Ідеї Майдану тепер використовують антимайданівці та перефарбовані регіонали

Події останніх постмайданівських місяців, на жаль, наштовхують на невтішні висновки. І перший з них такий: тепер ідеї Майдану та досягнення Революції Гідності у своїх корисливих цілях використовують антимайданівці та перефарбовані «регіонали».

Навмисно не пишу «колишні регіонали». Вони, як і комуністи, колишніми не бувають. І, якщо комуністичний нафталін в своїх провокаціях спирається на вчення досі не похованого мавзолейного ідола, то «регіонали» завжди служили тільки тим президентам, які зображені на зелених купюрах. Це категорія людей, яка заради влади і грошей пристосується до життя навіть в умовах невагомості.
Яскравим прикладом, що підтверджує правоту моїх слів є кадрова політика МВС на Волині. До цир пір із займаних посад не звільнені заступники начальника обласної міліції, які працювали на займаних посадах в період правління режиму Януковича і відзначилися переслідуваннями активістів Майдану.

У Володимирі-Волинському ситуація не краща. А взагалі дійшла до абсурду. Більше місяця тому начальнику обласної міліції не дали призначити очільника місцевих правоохоронців. Це ж де у цивілізованому світі бачено, щоб судимий депутат показав начальнику обласної міліції, що той ніхто і звати його ніяк і що, фактично, не він має призначати начальника місцевих міліціонерів. Зате таке право має «громада» у складі колишніх мєнтів, істеричних громадських активісток та зігнаних працівників одного з підприємств. Схоже, що Революція Гідності навіть краєчком не зачепила Володимир-Волинський, але її методи боротьби взяли на озброєння перефарбовані «регіонали» та пристосуванці усіх мастей, які тримаються за крісла, як п’явки за тіло.

Я би радив тим, хто так любить свою роботу їхати на Схід і там очолювати відділи міліції. На Донбасі потрібні офіцери, котрі віддано працюють на благо громад і є хорошими фахівцями в розслідуванні кримінальних справ. Наразі ж, кадрова політика МВС на Волині є нічим іншим як повзучою контрреволюцією. Зупинити це ганебне явище і не дати повторитися помаранчевому періоду може лише прийняття закону про люстрацію.

Фактично, люстрація вже йде в силовому блоці – у Збройних Силах. Уся геніальна генеральська ефективність розсіялася як туман на сонці на прикладі забезпечення 51 ОМБ. Зараз волонтери, оминаючи бюрократичну тяганину, роблять для забезпечення армії в рази більше, ніж усі генерали разом узяті. Що доводить – старі кадри не здатні мислити і працювати по-новому. Вони можуть лише саботувати хороші ініціативи і тихцем проводити реанімацію режиму корупції та кумівства.

Генералам у ситуації неоголошеної війни з Росією радив би не папери в міністерстві перекладати, а бути поруч з бійцями, спати в окопах, ходити на блокпости, їсти солдатську кашу. А не днями зволікати та гальмувати прийняття важливих рішень, які б дозволили вчасно надавати підмогу бійцям, визволяти їх з оточення. Чомусь відповідальність на себе генерали не поспішають брати і це підтверджує ситуація із бійцями миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади, яким, завдяки мужності і героїзму одного з офіцерів вдалося прорвати кільце терористів і вивезти тяжкопоранених у тил. Цікаво, чи так само генерали не поспішатимуть представляти один одного до нагород?

Після Майдану і підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом усі розуміють, що країні потрібні реформи. Але матимуть успіх вони тільки тоді, коли буде пройдено процес очищення від корупції, бюрократизму та іноземних агентів. Дискредитовані в очах народу чиновники та посадовці повинні в кращому випадку опинитися на задвірках центру зайнятості, адже їхнє призначення на ту чи іншу посаду компрометує головну вимогу Майдану – перезавантаження влади на усіх рівнях.

Євген Мельник, народний депутат України від ВО «Свобода»