Претенденти на житло в поліції, недопуск журналістів і нардеп

1 грудня 2016 року мене (журналістку «Громадського радіо», Ірину Мусій) та журналістку «Громадського.Волинь» Марію Доманську не пропускали на засідання житлової комісії при ГУНП у Волинській області, де розглядалося питання надання житла працівникам поліції.

Як повідомив тоді у коментарі начальник ГУНП у Волинській області Петро Шпига, під час засідання комісії були присутні оперативні працівники, а тому комісія шляхом голосування прийняла рішення, аби засідання комісії було закритим.

Єдиним коментарем по телефону все не обійшлося. Петро Шпига зателефонував також громадському активісту Сергію Рижкову, аби пояснити, йому, що мовляв, нам не обов’язково йти на засідання комісії. Інформацію ми зможемо отримати, відправивши запит.

Того дня, коли стало зрозуміло, що на засідання комісії ми таки не потрапимо, ми пішли в «Кава-клуб», що поруч і чекали на засідання іншої – постійної поліцейської комісії, яка проводить співбесіди з кандидатами в поліцію.

До Марії Доманської зателефонував нардеп Ігор Лапін. Вони певний час про щось розмовляли. Розмову я не чула повністю. Тільки Марія підійшла і спитала мене, чи я офіційно працюю, бо, мовляв, Лапін її про це питав.

«Він телефонував до мене і говорив про наш з тобою візит на засідання житлової комісії. Звідки він про це дізнався, мені невідомо. Він звертався до мене, аби ні я, ні ти не робили кіпішу із приводу засідання комісії, адже всю інформацію, яка нам потрібна, нам нададуть у відповіді на запит. А щоб переконати мене в цьому, почав закидати мені звинувачення у тому, що мене нібито хтось купив або що я працюю на чиєсь замовлення», – розповіла у коментарі Марія Доманська.

Ігор Лапін же заперечував, що телефонував до Марії як до журналістки і пояснив, що це нібито був дружній дзвінок:

1 грудня, коли нас з Марією Доманською не пропускали на засідання житлової комісії, Ви розмовляли з Марією по телефону. Про що була розмова і чи здійснювали Ви на неї тиск (можливо переконували словами), аби вона не потрапила на засідання комісії? Я телефонував не до журналістки Марії Доманської, а до..до друга Марії Доманської. Ніяких тисків не здійснював і більше нічого прокоментувати не можу. Якщо Ви хочете, я можу опублікувати розмову. Але я подумаю, чи мені варто це робити.

Виходить, що народний депутат Ігор Лапін записував спілкування із «не журналісткою Марією Доманською, а другом Марією Доманською» на диктофон, хоч її про це не повідомив.

І говорив він із нею про виконання її професійних обов’язків, тобто про її журналістську роботу. Тож, чому так активно тоді телефонував і нардеп Ігор Лапін до журналістки, і начальник поліції Петро Шпига до активіста Сергія Рижкова, залишається загадкою.

А тепер відійдемо від додаткових загадкових обставин, і спробуємо з`ясувати, чи мають право і на підставі якого законодавства такі комісії діяти закрито.

Законодавством не визначений статус комісії про її закритість

«Житлова комісія ГУНП у Волинській області створена на підставі доручення Національної поліції України від 10.10.2016 № 11086/03/31-2016, Положення про житлову комісію ГУНП у Волинській області, затвердженого наказом ГУНП в області від 23.08.2016 № 938 та діє на о с н о в і Закону України «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Житлового кодексу Української PCP, правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, Положення про Центральну житлову комісію Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 05.04.2016 № 250, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 603/28733», – посилання на такі законодавчі акти мені прислали у відповідь на запит про те, на підставі чого сформована комісія.

Як бачимо, створена вона 10 жовтня, а її склад затверджений 23 листопада 2016 року:

Склад житлової комісії ГУНП в області затверджений наказом ГУНП в області від 23.11.2016 № 1373 «Про затвердження складу житлової комісії ГУНП у Волинській області», до якої входять Пасічник Н.М., Березинський Ю.М., Ковальчук B.C., Солоненко В.В., Буравський В.А., Шукалович O.A., Мартинюк П.Р., Туз Р.В., Самчук О.П., Ничепорук В.П., Поторась І.В. Іванський В.М., Назарчук В.Ю., Забожчук О.В., Климук С.Ю., Демкова Л.Ю.

Хто ці люди?

Пасічник Наталія Миколаївна – начальниця головного слідчого управління ГУНП у Волинській області.

Березинський Юрій Миколайович – заступник начальника ГУНП у Волинській області.

Ковальчук Віталій Степанович – начальник управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП у Волинській області.

Солоненко Володимир Володимирович – начальник управління превентивної діяльності ГУНП.

Буравський Володимир Антонович – представник Волинської обласної профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ України.

Шукалович Олег Анатолійович – т.в.о. начальника карного розшуку ГУНП Волині.

Мартинюк Павло Ростиславович – начальник відділу соціально-психологічної роботи та проходження служби управління кадрового забезпечення.

Туз Роман Володимирович – начальник сектору внутрішнього аудиту ГУНП Волині.

Самчук Олександр Петрович – невідомо

Ничепорук Валентин Петрович – начальник управління ГУНП Волині.

Поторась Іван Васильович – заступник начальника ОМВ СУ ГУНП Волині.

Іванський Валентин М`ячиславович – начальник управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУНП Волині.

Назарчук Валерій Юрійович – Завідуючий сектором ВЛТМЗ ГУНП у Волинській області.

Забожчук Оксана Володимирівна – завідувачка сектору юридичного забезпечення ГУНП.

Климук Євгеній Юрійович – працівник Департаменту внутрішньої безпеки ГУНП.

Демкова Л.Ю. – невідомо.

Журналістам заборонили пройти, тому що управління поліції – режимний об’єкт

У відповіді на запит мені повідомили, що відповідно до правил пропускного та внутрішньооб’єктового режимів ГУНП у Волинській області, затверджених наказами ГУНП від 23.09.2016 №61дск/РСО та №60дск/РСО, розроблених відповідно вимог «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 (далі – Порядок № 939-2013), територія Головного управління є режимною територією із спеціальним режимом доступу та перебуванням на ній, де проводяться секретні роботи та розміщені секретні зони і режимні приміщення.

У зв’язку з чим, пропуск на територію ГУ здійснюється за тимчасовими перепустками з дозволу керівника або його заступника при пред’явленні відповідних документів, що посвідчують особу, у супроводі працівників структурних підрозділів по питаннях, яких вони прибули. Також, відповідно до вимог Порядку № 939-2013, наказом ГУНП від 23.09.2016 бІдск/РСО, затверджено перелік предметів, заборонених для внесення (ввезення) до ГУНП в області, а саме:

– візуальні засоби спостереження;

– кіно-, відео-, фотознімальну апаратуру,

– звуко-, відеозаписуючу апаратуру;

– радіоприймальну, радіопередавальну апаратуру;

– електронно-обчислювальну, копіювально-множильну техніку;

– великі сумки і портфелі (50×50 см та більші).

У разі службової необхідності, зазначені предмети можуть бути внесені при наявності матеріальної перепустки підписаної начальником ГУНП, а у разі його відсутності заступником начальника ГУНП. Нормативно правовими актами статусу засідань житлової комісії не визначено. Оскільки, 01.12.2016 на засіданні зазначеної комісії розглядалися персональні дані про конкретних осіб, співробітників ГУНП та членів їх сімей (сімейний стан, адреса, дата, місце народження і проживання), які в сукупності дають можливість ідентифікувати конкретну особу (стаття 11 Закону України «Про інформацію»), а також співробітників, посади яких віднесені до номенклатури посад «цілком таємно», в зв’язку з чим комісією колегіально було прийнято рішення про проведення закритого засідання. На засіданні житлової комісії 01.12.2016 лише погоджувалися списки працівників ГУНП у Волинській області, які перебувають на квартирному обліку у виконавчому комітеті Луцької міськради та висвітлені на офіційному міськради. Також інформуємо, що Головне управління Національної поліції у Волинській області створене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 та не є правонаступником управління МВС України у Волинській області. В свою чергу в ГУНП в області, за період його створення (з 07.11.2015) жодного разу не розглядалось питання щодо надання або ж відмови у наданні житла працівникам поліції. Враховуючи викладене, проведене закрите засідання житлової комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області, ні в якому разі не було направлене на порушення прав людини, введення громадськості в оману, створення шкідливих екологічних та інших негативних наслідків діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.», – йдеться у відповіді.

Натомість медіаюрист «Інституту розвитку регіональної преси» пояснив, чи можуть не пропускати на засідання житлової комісії журналістів.

«Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України “Про інформацію” журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.

Отже, гарантію сформульовано таким чином, що є право на доступ до приміщень і на відкриті заходи. Останнє означає, що порушення відбувається, коли присутні представники одних ЗМІ, громадських організацій, а іншим блокують можливість потрапити. Якщо захід закритий, то “закритість” має відповідати чинному законодавству і на ньому не повинно бути жодних сторонніх осіб. Тільки учасники розгляду/прийняття рішення. Також, визначальним є те, що обмеження для реалізації саме цієї журналістської гарантії може бути передбачено в “законодавсті”, а не “законах”. Іншими словами, на відміну від інших гарантій представників ЗМІ, в даному випадку і підзаконні нормативно-правові акти можуть містити такі обмеження (якщо не суперечать закону). Відповідно, за відсутності чіткої відповіді у законах – хто і на що мав право в даному випадку, треба аналізувати підзаконні нормативно-правові акти, в т.ч. які регулюють діяльність цих комісій» – зазначив Олександр Бурмагін.

Тобто якщо ніде немає інформації про закритість засідання комісії, про що йдеться вище у відповіді на запит з ГУНП Волині ( а саме – нормативно правовими актами статусу засідань житлової комісії не визначено) то відповідно зробити закритими засідання таких комісій ніхто не має права.

У своїй відповіді на запит в поліції апелюють до персональних даних працівників поліції, а журналісти водночас можуть апелювати до суспільно важливої інформації, яка передбачена у ЗУ «Про інформацію» .

Також, за словами Олександра Бурмагіна, будь-які інструкції, які стосуються реалізації прав і свобод людини мають бути зареєстровані в Мін`юсті і бути опублікованими.

«Тобто, внутрішніми вони можуть бути по предмету регулювання, але не обмеженню в доступі до них суспільства. Це ч.5 ст.9 Закону України “Про національну поліцію”: Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції, обов’язково оприлюднюються на веб-порталі центрального органу управління поліції. Нормативно-правові акти з обмеженим доступом оприлюднюються у випадках та в порядку, визначених законом.»,- пояснив медіаюрист.

«Щодо відкритості чи закритості – положення про комісії не містить відповідей. Ні щодо закритого режиму, ні щодо відкритого і гарантій публічності. За таких умов, рішення про допуск журналістів може прийняти відповідальна за організацію і проведення особа в структурі МВС, яка має і організувати видачу пропусків і прохід до місця проведення. При цьому, треба пам`ятати, що допуск будь-яких сторонніх осіб на такий захід має наслідком отримання статусу “відкритого” таким заходом і обов’язок забезпечити можливість потрапити всім бажаючим. В протилежному випадку, буде відбуватись дискримінація одних учасників інформаційних відносин перед іншими», – додав Бурмагін.

Також, таку інформацію, за його словами, ми можемо отримати за запитами.

То хто ж таки претендує на отримання житла в поліції?

Претендентів на житло в поліції сьогодні 62. Серед них рядові працівники поліції, учасники АТО, а також начальники відділів та підрозділів.

Одним із претендентів на житло є Юрій Столярчук, який призначений начальником Ківерцівського відділу поліції ГУНП в післяатестаціний період. У списку вказано, що він перебуває у черзі на житло з 28 вересня 2015 року згідно ЗУ «Про національну поліцію». Серед членів сім`ї вказана лише одна особа.

Натомість у своїй е-декларації він вказує дружину та доньку. Не приховує він і майно. Щоправда там вказана інша посада, аніж та, яку він займає сьогодні, а саме – заступник начальника УГБ – начальник ВДІМ УМВС України у Волинській області, начальник відділу УПД ГУНП у Волинській області. У власності працівника поліції дві земельні ділянки в селі Усичі та Буяни Луцького району – 2300 кв.м. та 31130 кв.м, житловий будинок в селі Буяни площею 69, 1 кв.м. в селі Буяни, квартира у Луцьку площею 68, 1 кв.м. у спільній сумісній власності. У дружини земельна ділянка в Кульчині Ківерцівського району площею 12 кв.м., а також недобудований житловий будинок площею 262, 9 кв.м. теж в Кульчині.

«Новачком» у черзі також є Олег Шукалович, призначений т.в.о. начальника карного розшуку ГУНП Волині в післяатестаційний період.

До слова, він входить в житлову комісію, яка і розглядає питання надання житла працівникам поліції.

Згідно даних в е-декларації, в дружини Шукаловича є квартира в Луцьку.

Серед правоохоронців є люди, які у черзі на отримання житла з 90-років і навіть раніше.

Тому якщо у вас є якась інформація про працівників поліції у списку, а, зокрема, про те, чи забезпечені вони житлом, ми будемо вдячні за допомогу у зборі інформації.

А тепер до ознайомлення список працівників поліції, які претендують на житло. Ми будемо продовжувати аналізувати імена зі списку.