Achtung Minen !!!

ЛИСТ ДО НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО

Achtung Minen !!!
Або чому треба ховати чиновників від людей.

Шановна Юлія Володимирівна!

Я, Романович Вероніка Іванівна, позапартійна, депутат Камінь-Каширської районної ради у Волинській області, не маючи з Вами особистих зв’язків, звертаюсь до Вас з відкритим листом з приводу того, що 15 грудня цього року я звернулась до голови Волинської обласної ради Валентина Вітра та до голови облдержадміністрації Володимира Гунчика із пропозицією до 26 грудня 2014 року організувати і провести громадські збори, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», сільських, міських, районних, обласної громад, на яких заслухати звіти про виконання бюджету 2014 року, а також заслухати інформацію про перспективи бюджету 2015 року та перспективний план розвитку кожної громади, районів, міст обласного підпорядкування, області в цілому.

Цю пропозицію пояснила тим, що «чиновники повинні пройти школу звітування перед громадою, а не тільки перед знайомими депутатами, а громадяни повинні отримати можливість зрозуміти, що вони багато на чому розуміються, і тому повинні включатись в реформаторські процеси» (копія звернення додається).

Команда губернатора промовчала, але відповів Валентин Вітер. Підписаний головою текст не складний, але промовисто повчальний. В перекладі на просту мову він звучить так – «Не турбуй мене і моїх людей. Будеш рангом вищим – будеш вимагати. Тому сиди в своєму районному куточку, де і демонструй свою активність. Чиновник робить лише те, що йому наказує робити його начальник, а не якийсь там депутат» (копія відповіді додається).

Текст готував юрист обласної ради, а підписував політик обласного значення, член партії ВО «Батьківщина» з 2005 року. Акцентую увагу на останньому, бо такий текст, на мою думку, міг підписати або тільки «регіонал», або «кепеушник», тільки не член політсили, яка неухильно веде Україну до Європи, до європейських демократичних цінностей, до народовладдя…

Валентин Степанович Вітер має непоганого адвоката, який обласним коштом, тобто за гроші платників податків, захищає голову від представників населення Волинської області. Звісно, адвокат не повинен встановлювати істину, йому за це не заплатять, але можуть віддячити за перемогу над нею. І ось, не вчитуючись в текст звернення та надаючи йому власного значення для полегшення собі його трактування, адвокат голови організовує своєму патрону захист у вигляді юридичних мін. Ці міни не вибухають, ніг, рук не відривають, але можуть насторожити, як коров’ячий пляцок. Хто в селі бував, той зрозуміє.

Загалом йдеться не про юриста, а про члена Вашої політичної сили, який поставив свій підпис під цим «адвокатським твором».

Пані Юліє! Я, скориставшись буквою закону України «Про звернення громадян», не скориставшись при цьому нормами закону України «Про доступ до публічної інформації», запропонувала, підкреслюю – запропонувала, тобто не вимагала, силами та авторитетом представника ВО «Батьківщина» організувати громадські збори, на які запросити чиновників, які живуть коштом громадян, щоб вони розповіли громадянам про бюджет минулий та бюджет наступний. Не виключаю, що Вашого однопартійця насторожила фраза «…заслухати звіти про виконання бюджету 2014 року…», а саме слово – «заслухати».

Громадські збори, громадські слухання, парламентські слухання є нормою для демократичного суспільства. Вони організовуються або прогресивною громад кістю, або прогресивними депутатами. Чиновник просто зобов’язаний відгукнутись на запрошення прогресивних громадян або депутатів і розповісти їм все, окрім того, що становить державну таємницю, або віднесено до конфіденційної інформації. Судячи з відповіді Вашого колеги по партії, він або не належить до числа прогресивних депутатів, або вся бюджетна інформація є державною таємницею. В останнє важко повірити, але якщо це правда, то Валентин Степанович мав би зазначити це в своїй відповіді.

Чому я звернулась до перших обласних осіб? Та тому, що Україна живе за правилами вертикалі влади. Прогрес та розпорядження в нас поширюються з верху вниз. В зверненні я призналась, що є депутатом. Зробила це тому, що до пересічних громадян у Волинській області, якщо вони не є членами кланів або владної партії ставляться як до пересічних. Але я помилилась. Насправді, до депутатів, які не водять дружбу з обласним начальством ставляться так само, як до пересічних. За певних умов навіть нардепа можуть «послати», а вже про районного депутата годі що і говорити. Це традиція, рудимент радянської доби, розвинутий Кучмою, Ющенком та Януковичем до стану справжнього ослячого хвоста.

Валентин Степанович, разом з «папєредніками» не враховує того, що життя починається від села або міста. Потім йде район, потім область, а потім вулиця Грушевсього. А тому інформація про це життя має рухатись з низу до гори, а не навпаки. Ну команда Януковича цього не сприймала, ну завдяки цьому народ позбавив їх влади, то чому це не сприймають їх правонаступники? Невже вони успадкували не лише владу, а й долю?

Юліє Володимирівно! Вірю у Вашу політичну мудрість. Вірю, що повернете Ви своїх однопартійців на шлях істини. Що не доведеться нам, простим провінційним депутатам червоніти за прогресивних обласних керівників.

І на при кінці хочу сказати, що відпрвляючи звернення до Вітра, добре знала яка буде реакція. Це був тест на вірність колись ним обіцяному. На жаль, тест вдався. Вітер «не підвів».

27 грудня 2014 року

З повагою,
Вероніка Романович