вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Кому Рубльов пообіцяв музей-скансен?

Рейдерська атака на музей продовжуються.
Такий висновок зробив багатолітній директор і засновник, автор експозиції Музею історії сільського господарства Волині-скансен Олександр Середюк, після чергової сесії Волинської обласної ради, яка відбулася 07 вересня 2017 року.
Чому до сьогоднішнього дня триває перевірка музею-скансену обласною радою, яка почалась ще у червні місяці цього року?

Ще напередодні позачергової сесії обласної ради, яка проходила 25 травня цього року, я підійшов до голови обласної ради Ігора Палиці і запитав його відверто і в розпачі:
-Ігор Петровичу, я вас прошу, як голову обласної ради, внесіть, будь ласка, питання на сесію, хоч у «Різному», про надзвичайну ситуацію, що склалася у Музеї історії сільського господарства Волині-скансен. Музей є обласним комунальним закладом. Профільна комісія підтримала наданню музею фінансової дотації, але на сесії обласної ради 02.02.ц.р. з невідомих причин, з музею було знято 370 тисяч гривень. Таким чином, музей залишився на межі банкрутства і ліквідації. Це що – рейдерська атака, чи профанація вашої команди?- запитав я голову ради.
– Ви багато інвестуєте в гуманітарній галузі, споруджуєте стадіони і дитячі майданчики, а ваші помічники здійснюють такі дії, які суперечать вашій Програмі. Вони «підставляють» вас, як мецената і прогресивного лідера.
-Я зрозумів, -відповів Ігор Петрович. -Давайте після сесії разом з Рубльовим підійдете до мене і ми разом обговоримо це питання.
Після завершення сесії ми, дійсно, зустрілися в коридорі актового залу. Ігор Петрович звернувся до В.Рубльова і сказав в присутності багатьох оточуючих його депутатів та помічників:
-Зробіть все, щоб було по закону.
Та молодий політик зрозумів цей наказ свого патрона по своєму.
Через місяць він організував виїзне засідання Тимчасової комісії по контролю обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств, установ та організацій, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області. Це був як справжній «кавалерійський наїзд». Вони ходили і бігали по музею не в пошуках проблем і як їх вирішити, як покращити роботу, а з однією лише метою: знайти «жуків» і показати музей та директора у «чорних» тонах. Для підсилення цієї операції привезли з собою ще й журналістів з ТК «Аверс», які уже у вечірніх новинах передали репортаж. Висновок був один: «ніякого обліку у музею не має, нічого не оформляється, а гроші течуть в одну кишеню». (Про цю подію я написав у статті «Кавалерійський наїзд на музей-скансен», яка публікувалася у багатьох ЗМІ).
Такий же висновок зачитав В.Рубльов членам комісії наперед підготовленим резюме і роздрукованим у затишному офісі, з рішенням, щоб провести фінансово-господарську перевірку в музеї-скансені. Через деякий час до музею приїхали уже не десять чоловік, а три чиновника обласної ради, з відділу держмайна на чолі із заступником відділу Сергієм Дмитруком. Енергійно і рішуче він відразу, не встигнувши переступити поріг музею та привітатися, як витягнув свій мобільний телефон, включив його в режим відео та мікрофона і прибіг до дітей, які приїхали в музей на екскурсію і слухали мене як екскурсовода. Адже я залишився один у музеї, одному з найбільших музейних закладів на Волині. Тому доводиться бути «три в одному». Тепер не має у мене помічників: ні бухгалтера, ні касира, ні екскурсовода, ні науковця.
А діти їдуть, люди йдуть, щоб оглянути експозицію музею, відпочити і набратися знань, які їм не відкриють у класі. При такому раптовому наскоку незнайомого чоловіка, діти були шоковані. А Дмитрук увійшов у роль ревізора і засипав екскурсійну групу питаннями:
-Діти, ви платили гроші за вхід, екскурсію?
-А ну покажіть ваші квитки.
-А скільки ви заплатили? Де ваша вчителька?
Екскурсія була зірвана. Такого у моїй 38-річній практиці музейної роботи ще не було. Я пережив десятки, а може й сотні різних перевірок, від ревізорів КРУ, до прокурорів та КГБ. Але такого хамства, невігластва і нахабства я ще не бачив!
По-перше, це було приниження моїх літніх років і сивих вусів.
По-друге, незручність перед відвідувачами за дискомфорт в екскурсійному процесі.
-Сергію Миколайовичу,- звернувся я до головного перевіряючого. – Доведеться вам зачекати поки я проведу екскурсію, так як нікого крім мене не має в музеї.
-Добре,- сказав молодий держслужбовець. –Ви дайте нам бухгалтерські документи, а самі проводьте екскурсію, поки ми будемо з ними працювати.
-А може вам дати ключі від квартири?- запитав я його ледь стримучись.
Через півтори години ми сиділи в кабінеті і троє перевіряючих жваво взялися за вивчення бухгалтерських паперів. Наприкінці дня вони склали акта про те, що я не записав у касову книгу виторг за надані екскурсійні послуги.
-Я ще запишу, тому що не встиг це зробити, так як проводив екскурсію,- намагався я пояснити щасливим чиновникам, які відшукали в моїх діях, як їм здалося, важливу крамолу.
Та ніякі пояснення до уваги не приймалися.
Зате безглузді питання сипались мов з кулемета:
- А де ви взяли «Авторські свідоцтва» на музейну експозицію?
- Я захистив їх як науковий твір.
- А хто вам їх дав?
- Державний департамент інтелектуального права Міністерства науки і освіти України.
- А яке ви мали право подавати на нашу експозицію?
- А з ким ви погоджували?
- А хто вам дав дозвіл?
Таких питань було безліч. Хотілося сказати таким «ревізорам», щоб вони не задавали дурних питань, то не отримають і дурної відповіді.
Після цих «кавалерійських наїздів» і перевірок, байдужості та повного бойкоту зі сторони обласної ради про проблему, яка склалася з музеєм у зв’язку з тим, що невелику дотацію, яка надавалась музею, хоч на захищені статті безпідставно було знято і музей залишився нікому не потрібен у нашому краї, а отже, і моя 30-річна самовіддана і, навіть, фанатична праця, на мене напав розпач і відчай. Думка-думку доганяла і не давала заснути. І нерви не витримали, здали.
Я опинився на лікарняному ліжку в кардіології із діагносом – стенокардія і т.п. Ще більше злився на себе: як це так, щоб у мене, в козака та інструктора Бойового Гопака, туриста і альпініста та голова боліла, якийсь тиск, серце? Я не пам’ятаю, коли пив пігулки, кашляв і пчихав. Моїми ліками були лише вода на річці Сарна і сніг узимку та ще 50 грамів із перцем!
«Невже мене вибили із сідла?»- подумав я і взяв себе в руки. Я згадав методики зцілення козацьких характерників, які нас навчав козацький цілитель Володимир Холошня на семінарах «Твої можливості людина» в селі Козин Обухівського району на Київщині. Поступово відновив сили, нормалізувався тиск і я ввійшов у звичний ритм роботи.
Зраня до смерканя в музеї і в скансені. Восени роботи вистачає, як у селі. А в музеї-скансені тим більше. Нехай уже вибачає дружина, що я додому прихожу, як в гуртожиток. Та музей потрібно підтримувати любою ціною, всіма силами не дати йому згинути і пропасти, як колгоспній фермі.
Я чекав чергової сесії обласної ради, як ясне сонечко у хмарну погоду. Ще за два місяці до цього поважного зібрання написав звернення-клопотання до голови обласної ради, до голів Постійних комісій з бюджету і фінансів та культури, до деяких активних депутатів (С.Кравчука, В.Заремби, С.Слабенка), щоб поставити питання на комісію, а потім внести у порядок денний сесії. Дзвонив секретарям: коли має відбутися засідання комісії?
Засідання комісії відбулися. Але питання про музей внесені не були. Тоді я сам ініціював і подавав пропозиції. На засіданні Постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму голова комісії Петро Савчук вніс пропозицію, яке було закріплено і в рішенні № 19/25 від 04.09.2017 «2. Рекомендувати дирекції Музею вивчити пропозицію Луцького національного технічного університету щодо приєднання Музею сільського господарства Волині – скансену в складі структурного підрозділу ВНЗ».
Не знаю, чи це було серйозно, чи це був жарт, але дане питання не було поставлено в порядок денний чергової сесії.
-Я вам передзвоню, завтра ми зустрінемось і всі деталі реорганізації обговоримо,- запевнив мене ректор технічного університету.
Дзвінка я не дочекався. Зустрічі не відбулося ні «завтра», ні через місяць. Не згадав Петро Петрович про музей і на сесії.
Надія ще залишалася на Постійну комісію по бюджету і фінансів, яка проходила 05 вересня 2017 року. Засідання її перенесли з 11 годин на 16 годину. Проте і там в порядок денний питання про музей не поставили. Коли я сам запропонував, то голова комісії Андрій Турак поставив на голосування у «Різне». Проголосували більшістю «За».
Три години точилися дебати по важливих питаннях обласного бюджету. Три години я чекав «Різне». Майже всі учасники процесу покинули Малий зал, так як вирішили свої питання. Пішов і начальник управління культури Валерій Дмитрук, так як на годиннику було уже 17-15, робочий час у держслужбовця закінчився… Я залишився тепер без жодної підтримки колеги, як «вовк на псарні».
Лише декілька хвилин мені надали, щоб я озвучив музейне питання. Одним реченням його виклали в Протоколі на офіційному сайті обласної ради.
«Прошу нарешті припинити експерименти над Музеєм і повернути фінансування музею». Я нагадав депутатам, що за повідомленням надальника фінансового департаменту ОДА Ігора Ниркитюка «До розподілу запропоновано 27 млн. 45 тис. грн. від перевиконання планових доходів обласного бюджету більше, ніж на 5%. За січень-липень 2017 року доходи загального фонду обласного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) виконано на 109,8 відсотка». Отже, кошти є. Депутат Віталій Заремба направив Звернення голові обласної ради І.Палиці, де нагадав, що «В Україні на сьогоднішній день нараховується 7 великих та середніх за площею музеїв просто неба, в тому числі, Рокинівський музей-скансен. (В той час, коли у сусідньої Польщі – 27 музеїв-скансенів,-вст.автора). До нього, як до духовного осередку, горнеться не лише Волинь, а й гості із сусідніх областей та зарубіжжя. Музей став об’єктом міжнародних туристичних маршрутів, увійшов у першу десятку музеїв України по наданню екскурсійних послуг. Волинська обласна державна адміністрація нагородила Музей Дипломом лауреата Переможця у Всеукраїнському конкурсі якості продукції (товарів, робіт, послуг) в номінації «Екскурсійні послуги». Саме музеї є чи не головним фундаментом національної безпеки України та національно-патріотичного виховання молоді та психологічним забезпеченням всіх економічних реформ».
Але ні депутата, ні мене не почули. Це був як голос волаючого в пустелі.
Після моєї інформації, заступника голови обласної ради з гуманітарних питань Романа Карп’юка ніби прорвало. У своєму монолозі він звинувачував мене у всіх видимих і невидимих «гріхах». Головне обвинувачення, яке він постійно, уже другий рік мені висуває, так це те, що музей не здає звітів. Те саме він висловив на камеру Волинській ТРК 13.07.2016 року. Наведемо його дослівно: «На сьогодні Волинська обласна рада всі підприємства, які є засновником, повністю належать Волинській обласній раді, контролюють, створена Тимчасова комісія і перевіряється фінансовий стан доцільності використання коштів»…
Журналіст: Щоб перевірити на скільки економічно є обґрунтованими ціни на послуги, які надає музей, куди використовуються кошти, обласна рада чекає від Олександра Середюка фінансового звіту.
Роман Карп’юк: «Коли буде звітність, буде розглянуто всі ті питання, депутати розглянуть на сесії доцільності фінансування цього музею, доцільності перебування Волинської обласної ради в засновниках цього музею і розглянуть питання, як буде дальше фінансуватися.
На теперішній час не має поки що звітності і ми відповідаємо, депутатський склад Волинської обласної ради він відповідає за ті кошти, які за громадські кошти, які належать всім жителям Волинської області».
Слухаючи такі звинувачення, я не можу збагнути: чи немає що сказати високоповажному чиновнику, заступнику з гуманітарних питань голови обласної ради, ректору «Академії рекреаційних технологій і права», чи то з будуна був доктор педагогічних наук?..
Мені довелось оббити пороги тих організацій, перед якими ми звітуємось і отримати від них завірені письмові листи, що музей в обов’язковому порядку вчасно подає звіти: і в обласне управління культури, і в статистичне управління, і в обласний краєзнавчий музей. Невже важко було передзвонити в управління культури, або піднятися на три поверхи вище, щоб з’ясувати питання? Так ні. Треба ж «ложку дьогтю» кинути в бочку з медом, показати свою солідарність із «сірим кардиналом».
А він також видавав «перла» на комісії по бюджету і фінансів. Наведемо стенографічний звіт з протоколу засідання комісії.
Рубльов В. В.: я пропоную утриматися від розгляду питання, оскільки зараз продовжується перевірка фінансово-господарської діяльності Музею. Керівник перешкоджав роботі комісії, лише тиждень тому надав доступ до документів. Рекомендації контрольної комісії, надані ще на початку минулого року проігноровані. Обласна державна адміністрація жодного разу не вносила пропозицій щодо фінансування Музею.
Турак А. А.: Погоджуємося з пропозицію розглянути питання після отримання висновків комісії
Всі погодилися.
Турак А. А.: Дякую всім за роботу. Засідання комісії закрите.
Мені здалося, що «Машина часу» перенесла мене у 1937 рік. Такої брехні, наклепу і перекручення фактів я не бачив і не чув за всі свої 60 років!
З Протоколу ми бачимо, що мені навіть не дали слово сказати, репліку вставити, щоб прояснити ситуацію, заперечити чи дати аргументовану відповідь. Нікого це уже не хвилювало. Адже 27 мільйонів гривень розділено, порядок денний вичерпано, ну то гайда додому. Що там проблеми музею? Рубльов сказав, значить так треба, його фракція найсильніша у депутатському корпусі, а сильний – завжди правий. Бо сила закону в тому, що він служить силі.
Але є ще інша народна приповідка: «Брехнею світ обійдеш, та назад не вернешся». Давайте проаналізуємо його виступ. Почнемо з кінця: «Обласна державна адміністрація жодного разу не вносила пропозицій щодо фінансування Музею». Звернемось до авторитетних осіб області, голови Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика.
Після закінчення позачергової сесії 24 травня ц.р. я підійшов з п.Рубльовим до В.Гунчика і запитав:
-Володимир Петрович, це правда, що обласне управління культури облдержадміністрації не подає в обласну раду пропозиції про необхідність фінансової підтримки Музею-скансен?
Голова поглянув з під своїх окулярів і чітко та лаконічно відповів:
-Ми уже двічі робили на музей подання, але обласна рада показала музею велику дулю!
Кінець цитати. Голова олдержадміністрації розставив крапки над «і»…
Та Голова фракції «УКРОП» забув, або просто ігнорує факти. Тоді навожу витяг з офіційного листа-відповіді В.П.Гунчика до Прем’єр-міністра України В.Гройсмана, який він надав на запит народного депутата Юлії Тимошенко.(№4009/56/2-17 від 03.07.2017р.). «Обласною державною адміністрацією у 2017 році, як і в попередніх роках вживаються заходи щодо забезпечення функціонування музею історії сільського господарства Волині-скансен. Зокрема, у проекті рішення обласної ради «Про обласний бюджет на 2017 рік», поданому обласною державною адміністрацією обласній раді у січні поточного року, управлінню культури облдержадміністрації для надання фінансової підтримки музею пропонувалось виділити 520 тис.грн., що відповідало обсягу фінансової підтримки, передбаченому Регіональною програмою розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини в області на 2016-2020 роки.
Однак, рішенням постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та цінової політики від 31 січня 2017року №13/14, яке підтримане на сесії обласної ради 02 лютого 2017 року, зазначені видатки зменшені до 150 тис.грн., а 370 тис. грн.. перерозподілені на інші цілі…».
Ідем далі.
Рубльов: «…зараз продовжується перевірка фінансово-господарської діяльності Музею. Керівник перешкоджав роботі комісії, лише тиждень тому надав доступ до документів. Рекомендації контрольної комісії, надані ще на початку минулого року проігноровані».
Якщо читач уважно читав попередні мої публікації в ЗМІ, то бачить, що «воза поставили перед конем». Ви чуєте, що він базікає: «…зараз продовжується перевірка фінансово-господарської діяльності Музею». А фінансову підтримку музею зняли рішенням сесії ще 02.02.2017 року! Перевірку розпочала Тимчасова комісія обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств, установ та організацій, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області 14 червня ц.р.! «УКРОП»-півське видання «Волинські новини» 21 червня надрукувало анонімну статтю «Музей-скансен у Рокинях працює з порушеннями». Перевірка щойно тільки почалась, а вже рішення, вердикт поставили: «Музей працює з порушеннями…».
Сергій Дмитрук прискіпливо перевіряє документи в музеї.
І ця, так звана, «перевірка» триває уже ТРИ місяці! Як писав Володимир Висоцький: «Что-то ищут, а чего – не знают, А чего, ведь денешки идут, Ох какие крупные деньжищи!». Щось назбирали, щось накопали, акта якогось склали і… швидко надрукували листа у ПОЛІЦІЮ. Та ще не в яку-небудь, а у «Управління захисту економіки у Волинській області», (колишній ОБОЗ). Лист підписав перший заступник голови обласної ради Олександр Пирожик (фракція ВО «Свобода»).
Довелось їздити в Теремно за викликом оперативника чи слідчого, давати пояснення, привозити бухгалтерські документи. Поліція розібралася і надала вчасно відповідь: «Шановний Олександр Веніамінович!
Повідомляємо, що Ваше звернення щодо неправомірних дій з боку посадових осіб Музею історіх сільського господарства Волині-скансен управління захисту економіки у Волинській області ДЗЕ Національної поліції України уважно розглянуто.
За результатами розгляду звернення, в діях посадових осіб Музею історії сільського господарства Волині-скансен не встановлено, у зв’язку з чим прийнято рішення про припинення подальшої перевірки…».
Ну, звісно, така відповідь не задовольнила керманичів облради, зокрема, «патріотів України». Вони і далі продовжують свою перевірку, направляючи в музей Сергія Дмитрука – заступника начальника відділу держмайна і комунальної власності. Завозять його у Рокині на іномарці, залишають на день, а ввечері знову забирають. Тепер я хочу запитати у депутатів, які так піклуються про економію бюджетних коштів: «Скільки ви уже витратили пального на такі поїздки? Не дешевше, чи було йому їздити на маршрутці «Луцьк-Рокині»?».
А перевіряючий зі шкури лізе, все вибирає, все виписує. Пів-пачки паперу перексерив, катрич вже другий раз заправляли. Спеціально для нього викликали колишню бухгалтерку, щоб пояснила, що таке «дебіт-кредит». Я ж історик і в тій бухгалтерії не розумію. Коли вже папір закінчився, то перевіряючий використав свій телефон і почав перезнімати документи. Сів за комп’ютер, на якому працювала бухгалтер. Куди вони тепер використають ці копії, доводиться тільки здогадуватись… До цього часу перевіряючий не написав ні Довідки, ні Акта про перевірку музею. Це, що, спеціальне затягування процессу, чи не компетентність чиновника, який не взмозі зробити аналіз і написати висновок?
Коли національна поліція у Волинській області не знайшла у музеї ознак корупції, обласна рада написала листа в податкову інспекцію, нині - Головне управління ДФС у Волинській області. І знову свій історичний підпис на тому подані поставив Олександр Пирожик. Всім дали роботу. Що має податкова до музею, культурно-освітньої установи, як неприбуткової організації – залишається загадкою.
Я задав собі запитання: Чому така неприязнь до Музею і, можливо, до мене в пана Рубльова?
Відповідь знайшов у його політичній і бізнесовій біографії.
Отримав дві вищі освіти: 2002році- закінчив Волинський державний університет та здобув кваліфікацію біолога, викладач. У 2008 році закінчив Інститут підвищення кваліфікації Державної служби зайнятості та здобув кваліфікацію менеджер-економіст. З серпня 2004 р. по березень 2013 р. – заступник начальника відділу статистики, моніторингу та прогнозування Волинського обласного центру зайнятості. З березня 2013 р. начальник Луцького міського відділення Пенсійного фонду України. Член партії ВО «Батьківщина» з 2008 р. по вересень 2012 р. Обраний депутатом Волинської обласної ради на виборчому окрузі № 53 від Волинської обласної регіональної політичної партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП».
Як бачимо, маючи дві вищі освіти, а душа, як кажуть, не має і початкової. А що вона може мати, коли майже 10 років він пропрацював заступником начальника відділу статистики, моніторингу та прогнозування Волинського обласного центру зайнятості? Десять років протирав штани в кабінетах центру зайнятості..., заступником.
Народився в лютому 1979 року. Саме в лютому (05) 1979 році я відкрив уже перший зал Музею, в день урочистого відкриття нового науково-виробничого комплексу Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції. Коли Рубльов пішов у 1986 році у перший клас середньої школи №1 м. Костопіль, то Музею вже Колегія Міністерства культури України присвоїла почесне найменування «Народний музей». Коли він ще не виріс з дитячих штанців, то я уже в 1990 році з РУХівцями піднімали жовто-блакитні прапори , як у Рокинях так і над Луцькою райдержадміністрацією. Тобто, тобі, синок, ще «потрібо до мене дотягнутися»,- як писала Леся Українка в «Лісовій пісні».
А тепер, цей молодий і гоноровий політик, якого Ігор Палиця зробив своїм радником, вважає, що він «упіймав Бога за бороду». Сидить в обласній раді під потрійною охороною і керує краєм, в час відсутності голови, як циган кіньми. Результати його діяльності ми уже бачимо: закрито і ліквідовано ще одну книгарню «Планета», яка займала площу 100 кв.метрів в центрі Луцька, де працювала завідуюча понад 40 років і яка була рентабельна до 2013 року.
Якщо я не авторитет для Рубльова, то може йому розкриє очі прозріння народний депутат Сергій Соболєв, до якого я звернувся з листом про ситуацію, що склалася з Музеєм ще у 2016 році. Навожу його лист в оригіналі.

«Вся наша проблема в тому, -писав американський поет Чарлз Буковскі (1920-1994рр), -що виховані люди повні сумнівів, а ідіоти впевненості».
Хіба можна обвинувачувати спеціаліста і професіонала, фаната своєї справи в тому, що він за 30 років створив декілька музеїв, які успішно діють, якими пишається не тільки вся Волинь, а й Україна?
Хіба можна ставити йому в провину те, що він є автором експозиції?
Хіба можна підозрювати його в тому, що він не так веде облікову політику, коли він вкладає ще й свої кошти?
Ці та інші питання я поставив правоохоронним органам, Міністерство культури України, щоб вони надали юридично-правову відповідь.
Я написав і надіслав уже дві заявки у Волинське відділення Держаудит (КРУ), щоб провели перевірку фінансово-господарської діяльності в Музеї.
Висновок напрошується однозначний: або Рубльов комусь уже пообіцяв Музей-скансен з площею понад 17 га, з розвинутою інфраструктурою і брендом, а бо намагається довести його до банкрутства, щоб потім самому захопити музей «голими руками». Тому і чинять на Музей-скансен уже другий рік рейдерську атаку. Всі дії по відношенню до Музею підпадають під ст.219 ККУ (доведення до банкрутства з метою захоплення цілісного майнового комплексу).Чому це не помічають правоохоронні органи? Тоді ми це легко докажемо в суді, куди позовні заяви уже готуються. Так само, як і заборгованість по зарплаті за шість місяців. Так само, як притягнемо посадових осіб за наклеп і брехню.
Проте мене хвилює також інше питання:
Хто відповість за розвал найбільшого музею в нашому краї?
Хто відповідатиме за невиконання плану робіт Музею за 2016-2017 роки?
Хто компенсує моральні збитки працівникам музею, які розрахувалися з роботи, де пропрацювали понад 10 років, ставши фаховими спеціалістами і науковцями?
Знищувати музей, закривати книгарні в час гібридної війни з поконвічним нашим ворогом східним сусідом – це лити воду на млин «руского мира».
А цими питаннями повинні займатися уже аналітики СБУ.
У минулому році я волав також SOS! і нас почули активісти ГО «Волинського братства» (керівник –екс-народний депутат Сергій Шевчук). Вони зуміли організувати міжнародний табір волонтерів. Із восьми країн світу приїхали студенти і викладачі. Навіть з далекої Японії працював один студент Торо. За дві неділі небагато зробили, але невідкладну допомогу надали Музею-скансену: трохи почистили від самосіву парк, полагодили дах хати, зробили призьбу у старій хаті поч.Х1Х століття, вижали жито, обновили інформаційні стенди тощо. А волинські керманичі вбачають у музеї тільки «бізнес-проект», не виділивши при цьому ні гроша.
Завершуючи цей репортаж, який переповнений емоціями і переживаннями за своє дітище – Музей історії сільського господарства Волині-скансен, хочу нагадати слова-настанови нашого земляка-волинянина з с.Боротин Луцького району Івана Бойка, художника і поета:
«Хай під скрип реставрованих крил,
Ми воскреснем з душевних могил!..».
Дай Боже!
Хай буде так!

Олександр Середюк,
засновник і директор музею,
автор експозиції
член Національної спілки краєзнавців України,
лауреат Республіканської премії
імені Героя України М.Сікорського, 2016р.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 74
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Рубльов - ..... Біолог, вивчав, як розмножуються червяки, а суне носа скрізь. Немає кому плюнути в мордяку.
Відповісти
кругом винен Рубльов, а пан, которий Середююк - хоч до рани прикладай!
Відповісти
Два будинки побудував за які кошти? Напевно за мізерну зарплату.....
Відповісти
Помиляєшся, не два будинки, а ЧОТИРИ, з клунями і стодолами, кузнею і церквою. А на ті що ти думаєш, то будує лише один, уже 24 роки!, а другий збудував мій зять - обиватель польський, козак український, який хотів жити і працювати в Україні,але не отримав громадянство і виїхав в РП. (див.відео-фільм "Їду на Січ".
Відповісти
Видно комусь пообіцяв. Рубльов. Рубльов невже став торгашом у Палиці. Нема щоб сам хоч щось зробив? Він закінчив Костопільське медичне училище (спеціальність «медбрат»); 2002 рік – ВДУ(спеціальність «біологія»); лізе в головні спеціалісти відділу капітального будівництва і заступник начальника відділу статистики центру зайнятості, потім в партію "Батьківщина", потім в партію "Укроп" - бо став великим патріотом. А тепер вже обіцяє музей, а може й заодно й ставок, який поряд (вже й воду спущено). Цікаво кому?
Відповісти
По-перше, не варто ідеалізувати Палицю. Він таким, якими є його помічники. Був би іншим – мав би інших. По-друге, глупо вирішувати важливі питання партійними руками. Особливо такими, як УКРОП, «Батьківщина», БПП, НФ. Українські партії – це бізнес проекти, і музей їх цікавить лише як об’єкт приватизації. По-третє, музей можна врятувати лише перепорядкувавши його або Обласному краєзнавчому музею, або аналогічному, що є поблизу Києва – Пирогово, або біля Львова. По-четверте, про долю музею треба говорити на всіх рівнях, окрім луцького районного чи волинського обласного. Тут заправляє «відпрацьований» матеріал. По-п’яте, плачучи на тему музею, варто визнати і свої помили і зловживання. Було б все гладко – не було б так складно.
Відповісти
Згоден з 123. Варто згадати як розмовляли Палиця і Саакашвілі:
https://www.youtube.com/watch?v=4IwVKy9r4pE
Головне не змагатися скільки побудувати майданчиків, спорт чи дитячих. Палиця олігарх від нафто бізнесу. Ну, хоча б скажіть? Яка користь Волині від таких Палиць разом з Товстенюками, Рубльвими, Тиводарами...?
Відповісти
Справа не в Палиці. Ще невідомо, яким би був Олександр Середюк на місці Палиці, а Палиця на місці директора музею. Справа в тому, що доля музею сьогодні багато в чому залежить від Середюка. Він явно не може подолати проблему, бо мабуть настільки зрісся з цим музеєм, що не відрізняє себе від нього. Тут він явно нагадує Ю. Тимошенко. Ця пані Україну спалить заради повернення до високої державної посади. Словом Середюк – це той, на якого завжди Рубльов знайдеться.

Відповісти
"...враховуючи економічні реалії сьогодення, Мінкультури вдячне за Ваш неоцінений вклад у заснування та розвиток Музею, та ПОПУЛЯРИЗАЦІЮ української національної культури", з повагою, Перший затупник Міністра С.В.Фоменкою (лист №3931/25/13-17 від 11.10.2017р.).
Відповісти
Чи вірно я зрозумів, що якийсь молодий депутат з проросійським прізвищем Рубльов, назвавшись українським патріотом принижує і гальмує розвиток музею української минувщини? Якщо так, то це рейдерство або ворожа диверсія, не інакше.
Відповісти
Абсолютно вірно. Але той, що має російське прізвище та ще є однофамільцем іконописця Рубльова, робить це не через своє прізвище, а за допомогою депутатів Волинської обласної ради, до складу якої входять дуже патріотичні члени ВО «Свобода». Один їхній член є першим заступником голови обласною ради і має дуже українське прізвище – Пірожик. А може і не українське, але в «Свободі». Є Вітів – промінь українського «націоналізму» на Волині, він же облдепутат, він же голова обласного осередку ВО «Свободи». Є ще один довічний патріот волинського села, з польським прізвищем – Заремба, він же облдепутат, який підтримує на посаді керівника агропромислового сектору виконавчої влади – Горбенка, колишнього кучміста і прорегіоналіста. Є ще чимало цікавих членів. Наприклад, батьківець і другий заступник голови облради, а ще головний охоронець культури та історичної спадщини в нашім краю.
Відповісти
Не треба кидати в один казан всіх теперішніх і колишніх, активних і пасивних. Віталій Заремба не просто нормальний і патріотичний мужик, а ще й дуже порядний чоловік. Коли він працював і в АПК, і в ОДА, то не було такого бардаку як тепер, коли прийшли з революції горлохвати і популісти, а простіше - бездари, хоч називають себе патріотами України.
Відповісти
Шановна пані Берія! З повагою ставлюсь до вашого чоловіка Заремби, чи одного з ваших чоловіків. Кому як не вам знати який він мужик, і не сумніваюсь, що до вас він був завжди порядним, як це личить кожному порядному мужику. На жаль до Волині він таким не був, бо не можливо бути мужиком до цілої Волині. Волинь – не Берія. Тому Заремба діяв так, як поводиться дехто мужиків з тими, хто їх не хоче. Він, скориставшись своїм службовим становищем, її просто добряче обібрав. І зробив це настільки ретельно, що його правонаступникам вже нічого не дісталось. Не розумію, навіщо він Горбенка на своє колишнє місце поставив. За часів Заремби вирізали на Волині худобу, звели до смішного мінімуму вироблення молока і м’яса, довели до банкрутства унікальний завод з перероблення та зберігання зерна, але активно розплодились в нашім краю місцеві агроолігархі. Яким, до речі, до лямпочки цей с/г музей. Волинь втратила льонарство, порізала на металобрухт переробні с/г заводи, рівень життя в селі впав нижче колгоспного села 40-х років минулого сторіччя. Воно й недивно. Колишній член КПРС, колишній голова колгоспу знав, що як робить. Проте сам він ані на копійку не збіднів. Натомість в рази підвищив свої статки. Мабуть щось з них і вам перепадає.
Відповісти
По-перше, Берія не ВОНА, а ВІН. По-друге, треба знати трохи історію, а не тільки історію АПК і на все валити на одного Зарембу, як в тій хаті, де винувата у всьому - невістка. Віталій Заремба зберіг господарство, яке стало передовим в області, люди мають роботу і нормальну зарплату тому не тікають за кордон, не те що в Рокинях де найкращий МТП зробили в Донецький аеропорт. А свою злість не вали на сучасного і патріотичного керівника, коли сам мабудь нічого не зробив.
Відповісти
Шановний ветеране. Шкода, не знаю ветераном чого ви є. Ветераном КПРС, ветераном-колгоспником, ветераном СА??? Даруйте помилився з Берією – «правою рукою» Іосіфа Сталіна. Але в Берії була дружина на прізвище Берія. То я й подумав, що вона опоминається за якогось свого мужика, бо її Берія весь час був на роботі і, якщо вірити його біографам, з дівчатами та акторками. Отож вітаю вас товаришу Берія. В 1953 році ви звільнились від Сталіна, після вашого розстрілу – від життя, а тепер від дівчат з того світу. Ви прийшли з відтіля, щоб захистити свого побратима та послідовника Зарембу. Воно й не дивно, бо саме ви могли в короткий час знищити грузинську, вірменську, азербайджанську партійну опозицію Сталіну, вкрасти в американців атомну бомбу і виробити в СРСР термоядерну бомбу, загнати тисячі науковців в концтабори, перевести найрозумніших з них в «шарашки» і за кусок масла до хліба змусити їх працювати на диктатора і себе. І при цьому тримати мільйони радянських обивателів в голоді і страхові. Заремба ваш учень. Він створив своє господарство, скориставшись своїми посадами, але нічого не зробив для іншої частини Волині. Завдяки його мудрому керівництву та господарськім оборудкам з іншими собі подібними повстали «рокині», а ще, для наочності, руїни свино-корово-птахокомплексів в усіх районах нашої синьоокої області. Отож, тепер ветеране, йдеться не про Зарембу – керівника та власника одного с/г підприємства, а про особу, що особливо успішно спричинилась до знищення с/г виробництва в області. Його правонаступник Горбенко є тим, хто підтримує те, що створив Заремба. І на додаток. Якщо, товаришу Берія, ви такої високої думки про вашого послідовника, то чого, на вашу думку, він з такими грошима та посадою у Волинській обласній раді, не підтримує с/г музей, до творення якого колись, через завдання Волинського обкому КПРС, мав відношення??? Пишіть шановний, аби я мав можливість розповісти про подвиги Зареми в Селянській та Аграрній партіях, зв’язки з К. Ващук, керівниками Континіуму, Володимиром Литвином та …
Відповісти
Так, я ветеран війни, війни з бюрократами, хабарниками. брехунами, фальсифікаторами, контрами,москалями "руского мира". У тебе "таварищ" весь "пар іде у свисток". Ти за дрібниць не бачиш світла. Злоба твоя переповнює здоровий глузд. Як кажуть: на городі бузина. а в Києві...До чого тут Заремба, коли у статті йдеться зовсім про іншу проблему, про культуру, музей і як йому далі бути, коли на нього наїхали рейдери у вишиванках. А Заремба, між іншим, один з 64 депутатів подав запит про Музей, який опублікували ЗМІ і навіть "Слава праці". Навіть в калюжі треба бачити зірки, а не болото!
Відповісти
Лавруха! Не маскуйтеся під «ветерана війни з бюрократами, хабарниками. брехунами, фальсифікаторами, контрами москалями "руского мира". Не були ви на тій війні і немає вас на ній. Ця війна ще не закінчилась, а тому й ветеранів немає. А ще неуважно ви Лаврентію статтю читали, бо йдеться в ній про музейну проблему, яка, до речі, розпочалась завдяки його директору, але набула значних масштабів завдяки облдепутатм і, перш за все, Зарембі. Заремба не запити мав подавати, що є імітацією активності, а організувати роботу з порятунку музею, як облдепутат, як особа, яка має гроші, яка має зв’язки з іншими грошовитими та впливовими. В «Славі праці» та в інших ЗМІ він мав організувати інформаційну кампанію з порятунку музею, а не засипати калюжі зірками. Якби Заремба вів своє господарство так, як музей захищає, то був би найпомітнішим «бомжем» Волині. Коли йому треба, він і партію поміняє і «своїм» з ким завгодно стане. «Талант», що й казати. А ще Ларентію маю вам сказати, що опинись ви на війні з хабарниками, то довелось би вам в короткий час схрестити меч з вашим Зарембою, якщо ви ним не є.
Відповісти
Гарно пишеш. Якщо ти такий активіст і правдист, то чого сам не допомагаєш музею і "словом і ділом"? Що кишка тонка? Чи ще рано вилазити з окопа і на все спостерігати як з підводного човна? Ото то. Писати добре, а діяти - краще.
Відповісти
Давруха ви на наш троликій! Не можу не натішитись нашою розмовою. Мати мову з людиною звідти – це щось. А особливо приємно усвідомлювати те, що там ви зустрілись з Довбушем. Мабуть зрозуміли нікчемність свого минулого життя в тілі Берії і пройнялись глибокою заздрістю до того, що прожив небагато, але змістовно. Ваш протеже Заремба також колись познайомиться з таким, як Довбуш і так само шкодуватиме, що свої здібності і розум витратив намарно. З радістю вам повідомляю, що з кішками в мене гаразд і сиджу я не в окопі, а вільно живу серед людей. Проте. Лавруха. Вивести музей з адміністративної та фінансової кризи я не маю найменших можливостей і права. Не маю права втручатись у цю подію через відсутність встановлених законом повноважень. Заремба, інші депутати, разом з Рубльовим такі повноваження і право мають. Гунчиик має. Палиця має. А я – не маю. Але перераховані сидять в «окопі». Сидить, правда в окремому, «окопі» директор музею. Він раз відразу кидає в «окоп» посадовців «димові шашки». Іншого робити не вміє або не хоче через страх втратити посаду. Посадовці відповідають шумами, які імітують ділову діяльність. Наприклад, звернення в малотиражці публікують. Цю газету окрім її виробників і Заремби більш ніхто й не читає. Рубльов імітує перевірки, щоб його шеф думав, що він щось робить. Рубльов добре розуміє, що його патрон розуміється на бізнесі: нафтопродуктах, бурштині, лісі, міді, але не на мистецтві і культури взагалі. Тому легко пропускає викрутаси свого помічника. Гунчик є «монстром» автобудівництва, бездоганним виконавцем. Якщо Порошенко зверне його увагу на музей – музею бути, як вивезенню сміття зі Львова. Я, Лавруха, vox populi, тобто голос народу, бо від ваших часів народ окрім голосу мало що має. Говорю, пишу. А раптом хтось з посадовців прочитає, прочитане зрозуміє і музей від знищення врятує. Даруйте за довгий текст, але несила з вами не поговорити.

Відповісти
Оце то ми дожилися, що унікальні Волинські дерев’яні архітектурні споруди ХІХ століття (гордість Волині) стали об'єктом торгу Рубльова або "віджимом" музею у Середюка. Ганьба справжня, куди дивляться і на що впливають ПРАВООХОРОНЦІ!?
Відповісти
Годі вже блазнювати. Музей, яким ви, начебто, керуєте не є вашою власністю. І тому ніхто у вас його не «віджимає». Музей потребує іншого керівника, інших працівників, а ще потребує наглядової ради з числа справжніх науковців, а не самопроголошених докторів філософії, та менеджерів відповідної кваліфікації. Ви не здатні створити самоокупну установу, нехай не прибуткову, але таку, що здатна перекривати всі свої видатки. Це можливо. Музей має бути науковим центром, тобто не лише об’єктом для проведення екскурсій а і наукових, в тому числі міжнародних, симпозіумів, конференцій, семінарів, тренінгів, майстеркласів тощо. Музей має бути зоною інтелектуального відпочинку. Музей має позбутись шароварщини, сусальності і колгоспності. Музей має віддзеркалювати історію і культури Волині, в тому числі Берестейщини, Холмщини та Підляшшя – земель історичного перебування етнічних українців. Гопак цьому не завадить, не завадить козацька символіка, але не варто зазіхати на хліб Запоріжжя, Наддніпрянщини в цілому, бо Волинь має чимало такого, чим варто пишатись і що варто знати всім, хто оселився в цьому краю і хто приїздить до нас в гості. Музей потребує організаційної реконструкції та плану своєї наукової діяльності.
Відповісти
Ось і обізвався укропівський рейдер а-ля-"корбан".
Видно почерк сучасного рейдера. Сам нічого не створю, а під благовидним приводом, принижуючи і доводячи до банкрутства заволодіти чужим і паразитувати. А що ще може великий спеціаліст музеїв медбрат-біолог?
Відповісти
Шановний, п.Рубльов, ви для себе визначіться - музей прибуткова установа чи культурно-освітня.... Так допоможіть музею в розробці і проведенню міжнародних симпозіумів, конференцій, семінарів, тренінгів, майстеркласів, реконструкції і т.д., а не заганяйте його до розвалу! Поцікавтесь організацією роботи і станом музейної справи в інших країнах (принаймні в Польщі). Чого ви добивається - ліквідації музею,знищення директора? Таке враження, що директор вам став поперек горла, бо не дасть вам "мити" бюджетні кошти через музей, змінити цільове призначення тощо....
Замість того щоб щось створити, примножити ви розвалюєте те, на що комуняки руку не піднімали.......
Думаю, що музей пережив комуняків, перебудову, регіоналів і вас- "решалу" переживе.....
Відповісти
Нарешті, прокинувся депутат-голова "патріотів Волині". Тому в тезах, відповім на закиди "партайгеносе". По-1-е, музей не є моєю власністю, як і земля, на якій він стоїть, Власністю моєю є колекція експонатів та авторське право на всю експозицію, над якою я працював 38 років. По-2-е, я не "самопроголошений доктор філософії", а зихистив дисертацію у Києві, здавши всі екзамени кандмінімума, написав і опублікував понад 50 наукових праць та 25 книг, в т.ч. дві монографії -"Лицарі Сонця" та "Злий геній - вождь тероризму", які вийшли уже двома тиражами. По-3-є, що " я нездатний створити самоокупну установу...".А ВКМ, Музей ікони, Лесі Українки, Луцький замок - самоокупні установи? Навіть ЛУВР не є самоокупний, хоч там вхідний квиток 50дол.США? Всі музеї дотуються державою, (якщо вона є де-юре і де-факто). Тому держава й віднесла Музей до НЕПРИБУТКОВИХ організацій. Читай закон "Про музеї і музейну справу" та Статут. По-4-е, "має позбутись шароварщини...".Шаровари - це один з елементів козацького однострою. Тому не тільки Запоріжжя є козацьким краєм, а й Волинь. Читай книгу Гр.Гуртового "Волинь - край козацький". Але ж ти вмієш тільки считати бабло, а не читати.
Таким чином, не я прийшов у готову і облаштовану із розкрученим брендом установу, а вас запросив,обласну раду,з надією щоб швидше прискорити в реалізації генплану, в побудові всієї експозиції просто неба. В цьому році минає 40 років, як я працюю в музейній справі і до мене тепер їздять вчитися, як створювати музей, експозицію і т.п. А через таких як ти, то ми, тобто Волинь , загубила вітряний млин голландського типу, що стояв у с.Липно Ківерцівського р-ну, якого я купив у старенької бабці та не мав засобів, щоб перевезти в Рокині, так як шалена інфляція змітала всі наші плани. То її донька порізала той вітряк на дрова.
От так і ви "ріжете по-живому" , тільки тепер у вишиванках і з гаслом "Слава Україні!".
Відповісти
1. По-перше, я не Рубльов і навіть не Констанкевич. Це щоб вас сумніви не гризли.
2. По-друге, якщо ви вважаєте себе причетним до козацтва, то мали би знати, що козаки на «ти» звертались лише до найкращих друзів, бо навіть до батьків, а особливо до ворогів звертались лише – на «ви». Вже б Д. Яворницького бодай почитали.
3. По-третє, якщо ви доктор, то оприлюдніть тему кандидатської дисертації і тему докторської дисертації з наукового ступеню – доктор філософських наук та вкажіть сайт, на якому є автореферати ваших кандидатської та докторської.
4. По-четверте, доктор філософських наук мав би знати, що українською не «здавши», а «склавши»; не «екзамени», а «іспити», не «считати», а «рахувати», або «лічити» і так далі. І вже ніяк не вдаватись до «блатної» термінології – «бабло». Серед козацтва, якщо вірити тому ж Дмитру Яворницькому не допускалось лихослів’я. Козак шанував слово і волів промовчати, аніж задурно накликати на себе гнів Божий через дурне чи недоречне слово. А таке речення, як: «швидше прискорити в реалізації генплану, в побудові всієї експозиції просто неба» - то є на межі діагнозу. Як можна «швидше прискорити»? Це якою мовою? Як можна прискорити в «реалізації генплану»? Генплан не реалізують, а виконують, або його дотримуються. «В побудові всієї експозиції просто неба»? То в чому суть експозиції? В тому, що вона просто неба, чи в чомусь іншому?
5. По-п’яте, "Лицарі Сонця" та "Злий геній - вождь тероризму" – то є публікації, які аж ніяк не відповідають вимогам наукового дослідження, є прикладом популярної науковоподібної белетристики, та складаються з купи вкрадених з чужих праць думок, ідей і цитат. Вкрадених, бо автор вперто забуває зробити посилання на джерело, відокремити своє від використаного, як то прийнято серед науковців, але не серед писак.
6. По-шосте, годі брехати. У Франції є Євро, а не долар, а квиток до кожної окремої галереї Лувру не перевищує 5-ти Євро. Спочатку треба там побувати, а потім «балакати».
7. По-сьоме, не варто уподібнюватись писакам, переписакам, хизуючись кількістю публікацій на основі крадених текстів. Якщо вас СОМе перевірити на наукову компетентність, фаховість та дотримання норм авторського права, то мінімум п’ять років, відповідно ККУ, вам «філософе, забезпечено. Ваше щастя, що суд з захисту інтелектуальної власності лише створюється.
8. По-восьме, шароварів «докторе» на Волині, в Галичині, західному Поділлі, на Поліссі ніколи не носили. Це атрибут чоловічого одягу, запозиченого в кочовиків, поширений виключно серед військових – запорожців вільних та козаків реєстрових. Але й козаки не шароварами відрізнялись, а звитягою і чесністю, чого вам явно бракує.
9. По-дев’яте, читайте Гуртового в оригіналі "Волинь - край козацький", який, будучи істориком-аматором, все ж таки мав на увазі мужність волинян, яку можна порівняти з мужністю запорожців, але не збирався вважати волинян запорожцями чи навіть реєстровими козаками. Козаки є окремим проявом культури – складової української національної культури. «Доктор філософії» мав би знатись на логіці «одиничного та загального».
10. По-десяте, про ваше мовлення - «В цьому році минає 40 років, як я працюю в музейній справі і до мене тепер їздять вчитися, як створювати музей, експозицію і т.п.» Що таке «т.п.» в контексті музейного наставництва. Чому лише по 40-му року до вас поїхали на навчання? Якщо так, то напишіть – кого ви наповнили музейними знаннями. А кого навчили довести музей до загибелі. Кому підказали як музей «просто неба» перетворити на вечірній «ресторан», як отримуючи прибутки, тягнути з обласного бюджету. Якби в Луврі розташували стільки харчових можливостей, скільки на одиницю площі є у музеї під вашим керівництвом, то він міг би неабияк поповнити бюджет Парижу та забезпечити найвищий рівень платні працівників Лувру.
Відповісти
Рецензія на книгу Олександра Середюка «Злий геній - вождь тероризму», Луцьк, 2012 року.
Автор книги, доктор філософії, щирий українець, активний патріот і діяч у багатьох сферах гуманітарної діяльності Олександр Середюк, як український письменник, створив надзвичайно коштовну книгу. Книжку доктора філософії О.Середюка можна поставити в один ряд із дослідженнями Володимира Білінського «Країна Моксель» та Павла Штепи «Московство».
Л.Лук'яненко - 27-річний політв'язень московських тюрем і концтаборів, народний депутат України чотирьох скликань. Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді 1992-1993 рр., багаторічний Голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні, член Національної спілки письменників України, Академік Академії Вищої школи України, почесний доктор Міжнародної кадрової Академії України, Герой України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Відповісти

Люди, що мають безпосереднє відношення до науки знають про існування в Україні громадських академій поряд з Національною Академією Наук і титулованих дипломами кандидатів та докторів наук поряд з почесними докторами. Останні дисертацій не писали, наукового визнання не мають, але іменуються докторами за аматорський внесок у культурну спадщину країни. Так само в світі поширено практику присвоєння звання почесного професора. Тобто варто знати про суттєву різницю між доктором академічним та аматорським. Середюк може вільно іменуватись доктором філософії за умови, що він продемонструє автореферати кандидатської та докторської дисертацій, повідомить в яких українських бібліотеках вони зберігаються. Однозначно вони мали б бути в бібліотеці НАН імені Вернадського. Просто треба оприлюднити бібліотечні відомості цих книжечок. Проте не можна не помічати, що в публікаціях Середюка є дуже багато плагіату, що є грубим порушенням авторських прав і за українським, і за міжнародним правом.
Відповісти
Цікавий діалог під блогом Середюка. Він про проблему продажу народного музею, а йому різні "експерти": "Ти хто такий, щоб руйнувати плани Рубльових та Карпюків?". Думаю, що варто уважніше придивлятися до самих цих любителів "Влади". Тому що дуже часто прослідковується схема: ГРОШІ-ВЛАДА-ще більші ГРОШІ.
Відповісти
а в його особі Середюку. Насправді цікавий. Під блогом-плечем «козака». Майже як в Святому Писанні – «… і плач і скрегіт зубами». В цьому «блозі» бракує правди і результатів медичних аналізів захворілого від Рубльова директора з сорокарічним стажем музейної справи. Автор блогу-плачу не помітив, що описує не проблему музею, а свою болячку за назвою «Манька». Де теми дисертацій? Де відомості про автореферати? Де докази несамозванства? Музей і Середюк є різними предметами дослідження. Але коли позивач заявляє себе доктором філософії, то чому б не запити його про правдивість його заяви про себе. Якщо він каже неправду про себе, то чи можна вірити тому, що він каже про музей та фігурантів навколо музею? Схема ГРОШІ-ВЛАДА-ще більші ГРОШІ, мабуть автор хотів сказати – ще більше ГРОШЕЙ, стосується не лише Рубльова, а й матеріальних бажань автора блогу. Варто уважно прочитати текст блогу, щоб це зрозуміти. Чим Середюк відрізняється від Рубльова? Лише тим, що Рубльов вже має Палицю, а Середюк Палиці немає.
Відповісти
Що ви вчепилися як ті пявки у Середюка: за його диплом, за книги та ін. Ви хоч їх читали? На віддалі вудчувається ваш радянсько-комуністичний запах. середюк своїми творами не вписується у ваш засмальцований трафарет світобачення. Ви його засуджуєте, але навіть не читали його книг. Як колись за совєтів: Солженіцина не читав, але його засуджую. Його книги користуються популярністю, особливо "Лицарі Сонця". І в кожному розділі там є посилання на джерела. Але висновки він зробив такі, що вам ще треба до них дотягнутись.
Відповісти
Мене вразив коментар СОМУ якогось експерта, який назвав Григорія Гуртового "істориком-аматором". Це або титулований хам або недоучений вчений, який полюбляє повчати інших, хоч самому потрібно ще багото вчитись, хоч би у того ж Гуртового. Тому я розкажу, який був цей "історик-аматор".
Це відомий український громадський і освітній діяч, вчений, історик, дослідник краєзнавець, заслужений працівник культури України, почесний професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, засновник і директор Торчинського народного історико-краєзнавчого музею. Він має ряд нагород: «Знак Пошани» (1964), «За мужність» (1999), «За заслуги» III ступеня (2001), «За заслуги» II ступеня (2007), нагороджений званням «Заслужений працівник культури Української РСР» (1974), Почесною грамотою Верховної Ради Української РСР (1964), є лауреатом обласних премій імені Миколи Куделі та «Одержимість», лауреат премії фонду Тараса Шевченка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», лауреатом премії імені Д. Яворницького Всеукраїнської спілки краєзнавців, Почесний професор в галузі історії Волинського національного університету імені Лесі Українки, Почесний член Президії Національної спілки краєзнавців України, Почесний громадянин Волині, член Національної спілки краєзнавців України. Також був нагороджений титулом «Людина року 2009 на Волині».Автор численних краєзнавчих статей і монографій, серед найзначніших – праця «Волинь – край козацький», яка рекомендована як підручник до курсу «Волинезнавство», «Торчин – передзвін віків», «Волинський Ружин і гетьмани Ружинські» та «Євреї містечка Торчин», «Голгофа голоду (Спогади про пережите)», «Городок. Історична доля села Городок Луцького району: Історико-краєзнавчі нариси» та ін. (Див.http://volyn-museum.com.ua/publ/torchinskij_narodnij_kraeznavchij_muzej/gr).
Відповісти
Таки рейдерська атака.Очевидно ж, що чиновників музей не цікавить. Інакше була б ними запропонована програма реформування, розпочатий відкритий діалог із залученням громадськості, культурних діячів і т.д. А так - наперед визначений результат: закрити, а тоді зробити, що хотіти. Тут тільки справу може порятувати тільки потужна інформаційна кампанія та допомога досвідчених юристів. Але якщо громадськість у масі залишиться байдужа - рейдери можуть і перемогти :(
Відповісти
Підозрюю, що справжнє ваше ім’я – Олександр Середюк. Ви б хоча трішечки лексику змінили. Те, що я назвав Гуртового аматором, не є для нього образливим. Гуртовий зробив багато, якщо не сказати – дуже багато. Але він не працював на рівні академічної історичної науки. Гуртовий оприлюднив масу фактів минулого, але не сформував свою історичну концепцію щодо подій, які описав. Його можна назвати літописцем або хронікером. Проте пам'ять про Гуртового не закриє самозванство Середюка. Так він багато написав, читав, але це не наукові історичні праці, а розгорнуті реферати, тобто тексти, які складаються з чужих текстів, без належного наукового їх осмислення. В них є патетика, є пафос – немає науки. Історик може здобути вчений ступінь доктора філософії лише за історіософічну працю (філософія історичного процесу).
Відповісти
Середюк не плаче і не ридає, а рятує своє дітище, якому віддав 38 років свого життя! Хатки для нього, як діти, яких він шукав, розбирав і складав у Рокинях. Після реставрації вони знову оживали і тепер радують своєю архаїчністю гостей і туристів. А нині, після революції Гідності, прийшли волинські герострати і кажуть: забирайте свої хатки, бо ми тут будемо ставити котеджі. Яке ви мали право ставити на нашій землі свої хатки? Ось так, коротко і ясно.
Далі. Кого так цікавить моя творча біографія, то зайдіть у Вікіпедію, наукову бібліотеку імені О.Пчілки, обласний архів, ВКМ і там ви дізнаєтесь багато про мене, про мої доробки і творчі здобутки. А захищав я дисертацію в Києві у МАУП, за Болонською системою, так як Україна ввійшла до Болонського процесу ще у 2005 році. Наша освіта і наука поступово переходить до цієї європейської системи: бакалавр, спеціаліст, магістр, доктор філософії. Ви - зі старої обойми радянського ВАКу, яка незабаром знайде своє почесне місце в архіві. Можливо ви і захищались на темах з "Краткого курса КПСС".
Щодо правок, то дякую вам за науку. Так, ви праві. Я не філолог. У мене багато русизму, не стандарного лексикону. Мабудь тому, що виріс в "маленькій Одесі", м.Гайсині серед військових і хуліганів (не бандитів), служив на Тихоокеанському флоті старшим матросом морської авіації, працював в Тюмені і в Сургуті. Але мої рукописи править досвідчений редактор.
Проте, що ви не читали моїх книг, свідчить те, що ви мене обвинувачуєте в плагіатстві. Брехня. Кожна цитата і цифра має посилання на джерело, що вказано в кожному розділі. Якби книги були не цікаві, то їх би не брали до друку приватні видавці з Києва та ін. міст, їх би не запрошували до катаглога української діаспори Канади, зі мною не проводили б творчі зустрічі у школах і в бібліотеках.
Не хочу більше "сипати перла перед свиньми", ти однаково не зрозумієш мою душу і фанатизм. Я не матеріаліст, а ідеаліст, тому і вкладаю душу і тіло, кошти і розум в цю ідею Волинського скансену. А хочеш допомогти, то приїзджай, рукавиці знайдемо, роботи тут вистачить на всю твою білосніжну братву, яка в білих сорочках, вкусить і дирки не зробить.
Відповісти
Пане Середюк, не бійтеся цих холуїв з палицею, вони тимчасові, а правда на Вашому боці! Ви ж козак! І не думайте оправдовуватися перед ними, адже Вас знає уся Україна. А хто вони? Пам'ятаю Вас з 1989 року і дивувалася Вашій сміливості. Ви був сміливим і активним тоді перед комуняками, а ці гавкаючі з кущів прорубльовські шавки замовкнуть самі, з часом. Бог їм Суддя і Він їх каратиме...
Відповісти
Олена і є Олена, а не Середюк. Олена БУНДАК (Луцьк). Читайте мою статтю:

"ГРИГОРІЙ ГУРТОВИЙ – ВИДАТНИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ ВОЛИНІ" - в Музейному просторі Волині.
Відповісти
Ось і добігла кінця наша така багатослівна дискусія. Вкотре переконуюсь в ефективності одного з правил слідчого – хочеш отримати правдиві відомості від «клієнта», втягни його в дискусію. СОМ вскочив у дискусію і завзято розповів «чому вбив старуху-процентщіцу». Тепер його мотивація як на долоні. Отже, СОМ належить до категорії людей-«авантюристів». З таким самим завзяттям він міг би виконувати роль голови колгоспу. До речі таких в УРСР, СРСР не бракувало. Чимало з них були героями соціалістичної праці, засідали в бюро обкомів, райкомів і навіть цека КПРС. Воно і не дивно, бо СОМ «виріс в "маленькій Одесі", м.Гайсині серед військових і хуліганів (не бандитів), служив на Тихоокеанському флоті старшим матросом морської авіації, працював в Тюмені і в Сургуті». Мав би додати – «і носило мене… маю освіту життя, але не маю освіти академічної, так і не вивчив українську мову, яка личить науковцю, не розумію різницю між обласною бібліотекою та бібліотекою НАН, після оболонського перейшов до болонської». СОМ не один – є «доктор Пі». Коли в країні панує ідеологізм замість права та адміністративного порядку – на перший план виходять «Пі». 1991-го замість ідеологізму комуністичного в Україну прийшов ідеологізм «націоналістичний». Одна «Свобода» чого вартує. І чим більше ставало в Україні «націоналістів», тим зокрема менше лишалось в ній академічної науки і освіти, національної культури та української мови. Недарма директор інституту української мови НАН під час виступу в КСУ заявив, що за часів УРСР в нас української мови було більше, аніж за умов незалежності. Як признається СОМ – «Я не філолог. У мене багато русизму, не стандарного лексикону». По-перше, «не русизму», а «русизмів», а по-друге, в СОМа «лексикон», правильно – «лексика» цілком стандартна, якою послуговуються нувориші. Їм немає часу вчитись в університетах, заглиблюватись у фундаментальні твори, вони обходяться дипломами приватних саморобних вишів. Там за додаткову платню здобувають докторські дипломи, ще за додаткові інвестування стають членами громадських академій. Одним словом – маємо паперову варену ковбасу замість м’ясної. На відміну від СОМу, Гуртовий за «академічними папірцями» не ганявся, може тому, що як особистість сформувався в традиційній українській селянський родині, не мав високої освіти, але мав шляхетне виховання. Через голодомори, колективізацію, індустріалізацію таких в Україні лишилось обмаль. СОМ – людина цікава, але є продуктом тривалого безладу в нашій країні. З нього класний фізрук чи «трудовик» для школи був би. Він чимало зробив для становлення музею. Але музей не може довічно перебувати в інтелектуальних рамках свого директора. Музей має розвиватись, вийти за ці рамки, або він точно загине. Музей має перейти до людей, які не проходили школу життя в умовах радянського флоту, Сургуту, який збирав заробітчан зі всього СРСР. Гуртовий по заробітках не бігав і лишив по собі достойного правонаступника та продовжувача своєї справи. А «доктор філософії» не знає, що за колишніх часів в Європі, на Сході вчитель, майстер, учень якого зрівнявся з вчителем в майстерності, відправляв того на навчання до іншого, але досконалішого майстра. І тільки тому, що шанував свою працю.
Відповісти
Рубльов знайшов собі адвоката, академічного вченого, філолога та історика, який повчає як потрібно писати, які перспективи мають бути в музеї. Та в Середюка більше ідей і енергії ніж у всьому УКРОПі разом взятих. Але з нічого нічого не виникає. Тому і пішов до Палиці, з надією, що той також історик допоможе завершити спорудження цікавого і туристично привабливого скансена. Але він забув, що обіцянку чекають три роки. Зате Рубльов вирішив тут покерувати, довести музей до банкрутства, щоб потім його голими і брудними руками прихватизувати. А коли Середюк не здається і уже рік як утримує цей культурний заклад, то організував перевірки, листи у фіскальні органи. Ганьба таким "патріотам"!
Відповісти
Маладец Рублев! Ти все правильно делаєшь. У тебя прокинулся ген руских предков НКВД, ГПУ, КГБ. Наш лозунг - "бил би человек, а статя найдется". Єтот Середюк воспитивает в своем козацком гарте националистов, а нам нужно - патриотов. Таких как ти, Славик. Не жалей денег на опитних писак, плати им щедро и они напишут все што тебе надо.
Відповісти
Зараз таких «експертів» називають "ботами" або "тролями" (від тролити).
Всі знають цей прийом: коли не орієнтуєшся в суті питання і не знаєш як вирішити проблему - переходь на особистості!
Такі "експерти" вже 26 років розповідають нам "академічною мовою" чому наша країна живе так погано і чому не можна нічого зробити, і що всі їм винуваті і дурні.... В таких "експертів" розвивається патологічна неприязнь до людей, які здатні робити, творити, втілювати проекти тільки на голому ентузіазмі....
Є проблема, яка полягає в тому, що позиція п.Рубльова в повному зупиненні фінансування захищених статей до моменту звільнення директора, призводить до повного знищення одного с найяскравіших культурних об'єктів Волині! Це і є предметом статті, дискусії, а чи "академічне" чи ні звання Середюка, чи книги - авторство чи плагіат....
Людина створила, зберегла і розбудувала музей таким, який він зараз є! А зараз, позиція і особиста неприязнь, чи інші інтереси, одної людини призводить до знищення цього музею в цілому!
І стосовно Лувру. Я був в Луврі і щось не пригадую квитків за 5 євро. Мінімальний квиток коштував не менше 15 євро....
Відповісти
Мені теж довелося бувати в Луврі. До введення євро, квіток до однієї галереї коштував п’ять франків. Тоді франк дорівнював одному долару США. В Луврі п’ять галерей, тому всі п’ять можна було оглянути за п’ять доларів. Для французських школярів вхід безкоштовний. Щось не пам’ятаю, по чим в Середюка. Так само безоплатний прохід для інвалідів. Галереї такі, що за день ледве можна пройти одну. П’ять франків коштувала оренда трубки-гіда. Дуже зручна штука. Через такі ціни уряд мав добряче додавати до бюджету музею, але знаю, що музей веде колосальну видавничу роботу. Від поштівок до об’ємних фоліантів з історії мистецтв. Це приносить музею значні прибутки. Але не пам’ятаю, щоб на території Лувру накривали столи, пили і закушували наїдками, виготовленими в Луврі. Кава і не більше. Про Лувр знає весь світ. Про музей в Пирогово знає вся освічена Україна і закордоном, про аналогічний музей біля Львова, поготів. А що відомо про рокинівський музей?

Відповісти
Прочитав ці діалоги і подумав. Я б всипав цьому придурку-експерту з 10 козацьких нагаїв, щоб дійшло - він вже заслужив. Задниця підкаже його голові істину.Словобдуд рейдерський! Нехай цей словоблуд назве себе, якщо сміливий, але усі вони доктори "Пі", тобто пі*дуни.
Йому про Фому, а він нам про Єрьому. Музей Гуртового чи інший не має землі (а "Скансен" має понад 15 га) біля важливої автодороги. Тому, якщо в інших нема що захоплювати, то тут ласий кусок для Рубльових-словоблудів. Ось і вся істина, пі*дун.
Відповісти
Ну зовсім розійшовся «козак»-Середюк. Аж нагай в нього заворушився. З мисленням проблеми – емоції на рефлексах перемагають. По-перше, «козаче», «Скансен» - це що? Коли українською - «Просто неба». А «Скансен» - це від шведської, тобто мови, щоб «козак» зрозумів, - УКРІПЛЕННЯ. Якщо іти за аналогією побудови назвати шведського музею просто неба, то музей в околицях Рокинь треба називати – Рокинне. Тут «козаче», Сургут не допоможе. 15 га вражають. Лувр трохи менший. З України до Лувра їдуть. З Франції до Середюк – не їдуть. Бо, на 15 га гуляють, грошики заробляють, можна з проблемами зустрітись. А до Лувра по мистецтво та культуру й навіть пофоткатись сотнями тисяч валять. На що бере «козак» Середюк? Бере на свіже повітря, яке йому не належить, на об’єкти культури, які не є його власністю. З приводу «Фоми» та «Єрьоми». Українською це буде – «Йому про богове, а він про чортове», бо у нашого народу немає Фоми, а є Хома, а замість Єрьоми – Ярема. А вже наскільки 15 га є ласими, одному Середюку і знати. Цікаво. Ці 15 га в державному земельному кадастрі значаться? Документи на землю є? До якої категорії віднесено ділянку? Хто і коли в останнє перевіряв законність використання ділянки та збереження її меж?
Відповісти
Замовний "експерт" явно переплутав "Божий дар з яєшнею". Саме ВАКівська система витягує гроші з нещасних аспірантів, які намагаються захиститись у них. Такса відома: 5-10тис.у.о. Коли в Болонській системі у 10 разів дешевше і прозоріше. Недовгий той час, коли ВАК зійде в історію, як сніг весною. А покищо -"мертвий тягне живого".
Відповісти
Послухай, придворний "експерт". Для тебе всі, хто пише позитив на статтю, то це вже Середюк. Ти навіть клеїш туди і жінок, які підписуються своїм прізвищем. Не ображай людей, які є небайдужими і мають також свою думку, яку й висловлюють в коментарях.
Щодо перевірок землі і Музею, то лише в цьому році їх було -5, з обласної ради ще триває, про що я писав у статті. Підкажи своїм патронам, нехай спрямують свої зусилля на завод "Термометрія", який на очах затухає, а людей викидають на вулицю. Чи там уже "договорняк" давно спрацював?
Відповісти
Ну напишіть же нарешті по суті статті.
Кому Рубльов пообіцяв музей-скансен? Кому Рубльов пообіцяв книгарню «Планета», яка займала площу 100 кв.метрів в центрі Луцька?
Відповісти
Згоден з останнім і козак правий. Цей "експерт" беззупинний проплачений говорун. І козацьких нагаїв ці самі "Пі..." заслуговують. А суть запитання одна: Кому Рубльов обіцяє музей-скансен, кому обіцяє магазин "Планета", який вже стоїть пусткою? Хто ще до цих оборудок причетний і правду люди дізнаються, а вони не заховають.
Відповісти
не Сому, а Сомам. Соми обрали примітивну форму захисту, за якою Середюк, він же один з Сомів є уособленням добра, а Рубльов – зла. На пересічних це діє. Дається взнаки класове виховання. Бо. Рубльов представляє Палицю. Палиця багатій. Якщо багатій, то злодій. Якщо злодій, то є втіленням абсолютного зла. Натомість Середюк не є багатієм, балакає по-народному – «завод "Термометрія", який на очах затухає». Не «затухає», а «згасає». А ще він «козак». Ну і тому має право не любити Рубльова і його патрона. Колгоспна логіка. Або логіка духовного жебрака. Не дарма з нас навіть поляки сміються. Не знаю, що собі думає Палиця, але Рубльов однозначно поводиться неправильно, бо спочатку, на рівні обласної ради, чи сесії, чи депутатської комісії, мав би відкрито заявити про свої наміри. Єдино правильним наміром може бути – розвиток музею. Потім зібрати комісію з компетентних людей і не тільки українців, її силами дослідити проблеми і надати облраді рекомендації щодо розвитку музею в Рокинях. Малограмотного Середюка однозначно треба посунути з посади. З музею не виганяти, а від керівництва усунути. Призначити людину освічену. Сформувати наглядову раду музею, яка б зокрема унеможливила незаконну підприємницьку діяльність на території музею. Мабуть ніхто не проти національної кухні в межах 15 га., але не може тут бути пиятик. Ну а якщо СОМ вирішив лишитись довічним директором, то нехай перетворить музей на народний, за народні кошти викупить музей разом із землею і перестане вештатись по обласній раді та випрошувати гроші на своє утримання та примітивно лаятись на тих, хто має відмінну від нього думку.
Відповісти
Облили брудом директора з ніг до голови. Але навіщо палити хатинку в скансені? Вчора, 13.11.17р. біля 21 год.
загорілась з невідомих причин хатка, яка датується поч. ХХ ст. Дякую МЧС-никам, які і швидко прибули і оперативно погасили пожежу.
Дирекція звернулась із заявою до поліції, щоб провели розслідування пожежі в музеї-скансені.
Хатинку ми відновимо з Божою поміччю і добрих людей.
Відповісти
Аналогичо было в Луцком ЦУМе - поджог и выселение всех предпренимателей. Похожий тайный почерк "тыводарчиков".
Відповісти
Не ламайте списів - Рубльов Слава це тінь Палиці,яку тримають на короткому шнурочку. Палиця може говорити одне, а руками Рубльова робити інше.Що-що а лекторат у нас навчились дурити професійно.
Відповісти
Такої дискусії не було уже давно. Дійшло до того, що уже згоріла хатина в музеї. Чому комісія по культурі не розгляне на свому засіданні, хоч би позачерговому, про надзвичайний стан, що стався з музеєм-скансеном. Де викликали туди Рубльова, Середюка, музейників, експертів, та й заслухати їх, хто правий, що це діється, що вся Україна про цей конфлікт знає. Чи ми будемо сидіти і вдавати, що у нас все гаразд, а лише Середюк постарів і тому нехай "іде з пляжу"?
Відповісти
Ця ситуація з музеєм скансен свідчить, що й до Волині докотилося рейдерство в сфері культури. А управлінці культури Волині це майже "нулі", разом з керівництвом Волинської адміністрації. Що з ними робити, якщо не відстоюють культурні цінності Волині?
Відповісти
Все, що мені треба, це продати музей за 3—3,5 млн.
Відповісти
І роялті тобі, і три ляма, і директором бути, щоб далі лівак збирати з відвідувачів за столика... Дохазяйнувався, що в куренях бухають, а потім вони горять. Хапуга і бездарь, що прикидається патріотом і козаком.
Відповісти
Рейдерські шавки! Чого підписуєтесь під моїм іменем? Своєї фантазії не вистачає? У вас більше жовчі і підлоти ніж мозгів в казанку. СОМ 38 років цей Музей будує, плекає, розбудовує, дітей вишколює, а ви - "байстрюки катів осатанілих, не забувайте виродки ніде. Народ мій є, в його волячих жилах, козацька кров пільсує і гуде!"(В.Симоненко).
Відповісти
Повторюю для тих, хто не розуміє з першого разу прочитаного чи почутого: "...враховуючи економічні реалії сьогодення, Мінкультури вдячне за Ваш неоцінений вклад у заснування та розвиток Музею, та ПОПУЛЯРИЗАЦІЮ української національної культури", з повагою, Перший затупник Міністра С.В.Фоменкою (лист №3931/25/13-17 від 11.10.2017р.). Тобто,вклад Середюка ще НЕОЦІНЕНИЙ!
Відповісти
Тільки те і вмієш, що цитувати відомих людей. На свої мудрі думки мозку не хватає
Відповісти
Зате зі статті видно кому СОМ підлизав в міністерстві...
Відповісти
Ти можеш тільки вкрасти аба накласти в.... А вкласти це не про тебе, недооціненний ти....
Відповісти
Обмивши губи в нарзані чи в каві, Дожовуючи свіжий бутерброд, ви стаєте великі й величаві І любите Вітчизну і народ...Ні, ви не блазні і не лицеміри- Нікчемного презирства не убитьЮ І свій народ ви любите без міри, Коли у міру вигідно любить. За плату ви закохані в ідею, І зморшки морщите на ситому чолі... Кому ж ви служите, приручені Антеї, Відірвані від матері-землі? Хто ваш народ? Яка у нього доля? Куди його коріння поросло? Чиї могили стогнуть серед поля, Забрівши здичавіло у село? Хоч раз почуйте, грамотні руїни, Нікчемні слуги чорного добра, як обіпершись вітрові на спину, кричить Тарасова гора: -Нема на світі України. Немає другого Дніпра! (В.С.26.06.63р.).
Відповісти
Усі лжепатріоти типу КОРБАНА-Рубльова вже заслужили і тому отримають по 100 козацьких канчуків. Бережіть свої зади або готуйте їх, підмивайтеся.
Відповісти
для СОМ і лжекозаків, розбирайтися зі своїми задницями десь у дома, з головою у лікарям, а з музею геть, щоб і не смерділо....
Відповісти
Повторюю. Не витрачайте слів - Рубльов Славік це тінь Палиці,яку тримають на короткому повідку. Палиця може говорити одне, а руками Рубльова робити брудне інше. Прийде час, потім запитаєте негідників про всі дії. І про фонди "гречки", до яких причетна жінка Рубльова.
Відповісти
Звели питання до Рубльова. Рубльов – це окрема тема, це людина, яка мабуть до кінця не тямить, що робить. Є тема музею. Є проблема його збереження та розвитку. Є Середюк, який вже зо п'ятнадцять років для музею є гальмом. Малоосвічений, хитруватий, як колгоспник – злодійкуватий. Завдяки Середюку музей, за своїм станом, перетворився на об’єкт зазіхання різного роду злодіячок. Про музей мало що знають в Україні, майже нічого на Волині. Його Наукова ефективність дорівнює нулю. Таке собі місце, де влітку можна горілки попити, в ставку покупатись, попри його повну занехаяність. В сезон, з ранку до ранку, Середюк блукає поміж «отдихаючими» і з посмішкою корчмаря збиває собі на життя, при цьому розповідаючи про козацьку Волинь, бо про це десь Гуртовий написав. Паразитування на козацький тематиці, на темі музею, історії Волині. Одним словом – СОМ: Слабо Освічений Махінатор.
Відповісти
Гавкання на Середюка О.М. говоритьт про те, що ви його не знаєте і тільки заздрість ваша перевалює всі межі здорового глузду. Нікому він не "лизав", ні в Мінкультурі, ні в області, не давав і не брав хабарі. Бо якби підмастив, "підлизав", то давно уже був би Заслужений працівник культури України за значний вклад у розвиток музейної справи та спорудження одного з найкращих скансенів на Україні. Не вислужуйтесь перед своїм Босом, бо як він дізнається, то і без козаків отримаєте по повній програмі.
Відповісти
Лизати теж треба вміти
Відповісти
Спробуй лизнути Рубльовій з фонду Палиці. Вони з чоловіком, як відмінні пристосуванці, саме в УКРОПІ знайшли чудове джерело сімейних доходів - Фонд і добре оплачувана робота. А Ви про виживання українського музею...
Відповісти
дякуємо за підказку. Сімейний підряд Рубльових добре прижився у фонді І.Палиці, набирає обертів, не Фонд, а ВОНИ, паразитуючи на фонді, відкриваючи дитмайданчики, спортзали т.і.у вишиванках із щасливими усмішками. Він- радник голови обласної ради, ВОНА - кандидат історичних наук, один із керівників Фонду. Ця парочка за спиною у Палиці добре гріє руки, що скоро від фонду нічого не зилишиться. Тому і музей хочуть пригорнути, адже ВОНА-кандидат історичних справжніх наук, не те що Середюк із Болонською системою доктор.
Відповісти
Не лизав і лизати не буду, не ходив на задніх лапах ні перед ким, ні за советів, ні за демократів, а рубав з плеча Правду, яка карає катів незалежності України. Читай мої публіцистичні книги: "SOS", "РУХ", "Майдан", "Україна - хроніка подій, від Майдану до АТО".
Відповісти
Дайте, обґрунтований посиланнями на академічні джерела, переклад українською слова «скансен» та поясніть доцільність використання цього слова у назві музею, яким ви керуєте.
Відповісти
Кожне поважне видання меє перевіряти статтю яку друкує чи розміщує на своєму сайті... Ато кожен клаун може обріхати чи облити брудом невинувату людину... Зі слів назви і з самого тексту так і не отримав відповіді кому пообіцяли скансен - музей. Висновок один, видання яке не перевіряє ішформацію, що друкує, якому байдуже, що друкувати - на довіру не заслуговує. "ЖОВТА" преса.
Відповісти
Кому пообіцяв Рубльов музей-скансен, так це собі і дружині, яка історичка за фахом. Почитайте їх коментарі "Ну ладно"... і все стає ясно як Божий день.
Відповісти
Все, шо вмію це людей поносити і з музею бабло виносити.
Відповісти