«Волиняночка» - краща серед кращих!

До річниці перемоги танцювальників Волині на міжнародному фестивалі.

В наш час непростих буремних подій в житті України особливої уваги набувають ті явища, котрі здатні примножити гідність та гордість українців за власну культуру, вказати на значні досягнення та внесок у мистецьке життя нашого краю, та, думається, і всієї нашої Вітчизни.

До таких явищ, безумовно, належить абсолютна перемога Зразкового аматорського ансамблю народного танцю «Волиняночка» на VIII Міжнародному молодіжному фестивалі-конкурсі мистецтв у місті Созополь, яка відбулася рік тому у Болгарії.

Свого часу про цю подію сповіщали, як на мене, недостатньо, можливо, тому, що потрібен час аби оцінити власні досягнення та осмислити масштабність події.

Адже збереження культурного спадку напряму залучається до становлення національної самосвідомості нашого народу, про що так переконливо ще 100 років тому писав Іван Огієнко:

«Земля ця дала родючі соки народу-велетню, тому народові, що виріс тут своєрідним, великим та дужим, талановитим та тямущим. І не дивлячись на всі перешкоди, що завше горою вставали йому на дорозі, народ український утворив своє власне життя, утворив велику своєрідну культуру… Скрізь, на всьому поклав цей народ свою ознаку, ознаку багатої культури й яскравої талановитості».

До таких ознак, безперечно, належить українська пісня і танок.

Сама я, будучи 10 років учасником ансамблю, брала безпосередню участь у цих подіях, тож хотілось би розповісти про них, так би мовити, «з перших вуст».

Кожна країна має свій особливий стиль у танцювальному мистецтві, а Україна – саме та держава, яка відома на весь світ саме своїми танцями й піснями. З давнини на цих землях наші пращури розвивали свою майстерність, полегшували свою важку працю піснями, вкладали весь біль та радість життя у танок.

Саме наші українські народні танці вміщують в собі усе разом, ми вміємо поєднувати танок зі співом.
Із 1986 року на Волині, у Луцьку існує Зразковий Аматорський ансамбль танцю «Волиняночка» під керівництвом Олени Анатоліївни та Олега Дмитровича Козачуків, знаний далеко за межами нашого краю.

За всі роки своєї творчості та праці, цей колектив здобув чимало перемог у безлічі різних фестивалів та конкурсів. Проте найзначнішою була перемога, що трапилася минулого року у Болгарії, у місті Созополь.

Міжнародний молодіжний фестиваль мистецтв «Музіте» (Музи) – це творчий конкурс усіх напрямів мистецтва, у якому існують різні номінації: вокальні, театральні, музичні і хореографічні. У 2013 році він відбувався з 5 по 15 липня. Наш колектив брав участь саме у хореографічній номінації. Слід зауважити, що серед учасників було більше 50-ти колективів з усіх куточків світу.

З найближчих сусідів були колективи з Білорусі, Польщі, Росії. «Волиняночка» єдина представляла українську народну хореографію.

Спочатку, як тільки приїхали в Болгарію, ми ще навіть не мали уявлення, наскільки цей конкурс багато для нас означатиме. У перші два дні, звісно, ми знайомились зі всіма та оглядали місто й околиці.

Вже 5 липня відбулися перші події фесту – камерний концерт, рок-концери. 6 липня відбувся перший парад першої сесії, на якому ми спромоглися проявити себе, співали наші українські пісні, танцювали просто йдучи вулицями.

Вже у цей день ми відчули, що наші серця б’ються якось по особливому, та посмішки булу щирими як ніколи раніше. Наші виступи всім подобались, здобували найбільше оплесків та овацій. Можна навіть сказати, що з першої ж появи ми отримали багато прихильників як серед учасників з інших країн, так і серед глядачів.



Того ж самого дня, вже ввечері відбувся наш перший концерт. Здивувати прихильників ми вирішили найзнаменитішим танцем українців – Гопаком. Наш номер був останнім у концерті, майже у кінці виступу пустили феєрверк, що додало нам ще більше емоцій, захоплень, хоробрості та майстерності. Ніч, зорі, феєрверк, величезний натовп прихильників, які плескають вже стоячи, і ми, такі усміхнені танцюристи, ледь не плачучи від щастя і втоми стоїмо на сцені…. Ці відчуття незабутні.



Теоретично ми мали декілька вихідних днів, але для нас ці дні були насичені виснажливими репетиціями. Через декілька днів відбувся другий парад, що відкривав другу сесію фестивалю.

На цей раз усі вже знали хто ми, і було помітно, що деякі люди - і глядачі, і учасники – приходили на ходу чи концерт саме заради того, щоб побачити наш виступ. Було дуже приємно, що ми так сподобались глядачам. Це надавало нам чимало нових сил і наснаги. Цього ж вечора знову був концерт, ми виконувавали інші танці, проте оплесків було не менше.



Цим закінчився конкурс, і у номінації «народна хореографія» наш колектив отримав перше місце! Наша радість не мала меж. Але ніхто і уявити не міг, що ж буде на закритті фестивалю. Знову останнім номером ми танцювали "Гопак", найбільша кількість людей прийшла саме на наш виступ. Попри усіляку біль та втому ми танцювали так, ніби відкрилось друге дихання.

І усе це не було просто так. Несподівано для нас, але, напевно ж, не для журі та глядачів, виявилося, що ми виграли не лише у своїй номінації, а ще й весь конкурс! Під бурхливі оплески театру «Аполонія» ми стали кращими з кращих серед учасників фестивалю з усіх терен світу! «Волиняночка» отримала ГРАН ПРІ Міжнародного молодіжного фестивалю-конкурсу мистецтв «Музіте 2013»!



І хоч це ми знали на рівні розуму, але прийшло відчуттєве осмислення того факту, що танцювальне народне мистецтво України є неперевершеним, самобутнім та таким, яке насправді є візитівкою культури нашої Батьківщини!

Катерина Возняк