Додати запис

Врятувати рядового Раяна

Колись подивився цей фільм і був вражений тим, що в житті однієї людини на війні може бути стільки подій, що вистачить на цілий фільм.
Війна здавалась такою далекою і давньою. А чи насправді таке було?
Та прийшла біда на нашу землю: Іловайський котел - сором наших генералів, смерть героїв, горе матерів і дружин. Мимоволі опинився у вирі цих подій і я.
Не буду розповідати про все, що робив, напевно, міг зробити набагато більше, але один епізод запам'ятався найкраще.

Виходячи з приміщення Волинської обласної ради після сесії, де матері наших волинських військових вимагали від влади зробити бодай щось для порятунку їхніх синів і чоловіків, зустрів хлопців з автомайдану, які скупчилися навколо якоїсь жінки.
Підійшовши ближче, почув історію її сина, який їхав у колоні на допомогу нашим бійцям. Колону розбили , хлопець залишився один, врятувався тим, що заховався на полі в соняшниках. Телефоном він додзвонився до батьків і розповів, що трапилось. Боєць не розумів, де саме знаходиться і хто навкруги.

Матері викликали швидку. Вона не знала, що робити і чим зарадити синові. А далі, як уві сні, щось мене підштовхнуло, і я підійшов до неї, сказав, що все буде добре, і ми допоможемо її сину.
Говорив це і бачив, що вона мені не дуже вірить. Я й сам собі не вірив, але якась надія в її очах змусила діяти.

Перебравши в голові всіх, кого знаю, згадав людину, з якою деякий час стояв на різних сторонах барикад - Володимир Мельникович , керівник СБУ Волині. На посаді він уже досить давно, але познайомились ми лише після Революції гідності. Якось зустрілись і проговорили більше двох годин.

Десь я його зрозумів, десь він мене. Що об'єднувало, так це тривога за країну перед зовнішнім і внутрішнім ворогом.
Йому я і зателефонував із запитанням, чи зможемо ми врятувати одне людське життя простого хлопця, і чи варто відкласти справи і приділити увагу рядовому військовому. У відповідь почув, що так.

А далі, можливо, хтось колись напише книгу чи зніме фільм про те, як з пригодами і хвилюваннями три доби виводили до своїх рядового Романа. Все ж таки він вижив та дістався до своїх. Дай Бог йому довгих і мирних літ!

А всім працівникам СБУ та волонтерам щира подяка за те, що в цьому вирі подій знайшли можливості врятувати життя Романа.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 18
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Зрозуміло, що "А зори здесь тихие", "Они сражались за Родину", "В бой идут одни старики", з якими цій "Райан" навіть і з Хенксом і близько поруч не стоіть, вже не настроюють автора на такі враження та думки...
Відповісти
А здєсь зорі і зорі іниє і кіномани другіє
Відповісти
поважаю цю людину
Відповісти
Зразу видно що Володя спічрайтера змінив )))))))
Відповісти
І шо, Пащенко, жодного хорошого коментаря ніхто не написав?... Всі мусиш видаляти? бііііідний...
Відповісти
чим зайнятись!
Відповісти
Типово піарівська стаття! Як ото сотні матерів стояли і просили навести порядок у війську, то до них ніхто не виходив! А тут нарешті почули горе людини! А хто почує сльози тих, хто втратив близьких назавжди?!Чим їх втішить?
Та ми і зараз ведемо себе, як ніби вже того АТО і не було, всі спокійно собі позалишали позиції і поїхали додому. Люди добрі! А що ж з тими, хто залишився ще там? Про них що, вже забули?
У нас якісь подвійні стандарти! Хто не пив і не повтікав, той найбільше всіх і постраждає від своєї ж країни!
Є классна пісня "Я не хочу бути патріотом України, бо не цінує героїв моя країна!..." Точно правда...
Відповісти
Ви , небайдужий?
Думаю - ні, ви гавномет.
Якби я хотів робити піар собі чи комусь,
то незлазив зі шпальт цього видання.
Ви - анонім , чому? Страшно декілька рядків під власним ім'ям написати?
Якщо кожен з нас допоможе хоч одному з тих хлопців?
А щодо пісні, то вона у нас Українців зараз одна "Ще не вмерла України ні слава , ні воля ..."
Відповісти
Коли Ви пишите за героiчне спасiння одного солдату - це таки пiар американського розливу. Якщо б Ви писали про необхiднiсть прекратити братовбивчу вiйну- оце тодi позицiя щодо збереження найцiннiшого -життя. Ви образили людину.
Відповісти
Пащенко написав все правильно!
завершити чи не завершити війну це не до Пащенка
А на яких умовах завершити?
Путіна і Януковича?
Відповісти
А ви самi хочете повоювати чи командувати? Чи просто поторгуватися тут?
Відповісти
чи замерзне?......
Відповісти
Ця війна, по-вашому, братовбивча? А хто там кому брат? То нам брати лугандонівскі чи даунбасівскі терористи, чи може російськісолдати,які прийшли на нашу землю "убивать хахлов",чи чеченські наманці, які відрубують голови та всіляко знущаються над нашими полоненими? Якщо це ваші брати. то мені вас шкода, аще можу дати вам пораду-"чемадан, вакзал, рассея" та їдьте з ними брататися!
Відповісти
Де росiйськi полоненi? Фото в студiю! Де документи вбитих чеченцiв? У вас голова на плечах? Це братовбивча вiйна украiнцiв!
Відповісти
йде бендеризація Неньки...
Відповісти
Я дуже добре знаю цього хлопчину, якого виводили з під оточення!!! Я не сперечаюся, що таких випадків сотні, але я знаю одне, що дякувати за його присутність вдома повинні Яцківу Володимиру Васильовичу, незнаю його звання, але знаю одне, що це ЛЮДИНА з великої букви!!!!!!! Дякуємо!!!!
Відповісти
Я мама Романа.Хочу довести до відома тих.хто пише,що стаття піаровська,ви глибоко помиляєтесь!Так,ми щиро вдячні полковнику Яцківу В.В,але першим до кого мені прийшлося звернутись(і мене почули,чуєте?почули)це були хлопці з автомайдану і Володимир Пащенко.Ще вдячна праівникам СБУ,на жаль незнаю їх прізвищ.які по телефону виводили Романа до своїх.Так що віра в добрих людей в мене не пропала,доля однієї людини була не байдужа багатьом.Низький уклін всім вам ЛЮДИ!!!!!!!!
Відповісти