вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  

Василь Голядинець: «Без каналізування не буде інвестицій»

Василь Голядинець: «Без каналізування не буде інвестицій»
Уже минуло сто днів, як Шацьку РДА очолив Василь Голядинець, котрий тричі обирався головою Грабівської сільської ради. Одна із перших проблем, на яку він звернув увагу – завершення каналізування.

Про це йдеться в інтерв’ю Голядинця на шпальтах видання Район. Шацьк.

.
- Василю Володимировичу, які Ваші враження за перші сто днів роботи на посаді голови Шацької РДА?

– Робота голови райдержадміністрації багато в чому відрізняється від роботи сільського го¬лови. Об’єм роботи дуже великий, це по-перше. Хоч і знав, хто, де і над чим працював, але треба було налагодити роботу і поставити вимоги там, де є якісь недопрацювання. Тяжко було ще й тому починати працювати, що при призначенні на посаду голови не мав заступників, а процес із оголошення конкурсу на їх призначення затягується ще на три місяці. Так, 10 січня був оголошений конкурс на заміщення вакантної посади першого заступника, і 4 квітня на цю посаду було призначено Віктора Плейтуха.

Спочатку прискіпливо вникав у справи, вивчав проблеми. Хоч і здавалося, що вони знайомі, але масштаб їх – значно більший.

- Чи будете формувати свою команду в управлінні районом? Які кадрові рішення плануєте? Назвіть прізвища своїх майбутніх заступників.

– Звичайно, команду ми мусили формувати. Якщо я відповідаю за діяльність району, то повинен мати заступників, на яких я можу покластися, яким буду давати доручення і які будуть їх виконувати. Стосовно інших кадрових питань, то на конкурсній основі прийняли на роботу юриста, який вже раніше тут працював.

Віктор Плейтух на посаді першого заступника працював десять років, йому знайома ця робота. Не один рік з ним працювали більшість працівників управлінь та відділів райдержадміністрації. Думаю, з ним буде комфортно працювати і мені, і підлеглим.

По другому заступникові питання ще не стоїть, бо попередній нещодавно лише звільнився. Спочатку буде оголошено конкурс, будемо бачити, хто його виграє.

- Яку людину Ви хотіли б бачити на цій посаді, є до неї якісь певні вимоги?

– Так, є. Бажано, аби це була молода людина, але з певним досвідом роботи, орієнтувалася у проблемах гуманітарних галузей (освіта, культура, охорона здоров’я, соцзахист), у міжнародному співробітництві, бо це сьогодні особливо актуально, зважаючи на співпрацю з написання міжнародних проектів з Польщею та Білоруссю. Бажано знання польської та англійської мови.

Потрібна людина, яка буде працювати, а не відбувати години на роботі. Навіть якщо припустити, що в майбутньому району і не буде, такий спеціаліст з досвідом роботи в громаді буде дуже затребуваним.

- Реформа децентралізації: розкажіть про її плюси та мінуси у форматі району та взагалі країни.

– Спочатку розповім про своє бачення формату Шацької об’єднаної громади. Це не лише об’єднання усіх сільських рад нашого району в одну громаду. Ми плануємо дружно (представники району та громади) поїхати на сесію чи виконком в село Згорани Любомльського району. Там хочемо умовити згоранську громаду з їхніми озерами приєднатися до нас, зробивши одну територію реального відпочинкового спрямування. Відповідний закон, який дозволяє селам різних районів об’єднуватися в одну громаду, вже прийнятий. Але до цього питання треба підійти виважено і правильно.

Ми були в Згоранській сільській раді, просили, аби вони повідомили, коли буде їхня сесія. Там не знають, як вирішувати проблеми та питання курортних територій, тобто ті, якими ми займаємося вже багато років. Наприклад, питання каналізування населеного пункту в них навіть не піднімалося. Те ж саме і з туристичним збором. Будемо хоча б пробувати, звертатися з пропозицією та переконувати приєднатися. Доки не буде в державі остаточного рішення про створення об’єднаних громад, маємо напрацювати свій формат об’єднання.

Стосовно недоліків об’єднання громад, то це, найперше, недостатньо швидка зміна законодавства. Приклад – передача в громаду управління землями за межами населених пунктів. Обіцяли зробити, але до цього часу землями в районі та й області розпоряджається одна людина. Вважаю, це неправильно. Сама громада має розпоряджатися своєю землею.

Плануємо зробити бальнеологічні дослідження води п’ятьох-шістьох озер в районі, визначити, яка з них є лікувальною. На основі результатів досліджень ми будемо «вибивати» від вищої влади надати району статус курортної зони. А якщо такий статус отримаємо – зможемо притягнути більше фінансових потоків в озерний край.

Прийшовши на посаду голови райдержадміністрації, найперше задекларував вирішення проблеми з каналізуванням. В цьому напрямку почали активно працювати. На цей рік спільно із Світязькою сільською радою подали в Міністерство екології ті матеріали, які стосувалися завершення процесу каналізування в Шацьку (просимо 7 мільйонів гривень), та майже 6 мільйонів гривень на продовження будівництва очисних споруд у Світязі. Є надія, що в цьому році отримаємо перші транші цих коштів.

Один мільйон сто тисяч гривень потрібно, щоб доробити повністю документацію із каналізування населених пунктів навколо озера Світязь (Пульмо, Світязь). Це першочергово. Будемо до цього залучати європейські кошти в рамках проектів, які вже подали (вартість – 6-7мільйонів євро). Але й цих коштів, думаю, недостатньо буде, аби все завершити. У перспективі також – Пулемецьке озеро. Ніякий інвестор не захоче будувати заклади відпочинкового бізнесу, якщо немає каналізування.

- З яких додаткових джерел слід чекати надходження коштів для вирішення багатьох проблем краю?

– Ми працювали з обласним фондом регіонального розвитку, куди подавали чимало своїх проектів на співфінансування. Хоч і небагато коштів виділили, але люди навчилися писати проекти. До їх написання залучали всіх: і школи, і клуби, і сільські ради. Подавали проекти і на Державний фонд регіонального розвитку (добудова ІІІ черги школи-гімназії в Шацьку). Потрібно зробити гуртожиток для лікарів, на фінансування цих робіт вже є певні напрацювання. Плануємо зробити ремонт амбулаторії в селі Пульмо та вкласти 400 тисяч гривень в завершення реконструкції дитсадка №1 в Шацьку.

- Зараз знову активно заговорили про автоперехід Адамчуки-Збереже. Це чергова балаканина чи реальна близька перспектива?

– Це питання тісно пов’язане ще з однією проблемою – дороги. Хочемо попрацювати в цьому напрямку, ми мусимо зробити їх якісними. Залучаємо депутатів Верховної Ради, голова облдержадміністрації Володимир Гунчик також підтримує будівництво переходу Адамчуки-Збереже. Це важливо не тільки для Шацького району, а й для всієї області. Це збільшення товаропотоку, залучення додаткових коштів.

Для прикладу, у Львівській області саме з цієї причини так активно лобіюють відкриття ще двох пунктів пропуску?

Окрім того, розбудова переходу дасть можливість розвиватися тим прикордонним селам, які зараз вимирають, з яких масово виїжджають люди. Стимулюватиме перехід і розвиток туризму в районі. Про Шацькі озера почують у Європі. Бачимо, що робиться на території району під час Європейських Днів Добросусідства, скільки поляків приїжджає до нас велосипедами. Бувають туристи і з інших країн. Ще одним плюсом автопереходу стане більш доступна освіта у Польщі для наших дітей.

Хочемо налагодити співпрацю й між нашим та польським центрами зайнятості, які будуть офіційно подавати запрошення українцям для сезонного працевлаштування. Це велика і кропітка робота. Бо співпраця з поляками не повинна обмежуватися взаємними візитами. Раніше, на посаді сільського голови, у мене не було безпосередньої можливості говорити про відкриття переходу з обласним керівництвом, народними депутатами.

Тепер цю ініціативу підтримують і в області, є лобісти і з числа народних депутатів. Будемо просити включитися в цей процес депутата від нашого виборчого округу Степана Івахіва. До підписання потрібної угоди маємо підвести і нашу владу, і поляків.

- Що у Вашому робочому щоденнику можна виділити як зроблене?

– Проектів та планів багато. Що зроблено – будемо вважати тільки тоді, коли почнемо освоювати кошти на заплановане. Сто днів мало для звершення якихось вагомих справ. Хоча працюємо над передачею приміщення колишнього інтернату, що в селі Світязь, у комунальну власність села, аби відкрити нову групу в дитсадку. Головне – що ми включилися в цей процес і тримаємо це питання на контролі. Сподіваюся, що в цьому році питання з передачею буде завершено.

- Розкажіть, які роботи вже в цьому році будуть вестися на будівельних майданчиках району.

– Серед планів, як уже згадувалося, добудова школи-гімназії в Шацьку. Цей об’єкт обов’язково треба розпочати в цьому році. Маємо проекти і по дорогах. В цьому році буде фінансуватися капітальний ремонт дороги Острів’я-Пульмо (заплановано освоїти 700 тисяч гривень з обласного та стільки ж з місцевого бюджетів). Цю дорогу робимо для того, аби до опорної школи в Пульмі довозити дітей.

Наступна дорога – Шацьк-Залісся-Грабове-Старовойтове, на яку в цьому році закладено 1,2 мільйона гривень (зробиться відрізок дороги в Шацьку з центру в сторону села Світязь). Закладені кошти на завершення капітального ремонту дороги Вілиця-Кропивники (обласний бюджет – 550 тисяч гривень, районний – 200 тисяч гривень, селищний – 750 тисяч гривень), Шацьк-Мельники (по 750 тисяч гривень з місцевих та обласного бюджетів).

Скажу про ті об’єкти, які будуть фінансуватися в цьому році: капремонт Пульмівської амбулаторії, гуртожиток для лікарів, із коштів на потреби виборчого округу депутата Степана Івахіва будемо міняти вікна по навчальних закладах, робити каналізування (Світязь, Шацьк). Постараємося разом із селищною радою облаштувати сквер біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Шацьку.

Хотілося б, звичайно, аби сільські ради були більш активними в написанні проектів. Залучали до цього школи, місцевих депутатів, бо це поліпшить інфраструктуру населених пунктів, стан їхніх об’єктів. Коли є проект – набагато легше вибити фінансування. Думаю, кошти на виготовлення проектів шкодувати не потрібно.

Наша перспектива в цьому – це молодь. Саме їх треба націлювати та стимулювати вчитися писати проекти, проводити семінари, навчання, мотивувати та зацікавлювати. На семінарах не тільки сільські голови повинні сидіти, які послухають і поїдуть додому. Має в кожній громаді були людина, яка почерпне максимум інформації та вмітиме її застосувати. Цього року в проектну діяльність хочемо включити школи району, розворушити їх у цьому плані.

- Політична складова у форматі управління районом допомагає чи, навпаки, заважає працювати?

– Сьогодні у нас є співпраця з районною радою, і як такої політики у стосунках немає, і я не хотів би, щоб вона була. Коли політики наверху виясняють стосунки, а потім це опускається донизу, вважаю, що це неправильно. Якщо ми прийшли в район працювати, то треба працювати. Якщо почнемо розказувати, яка політична сила краща, а яка – гірша, то роботи не буде ні в одних, ні в других.

Ми повинні працювати на інтерес району та його жителів. Якщо є можливість притягнути в район кошти на будівництво, залучити інвестиції, сприяти бізнесу – нехай, не важливо, з якої політсили це йтиме, треба цим користуватися.

- Багато нарікань з боку людей йде на пасажирські перевезення в районі. Ваша думка з цього приводу.

– Про проблеми з пасажирськими перевезеннями знайомий ще з тих часів, коли працював сільським головою. Це й було одним з питань, вирішенням яких зайнявся, прийшовши на посаду голови РДА. Була проведена нарада з перевізниками як місцевими, так і з області. Не раз збирали від сільських рад пропозиції по маршрутах. Сьогодні можу сказати, що в деякій мірі питання зрушилося з місця. Можна зрозуміти й перевізників: заробітки не дуже великі, дороги погані, від чого транспорт ламається, доводиться вкладати чималі кошти в його ремонт. Але все-таки домовилися, що маршрути будуть. Питання стоїть на моєму особистому контролі, бо воно виникає чи не щороку, як тільки закінчується літній сезон.

Але сільські голови також мають брати в цьому активну участь, напряму контактувати з перевізниками, знати, чому в той чи інший день не було рейсового автобуса. В той же час проблему із пасажирськими перевезеннями можна було б вирішити за рахунок об’єднаної громади, коли вона повноцінно запрацює. Чи це будуть свої кошти, чи співфінансування, але можна буде купити автобус, закривши чимало проблем із пасажирськими перевезеннями, і навіть із підвезенням учнів.

- Ви вже встигли проаналізувати фінансові можливості району?

– Шкода, що недотримують сільські бюджети, найперше, від плати за землю. Сільським радам потрібно проаналізувати, де ще не оформлені документи на землю, не укладені договори оренди землі. Надіємося, що в цьому році нарешті завершиться передача в оренду Піщанських ставів. Переконали перереєструватися з Києва назад у Шацький район ПП «Флора», які знову в бюджет району будуть платити прибутковий податок. В районі починає роботу «Волинська ягідка» на території Світязької сільської ради.

Плюс питання треба ставити перед підприємцями, які приймають відпочивальників, та тими, хто має торгові об’єкти. Не секрет, що більшість з них торгує без належних документів, відтак і не платяться податки. Після чергового сезону, окрім клопотів, ми більше нічого не маємо. Так не повинно бути.

Є деякі думки щодо роботи екологічного поста. Там не повинні стояти 4-5 людей. Має бути проста процедура: встановити відеокамеру та термінал, куди людина під’їде, оплатить, отримає чек. Далі – робота поліції штрафувати автовласників, які проїхали та не оплатили екологічний збір. Якщо ми маємо організовувати відпочинок на європейському рівні, то такий крок обов’язково має бути. Те ж саме і зі сторони Білорусі. Це питання ми вже підняли на законодавчому рівні, ним вже займаються у Міністерстві екології. Треба починати щось змінювати. Нехай навіть в перший рік отримаємо збитки, але побачимо, який матимемо ефект.

Потрібно серйозно зайнятися впорядкуванням зон торгівлі, пляжів, відпочинковими та розважальними зонами, встановити відеоспостереження. Це за нас ніхто робити не буде.

Розмовляла Віта Шепеля

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Twitter, Google+ та Instagram.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Завантаження...
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Останні статті
Василь Голядинець: «Без каналізування не буде інвестицій»
10 квітень, 2017, 11:28