Розширення аеродромної мережі: приклад Луцька

Луцький військовий аеродром на Волині існує ще з 1941 року. Під час Другої світової війни він виконував оперативне призначення. Тут розташовувалася авіаційна дивізія, пізніше авіаційна база, а через деякий час авіаційний полк. Наприклад, у радянські часи Луцьк був базою для 289 бомбардувальної дивізії і одного з її полків. Ця дивізія належала до 24 повітряної армії оперативного призначення, яких в СРСР було лише дві – на Далекому Сході й в Луцьку.

Дослідник історії авіації Андрій Харук каже :«Вони озброювалися не стратегічними бомбардувальниками, які стояли далі на схід – це Узин, Біла Церква, Полтава, а озброювалися, в основному, бомбардувальниками фронтовими. Тобто призначеними для ізоляції району бойових дій. Що мається на увазі? Перерізати лінії постачання військ противника. Тобто діяти вони були покликані і не безпосередньо по військах противника, і не по об`єктах глибокого тилу, а, так би мовити, по найближчому запіллю – залізничні станції вузлові, порти, трубопроводи».

Журналіст Андрій Балда служив у Луцькій роті охорони в 1995-1997 роках. Чоловік згадує, що в ті роки навчальні польоти відбувалися раз в місяць, а траплялися випадки, коли льотчики тренувалися на тренажерах через нестачу коштів на заправку літаків.

У 2004 році розформували авіаційну дивізію і полк, які дислокувалися у Луцьку, і за два роки надали йому статус оперативного. Аби аеродром був у належному стані, тут створили авіаційну комендатуру та інколи проводили навчання. Т.в.о. командира повітряного командування «Захід» генерал-майор Олег Струцінський пояснює: «Це точно такий же аеродром, який в любий момент готовий до прийому авіації. Відрізняється тільки тим, що, коли він був бойового складу, то на ньому сиділа штатна військова частина. А коли стає оперативним, то обслуговується він авіаційною комендатурою».

У 2016 році злітно-посадочну смугу відремонтували. Генерал-майор наголошує: це були планові роботи. Поміняти потрібно було близько трьохсот авіаційних плит. Їх взяли з запасів, які були на аеродромі. У квітні цього року сюди тимчасово передислокували 7-у бригаду тактичної авіації з міста Старокостянтинів Хмельницької області, де зараз проводять капітальний ремонт злітно-посадкової смуги. Хлопці тренувалися на авіаційному полігоні Повурськ, що за 100 кілометрів від Луцька. Якби їм потрібно було б літати зі Староконстянтинова, то витрачали б приблизно на 3 тони більше авіаційного пального на один виліт літака. Тепер порахуємо: 1 тонна авіаційного пального в середньому коштує 16 500 грн. Множимо цю суму на 3 тони і отримуємо 49 500 грн економії. Заступник начальника авіакомендатури і зроботи і з особовим складом майор

Андрій Вдовіцин розповідає: «Злітна смуга, за свідченнями льотчиків, одна з найкращих в Україні. Наприклад, у 2007 році, коли Луцький аеродром залучався до проведення навчань "Артерія – 2007" з теренів аеродрому виконували зліт-посадку загалом 17 літаків, 2 вертольоти. Під час проведення АТО особовий склад безпосередньо брав участь у бойових діях на лінії зіткнення в районі злітної смуги та терміналів Донецького аеропорту у складі легендарного зведеного загону Повітряних Сил на позиції РОП «Зеніт», де виконував навіть суто піхотні завдання».

У конфлікті на сході України авіація поки що не задіяна. Але, в разі потреби, наголошують військовослужбовці, українські льотчики зможуть дати відсіч.

До слова, на разі створювати у Луцьку штатну військову частину у планах командування Повітряних Сил України немає.

Юля Василина