Додати запис

«Червоний кхмер» Ратного хоче відібрати майно у військових

Сьгодні наша держава переживає не найкращі часи, адже знаходиться фактично у стані неоголошеної війни з північним сусідом і місцевими терористами.

Українська армія практично знищена, однак вистоює у нерівній боротьбі.

На заклик до боротьби піднялись добровольці і ті кого призвали військомати, а самі регулярні військові позбавлені відпусток і проводять службу у бойових умовах.

В цей час кожен свідомий громадянин чим може допомагає армії та військовим, які стримують агресію терористів на сході країни.

Підприємці Ратнівського району, прості громадяни неодноразово відправляли вантажі своїм землякам на Схід та допомагали військовій частині у Ратному.

Однак, у цей важкий час знаходяться спритники, які не лише не допомагають армії, але й користуючись хаосом в державі ласі до того, щоб вхопити собі шматок нерухомості.

Так, до Ратнівського районного суду надійшов позов із здавалось би благою назвою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади Ратнівської селищної ради.

Спершу нічого підозрілого не вбачається, якби мова не йшла про житловий будинок, який як кажуть у народі, усе життя належить військовій частині, що ще з радянських часів розташована в Ратному.

В цьому будинку зареєстровані практично усі військові ратнівської частини із членами сімей, а це близько 40 чоловік, що потребують покращення житлових умов! Дехто із військових звертався до селищної ради про отримання земельної ділянки для будівництва, однак отримавши відмову продовжує відстоювати своє право в суді.



Із даного позову випливає, що на початку 2012 року Ратнівською селищною радою на території ради було виявлено безхазяйне нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами (!) і це притому що В.Кулик є сільським головою з 2006 року лише у 2012 році виявив безхазяйне майно.

Хоча ще до появи В.Кулика у Ратному і у селищній раді кожен ратнівчанин знав, що цей будинок належить військовим.

Як стверджує В.Кулик у позові, пошук власника майна не дав результатів і тому селищна рада зареєструвала це майно як безхазяйне, а в позові просить визнати право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за особою В.Кулика , який і підписав цей позов.

Це вже цинізм - так знущатись із військових і взагалі із громади, оскільки у селищі існує черга із 1000 бажаючих отримати земельну ділянку під будівництво (за словами того ж В.Кулика) і не вщухають розмови громадян про те, що за час каденції пана В.Кулика зростає кількість земельних ділянок з будівництвом у членів його сімї.

Будучи членом комуністичної партії України, В.Кулик називає себе «червоним кхмером» і видає із себе за борця за інтереси людей, однак на мою думку як депутата Ратнівської селищної ради, із даної ситуації випливає зовсім протилежне.

Депутат Ратнівської селищної ради Валентин Муковоз
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 6
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Скільки він і його секретар вже земель набрали!!!!!! Беруть і відразу продють, потім знову беруть і не на себе, на членів їх сімей. А тому хто дійсно потребує відмовляють.... Ганьба меру і його секретарю, вигнати вже давно пора.Зажрались!!!! Люди, хто не байдужий давайте зберемось разом і наведемо порядок в селищній раді!!!
Відповісти
Я цілковито згоден з автором. Я сам військовий - полковник та щей ратнівчанин, хоча проживаю не рідному місті.
Я знаю хто там проживає і знаю їх відношення до армії. Мені болісно чути про знущання над людьми, які все життя віддали захисту Вітчизні.
Керівництву міста потрібно задуматися про свої дії, щоби потім не було пізно
Відповісти
Просто жах, Ратнівчани дайте гідну відсіч ворогові України, щоби у нього під ногами земля горіла лишень тоді думаю він отримає по заслузі
Відповісти
ВАЛЕНТИН ДЯКУЄМ ЗА ПІДТРИМКУ НАС ВІЙСЬКОВИХ , ШАНОВНА ГРОМАДА МОЖЕ ПОРА УСУНУТИ НЬОГО ВІД ПОСАДИ ОДНЕ ЩО ДОБРЕ ВМІЄ ТО ХАМИТИ ЛЮДЯМ, ХЛОПЦІ З ПРАВОГО СЕКТОРА ЧОМУ ЩЕ КОМУНЯКА ПРИ ВЛАДІ НЕ ПОРА ЗАСТАВИТИ ЩОБ ВІН НАПИСАВ ЗАЯВУ НА ЗВІЛЬНЕННЯ.
Відповісти
А йому все мало!
Мер Ратного поклав око на гуртожиток військовослужбовців
У той час, коли вся країна бодай чимось намагається допомогти армії, що захищає наші землі від загарбників, мер Ратного Володимир Кулик вирішив бути «оригінальнішим» - він намагається відсудити будинок, в якому ще з радянських часів живуть військові.
«Мер якось приїздив до нас, - розповідає майор Віктор Караман. - Думали, що з допомогою, тобі двері не зачинялися, стільки було благодійників. Готувалися зустріти його. Але Кулик звернув увагу лише окопи, що оточують територію військової частини - наказав закопати, бо ми ніби-то пошкодили асфальтове покриття. Хоча від окопів до дороги - метрів 5».
Пан Кулик - частий гість газетних шпальт. То він ганяє по тротуару на автівці і ледь не душить ратнівчанина Сергія Королюка та його вагітну дружину, то ділить землю на вечірніх зібраннях у вихідні дні, то сам себе преміює. Та найбільше мера-комуніста сварять за те, як він жонглює земельними ділянками: в селищі існує черга з 1000 охочих отримати землю, але простим людям не перепадає. Зате не вщухають розмови про те, що за час каденції пана Кулака зросла кількість земельних ділянок у членів його родини.
Ця історія розпочалася на початку 2012 року, коли якось військових, що повернулися додому, зустріли забиті дошками двері та вікна. Усе майно лишилося в помешканні. Тоді допомогла міліція - мешканці законно повернулися до своїх домівок. Але було зрозуміло, що двері забивали із вказівки Володимира Кулика. Усе затихло, доки військові не отримали повістку до суду - позивався мер.
«Я - мер! Мені можна!»
Ця цитата - зі старого сідівського матеріалу про те, як мер Кулик паскудив життя багатодітному батькові-одинаку, що не мав, де жити, і також мав законно отримати землю. Але і тут вона доречна.
Позивач вимагав передати безхазяйну нерухому річ у власність територіальної громади Ратнівської селищної ради. Якби йшлося про звичайний житловий будинок, питань би, може й, не було. Але ця будівля з'явилася колись в Ратному завдяки коштам і зусиллям військової частини, аби солдати, які проходять тут службу мали, де жити. Будинок знаходиться по вулиці Богдана Хмельницького, 65.1 ця адреса добре відома ратнівчанам. А ось мера Кулика раптово здолала амнезія - він забув, що там живуть люди, хоча в 2014 році сюди прописали старшого солдата Сергія Євтушика з двома маленькими дітьми, і селищній раді добре про це відомо. Мер шукав власника, а не знайшовши, вирішив: не пропадати ж добру. Та ці пошуки теж були дивними: позивач не зміг надати документи, які б свідчили про це. Та й взагалі суддя три рази сумнівалася, чи є в куликовського адвоката юридична освіта, тому що до суду він був абсолютно не готовий. Видно, мер був переконаний, що справу вже зроблено, і не переймався такою «дрібницею», як Закон. Суд же ухвалив рішення на користь військових.
(Доки в суді напружено йде засідання, пан Кулик у світлому вбранні неквапно розгулює центральною вулицею Ратного - це видно у вікно. - С.П.)
40 душ на 100 квадратах!
Будинок, через який заварилася каша, побудований у 1949-у чи в 1953 році, тобто

сьомий десяток вже розміняв. Житлові умови тут далекі від зразкових, дах над головою є - і це добре. Мешканці час від часу латають дірки, але, правду кажучи, ремонт його вже не врятує, будинок своє віджив. Сьогодні тут прописані 22 військових та їхні сім'ї, загалом це - близько 40 осіб. Звісно, всі тут не живуть - знімають житло в містечку. Майже всі мають маленьких дітей, яких в аварійних умовах ростити - дурість. Дехто із військових звертався до селищної ради про отримання земельної ділянки для будівництва, однак отримавши відмову, продовжує відстоювати своє право в суді. А дехто, от як прапорщик Валерій Штик, навіть виграв суд , але землі досі не отримав. Каже, що дивно чекати на ділянку 13 років, і спостерігати, як заступник прокурора, виявивши бажання отримати землю, всього за два тижні отримує на руки усі документи.
Зараз за адресою Богдана Хмельницького, 65 мешкає прапорщик у відставці Микола Михалевич з родиною, Любов Сальнікова з чоловіком та дитиною. У ще одну кімнату навесні поселили солдата Михайла Барановського. Раніше хлопець служив у Криму, але після анексії був змушений тікати із покинутої військової частини на Волинь: без грошей, документів та навіть у чужій формі.
У цій справі багато дивного. Наприклад те, що позивач просить визнати право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за... особою Володимира Кулика. Не за селищною радою, а саме за мером-комуністом. Коли суддя звертає
увагу на таке диво у документах, адвокат Кулика не може пояснити, звідки таке формулювання.
А ще дивує те, що Микола Михалевич з родиною, що живе у тому будинку, і за логікою теж опиниться на вулиці, якщо Кулик виграє суд, виступає проти військових і, здається, підтримує мера. Тобто того, хто нього них позивається... Поговорюють, що Кулик пообіцяв віддати прапорщику хату-розвалюху, бо його більше цікавить земля, що навколо - за таку територію можна вторгувати не менше 60 тисяч доларів. Непогана така пенсія для Кулика, що працює на посаді мера останній рік?
Софія ПРИХОДЬМО
Відповісти
Апеляційний суд Волтнської області залишив рішення Ратнівського районного суду в силі. Дякуємо правосуддю і дякуємо Валентину за допомогу.
Відповісти