вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Волиняни у Верховній Раді: друге скликання

Волиняни у Верховній Раді: друге скликання
Після дострокового припинення повноважень першого скликання незалежної України народ обрав новий склад депутатів. Пересічні громадяни пам’ятають, що це покоління нардепів ухвалило Конституцію України та затвердило українську гривню.

ВолиньPost дізнався, що про місцевих депутатів другого скликання ВРУ пам’ятають свідки подій та волинські політологи.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПУБЛІКАЦІЙ РУБРИКИ «ВОЛИНЯНИ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ»


До другого скликання увійшли такі депутати: Антон Бутейко (виборчий округ № 70, Камінь-Каширський район), Катерина Ващук (виборчий округ №69, Горохівський район), Петро Германчук (виборчий округ №72, Старовижівський), Микола Жулинський (виборчий округ №64, Луцьк), Василь Корнелюк (виборчий округ №72, Старовижівський), Андрій Мостиський (виборчий округ №67, Ковельський), Олександр Скіпальський (виборчий округ №66, Володимир-Волинський), Ростислав Чапюк (виборчий округ №71, Ківерцівський).



Політолог Тарас Літковець

«У першому та другому скликанні Верховної ради можна було обирати відносно чесно. Тоді ще не було олігархічних груп, гроші не відігравали ключової ролі. Можна було стати депутатом Верховної ради України практично не вкладаючи жодної копійки. Не було відкритиї чи невідкритої торгівлі посадами. Можна було, повторюсь, чесно перемогти на виборах. Запам'яталося те, що кандидати і від Волині також були дуже романтично налаштовані.

Вони не мали економічної освіти в нашому сучасному розумінні. Оця романтика їм трохи перешкоджала. Якщо у всьому світі депутати це економісти та у меншій мірі юристи, то наші депутати були гуманітарного складу розуму, але це були справжні патріоти. Вони хотіли при своєму невмінні найшвидше проводити зміни. Це було одне з найякісніших скликань, далі депутатський склад все гіршав та гіршав».

Політолог Валентин Малиновський

«Це скликання 1994 року. Тоді, до речі, збереглася та сама виборча система, мажоритарна. На Волині було 9 округів, і люди голосували за депутатів. Отже, 27 березня 1994 року були обрані депутати Микола Жулинський, Андрій Мостиський, Катерина Ващук, Антон Бутейко і Василь Корнелюк.

По деяких округах було повторне голосування, тоді була дуже складна система виборів. Для того, щоб стати депутатом треба було набрати 50% виборців, при цьому на дільницю повинні були з'явитися більше ніж половина виборців. До речі, Луцьк був розбитий на 2 частини. Так ось округ №65 залишився без депутата взагалі в другому скликанні. На повторних виборах на Нововолинському округу депутатом став Левко Лук'яненко, а по Ківерцівському - Чапюк.

Про друге скликання можна сказати, що з тих депутатів, що були у першому скликанні пройшов лише Андрій Мостиський. Справа в тому, що дехто з виборців розчарувався у тих депутатах, що були у першому скликанні. Побачили їхню роботу, і знову не проголосували. А по друге прокомуністичні сили дещо переформатувалися, змінили назви політичних партій і пройшли в парламент. Волинь представляв академік Микола Жулинський і я вважаю його роботу продуктивною, Антон Бутейко був одним із найдосвідченіших депутатів, а Левка Лук'яненка теж, напевно, усі знають. Те, що він балотувався від Нововолинська вже велика честь для Волині».

Громадський діяч Григорій Кожевніков

«На других виборах був висунутий Микола Жулинський, академік. Його підтримала влада. Тоді в незалежній Україні поділили владу. Залишилися ті самі люди, нічого не змінилося. Тільки поміняли прапори та портрети, Леніна на Шевченка, а характер держави не змінили зовсім. У них у крові були радянські гроші, секретар, машина, зв’язки, і до сьогодні так і залишилися. Нещодавно в інтерв’ю на телебаченні казав: «У нас нічого не змінилося». Не так просто тут щось зробити.

Жулинського тоді підтримав Блаженчук (представник Президента України у Волинській області Володимир Блаженчук, - ред.), який був губернатором. Підтримав його і Кривицький як міський голова (міський голова Луцька Антон Кривицький, - ред.). Ми ж були проти. Ми висували тоді професора Кочмара.

На других виборах був прийнятий непрактичний закон: для того, щоб вибори відбулися потрібно було, щоб пройшли 50 і 1%. За кандидата, який вже виграв у першому турі потрібно було, щоб проголосували 50% тих, хто прийшли, і ще хоча б 1%. На одному з округів тоді постійно були довибори. Тоді вже змінився президент. Ним став Леонід Кучма, губернатором Волині став Борис Клімчук.

Навіть пам'ятаю, що був такий інцидент. Відбулися вибори на 2/3 дільниць виграв Кочмар, а на 1/3 – перемагає генерал міліції Шелепін. Тоді з третьої годині ночі святкували перемогу Шелепіна. Я був довіреною особою Кочмара, і відчував, сфальсифікований результат. Ми подзвонили серед ночі Клімчуку і кажемо: «Фальсифікація». Він кидає слухавку. Приїжджаємо, світло гасне. Заходимо і кажемо: «У нас є дані, що вибори сфальсифіковані».

Голова комісії подумав, що ми маємо матеріали. Перерахували голоси, і оголосили, що вибори не відбулися.

На довиборах балотувався генерал Віталій Радецький. Вибори тоді не відбулися, хоча генерал Радецький набрав більшість голосів, не прийшло 51% виборців. Загалом завжди демократичні депутати завжди перемагали, але завжди вибори визнавали недійсним».

Текст Олена ЛАУЩЕНКО

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
а-а-а, андрій мостиський - великої літери не заслужив ні на йоту!!! на хвилі піднесення типа нова людина... ну чому немає механізму відкликання депутатів?!!!! цей був би претендент №1!!!
Відповісти
багато гівна хвиля революції підняла)))
Відповісти