви неодноразово бували в інших країнах Європи. Що європейці кажуть про нашу реформу із децентралізації, виходячи із власного досвіду?

Кажуть, що її треба якнайшвидше робити, альтернативи нема. Поляки розповідали про свої переживання, коли в один момент замість декількох воєводств, стало одне Люблінське. Сьогодні кажуть: чудово працюється, маємо і фінанси, і повноваження. Звісно, їм дуже багато допомагає Євросоюз. Але на його допомогу можемо розраховувати і ми, нехай не у такій мірі, як поляки. Луцьк має чимало спільних програм з європейськими інституціями. І з ними ми домовляємось напряму. Євросоюз працює не з адміністраціями, а надає перевагу саме місцевим громадам, місцевому самоврядуванню. І тут для них теж відкриваються добрі перспективи.

Михайло ІВАНІВ
Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter та Instagram.