Додати запис

Щоразу переобирати чи постійно контролювати?

Щоразу переобирати чи постійно контролювати?

І знову в Україні заговорили про переобрання Верховної Ради. Мовляв, давайте оберемо новий Парламент і він зробить всіх щасливими.

Якби ж то так було. Простими методами не можна вирішувати складні питання. А складність в тому, що народ просто хоче жити добре, а політики хочуть на цьому добре заробляти. І заробляють. Під час виборчих кампаній обіцяють золоті гори, кажуть виборцю те, що він хоче почути і стають депутатами. І якщо на це подивитись без патетики та з раціональної точки зору, то у всьому цьому немає нічого неприродного. Так загалом було, є і завжди буде. Правда!? Не все в природі є вічним, бо вона щоразу позбавляється всього, що їй не відповідає і що їй загрожує. Природа не сприймає штучності. Натомість Україна нажила чимало штучного.
Українська політика побудована на надмірній відокремленості народу від влади, з однієї сторони, та влади від народу – з іншої. Точніше – відокремленості, якої прагнуть і завжди досягають конкретні громадяни України, які потрапили до владних посад. Це і чиновники, і судді з правоохоронцями, і депутати всіх рівнів.

Це є ненормальним, а тому завжди приводить до кризи чергового владного набору. Майдан, попри свою масштабність, нічого тут не змінив. Нардепи 8-го скликання по суті і головним складом надійно відокремились від народу. Це стосується і тих, хто нишком тишком сидить десь в приміщенні на Грушевського, 5, і хто не виходить з телестудій та не відходить від трибуни сесійного залу. Можна погодитись лише з тим, що серед чинних нардепів є невелика кількість депутатів, які мають добру освіту, не потрапили на чиєсь отримання, але що найголовніше, – вони розуміють, що таке криза, з чого вона виникає і як її треба долати. Інші про кризу просто галдять.

Для прикладу, заявляє з трибуни нардеп, що треба усунути з посади такого-то, чиновника. Говорить пристрасно і в межах регламенту. Після такого виступу стає зрозумілим, що цей нардеп не любить цього чиновника, але не стає зрозумілим, що конкретно поганого зробив цей чиновник для України, а не для цього депутата, і чим це погане, конкретно в цифрах, обернеться українському народу. Отже депутат виконує якусь політичну місію, якоїсь політичної групи, інтереси якої можуть не співпадати з інтересами простих виборців.

Це не вигадана підозра. Якщо нардеп, який має купу помічників, доступ до певних інформаційних джерел, час, готує і ставить питання про звільнення чиновника для того, щоб допомогти країні подолати кризу, то він повинен чітко визначити: а) чому і що поганого зробив цей чиновник; б) які з цього можуть бути негативні наслідки для країни або окремого її регіону; в) що потрібно зробити, щоб на місце звільненого не прийшов такий самий або ще гірший. Натомість чуємо демагогію про переваги технократів над політиками, наче технократи бездоганні і не можуть красти. Усі корупційні схеми розробили якраз технократи. Політикам здебільшого браку елементарних знань та часу на самоосвіту і тому руками політиків та інших ці схеми запускаються в дію.

Бажання та спроба знайти ідеального, в моральному та інтелектуальному плані, чиновника, депутата, правоохоронця, суддю є утопією. Ідеальних людей немає. Але є і повинна бути відповідність конкретної людини конкретній справі. Тому починати потрібно з чіткого визначення справи, а потім до цієї справи добирати людину, звісно, що за фаховими ознаками, а не відповідно бажанню мати свого. Під час виборів, в умовах конкуренції та вільного волевиявлення виборців на загальному рівні встановити відповідність кандидата у депутати справі неможливо. І перш за все, через неспроможність виборців чітко усвідомити: суть справи; фактичні права депутата; фактичні обов’язки депутата; базові і конкретні завдання з подолання негативних явищ в країні або в окремому окрузі. Щоб таке зрозуміти на належному рівні, потрібні відповідні знання, чого не має більшість, та здатність відрізняти бажане від дійсного.

Що варто зробити з нашими народними депутатами? А варто поставити їх під професійний громадський контроль. Зрозуміло, що вся громада не в змозі стежити за її обранцем, але може сформувати групу громадських контролерів-фахівців за діяльністю депутата від виборчого округу громади. Група може складатись з прихильників і противників, і що найголовніше, з представників основних верств, якими представлений округ: підприємці, освітяни, медики, інженери, фермери і т.п.

Група, отримавши згоду громади округу, відстежує кожний конкретний робочий день депутата, а заодно і депутата, який пройшов за партійними списками, але є представником даної області. Група аналізує фаховість роботи депутата, відповідність його дій інтересам округу та всієї країни. Група готує висновки. Група запрошує депутата на консультації, що передбачає звіт депутата та пояснення щодо вчиненого, а також поради щодо вдосконалення роботи.

Група інформує усю громаду про діяльність депутата. Група ініціює відкликання депутата, якщо приходить до висновку, що він не є депутатом своїх виборців.

Іншими словами, ми не можемо у всьому покладатись на наших обранців, ми повинні їх постійно контролювати, а не витрачати гроші на позачергові перевибори.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 1
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
"Ох тяжелая это работа - из болота тянуть бегемота (депутата)".
Відповісти