вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Олег Кіндер: «Напругу щодо так званої спекуляції навколо землі для атовців нагнітають задля піару» (част.2)

Олег Кіндер: «Напругу щодо так званої спекуляції навколо землі для атовців нагнітають задля піару» (част.2)
Ковельська міська рада з 2014-го року найбільше в області та серед міст України надала дозволів на відведення земельних ділянок учасникам АТО (понад 300). Однак на останній сесії головного самоврядного органу міста, що відбулась 23-го лютого 2017 року, депутат Сергій Кошарук у своєму запиті повідомив, що нещодавно в судовому засіданні йому довелось відстоювати інтереси учасника бойових дій.

Бо на одній з минулорічних сесій міськради обранці громади розглянули два проекти рішень щодо надання дозволу на відведення однієї і тієї ж земельної ділянки. Одне з них стосувалося якраз цього учасника бойових дій.

Під час судового засідання Сергію Дмитровичу стало відомо, що під час голосування міський голова Олег Кіндер не підтримав атовця, натомість надав перевагу іншому проекту рішення, що, на його думку, не є пріоритетним. Олег Кіндер погодився прокоментувати серйозні звинувачення на його адресу.

БІЛЬШЕ ПРО ЦЕ ЧИТАЙТЕ В ПЕРШІЙ ЧАСТИНІ ІНТЕРВ'Ю, а зараз Вашій увазі друга частина розмови з міським головою Ковеля.

– Не можу обійти увагою заяву депутата міської ради Сергія Кошарука, де він наводить 5 фактів, чому стосунки Олега Кіндера та атовців можна назвати, м’яко кажучи «напруженими». На початку нашої розмови ви власне відповіли на четверте питання Кошарука. А як прокоментуєте інші наведені факти?

– Як чергову спекуляцію та маніпулювання фактами. Зверніть увагу, що на підтвердження їх він посилається лише на себе та на видання, до яких сам має відношення. Щодо першого пункту. У 2014-му році я вже зауважував, що є речі, святі для кожної людини і на яких не можна спекулювати ні за яких обставин, – сім’я, діти, покійні родичі. Неприпустимо здобувати політичні рейтинги чи зводити рахунки з опонентами, використовуючи пам’ять про загиблих.

Так, для підсилення ефекту чергового опусу проти Кіндера в місцевій газеті «Ковель Сьогодні», до якої має певне відношення Сергій Кошарук, використали світлину Героя Небесної сотні Нігояна. Нині вже сам Сергій Дмитрович особисто опускається до таких цинічних методів, використовуючи ім’я іншого героя – нашого земляка Олександра Артемука, який загинув під Волновахою у травні 2014-го. Цей «факт» оприлюднено під номером 1. Звісно, на фоні співчуття родині загиблого фраза «Кіндер зволікав із наданням земельної ділянки» звучатиме значно ефектніше.



Але чи насправді зволікав міський голова, якщо дозвіл на відведення земельної ділянки по вул. полковника Литвинюка родині Олександра Артемука надано ще в липні 2014 року, тобто буквально через два місяці після трагічної події?

- Ви сказали про дозвіл на відведення. А коли родина повністю оформила документи на земельну ділянку?

– Проект землеустрою на відведення площі затверджено у грудні 2014-го. Враховуючи, що ідея її виділення в районі вул. полковника Литвинюка виникла практично на голому місці, 5 місяців для розробки містобудівної документації, її оприлюднення та затвердження, складання проекту землеустрою, його погодження, внесення до кадастрів тощо – досить пристойний результат. Проектні організації спрацювали достатньо оперативно.

– Другим пунктом у списку звинувачень Кошарука йде ваше твердження «... що надавати землю учасникам АТО – це ініціатива Держземагенства і місцева влада до цього стосунку не має».


– Це й справді спільна ініціатива Держземагенства та Міністерства оборони, яку озвучив голова Держземагенства С. Рудик на брифінгу після розширеної міжвідомчої наради у липні 2014-го. Місцева влада дійсно не має відношення до того, що територіальні органи Держземагенства максимально сприятимуть оформленню земельних ділянок для військовослужбовців. Бійцям необхідно звертатись до головного управління Держкомземагенства в області. Далі йшли чіткі інструкції для територіальних органів Держземагенства.



Щоправда, там зазначалось, що ця робота передбачає тісну співпрацю з місцевими облдержадміністраціями та органами місцевого самоврядування. Та, як показала практика, співпраця обмежилась лише необхідністю подавати до Держземагенства та облдержадміністрації статистичні звіти про те, скільки надійшло звернень від військовослужбовців, розглянуто заяв, виділено ділянок. От і все.

- Ви якось скептично кажете про цю ініціативу…

– Маю на те підстави, бо це загальнодержавне питання. Його слід врегульовувати загальнодержавним нормативно-правовим актом (законом чи хоча б рішенням Кабміну), визначити, що це є пріоритетом та державною потребою. Натомість відбулася лише прес-конференція і дано окремі доручення по лінії
Держземагенства.

- Але ж землею в містах розпоряджаються органи місцевого самоврядування.

– Саме так. Тому ініціатива Держземагенства – надати земельні ділянки за межами населених пунктів, а в Ковелі – наша, місцева ініціатива, започаткована зазначеним вище рішенням міської ради від 24.07.2014 № 58/2.

Сьогодні всім добре відомо, що учасник АТО має першочергове право на отримання земельної ділянки. Відразу уточню: закон надає таке право не учаснику АТО, а учаснику бойових дій. А тепер пригадаймо, коли держава учасника АТО прирівняла за статусом до учасника бойових дій? У квітні 2015-го року.

На законодавчому рівні держава надала атовцям відповідного статусу учасника бойових дій, а разом із ним і право на першочергове отримання земельної ділянки лише в квітні 2015-го року – майже через рік після оголошення ініціативи! А за цей період станом на квітень 2015-го в Ковелі атовці отримали більш як сотню дозволів на відведення земельних ділянок.

Натомість, коли місцевій владі насправді потрібна була підтримка держави щодо надання згоди на дострокові зміни до генплану, сприяння якнайшвидше розглянути зміни до генплану державними установами, міськрада отримувала відповідь: дійте у визначеному законодавством порядку. Звертались ми до уряду, профільних міністерств, пояснювали: це ж для учасників АТО. У відповідь чули: це не державна потреба. Тобто це ваші проблеми. Ось така у нас «співпраця».

– Поясніть, будь ласка, ще й третій пункт звинувачень Сергія Кошарука – Кіндер «виступав за те, аби надавати атовцям земельні ділянки без розробленого ПДП».


– Тут Сергій Дмитрович знов щось наплутав. Це слова його колеги – колишнього першого заступника голови ВОДА Сергія Кудрявцева. В листі за його підписом зазначено буквально наступне: відсутність містобудівної документації не є підставою для відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відверто кажучи, я не відразу повірив своїм очам. Оскільки лист готувався Головним управлінням Держземагенства у Волинській області, я запросив представника цієї структури на чергову сесію міської ради. Заступник начальника головного управління підтвердив зазначене у листі. Потім його ще перепитали «в лоб», чи можна надавати дозвіл на відведення без наявної містобудівної документації, затвердженого детального плану території?

Він ще раз підтвердив: так, можна. Тільки потім треба в установленому порядку розробити детальний план території, а затверджувати проект відведення і надавати громадянину земельну ділянку слід винятково після затвердження містобудівної документації.

– У цьому пункті є посилання на статтю, де описується, як депутати Ковельради заявили про махінації з документами на землю і корупцію з боку посадовців мерії.

– Так, заявили. Понад те – створили тимчасову контрольну комісію щодо перевірки заявлених фактів. Комісія працювала 8 (вісім!!!) місяців і, по суті, визнала безпідставність звинувачень посадовців мерії, хоч і на вибачення перед працівниками міськвиконкому ніхто не спромігся.

Торік у грудні міська рада одноголосно затвердила звіт тимчасової контрольної комісії, де, крім цього, зазначається – щоб уникнути надалі подібних ситуацій, все-таки необхідно розробити Положення про надання земельних ділянок, про яке ми щойно говорили. Сергій Дмитрович був присутній на грудневій сесії і голосував «за» звіт комісії, але мене абсолютно не дивує така його «забудькуватість».

– Гаразд. Щодо четвертого пункту з’ясували докладно. А тепер про п’ятий. Чому не вважаєте за потрібне передати в безоплатне користування майновий комплекс Ковельського міського об’єднаного військового комісаріату по вулиці Грушевського, 12 для потреб військових?

– Про ситуацію навколо Ковельського військкомату багато говорили на початку минулого року. Доведеться повторити. Майновий комплекс по вул. Грушевського,12–14 у місті Ковелі впродовж багатьох років використовували для потреб Ковельського військового комісаріату. Нагадаю, що якраз обласний військовий комісаріат 11 березня 2014-го року письмово повідомив про припинення договору оренди приміщення та гаражів по вул. Грушевського,12, бо відпала потреба в їх використанні.

Зважаючи на події, що в той час розгортались в Криму та на Сході України, таке рішення виглядало дивним. Навіть після того, як через кілька днів вийшов Указ Президента «Про часткову мобілізацію», це рішення військовий комісаріат не переглянув і не відкликав. Отже, майно повернулось до територіальної громади міста.

Лише згодом, у листопаді 2014-го, обласний військовий комісаріат попросив надати окремі приміщення площею 254 кв. м. по вул. Грушевського,12, а через рік – у листопаді 2015-го – ще частину будівлі площею 109 кв. м. Всі ці клопотання були відразу задоволені, а необхідні приміщення – надані. Однак щодо гаражів, майданчиків, парканів, а тим більш землі по Грушевського, 12, обласний комісаріат до міської ради ніколи не звертався. Тому це не що інше, як чергові спекуляції.

– Однак лист від обласного комісара Романа Кулика таки був. У ньому чітко йдеться про необхідність земельної ділянки, що по вул. Грушевського, 12 у м. Ковелі, для потреб Міністерства оборони України.

– Якщо йдеться про лист від 11 березня 2016 року, який на одній із сесій зачитував Ігор Пініс, то це звернення адресовано депутатам Ковельської міської ради Сергію Кошаруку, Ігореві Пінісу, Олександру Місяцю з проханням винести на розгляд сесії міськради пропозицію повернути майновий комплекс по Грушевського,12. Як думаєте, чи запропонували вони на розгляд сесії проект рішення з цього питання? Ні, лишень виголосили запит. А депутати, між іншим, мають право вносити на розгляд ради проекти рішень у межах її компетенції.

Чому згадані депутати ж цього не зробили, якщо проблема справді важлива? Відтак складається враження, що це звернення готували не для того, щоб розв’язати питання, а щоб поговорити про нього. Обласний комісаріат добре знає, як вирішуються майнові питання. Для цього встановлено певний порядок, що видно на прикладах 2014 – 2015 років. Це по-перше.

По-друге. В нас достатньо тривала історія спілкування з Міністерством оборони України. В жодному з десятка листів, які отримала останніми роками міська рада від Міноборони, немає згадки про нагальну потребу оборонного відомства розширити військкомат у Ковелі. Риторика міністерства зводилася до того, що держава «забула» надати пільгу щодо сплати земельного податку за використання земель військових частин, обмежила видатки на утримання приміщень тощо. Тому вони здебільшого звертаються за звільненням від сплати земельного податку, насамперед для колишнього шпиталю по вул. Шевченка, 32. А яким чином сюди «вписати» розширення Ковельського військкомату та ще й з оформленням землі і додатковими витратами на його утримання, не зрозуміло.

– Ви згадали про колишній військовий шпиталь…

– Так, це майно Міністерства оборони, а земля – державна власність. Ковельська міська рада не має права втручатись у справи державних установ. Але шпиталь знаходиться в межах міста, тому міська рада з десяток разів інформувала Міністерство про жалюгідний стан об’єкту, руйнування приміщення та можливості його подальшого використання.

Але в останні роки, коли вже тривала неоголошена війна, з’явились нові, більш актуальні пропозиції від міської влади – відновити шпиталь або розмістити там реабілітаційний центр для учасників АТО. Прилеглу територію можна використати для облаштування навчальної бази для військовослужбовців або для будівництва багатоквартирного житлового будинку для військовослужбовців.

– Але чи доцільно споруджувати житло на території колишнього шпиталю?

– А чому б і ні? Таке звернення Ковельська міська рада направила міністру оборони В. В. Гелетею у вересні 2014 року. Поміркуйте, хто призивався до лав Збройних сил? Переважно молодь. Є спроможні молоді сім'ї, які вже назбирали на будівництво приватного будинку і їм потрібна земельна ділянка під забудову. Таких зовсім небагато. Більшість потребує хоча б простого, але окремого житла – власного сімейного куточка.

Між іншим, Міністерство оборони, зокрема квартирно-експлуатаційний відділ, що в місті Володимирі-Волинському, торік весною оновив землевпорядну документацію на цю територію, зацікавився наявністю містобудівної документації. Чому б частину площі не використати для потреб ковельчан-учасників АТО для будівництва квартир за кошти діючої державної Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців? Місто могло б допомогти інженерними мережами, інфраструктурою… Натомість нам пропонують ухвалювати місцеві аналогічні програми, тобто і фінансувати їх самотужки, наперед знаючи, що без належної підтримки державними коштами всі місцеві програми житлового будівництва для атовців можуть залишитись лише на папері.

Розмовляла Наталія Юрчук

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Чорнухинський район – лідер з реалізації проектів обласного конкурсу розвитку громад
http://podii.com.ua/news/chornuhynskyy-rayon-lider-z-realizaciyi-proektiv-oblasnogo-konkursu-rozvytku-gromad
Відповісти
Останні статті
Олег Кіндер: «Напругу щодо так званої спекуляції навколо землі для атовців нагнітають задля піару» (част.2)
20 березень, 19:15