вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Лаври мізуліної не дають спокою?

Стільки шуму здійнялось навколо нововведень нашої міністерки освіти Гриневич, що й мені захотілось сказати якесь своє слово з цього приводу.

З того, що я вже начиталась про цей курс, я роблю свій висновок: якщо будуть збирати підписи проти цього курсу – я підпишусь. Якщо треба буде вийти на якусь акцію протесту – я вийду. Якщо курс таки введуть в школу в оцьому первозданному вигляді – то або моя дитина не буде відвідувати ці заняття, або я буду ходити на уроки разом з нею і не дозволяти напихати в її голову усіляку дурню про «цінності».

Мені цікаво, чи Гриневич точно читала те, що рекомендує вивчати нашим дітям? І вона дійсно так думає? Тоді мені щиро шкода, що така людина очолює міністерство освіти. Бо навіть стосунки чоловіка-жінки тут описані настільки примітивно, що не знаєш, чи то плакати чи сміятись. Не кажучи вже про питання гендерної нерівності чи дискримінації.

А якщо пані міністрова таки не знає, що вона рекомендує дітям до вивчення, то питається, якої холери вона в тому міністерстві робить?
Чи нашій Гриневич так не дають спокою лаври «вєліколєпної» мізуліної? Вона так само хоче зайнятись диким реформаторством і відкинути своїм вихованням наших дітей в якесь шістнадцяте століття? В такому разі пані міністровій можна порадити детальніше ознайомитись з «напрацюваннями» російської колежанки, яка видає перл за перлом.

Бо не так давно мадам мізуліна заявила, що не так вже й страшно, якщо чоловік б’є жінку, адже жінка сама в цьому винна, бо ображає чоловіка. Образити чоловіка – от що найгірше на думку заступника голови комітету ради федерації по конституційному законодавству і державному будівництву !

Я тепер навіть не знаю, що страшніше - відкат до «Домостроя», коли жінка з бантиком на голові шикує дітей біля дверей, зустрічаючи чоловіка з роботи, бо вона єсть существо безправне і тільки для дому.

(Хоча з другого боку в тексті методички говориться, що жінка й так візьме все, що їй треба.. яким чином? Впевнена, що ніхто дітям не зможе пояснити, що треба тій жінці, яка знає лише ККК, і як і де оте взяти)

Чи все таки страшніше повернення до повного безправ’я жінки? Не думаю, що мене хтось може сильно звинуватити у фемінізмі, але те, що розказує зараз мізуліна, викликає у мене відразу і бажання замкнути її в психлікарні, аби поменше людей чуло ту дурню. Бо звідси пряма дорога до «комсомолка не должна отказывать комсомольцу».

Ось кілька прикладів мислення тієї «прогресивної» епохи:

«…изнасилование в 20-30-е годы ХХ века стало нормой поведения членов советского государства. К примеру, в 1926 году только лишь Московским судом было рассмотрено 547 случаев изнасилования; в 1927 г. — 726; в 1928 г. — 849. В других судах больших городов та же тенденция. У процесса изнасилования в среде советской молодежи даже появилось свое наименование: «чубаровщина». Возникло оно по названию Чубаровского переулка на Лиговке в Ленинграде, где в 1926 году приехавшую работать на завод 20-летнюю крестьянку Любу Белякову насиловала целая банда молодых представителей рабочего класса, — около 40 (!) комсомольцев, кандидатов в члены ВКП(б) и коммунистов. (Уже в наше время, в 2006 г. об этом случае упоминала газета «АиФ».)

Состоятся суд, в ходе которого установили, что обвиняемые и свидетели разделяют общественное мнение, озвученное рупором комсомола «Комсомольской правдой»: «Женщина — не человек, а всего лишь самка. Каждая женщина — девка, с которой можно обходиться, как вздумается. Ее жизнь стоит не больше, чем она получает за половое сношение» (18 декабря 1926 г.). «Самым скверным является то обстоятельство, — отмечает далее газета, — что этот ужасный случай не представляет собой в нашей жизни никакого особого преступления, ничего исключительного, он — всего лишь обычное, постоянно повторяющееся происшествие».

Ничего необычного в зверском насилии, свершаемом на глазах прохожих, не увидел комсомолец, случайно ставший очевидцем преступления. Во время дачи показаний на суде он… не мог понять вопроса прокурора, почему же он никого не позвал на помощь. Один из шайки насильников и вовсе утверждал, что изнасилования как такового и не было, разве что акт совершался без согласия женщины… — Женщина — не человек, — твердили на суде обвиняемые, — все комсомольцы настроены точно так же, и живут таким же образом, как мы…»

«… На страницы советской печати попало и другое преступление, не менее чудовищное. И эти зверские преступления заставляли власти искать пути решения ею же порожденной проблемы. В 1927 году в Ленинграде на пляже у Петропавловской крепости тринадцать учащихся ФЗУ при Балтийском заводе после споров о сроках торжества коммунизма во всем мире зверски изнасиловали трех девушек. Суд по данному делу стал показательным; да и то только потому, что одна бедняжка скончалась от телесных повреждений, а у другой потерпевшей отец оказался видным партийным деятелем.

В ходе следствия выяснилось, что один из преступников Федор Соловцов — комсомольский активист, уже давно славился сексуальными победами. Низкорослый парень с изъеденным оспой лицом имел восемь постоянных интимных партнерш в своей комсомольской ячейке, принуждая их к сожительству. Если девушки отказывались содействовать «внедрению революционной пролетарской морали», он тут же находил рычаги воздействия: то обещал исключить из комсомола, то угрожал лишением места в общежитии, то собирался распространить гнусную молву о ее непролетарском происхождении и т.п. И, между прочим, исполнял свои обещания. Ну а в некоторых случаях комсомольский активист просто дарил объекту похоти пару дефицитнейших фильдеперсовых чулок …
На суде над молодыми насильниками, проходившем в Ленинграде, было озвучено, что в комсомольской ячейке ФЗУ открыто существовало «бюро свободной любви». И часто мероприятия революционной молодежи заканчивались разнузданными оргиями, когда парочки совокуплялись на глазах друг у друга. А в тот момент на пляже, — объяснили насильники, — они «страдали от нетерпежки». Рассвирепели же и били гражданок за то, что те проявили «буржуазную несознательность», отказав им по-хорошему. Комсомольцы насиловали жертвы в извращенной форме, совершая групповые половые акты прямо на пляже. Оргия продолжалась несколько часов. Совершив насилие, они жестоко избили жертвы. У одной из потерпевших оказались поврежденными внутренние органы. На крики несчастных наконец прибежал наряд милиции. Солонцов уверенно заявил прибывшим: — Они не захотели добровольно доставить сексуальное наслаждение комсомольцам! Это их надо арестовывать, а не нас! Вину подсудимые так и не признали; комсомольский вожак на суде не раз подчеркивал, что видит в своих действиях «здоровую сексуальную революционную мораль». Но так как суд по делу об изнасиловании был превращен в показательный процесс, преступников сурово наказали: Соловцова расстреляли, его подельников посадили на длительные сроки заключения…»

Чи не занадто я перебільшую, порівнюючи наш невинний на перший погляд курс з з маніакально-одержимою політикою мізуліної? А хоч би й так. Просто згадайте, з чого починала мізуліна? З простеньких закидів, в яких ніяк не можна було вгадати, що тепер в рашці на повному серйозі розглядатимуть законопроект «роди від путіна»! (ага, матеріал надсилатимуть поштою, після родів жінка отримуватиме допомогу, а потім дитяток відбиратимуть в спецзаклади, щоб ростити роботів, відданих путяші)

І я не хочу, щоб Україна йшла по цьому ж шляху, по шляху деградації та повернення в часи повної зневаги до жінки. Власне, там і чоловікам вистачає – вони всі повинні ловити мамонтів, а якщо ж з мамонтами в них не складається, то терміново потрібно виховувати з них справжніх чоловіків! (хоч я не уявляю, що автори курсу вкладають в це поняття…)
Багато хто каже, що наповнення цього курсу немає ніякого значення, мовляв діти виховуються в сім’ях і звідти виносять правильні поняття про цінності. Ну на це можу відповісти лиш одне – були б у нас всі так добре обізнані про цінності, то в нас і розлучень би не повинно бути.

І не варто думати, що діти не почують те, що їм розповідатимуть в школі. Почують. Мало того, що почують той абсурд, який написаний в курсі. Так ще й почують його через призму сприйняття вчительки, в якої хронічний недосип, двоє дітей, чоловік з маленькою зарплатою і свекруха в сусідній кімнаті… Почують. І зроблять свої висновки. І вони будуть геть не такими, на які розраховує наше МОН, видаючи на гора отакі курси… а плоди оцього бездумного горе-виховання прийдеться пожинати нам, батькам..

п.с. детальніше про звичаї «камсамольців» тут: http://linda.ucoz.com/forum/16-188-1
вражаюча стаття.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 3
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Щось шановна не второпаю до чого вас тягне. Зі всього наче до суфражизму, то коли вона є не для кого й навіть не для чогось, а для пошуку жіночого щастя поміж життям та його відсутністю. Може то ви є Цеткін, чи просто Люксембург... То не персонажі, то досвід стежки до смерті.
Відповісти
Безмірне російське цитування, песимізм, "сексуальное наслаждєніє", комсомольці... Авторку цього примітивного філологічного ребуса і шанувальницю всяких словесних вінігретів хтось в житті багато кривдив, ображав... Чи, мо’, навіть знущався. Це відчувається в тексті: надмірна тяга до жіночої свободи, гендерства. Не як чоловік - міліціонер, спить з іншою, а своїй каже, що сидить в засаді на сторожі "государствєнного імущества". Якщо взагалі є такий. Усі жінки такого складу характеру - або скривджені долею, або мали по п’ять чоловіків, двох з яких вбили гарячою пательнею, а двох - качалкою для тіста, або зовсім їх не мали. На цьому грунтується жіноче гендерство. Якщо в сім’ї лад і любов, якщо чоловіки заробляють гроші, приносять їх додому і не сидять в "засаді» (під чужою цицькою), не бігають за спідницями,то їхні розумні дружини далеко обминають усякі гендерно-волонтерно-свободолюбиво-жіночі організації і готують дома своїм милим смачні квасолеві супи і вареники з грибами, м’ясом, лівером, гречкою, вишнею і чорницею. Я щиросердечно співчуваю цій волонтерці.
Відповісти
Кажу, що ще одна Таня намалювалась
Відповісти