вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

«Процес десятиліття»: що юристи кажуть про справу «Вусенко проти Пустовіта»

«Процес десятиліття»: що юристи кажуть про справу «Вусенко проти Пустовіта»
Політична боротьба після смерті міського голови Миколи Романюка перейшла із сесійної зали Луцької міської ради у тісні кабінети Луцького міськрайонного суду. Саме тут вправляються у «юридичній акробатиці», згадують про статті законів, кодексів, постанов пленумів, вдаються до відвертого популізму та політичних емоцій. «Все для перемоги!» як модно було казати в часи Другої світової війни в СРСР.

Юлія Вусенко, яку рішенням 24 депутатів усунули із посади секретаря Луцької міської ради, оскаржує право звичайного депутата Григорія Пустовіта та будь-кого іншого підписувати таке рішення ради. Мовляв, в чинному законодавстві та регламенті не передбачена така можливість для депутата, якого призначили головувати на засіданні. У додаткових позовних вимогах вона також наполягає на поновленні на посаді секретаря та скасування наступного рішення про обрання на неї «укропівця» Ігоря Поліщука.

Натомість представники Григорій Пустовіта, він сам, а також головний юрист Луцької міськради Олександр Рачков наполягають, що вимоги Вусенко не підлягають задоволенню, оскільки Пустовіт, мовляв, міг підписати таке рішення.

Пікантності справі додає те, що кожну із сторін підтримують досить потужні команди юристів та бізнесово-політичні групи, які в перспективі планують продовжити боротьбу за вплив не тільки у Луцьку, але і на Волині загалом. І «передова» цієї боротьби зараз розташована саме у залах судових засідань.

22 березня Луцький міськрайонний суд відхилив клопотання Вусенко про забезпечення позову, яким фактично міг би зупинити роботу роботу Ігоря Поліщука на посаді секретаря. А 24 березня він відхилив аналогічні клопотання депутатів Артема Запотоцького та Алли Надточій. Проте 24 березня суд також задовольнив клопотання представників Вусенко щодо розширення позовних вимог, зокрема залучення як третьої сторони у справі Ігоря Поліщука.



Юристи наближені до учасників процесу, а також незалежні фахівці розповіли Інформаційному агентству ВолиньPost, чого очікувати від справи та які юридичні наслідки вона матиме для Луцької міської ради і, відповідно, для жителів міста.

***

Артем Запотоцький – депутат Луцької міської ради, який не підтримав «переворот» та усунення із посади Вусенко та подав у Луцький міськрайонний суд позов із вимогами, аналогічними до вимог Юлії Вусенко.

«Оскарження представником Пустовіта сьогоднішньої ухвали (про збільшення позовних вимог, - ред.) потягне за собою зупинку розгляду справи по суті, що призведе до затягування розгляду справи. Фактично це можна буде трактувати як свідчення того, що відповідач не бажає пришвидшити розгляд справи.

Продовжується розгляд справи по суті 30 березня. Після вирішення справи, кожна з сторін має право на апеляційне оскарження. Це також затягування розгляду спору.

Задоволення позову в повному обсязі з набранням законної сили постанови суду призведе до того, що всі документи міської ради, які підписані Поліщуком, можна визнати нечинними, що зробить неприємний сюрприз лучанам.

Процес може тримати кілька місяців. Я не думаю, що сторони не скористаються своїм правом апеляційного оскарження. По факту - колапс. Комусь дуже захотілось місце секретаря, замість того, щоб йти на вибори міського голови... Як ви самі бачите, питання щодо дострокового припинення повноважень міського голови у них не на часі...».

Григорій Пустовіт суттєво допоміг Ігорю Поліщуку, а нині - в центрі судової тяганини
Григорій Пустовіт суттєво допоміг Ігорю Поліщуку, а нині - в центрі судової тяганини


***

Ігор Поліщук, обрання якого секретарем оскаржують Юлія Вусенко, Алла Надточій та Артем Запотоцький:

«Кодекс адміністративного судочинства написаний законодавцем таким чином, що від подачі позовної заяви до остаточного рішення у справі (враховуючи апеляційну інстанцію), яке набере законної сили може пройти і півроку. Важко передбачити строк розгляду справи, адже він залежить від тих процесуальних дій, які будуть вчиняти сторони.

Припускаю, що коли цей процес закінчиться, то в Луцьку вже буде обраний на позачергових виборах новий міський голова. Суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення позову у всіх трьох процесах, а значить рішення міської ради про дострокове припинення повноважень секретаря ради Юлії Вусенко є чинним. Але навіть, якщо суд скасує рішення про дострокове припинення повноважень Юлії Вусенко, у депутатів є можливість прийняти нове рішення.

Судячи з моїх розмов з депутатами, більшість депутатського корпусу не має наміру чекати поки Юлія Вусенко і її представники будуть вправлятися у юриспруденції і вишукувати нові й нові підстави для подання клопотань і позовів. Більшість депутатського корпусу буде працювати. Відбулась 20-а чергова сесія, на якій депутатами прийнято більше 100 рішень міської ради. На наступному тижні відбудеться 21-а сесія. Вчора я підписав розпорядження про скликання 22-ї сесії в квітні. Без огляду на політичні вподобання депутатів, я як секретар ради буду переконувати депутатів у необхідності конструктивної і результативної роботи».

Судді Пушкарчук випадла «доля» розглядати справу, від якої значною мірою залежить доля луцької політики на кілька років
Судді Пушкарчук випадла «доля» розглядати справу, від якої значною мірою залежить доля луцької політики на кілька років


***

Луцький адвокат Вадим Матвіїв, який відслідковує цей резонансний судовий процес:

«Коментована справа розглядається Луцьким міськрайонним судом за правилами КАС України. Статтею 122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Однак, не виключено, що справа може розглядатися понад встановлені терміни з ряду причин, кожна з яких надмірна завантаженість суду. Після вирішення справи по суті судом першої інстанції, сторона, яка не погодиться з постановою (а така сторона буде), може оскаржити її.

Частиною 2 статті 186 КАС України унормовано, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суд проголосить вступну та резолютивну частини постанови (у повному обсязі постанова має бути складеною протягом п'яти днів), то апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо рішення буде не на користь позивачки, то при відсутності забезпечення позову вона ймовірно не стане затягувати з поданням апеляційної скарги. Однак суд надішле справу до суду наступної інстанції через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 188 КАС України).

Щоправда на цьому етапі можуть мати місце зволікання в канцелярії через об’єктивні матеріально-технічні чинники. Кілька днів на поштове чи кур’єрське пересилання і суддя-доповідач в апеляційному суді протягом трьох днів постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга не має процесуальних недоліків (ч. 2 ст.189 КАС України).

У справі з обох сторін кваліфіковані адвокати, тому виходжу з того, що процесуальні документи готуються якісно. Нормою ч. 1 ст. 195-1 КАС України імперативно визначено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте на практиці у Львівському апеляційному адміністративному суді справи чекають свого розгляду від кількох місяців до року чи й довше.

Поданням клопотань з обгрунтуванням важливості справи, суспільного резонансу тощо - час розгляду можна спробувати прискорити. Отже, не складні підрахунки дозволяють зробити висновок, що процес може тривати від 3-4 місяців (в ідеалі) до 1 року (в реальності).

Щодо наслідків для міської ради, то тут оцінка може бути доволі орієнтовною. Адже поки не відомо як розгортатимуться подальші події, які рішення в цей час будуть прийматися і чи будуть прийматися взагалі, тобто яку межу допустимого виставлять для себе луцькі обранці та новий секретар. Якщо я вірно оцінюю тенденції, прагнення та підходи опонентів позивачки, то слід очікувати, що вони будуть доволі активними.

Іншими словами, намагатимуться «максимально закріпитися». Місто може бути перетворене на свого роду фокус-групу, якій буде демоструватися ефективність нового секретаря та депутатської більшості, в тому числі для формування думки мовляв куди ж уже все повертати, стільки зроблено для міста, навіщо знову колапс і так далі. Сказане не можна сприймати як прогноз вирішення спору. Це моє оціночне судження, оперте на доступну інформацію, в тому числі про основних дійових осіб».

Розгляд триває у звичаному кабінеті, куди всі журналісти не вміщаються
Розгляд триває у звичаному кабінеті, куди всі журналісти не вміщаються


***

Четвертий коментар ВолиньPost дав один із відомих луцьких юристів на умовах анонімності. Як пояснив коментатор, публічні оцінки цієї справи можуть негативно вплинути на його роботу:

«Не аналізуючи підставності позовних вимог Юлії Вусенко (будемо виходити з того, що вони підставні, з огляду на той шабаш, який творився у міській раді), спробуємо передбачити розвиток подій.

У випадку задоволення позовних вимог можна буде ставити під сумнів кожне рішення, яке було прийнято міською радою і підписане кимось, окрім Юлії Вусенко. Звісно, депутатський корпус зможе опонувати, мовляв, ми це рішення прийняли більшістю голосів, тож воно законне навіть незважаючи на те, хто саме в іпостасі секретаря підписав це рішення. На що протилежна сторона зможе парирувати, що Юлія Вусенко навіть не вносила б це рішення до порядку денного з огляду на те, що це рішення фактично є дерибаном землі/вирішення чиїхось бізнесових питань/преференції окремим депутатам і т.п.

Авжеж, кожне таке рішення не стане незаконним автоматично внаслідок задоволення позову Юлії Вусенко, але під кожним таким рішенням у такому випадку буде закладено серйозну юридичну бомбу сповільненої дії.

Так само незаконними можна буде визнати всі рішення, акти та дії нинішнього секретаря Луцької міської ради, які будуть вчинені у ролі в.о. міського голови. До певної міри можна стверджувати, що фактично було обрано мера (нехай і виконувача обов’язків) не громадою, а винятково депутатським гоп-колективом. Це аналогія обрання Президента Верховною Радою. Тож у випадку задоволення судом позовних вимог щодо рішення відносно обрання Поліщука секретарем, значною мірою незаконність такого обрання проектуватиметься на ухвалені укропівцем «мерські» рішення. Більше того, навіть сама Юлія Вусенко у випадку поновлення в статусі секретаря, зможе окремі з цих рішень поскасовувати.

Але тут криється диявол: скасувавши рішення свого попередника, вважатиметься, що до моменту скасування воно діяло. Отже, скасувати самостійно – це легітимізувати. Краще вже через суд, щоб «на корню».

Тут слід зробити юридичну ремарку: багато чого залежить від того, як міг би вчинити суд із як нині оскаржуваними рішеннями Луцької міської ради, так і з гіпотетично оскаржуваними: у випадку їх визнання НЕЧИННИМИ вони вважаються нечинними з моменту їх складення. У випадку, якщо суд їх лише СКАСУЄ, то вони вважатимуться скасовані з моменту, як набере законної сили рішення суду. Юлія Вусенко просить і визнати нечинними, і скасувати. Таке дуалістичне формулювання часто зустрічається в адміністративному судочинстві і суди, якщо задовольняють — то можуть і скасувати, і визнати нечинним.

Допускаємо, що позов Юлії Вусенко задовольнять. За нормальною логікою, в суди підуть пачки інших позовів про визнання недійсними рішень Луцької міської ради, які прийняті у період «лжесекретаря», особливо, якщо хтось з громадськості чи депутатів буде проти цих рішень. Те ж саме стосується і рішень Поліщука. І суд це розуміє. У суду є лише місячний строк на розгляд цієї справи (хоча Луцький міськрайонний суд і суддя Пушкарчук В.П. зокрема не дуже шанують процесуальні кодекси в частині дотримання строків). Далі, якщо буде апеляційне оскарження – це ще місяць-два-три.

За цей час «молода команда» стільки може напродукувати, що судді реально буде страшно своїм рішенням закладати вибухівку під квартальну діяльність Луцької міської ради. Навіть якщо й рішення про задоволення позову відповідатиме закону. Тож судді простіше буде відмовити в позові. На мою думку, якби суддя керувалася захистом інтересів громади, вона б постановила ухвалу про забезпечення позову, якою б до з’ясування всіх обставин справи зупинила б цей бедлам. Не знайшовши сміливості зробити цього зараз, слабо віриться в те, що суд знайде сміливість розрубати гордієвий вузол пізніше, коли він буде ще більше закрученим.

Багато чого залежить від належного юридичного захисту Юлії Вусенко. Можливо, варто поставити питання про колегіальний розгляд справи з огляду на її складність — а потім повторно заявляти клопотання про забезпечення позову. Однак навряд чи суддя схоче втягувати своїх колег, які нині хрестяться на комп’ютер, котрий не розподілив їм ту справу. Тож, можливо, позивачу варто активізувати свої дії, спрямувавши їх на те, аби і через ЗМІ, і через процесуальні документи доступною мовою («як для тупого») роз’яснити судді порушення, що мали місце під час прийняття оскаржуваних рішень. Можливо, це дасть змогу заявляти повторне клопотання про забезпечення позову.

Якщо ж позивачем буде оголошено свої найкозирніші аргументи, але суд не зважить на них і відхилить повторне клопотання про забезпечення позову — то говорити про ймовірність задоволення позовних вимог буде малореально».

ТЕКСТ Антон БУГАЙЧУК

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Зробіть дорогу на вул.Ківерцівській...і взагалі КРУГОМ по місту наведіть лад! У фейсбуках в Прощену Неділю такі картинки з ангелочками....а самі одне одногозжерти готові! Юлька казала їй не треба крісло мера, чого аж в суд поперлась??? Неврівноважена баба, ну да, певно чоловік зраджує, от вона й незадоволена)))
Відповісти