Додати запис

У Володимирі влада активно готується до громадських слухань з допомогою бензопили

На громадських слуханнях, де обговорювали 4 проекти реконструкції площі та прилеглих скверів, стало відомо, що деякі проекти передбачають зрізання дерев в сквері Дверницького і присутні висловлювались проти цього. Одним проектом передбачалось всі дерева залишити на місці і для цього навіть робилась зйомка території з позначенням кожного дерева. Ніхто з присутніх не сказав, що дерева в парку хворі і їх треба вирізати.

Стало зрозуміло, що деякі проекти необхідно перероблювати саме із-за дерев і зі всіх 4-х проектів робити один спільний, де мають бути відображені всі гарні ідеї, які підтримали присутні.
Але перероблювати проекти, то є довгий і важкий процес, набагато легше підігнати територію під вже розроблені проекти. Територію підігнали – дерева в сквері зрізали, тепер можна збиратись знову і обговорювати. Ну і котли в ЖЕКу буде чим топити, вже економія на паливі.

На наступному обговоренні ніхто з присутніх вже не зможе виступити проти – дерев то не має. І присутнім залишиться тільки прийняти схвальне рішення, іншого вибору не буде. А коли проект реконструкції скверу Дверницького без дерев буде представлений широкому колу громадськості, то посиплеться критика – як могли схвалити такий проект? Влада тактовно розведе руками і скаже – а то не ми, то присутні так схвалили, ось вам список присутніх разом з фотографіями, до них і пред’являйте претензії, чому вони не дбають про місто. Та вони навіть для міста нічого не зробили.

Ну ви зрозуміли, що сідати грати в карти з шулером, то діло безперспективне і наперед програшне.

Також на наступних слуханнях намічається гостра дискусія по обеліску Слави – переносити, чи не переносити. Так, як цей пам’ятник не підпадає під ЗУ «Про декомунізацію…», то аргументи для переносу висуваються різні. Його треба переносити, але чому?

Перед тим, як дати відповідь на це питання, треба прийняти спільну позицію щодо таких пам’ятників. Не можна поєднувати в одному місці народні гуляння з піснями і танцями, а потім траурні панахиди з молитвами, похиленими головами і покладанням вінків. Такі місця є необхідні в кожному місті, але в цивілізованих країнах їх розміщають принаймі не в зоні прямої видимості.

Тільки при такому підході питання про перенесення постане і щодо стели з фотографіями загиблих біля обеліску Слави і щодо символічної могили при вході в парк «Слов’янський» - там також регулярно то масові гуляння, то панахиди.

Якщо ви згодні, аби такий принцип був застосований до всіх пам’ятників, то може присутні і почують один одного. А якщо підхід буде вибірковий – «наші» залишити, а «чужі» знести-перенести - то на таку зустріч можна і не йти, все рівно вона завершиться криком і скандалом.

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.