Дороги наші, дороги

Готуючи публікацію, в якій порівнюються бюджети Волинської та Львівської області, зауважив цікаву деталь.

Цього року галичани виділи з обласної скарбниці 139 мільйонів гривень на ремонт доріг місцевого значення. Натомість волинські обранці громади з колегами-чиновниками спромоглися нашкребти аж 5,6 мільйона.

Чому не дали більше коштів пояснення в бюджетному рішенні таке: тепер акцизний податок з реалізації через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, нафтопродуктів, біодизелю та скрапленого газу віддаватимуть в бюджети сіл-міст, а ті вже й шукатимуть шляхи ремонту доріг.

Це класно, але що робити сільраді, на території якої немає заправки, а від продажу цигарок і спиртного в двох ларьках грошей на ремонт й 100 метрів дороги не вистачить? Та й просто не вірю в ефективність цього рішення: обов'язково хтось занурить свої руки в ці грошові потоки, десь гроші віддадуть на пріоритетніші цілі, десь їх загублять і т.і., і т.п.

Та й поки це нововведення приживеться мине мінімум рік. А дороги тим часом будуть руйнуватися.

Можна резонно зауважити, що дохідна частина бюджету Львівщини вдвічі більша за волинську. Але, думаю, наші дорожники зраділи б і третині від львівського "кушу".

Чому так сталося? Питання до чиновників з облдержадміністрації на чолі з мудрим головою та депутатів облради, які, мабуть, вже готуються до виборів і вирішили, що ремонтувати дороги не так нагально, як підкинути грошенят "бюджетникам"-виборцям. Можливо, саме тому вчергове маємо "бюджет проїдання" замість "бюджету розвитку".

П.С. До речі, на багатостраждальну дорогу Львів-Луцьк (ділянку в Радехівському районі) з тих 139 мільйонів гривень не перепаде ні копійки :) Гроші обіцяє обласна Служба автодоріг, але обіцянка, як кажуть, цяцянка.