Додати запис

«Нотатки мандрівника»: Як місто королів підкорило моє серце

Розповідаючи про свою мандрівку Польщею одразу згадую фразу відомого письменника І.Буніна: «Людину роблять щасливою три речі: кохання, цікава робота та можливість подорожувати». Так от саме подорож до Кракова – міста королів, подарувала мені величезну кількість щастя, позитивних емоцій і натхнення. Це був мій перший досвід виїзду за кордон, але…все по порядку.

Коли зароджувалась ідея відвідати саме Краків виникло питання – як туди дістатись швидким та надійним способом? Шлях я обрала не найлегший – Луцьк-Львів-Перемишль-Краків - і дорога мене не розчарувала!

Звичайно ж, день виїзду наповнений знайомими «я не встигаю!» та «а я все взяла, що треба?». В останній момент роздруковувались куплені онлайн квитки, на останніх хвилинах перед виходом заряджався телефон. Але о 6.15 ранку зі спакованою сумкою я очікувала потяг до Львова. Три години дороги і місто Лева зустріло мене невеликим дощем і холодом. Та все ж це не завадило традиційно зробити фото біля Опери, випити філіжанку смачної кави і відправитись далі в дорогу.

Потрапляючи на потяг ІнтерСіті «Київ-Перемишль» одразу розумієш – це транспорт для міжнародних пасажирських перевезень. В ньому тепло, зручні м’які крісла (на відмінну від більшості потягів Укрзалізниці), охайний вагон, прибраний туалет і навіть! є Wi-fi (на мій подив - швидкий). Шлях до місця призначення зайняв 2 год 13 хв, а найприємніше те, що на кордоні зупинка тривала лише 20 хв. (ті, хто нещодавно стояв в черзі - возрадуйтесь). Польські прикордонники вразили своїм професіоналізмом – без лишніх запитань, поверхнево оглянули багаж, швидко відсканували паспорт та пальчики і ми далі в дорозі!

Прибувши до Перемишля я мала 1 год. вільного часу, тож вирішила пройтись по вуличкам навколо вокзалу. Там доволі гарно, немає розкиданого сміття (одразу відчуваєш – Європа!), багато магазинів – від продуктових до ремонту взуття. Повернувшись на вокзал виникло питання – на який перон прибуває мій потяг? Відповідь знайти легко навіть недосвідченим туристам, адже в холі прикріплені два величезні монітори – один, для потягів, що прибувають; другий – для потягів що від’їжджають. Приємно те, що інформація подається двома мовами, польською та англійською. Хоча спитати дорогу в людей теж не проблема – більшість розуміють, говорять, радо допомагають англійською, а дехто знає навіть російську. Скрізь є дороговкази, тому заблукати малоймовірно.

На шляху Перемишль-Краків окремо пригадую класного провідника – це неймовірно ввічливий чолов’яга з сивиною, рівнесенько підстриженими вусами, доброю посмішкою і у формі. Особисто мені він нагадував провідника з мультфільму «Чебурашка і крокодил Гена».

Ще три години і нарешті! Величний Краків!

Місто дуже комфортне для життя – немає високих багатоповерхівок (за виключенням кількох бізнес-районів), великі площі, транспорт на будь-який смак (є навіть карети з кіньми). Але для мене, як для фотографа, найпрекраснішим є архітектура міста.

Краківська Площа Ринок – серце міста. Її прикрашають криті торгові Суконні ряди (Sukinnice), готичний костел Діви Марії, башта Ратуші, посеред Ринку – пам’ятник Адаму Міцкевичу, під яким всі традиційно домовляються про зустрічі. Уздовж вулиць, що ведуть від площі Ринку та оточують її, зосереджено майже все, що створює настрій і неповторний клімат міста, цінні пам'ятки архітектури – костели, монастирі, кам'яниці міщан, університетські будівлі.

Ресторани і кав’ярні Кракова випереджають один одного оригінальним оздобленням, досконалим меню та розважальними програмами. На площі є невеликий ринок, де я спробувала найсмачніший в світі солоний сир з журавлиною приготований на грилі, а також знамениті в Кракові запіканки. Звісно, кожен хто буває в Польщі обов’язково повинен посмакувати польську національну страву – Журек. Це суп, приготовлений на заквасці, має нестандартний смак і є дуже смачним. А загалом у Кракові багато місць де можна підкріпитись недорого і смачно.
Окремої уваги заслуговують музеї міста, а точніше той єдиний, який справив на мене найсильніше враження. Це – музей «Підземелля Ринку».

Розміщений він під землею майже по всій території площі Ринок. Сьогодні ставлю собі питання – що підкорило більше: експозиції чи організація діяльності?.. Мабуть і те, й інше. Музей розповідає про організацію та життя Кракова в 12-14 ст. Все зроблено по сучасному. За вами ніколи не ходитиме екскурсовод розповідаючи багато-багато інформації. Біля кожної тематичної експозиції є монітор, де аж на 6 мовах можна прочитати дуже цікаву інформацію про те, що бачиш. Головне – не багато, але зрозуміло і по факту. Значна кількість експозицій супроводжуються аудіо та відео ефектами. Наприклад, поки оглядаєш невеликий будинок коваля, чуєш як дзвенить метал, шипить, коли його охолоджують. А коли підходиш до уламків згорівшого міста, то бачиш перед собою анімацію про те, як Краків дійсно палав у 13 ст.

Особливе захоплення викликає відомий Вавель – резиденція, де відбувалися церемонії коронації польських монархів. Для поляків це місце особливе – символ гідного минулого і могутності колишньої Речі Посполитої. Зараз Вавель – чи не найголовніший туристичний об’єкт Кракова, який користується найбільшою популярністю. В ньому розташовані багаточисленні зібрання творів мистецтва. Кожен, хто відвідує Краків, повинен побачити Ренесансні галереї Замку та прекрасні королівські палати, оздоблені гобеленами.

До Замку прилягає Вавельський Кафедральний Собор, що є не лише прекрасною пам’яткою, але й діючим костелом, а також національним пантеоном, де поховані багато королів, національних героїв, поетів. Особливою красою вражає місце поховання королеви Ядвіги та Стефана Баторія. Коли заходиш до цього Собору одразу відчуваєш на душі легкість, спокій та дивне відчуття умиротворення, здається ніби всі проблеми й негаразди враз зникають. На території замку є багато лавок, де можна посидіти й помилуватись з одного боку архітектурою, а з іншого – повноводною Віслою та прекрасним видом на місто.

Ще однією зупинкою було озеро Zakrzowek. Вид – неймовірний! Чиста дзеркальна вода озера, скелі та свіже повітря і все це в межах міста. Хоч я дуже боюсь висоти, але таки наважилась піднятись якомога вище, щоб побачити все це власними очима.
Звісно про Краків можна розповідати ще багато, але краще все «один раз побачити, ніж десять разів почути».

А мої подорожі скоро продовжаться…
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Є на що подивитись і чим милуватись. Цікаво, як реагуватимуть городяни більшості польським міст на світлини сучасного Луцька???
Відповісти
Сучасний Луцьк є віддзеркаленням його депутатів і міських голів. Які вони, таке і місто: бруд і безлад.
Відповісти