вхід реєстрація

Кіндер не хоче показувати, як розпорядився тендерними грошима

Кіндер не хоче показувати, як розпорядився тендерними грошима
Не знаєте, як вкрасти тендерні гроші, щоб потім про це ніхто не дізнався? Ми вас навчимо! Точніше – розкажемо про те, яким шляхом пішло управління освіти Ковельської міськради, щоб уникнути громадського контролю.

М’ЯСНИЙ ТЕНДЕР

Отож, 13 січня 2012 року відбулися відкриті торги із закупівлі м’ясної продукції, зокрема яловичини, свинини та яловичої печінки, для ковельських дитсадків. Заявки подало чотири учасники: ТзОВ «Волиньпродукт», ПП Володимир Костючик, ПрАТ «Ковельські ковбаси» та Луцький м’ясокомбінат. Проте двом із них – підприємцю Костючику та «Волинь продукту» – так і не вдалося дістатися фінішу, бо подані пропозиції нібито не відповідали умовам тендера.

Переможцем назвали місцевого виробника – «Ковельські ковбаси». Хоча найнижчу ціну на всю продукцію запропонував приватний підприємець, якого зняли з торгів. Загалом різниця між його ціною та ціною переможця становить майже 144 тисячі гривень. А на прикладі Луцького управління освіти, яке торік скандально закуповувало картоплю, ми вже знаємо, як можна проштовхнути одного учасника конкурсних торгів і завалити іншого. Природно, що ми вирішили поцікавитися, чи була законною ця процедура.

І тут розпочалося найцікавіше…

ЗАПИТ ПЕРШИЙ

Відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації», подали інформаційний запит до Ковельської міської ради із проханням надати для ознайомлення копії тендерної документації, протоколів засідання тендерного комітету та конкурсних пропозицій учасників. Через тиждень отримали першу відповідь, яку підписав міський голова Ковеля Олег Кіндер. Мовляв, оголошення про проведення закупівель, повідомлення про акцепт та результати закупівель публікують у «Віснику державних закупівель», а інформація щодо протоколів засідання тендерного комітету є на сайті управління освіти Ковельської міськради www.osvita-kovel.at.ua.

Наступний абзац відповіді варто зацитувати повністю: «Відповідно до ст.10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація про особу є інформацією з обмеженим доступом. Згідно зі ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» … не допускається обробка персональних даних про особу без її згоди».

Отож, згідно зі ст. 22 Закону «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформацію запитувач може отримати із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Що ж до інформації про особу з обмеженим доступом, якою нібито є конкурсні пропозиції учасників, то у відкритих торгах брали участь лише суб’єкти підприємницької діяльності. А тому кваліфікувати інформацію про проведення державних закупівель як інформацію з обмеженим доступом не можна.

Навіть більше: відповідно до ст. 9 Закону України «Про здійснення державних закупівель», громадський контроль у сфері державних закупівель здійснюється через вільний доступ до всієї інформації щодо державних закупівель, яка підлягає оприлюдненню згідно з цим законом.

Виклавши ці аргументи на папері та сподіваючись, що ковельські чиновники, можливо, не до кінця розуміють закони, на які покликаються, ми ще раз подали інформаційний запит до Ковельської міської ради. Проте, все ж маючи сумніви, що відповідь писали свідомо, про всяк випадок звернулися й до прокуратури з проханням відновити наші законні права.

ЗАПИТ ДРУГИЙ

Друга відповідь із Ковеля була інформативнішою за першу. До листа були прикріплені копії протоколів засідань тендерного комітету міського управління освіти.

Що ж до конкурсних пропозицій учасників, то виконавець Бичковський, який за сумісництвом є ще й начальником управління освіти Ковельської міськради, трактував закон так: «Конкурсні пропозиції учасників торгів, відповідно до ст.10 Закону України «Про здійснення державних закупівель», не підлягають оприлюдненню, а також, відповідно до ст.6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка персональних даних без їхньої згоди». Ну й абзац про те, що управління освіти зверталося до учасників конкурсних торгів з проханням дати згоду оприлюднити конкурсні пропозиції і що буцімто такої згоди не отримало.

Проте нам достеменно відомо, що принаймні один із учасників відкритих торгів таку згоду надав. Чому ж тоді Кіндер підписався під тим, що згоди не отримано? Його підставив Бичковський?

Згадана ст. 10 Закону «Про здійснення державних закупівель» визначає порядок обов’язкового оприлюднення переліку інформації щодо тендерів. І справді, ця стаття не передбачає оприлюднення конкурсних пропозицій учасників. Проте в законі немає жодного слова про те, що робити це заборонено. Отож у цьому випадку треба керуватися Законом України «Про доступ до публічної інформації», де чітко виписано, яка інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Що ж до Закону «Про захист персональних даних», на який так люблять покликатися ковельські чиновники від освіти, спеціально для них великими буквами зацитуємо визначення зі ст.2 цього закону:

«ОБРОБКА ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ – БУДЬ-ЯКА ДІЯ АБО СУКУПНІСТЬ ДІЙ, ЗДІЙСНЕНИХ ПОВНІСТЮ АБО ЧАСТКОВО В ІНФОРМАЦІЙНІЙ (АВТОМАТИЗОВАНІЙ) СИСТЕМІ ТА/АБО В КАРТОТЕКАХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ, ЯКІ ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗБИРАННЯМ, РЕЄСТРАЦІЄЮ, НАКОПИЧЕННЯМ, ЗБЕРІГАННЯМ, АДАПТУВАННЯМ, ЗМІНОЮ, ПОНОВЛЕННЯМ, ВИКОРИСТАННЯМ І ПОШИРЕННЯМ (РОЗПОВСЮДЖЕННЯМ, РЕАЛІЗАЦІЄЮ, ПЕРЕДАЧЕЮ), ЗНЕОСОБЛЕННЯМ, ЗНИЩЕННЯМ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ».

Отож, по-перше, закон захищає фізичних осіб від несанкціонованого поширення їхньої персональної інформації, а не суб’єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у тендерах.

По-друге, дія закону поширюється на персональні дані, які зберігаються в базах даних або в картотеках. Чи є конкурсні пропозиції учасників тендера базою даних? Сумнівно…

Проте ми не ходимо легкими шляхами, а тому вирішили перевірити і цей факт. Адже, згідно із Законом «Про захист персональних даних», будь-яка база персональних даних має бути зареєстрована у Державному реєстрі баз персональних даних. Можливо, чиєсь збочене розуміння українського законодавства штовхнуло когось на шлях державної реєстрації цієї «бази»?

Аж ні. Бо на наш черговий інформаційний запит ковельські чиновники відповіли, що «реєстраційних документів бази даних конкурсних торгів на закупівлю м’яса в управлінні освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради немає».

ЗАПИТ ТРЕТІЙ

Ми також просили Ковельську міськраду надати копію договору між переможцем конкурсних торгів ПрАТ «Ковельські ковбаси» та управлінням освіти. Відповіді нас уже перестали дивувати. Знову посилання на «захист персональних даних».

Цитуємо: «…відповідно до п. 11.4 Договору про закупівлю м’ясної продукції за державні кошти від 30.01.2012 р. «Керуючись Законом України «Про захист персональних даних», Сторони розуміють, що вся інформація про їх представника, яка міститься в цьому договорі, є персональними даними, тобто даними, які використовуються для ідентифікації такого представника. Представник однієї сторони погоджується з тим, що такі дані зберігаються в іншої сторони для подальшого використання, відповідно до чинного законодавства України, та для реалізації ділових відносин між сторонами. Підпис на цьому документі представників сторін означає однозначну згоду з викладеним вище і є підтвердженням того, що представник ознайомлений зі змістом ст. 8 ЗУ «Про захист персональних даних».

Можливо, представники й ознайомилися із ст. 8 згаданого вище закону, проте представник управління освіти точно не читав ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно із п.7 цієї статті, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надають інформацію, доступ до якої не обмежено.

Тобто якщо цей договір справді містить чиїсь персональні дані, розголошення яких може завдати шкоди цій фізичній особі, то чиновник управління освіти мав би просто покласти білий папірець на місце з такою інформацією, а тоді копіювати документ.

Проте цікавим є те, що на звернення управління освіти до переможця тендера ПрАТ «Ковельські ковбаси» з проханням дозволити передати договір авторові цієї статті, директор Головатий відповів, що вони «категорично проти надання копії договору на постачання продукції до приватної особи. В тексті договору є комерційна інформація, яку надалі можуть використати конкуренти».

Тобто йдеться не про захист персональних даних фізичної особи-представника організації, що й покликаний захищати Закон «Про захист персональних даних», а про нерозголошення інформації, щоб не нашкодити юридичній особі.

А СУДДІ ХТО?

Але найбільше нас здивувала відповідь Ковельської міжрайонної прокуратури, яка не знайшла і найменшого порушення в історії з небажанням оприлюднювати тендерну документацію управління освіти. А ще здивувало те, що відповідь підписав особисто Ковельський міжрайонний прокурор Василь Лопоха. Він навіть примудрився втиснути у відповідь посилання на рішення Конституційного Суду № 2 рп/2012 від 20.01.2012, де йдеться про персональну інформацію щодо держслужбовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, яку відносять до конфіденційної інформації.

Проте цю відмову Ковельської міжрайонної прокуратури незабаром буде оскаржено, і вже обласний прокурор, переконані, ухвалить правомірне рішення.

А ПЕРЕМОЖЕЦЬ?

А тепер декілька слів про переможця тендера. У ПрАТ «Ковельські ковбаси» директорує Володимир Головатий, який є членом Ковельського виконавчого комітету. Також пан Головатий разом із ковельським міським головою Олегом Кіндером був депутатом обласної ради від БЮТу в попередньому скликанні.

Згідно з даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, основними власниками акцій підприємства є дві фізичні особи. Вони володіють частками у 44 та 47 відсотків. Через брак задокументованих доказів можна лише припустити, що одним із цим акціонерів є сам директор підприємства – Володимир Головатий. На це вказують і наші джерела.

Іншим акціонером є Ганна Ханіна. У 2009 році вона викупила всі акції підприємства у свого батька Аркадія Шевца. Чоловіком Ганни є Семен Ханін, який народився й виріс у Луцьку. А нині вони проживають у Київській області.

Цікаво, що пані Ганна є депутатом Плахтянської сільської ради Макарівського району Київської області, а пан Семен - депутатом Макарівської районної ради від Партії регіонів.

Ось так місцеві чиновники від «Батьківщини» лобіюють бізнес-інтереси представників Партії регіонів.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Чи було сфальшовано тендер на закупівлю м’яса для дитсадків? Не можна говорити про це з впевненістю, адже ми не бачили тендерних пропозицій учасників. Проте ситуація, коли до участі у відкритих торгах не допускають учасника, який пропонує нижчу ціну, ніж переможець, є підозрілою.

Чи мав право брати участь у тендері Володимир Головатий – однопартієць міського голови Кіндера та член Ковельського міськвиконкому? Очевидно, що так, адже цього не забороняє закон.

Чи є все сказане вище підставою, щоб говорити про корупцію в управлінні освіти Ковельської міськради? Очевидно, що так. Адже якщо і немає порушень у самій процедурі проведення відкритих торгів, то, замість надати всі необхідні документи й розвіяти сумніви, Кіндер і Ко граються в таємних агентів, яким будь-що треба не допустити витоку секретної інформації. А ненадання передбаченої законом інформації вже є корупційним діянням.

Проте остаточну крапку має поставити прокуратура або суд.

Андрій ЛУЧИК ("Хроніки Любарта")
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Це Гузь замовив статтю. Хоче бути єдиним кандидатом від опозиції.
Відповісти
Розсилка новин
Підписатись
* Ви зможете відписатись в будь-який час
Останні статті
Кіндер не хоче показувати, як розпорядився тендерними грошима
15 березня, 2012, 11:37