вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

ДЕМОКРАТІЯ АБО ВЛАСНИЙ ДОБРОБУТ? Політичні альтернативи лучан

«Нам треба знати наш індивідуальний та партійний рейтинги», - саме такі слова дослідники громадської думки чують найчастіше від політиків різного рівня. Волинська область – не виняток. Адже місцевий політикум зазвичай цікавлять два цих «гострих» питання. І пояснювати, що для вирішення таких завдань потрібно поставити у інструментарій (анкету) ще мінімум кілька запитань, доводиться досить часто. А для ґрунтовного аналізу, моделювання процесів досліднику потрібно дізнатися думку громадськості ще й по ряду багатьох інших ознак.


Тим не менше, інтерес до аналізу громадської думки росте. У розрізі цифр щодалі більше обговорюється різноманітних питань життя міста: управлінських інновацій, розвитку інфраструктури, бізнесових проектів, культурних ініціатив…

Тож не міг обійти увагою презентацію комплексного дослідження, виконаного на замовлення Міжнародного республіканського інституту Соціологічною групою «Рейтинг». Хоча й дані відображають ситуацію станом на квартал тому (польовий етап, тобто збір даних проведено 20 січня - 12 лютого, опитано 800 лучан, похибка в межах 3,5%), проте комплексні дослідження місцевого рівня з’являються у відкритому доступі не так вже й часто. Тим паче, з понад 200 сторінок даних вдалося роздобути багато цікавої інформації.

Інтернет-видання трохи вже згадували про різні тематичні блоки дослідження. Я зупинюся тут винятково на політичній проблематиці.

ОПТИМІЗМ, ДЕМОКРАТІЯ І… НАТО

Більшість лучан події в місті оцінюють оптимістичніше, аніж загалом у державі. Наприклад, 50% опитаних жителів міста вважали, що події в місті розвиваються в правильному напрямку (33% відповіли – в неправильному). Водночас лише 17% мешканців Луцька назвали правильним напрямок розвитку в Україні, а 69% відповіли, що події в державі розвиваються у неправильному напрямі.

Євроінтеграційні настрої традиційно на високому рівні. Щодо вибору між двома полярними політичними координатами жителі Луцька конкретні. Якби Україна могла обрати тільки один міжнародний економічний союз, то ним має бути Європейський Союз. Так відповіли 76% лучан. Прихильників Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану в місті 5%.

За умови проведення референдуму щодо вступу України до НАТО 64% лучан підтримали б цю ідею, 14% висловилися б проти. Це четвертий показник серед обласних центрів України.

Ще одна цікава альтернатива щодо ідей демократії та «шлунку». Пропонувалося обрати найважливіше між демократією або заможною економікою. Демократичні принципи важливішими для себе визначили 38% жителів обласного центру Волині (9 місце в Україні), а для 49% лучан у цьому виборі переважили ідеї заможності.

Приємно, що показник особистої відповідальності за власне життя – найвищий в Україні. У дилемі «держава відповідає за людину чи людина за себе» 51% жителів міста обрали державу, а 46% - особисту відповідальність.

У пропаганді державного патерналізму лучани на останній сходинці в рейтингу. Але ж головний аргумент можна побудувати діаметрально навпаки: найвищий показник визнання відповідальності за власну долю серед жителів обласних центрів України! І це радує. Успішні суспільства завжди відштовхуються від високої особистої відповідальності за власне життя. Тому порівняно часте згадування Луцька у загальнодержавних рейтингах впровадження інновацій – чи не найкраще тому підтвердження.

СХВАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ І НЕДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР

Найбільш позитивні оцінки надалі за армією та церквою. Вони отримали загалом по 75% однозначно або переважно схвальних оцінок.

Місцеві ЗМІ тримають дещо кращі показники порівняно із загальнонаціональними медіа: 73% проти 68% схвальних відгуків. У першій п’ятірці також громадські організації – 66% повністю або переважно позитивних оцінок.

Три чверті інституцій, що оцінювалися, представляють різноманітні державні органи. Проте у першій десятці рейтингу державних і недержавних структур порівну. Солідні позиції займають силові структури - армія, Національна гвардія України, поліція. З органів влади найкращі результати були у міського голови (оцінка роботи Миколи Романюка) – 60% схвальних відгуків та міської ради – 49%.



При позитивній характеристиці владних інституцій міського рівня лучани критичніші до обласної влади та центральних органів влади України. Тому обласна рада удостоїлася 34% схвальних оцінок, а облдержадміністрація – 28%. Діяльність президента схвалили 24% лучан, уряду - 14%, парламенту – всього 10%. Суди і прокуратура отримують традиційно низький рівень схвалення роботи в подібних рейтингах впродовж останніх років. Загалом 15% позитивних оцінок у судів і 14% - в прокуратури.

Тепер порівняємо позитивні і негативні відгуки у наступній таблиці.



У балансі позитивних та негативних оцінок бачимо великі відмінності. Дев’ять державних інституцій мають негативний баланс у оцінках.

Якщо армія та церква у цілому зберігають тут приблизно рівні позиції, то більш помітною стає різниця в оцінках місцевих і національних засобів масової інформації, та дещо зростає відрив облради від облдержадміністрації. Хоча у всіх органів обласної та центральної влади, окрім міської, на момент дослідження був загалом негативний баланс у оцінках роботи.

ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ

При характеристиці електоральних симпатій переважно у місцевих ЗМІ згадувалися дані, що наведені у таблиці №3 та відображали відповіді щодо підтримки політичних сил до парламенту серед усіх респондентів. Отож, при умовному голосуванні на виборах до Верховної Ради України наприкінці січня/на початку лютого 2017 року лучани були найбільш готові проголосувати за такі партії: ВО «Батьківщина» (9%) , Об’єднання “Самопоміч” (8%), УКРОП (7%), Солідарність (4%), Радикальна партія (4%), Громадянська позиція (3%), ВО «Свобода» (3%).



І не згадувався партійний рейтинг серед тих респондентів, які готові прийти на вибори. Однак, саме активні виборці, які ходять голосувати, вирішують долю держави. Тому для кращого аналізу ситуації завжди бажано враховувати і такі дані.

Як бачимо, взимку 2017 року готових підтримати «Батьківщину» і «Самопоміч» було по 12%, УКРОП на парламентських виборах обрали 11% респондентів. У пул найбільш популярних також потрапили ще чотири політичні сили: Радикальна партія та БПП «Солідарність» по 6%, Громадянська позиція та Свобода по 4% кожна.



Щодо виборців, які ще не визначилися (а таких відповідно до даних у графіку 24% - практично кожен четвертий), то вважається, що на виборах їх голоси розподіляються приблизно пропорційно серед учасників виборів. Тож на імовірних виборах до парламенту, якби вони проходили в період проведення дослідження, більше 5% голосів у Луцьку теоретично мали б отримати до семи політичних партій.

Варто зауважити, що чимало дослідницьких центрів України намагаються отримати ще й результати серед виборців, які підуть на вибори і визначилися з вибором. Вважається, що такі дані є найбільш наближеними до поточної реальності. Однак у даному дослідженні нового тренду – третього графіку ще нема.

Висновки

1. Загалом впродовж останніх кількох років зберігається досить високий рівень підтримки лучанами питання інтеграції України до Євросоюзу та НАТО.
2. Порадували ідеї відповідальності та демократії, та турбота про «хліб щоденний» переважає по ряду показників.
3. Подолати умовний 5% бар’єр на парламентських виборах (питання виборів міськради не досліджувалося) у Луцьку теоретично здатні до 7 партій.
4. При оцінці органів управління впродовж багатьох років у місті продовжує зберігатися тенденція, коли влада, яка найближче (місцева), отримує кращі оцінки по показниках роботи, аніж центральні структури влади.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 2
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Проплачено кремлівскою агенткою Тімашєнкою. За БЮТ-батьківщину вже давно ніхто не голосує.
Відповісти
Кому і навіщо проплачено?

Замовник дослідження - міжнародна організація, "Батьківщина" - парламентська партія (хтось голосував таки :) майже три роки тому).
Ваші аргументи - "скажу аби сказати".
Відповісти