Додати запис

Парадокс

«Застав дурного Богу молитися,то голову поб’є».

(Народна приказка)

В народі кажуть, що не дорогий подарунок, а дорога увага. А ще ми знаємо мудрі слова педагогів, які говорили: «Ніщо не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

Так і подумали молоді батьки своїх малюків, яких в цьому році повели у перший клас. Вони зібралися напередодні Дня Вчителя і вирішили поздоровити вчительку, яка взяла на себе відповідальну ношу – навчати їх діточок, закладати фундамент Знань. Для цього скинулись у «шапку» по п’ять гривень і купили їй невеликий букет живих квітів та коробочку цукерок «Рошен». Голова батьківського комітету молода і вродлива мама Ольга прийшла і привітала перед дзвінком вчительку з її професійним святом.

– Ви що робите?– обурилась вчителька. – Заберіть негайно квіти і цукерки! Ви що, хочете, щоб мене з роботи звільнили? Нам заборонено приймати будь-які подарунки, бо це можуть розцінити, як хабар і корупція! Заберіть, заберіть! – схвильовано цокотіла вчителька і з острахом поглядала на двері класу.

– Зараз ще директор зайде, то мені влетить і будуть проблеми!- уже благаючи говорила вона, звертаючись до мами свого вихованця.

– А я, що маю тепер викинути їх у смітник? – запитала розгублена мама. – Це ж квіти. Ми ж зібралися, щоб вас поздоровити з Днем Вчителя. І нам не можна відмовляти, бо ми це робимо від щирого серця.

– Нікуди я виносити їх не буду і викидати також!- уже опанувавши себе рішуче мовила голова батьківського комітету. – Ось тут вони будуть стояти, на підвіконні у класі. А якщо директор запитає, відсилайте його до нас. Ми з ним розберемося самі.

Святковий настрій перетворився у гірку пустку на душі в обох жінок. І дітям такий діалог не став добрим уроком ввічливості та уваги.

А я згадав свої дитячі шкільні роки у 50-х роках минулого століття, як ми «закидали» свою першу вчительку живими і скромними квітами на Першому дзвонику в школі, при іншій святковій нагоді. Вона радо приймала їх, не оглядаючись на двері, і дякувала нам та батькам за увагу, за теплоту дитячих і щирих сердець.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 5
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
До чого тут ввічливість? Якщо таке сталось, то значить бодай щось в нашій країні таки робиться. Великі проблеми починаються з маленьких помилок. Велика українська корупція починалась з шоколадок. Спочатку вони брали і трохи соромились. Потім перестали соромитись. Потім почали вимагати, і вже не шоколадки, а кришталь, килими, дефіцитні меблі, а потім і «зелені». Головна причина корупції в нашій країні – це добрий і ввічливий український народ. Тому одним з головних пунктів поборювання корупції в країні має бути заборона на різного роду дарування особам, що працюють в державних та комунальних установах. Карати і дарувальників, і приймальників подарунків. Допоки не звикнуть не дарувати і не приймати.

Відповісти
бла-бла-бла від Середюка
Відповісти
Початок осені - прекрасний час, щоб відвідати незвичайну і багато в чому унікальну Ісландію. Адже саме в цій країні знаходиться одне з чудес світу - Блакитна лагуна - унікальне геотермальне озеро, насичене природними солями, єдине в світі.https://www.facebook.com
Відповісти
Середюче, вже давно пора навчитися писати грамотно!
Відповісти
То все квіточки: корупція в освіті набагато глибша та огидніша. Коли директор з завгоспом-кумом ходять по школах "солодкою парою"... Коли за бонуси за вставлені пластикові вікна в школі безкоштовно це робиться в домівці директора, здається металобрухт, при виході на пенсію забирається крісло-ноутбук і т.д., коли завгосп прислужує і дома, коли вчительки мають статус рабинь..
Відповісти