«Революційна» молодь продовжує платити хабарі?

Кілька днів тому в канцелярському магазині випадково стала свідком розмови. Молоденька дівчина-продавчиня повчала молодших колег – дівчину і хлопця – як треба сесію складати.
Зараз вже не пригадаю, які прізвища викладачів і предмети вона називала, але казала приблизно так: той предмет у того викладача коштує стільки-то гривень, той стільки-то і так далі.

Молодша дівчинка сказала: «Як? Я думала, в нас у СНУ все чесно…»

«Ти шо? Скрізь за все треба платити, запам’ятай це. От був у нас недавно випадок. Прийшов викладач з політеха, ми підійшли до нього добазарюватись про залік. Він сказав, щоб по триста. Ми подумали і вирішили сказати, щоб по двісті. Я пішла, порішала, щоб всі по двісті здали, мені він взагалі безплатно поставив, бо я староста і все гарно порішала».
«Ясно-ясно», - казали молодші колеги.

«Да, без грошей нічого не здаси зараз, так шо готуйтесь».

Мені здалось, що дівчинка з хлопцем стали дуже сумними після почутого.

І тут я згадала, як сама вчилась в університеті. Звісно, були збори грошей за щось там комусь там. Але я ніколи, жодного разу за всі п’ять років про це не знала детально, бо все складала сама. І не тільки я, а й багато розумних і знаних зараз журналістів-однокурсників та одногрупників.

Але стиснулось серце навіть не від цього. А від того, що дівчину-продавчиню можна було часто побачити під час подій Майдану в Луцьку. Я не знаю її особисто, але вона постійно була на передовій разом з іншими відомими тоді молодими революціонерами. Не раз, їдучи машиною чи будучи на масових заходах, бачила її, обкутану в український прапор. Очевидно, як староста, мала організовувати групу чи курс на той чи інший масовий захід.

Пригадайте, у грудні-лютому різних мітингів, зборів і протестів було дуже багато, і завжди на цих заходах була студентська молодь, і ми всі раділи, що молоді люди такі свідомі, такі революційні, так налаштовані на зміни.

Так от, не такі вже й свідомі, не такі вже й революційні, не такі вже й налаштовані, прикладом чому є ця дівчина.

Вона, можливо, навіть не винна у тому, що система освіти все одно зараз залишається корупційною: і беруть по повній, і дають по повній. Вона лише є частинкою цієї системи. Але, знову ж таки, мій приклад та приклад численних друзів, з якими вчилась в університеті, доводить те, що можна відмінно вчитися і без хабарів.

Тобто – зміна системи починається з кожної окремої людини.
Прикро, що молоді люди, взявши активну участь у революції 2013-2014 років, живуть старими поняттями. Адже, припустімо, прийшов той викладач і сказав, що давайте-скидайтесь. Студенти ж можуть об’єднатись і поставити питання руба: ні, тільки чесне складання заліку.

Але вони цього не зробили.

Можливо, заплатити і не мати жодних проблем - було ідеєю самих студентів, тож вони й направили старосту домовлятись. Тоді вже вина на самих студентах. Але, з моєї пам’яті, серед усіх завжди знайдеться «біла ворона», яка мала б виступити проти більшості. Очевидно, тут не знайшлася або ж просто змовчала.

Одним словом, нема чого спочатку нібито творити революції, а потім все одно жити за старими правилами і давати хабарі за складання сесії. Інакше складається враження, що студентство й не було творцем революції, а всього лише мусило опинитись в певний час у певних обставинах.