Додати запис

Майбутнє має той, хто добре знає своє минуле

Майбутнє має той, хто добре знає своє минуле.

Кожний народ відрізняється своєю історичною пам'яттю. Народ є нащадком свого минулого і його доля, його завтрашній день залежать від того, наскільки він усвідомлює своє минуле, що бере з цього минулого, і чого позбувається.
8-го травня українській народ вкотре вшанує пам'ять загиблих в роки Другої Світової війни. І не тільки у період з 1938 по 1945 рік. Саме у 1938-му українці Закарпаття вступили у війну із загарбниками. А потім, ще у серпні, вересні 1945 року етнічні українці, представники інших націй, чиєю батьківщиною була Україна гинули, отримували поранення у війні з Японією, виконуючи обов’язок СРСР перед США.

Сьогодні ніхто не може сказати скільки нашого люду загинуло в роки Другої Світової на фронті, в концтаборах німецьких і радянських. Скільки загинуло мирних людей, скільки загинуло потенційних академіків, видатних політиків, господарників, митців. Ніхто не може сказати скільки пропало жінок, зовсім молодих людей, скільки не народилось дітей. Ніхто не може сказати скільком було скалічено життя, скільки з них потім калічили життя іншим.

Ми перемогли у війні з нацистською державою, але ми не позбулись людиноненависництва в своїй країні. Від 1965 року на 9-те травня ходили парадами, пишались перемогою і не помічали вмираючих від незагоєних ран ветеранів війни, в’язнів концентраційних таборів. Ми не помічали поневіряння колишніх працівників тилу. Чимало з них встали до верстата ще 14, 15 років, голодували в колгоспі, в трудових арміях. Вони втратили здоров’я, більшість з них не отримали освіту і чимало з них доживає віку на мізерну пенсію, в злиднях.

Ми втратили пам'ять про Другу Світову війну. Ми повинні її відродити, вийти за межі щорічного тріумфування, бо на пальцях можна полічити учасників тої війни в Україні, Німеччині, Румунії, Угорщині, Словаччині, Японії, США й інших країнах учасниць тої бойні.

Ми маємо знати і пам’ятати про все. Знати і пам’ятати для того, щоб перемогти у війні з Росією, щоб не допустити зневажливого ставлення до ветеранів АТО, до вдів, до сиріт, до всіх, хто став жертвою агресії «братського народу».

Історична пам'ять про Другу Світову, про червоноармійців, вояків УПА, про всіх кого позбавлено життя Гітлером і Сталіним перетворить нас на монолітну націю. Поки що ми перетворюємось на націю у війні з північним сусідом. Відтворена пам'ять про події 1938-1945 років додасть нашому державному і національному розвитку.

Сильна нація – сильна держава. Сильна держава – гарантія миру і життя.

Вероніка Романович
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 4
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
що палить ся пані?
Відповісти
Явно не те, що ти. Якось незвично прочитати таке, про що навіть найпатріоти не говорять. Якщо цю тему розвинути, то на 9 травні можна ставити хрест, а більшість опусів про ВВВ відправити на КРЗ.
Відповісти
9 травня 1945 поставили осиковий хрест на ваших кумирах! Тепер повилазили червяки і виють.
Відповісти
Наймолодшим ветеранам сьогодні 89-90 років. І що то за ветерани й досі виходять на празднування. Може то ті, на кого ще чекає осиковий кілок. Агов!!! Зомбі колорадські.
Відповісти