вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Старість - не радість

Ні для кого не секрет, що слово "пенсія" в сучасному розумінні тісно пов'язують з ім'ям німецького канцлера Отто фон Бісмарка, уряд якого ще в дуже далеких в 1880 роках прийняв ряд законів, які стосувались пенсійного страхування.

Побачивши вдалий досвід Німеччини різні країни почали перебирати й на себе таку практику. З розвитком індустріального світу та економічними змінами людство прийшло до того, що зараз існує чимало пенсійних систем в різних країнах світу. На скільки вдалі вони чи ні – це відображається на економічному становищі кожної з країн.

Що ж до України, то в нас питання пенсійної реформи назріло давно, а тим більше це є однією із вимог нашого найголовнішого кредитора – Міжнародного валютного фонду.

Ситуація в країні утворилась така, що Пенсійний фонд постійно має значний дефіцит коштів, які доводиться так само постійно додавати з держбюджету. Дійшло до того, що кількість пенсіонерів перевищила кількість офіційно працюючих людей.

Щоразу вмикаючи телевізор чую безліч новин і далі на цю тему: то кричать "пенсійній реформі - бути!", то Уряд знову її гальмує, то пенсіонери проти підвищення пенсійного віку, а економісти кажуть – пенсійний вік піднімати треба, бо дійдемо до того, що на одного працюючого буде по три пенсіонера, то експерти називають плюси та мінуси від реформи то інше... Таке враження в мене складається, що від реальних дій все скочується до банального популізму.

Коли ми вже нарешті будемо жити достойно? Коли наші пенсіонери не будуть стояти в черзі за дешевим вчорашнім хлібом? Коли на кшталт європейських сучасних бабусь та дідусів вони подорожуватимуть країнами чи просто, як мінімум, житимуть, а не існуватимуть на копійки, які заслужили в держави після 30 років чесної праці на заводі?

До слова, нещодавно, йдучи пізно ввечері з друзями біля "Гостинця" ми побачили бабусю, яка певно простоявши цілий день на сонці так і не продала вирощені власними руками зелень та помідори. Я вирішила купити в неї ці продукти, хоча вони мені геть не були потрібні, та й помідори більше люблю консервовані.

Втім ви би бачили, які в старенької були щасливі очі, коли я попросила продати мені ці овочі. З тої радості вона мені хотіла подарувати пучок петрушки. Втім я сказала хіба що його куплю в неї (і теж мені та петрушка зовсім не була потрібна, але бабусі тих пару гривень точно лишніми не будуть). Але хіба ж повинна 70- річна бабуся пізніми вечорами стояти з надією продати що-небуть щоб заробити собі додаткові кошти до пенсії на прожиття.

Може хтось подумає "її ніхто не примушує там стояти", а я скажу, що реалії нашого життя й примусили. Не думаю, що цій старенькій жіночці хочеться одній пізно увечері стояти з тими помідорами під "Гостинцем".

Після цього випадку згадала історію, як з колегою-журналісткою сиділи недалеко від залізничного вокзалу у Львові і чекали свій потяг. До нас тоді теж підійшла немолода жінка пенсійного віку, яка нібито намагалась продати в'язані дитячі капці. Люди їх не купували, але давали бабусі якісь гроші. Те саме зробили і ми: "Вона просить але з гідністю", - сказала мені тоді колега.

Страшно тільки подумати, що когось із нас може чекати така старість і таке завершення нашого земного життя. Та й хто захоче брати на роботу, скажімо 70-річного дідуся, якому не вистачає тих копійок під назвою "пенсія" на проживання та лікування, та й не кожен може добре справлятись з обов'язками та працювати в такому віці.

Страшно й уявити, що ти все життя працюєш заради того, щоб потім стояти в черзі за дешевим хлібом чи днями-вечорами, замість того щоб відпочивати, торгувати помідорами десь на вулиці, бо тобі треба гроші.

Надіюсь в нашій країні врешті будуть зміни на краще, а пенсійна реформа себе виправдає і наші пенсіонери будуть жити не гірше, скажімо, шведських.

P.S.

Знайшла на просторах інтернету:

Шведських пенсіонерів з року в рік визнають найщасливішими в Європі і тими, хто найбільш часто подорожують в світі.

Пенсія шведського пенсіонера складається з двох частин - базової і обов'язкової накопичувальної. З доходів працівника відраховується 18,5%, 16 з яких йдуть в загальний пенсійний котел, а 2,5% - на індивідуальний накопичувальний рахунок. Зберігати і примножувати свої пенсійні накопичення шведи можуть в 800 недержавних пенсійних фондах. Причому накопичення можна розбити на кілька частин і відправити в різні фонди. Ті, хто не хоче активно управляти своїми накопиченнями, - залишають їх в держкомпанії. Але навіть тут є вибір: програми з більшим чи меншим ризиком. Офіційно пенсійний вік настає в 61 рік, але повну пенсію швед починає отримувати тільки в 65 років. У цілому діє система: чим пізніше вихід на пенсію, тим вона вища. Тому в Швеції найбільше у всій Європі число зайнятих серед людей старше 65 років.

P.P.S

Помідори, до речі, були дуже смачні:)

Рубрика СІМ_СОРОК є формою блогу, в якій журналісти виступають як вільні дописувачі та висловлюють своє бачення тих чи інших ситуацій. Редакція може не поділяти думку автора. Якщо в публікації вказана інформація, з якою Ви не погоджуєтесь, зв'яжіться з редакцією

Джерело: Конкурент
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.