Перші українські вільномулярі

Хоч як би нелогічно та цілком дивно це не було, проте загально прийнято вважати, що перша масонська ложа у сучасних кордонах України була заснована у 1742 році не у Харкові, Полтаві чи Києві, а у селі Вишнівці на Волині. Численні дослідження та великі енциклопедичні довідники впевнено це стверджують. Як так вийшло?




На це є суттєве підґрунтя. Зараз це селище міського типу Тернопільської області, проте у добу польського панування тут, на південній Волині точилися події, що певною мірою визначала епоху. Саме з цієї місцини у середині 15 століття виринає рід Вишневецьких, що приніс українському історичному процесу не одну міфічну та досі одіозну постать – звідси походять Дмитро Вишневецький, кого сучасна історіографія не вважає за засновника першої козацької Січі, а також воєвода Руський Ярема Вишневецький, за котрим міцно закріпилися репутація ката України.

На цьому легенди Вишневецького палацу не закінчуються - тут у 1603 з’явився майбутній цар Лжедмитро І, зазвичай асоційований з біглим монахом Григорієм Отреп’євим, чия особистість оповита здогадками набагато більше аніж треба. Той швидко потрапив під вплив князів Вишневецьких та з їх легкої руки обвінчався з представницею ще одного магнатського роду Мнішеків. Запам’ятаймо це прізвище – історія іронічно висуне його до нас пізніше. До речі, з Вишнівця Лжедмитро І вирушив походом на Москву.



Як бачимо, життя у цьому містечку на той час бурхливо вирувало, проте з другої половини 17 сторіччя знатний рід Вишневецьких почав повільно вгасати, а разом з ним життя у Вишнівці, що на середину 18 сторіччя вже вважається селом. Останній з них, Михайло Сервецій віддав Богу душу у віці 64 років і після цього з 1744 року Вишневець перейшов до роду Мнишиків. У зв’язку з наведеним вище, я вважаю, що це невеличке місто достатньо ввібрало в себе таємниць та дискусійних питань історії, аби поява масонської ложі, практичне заснування котрих залишається невідомим для широкого загалу і в наші дні, тут була зумовлена.

Тож повернемся до першої ложі вільних каменярів на нашому терені. Заснування її датують 1742 і називають ложою «Трьох Братів», а також вказують, що вона належала до шотландського обряду. Можливо, українська ложа була дочірньою відносно берлінської з такою самою назвою. До неї входила здебільшого польська шляхта, а засновником вважають француза за походженням барона П‘єр де Лефорт.

Також з цією організацію поєднують імена Яна Мнішека, що оженився з Катериною Замойською у 1741 та осів у Вишнівці. Досить вірогідно, що до ложі входив Михайло Казимір Огинський, видатний польський поет.
Про подальшу долю вишневецької ложі судити важко: жодних фактичних матеріалів до нас не дійшло. Здавалось би, роль цього епізоду волинської історії зовсім не значна. Проте варто розуміти, що у історичному процесі випадковості та визначні особистості відіграють вагому роль. Масонька ложа «Трьох Братів» - важливий крок у розвитку вільномулярства на українській землі, шлях проторений у Вишнівці дав змогу масонам поширитися на територію підросійської України.

Ці організації пізніше стали трампліном для утворення декабристських організацій Південного товариства. У далеких вислідах я вбачаю утворення першої української таємної організації, Кирило-Мефодіївського Братства. Історія пронизана непомітними ланцюжками і навіть найменш досліджена подія залишається важливою ланкою без якої усвідомлення нашого минулого залишається поверхневий