Додати запис

Архітектурний ансамбль в центрі Луцька

З фонтану в центрі Луцька вже робили дитячий майданчик. Тепер його хочуть розмістити «замість чагарника в центрі міста». Причому, «дитячим майданчиком» названі платні атракціони на місці зеленої зони за півтораметровим парканом. Оце типове для Луцька «замість» спонукало мене до написання цієї статті.



Площа в центрі міста планувалась і створювалась як єдиний архітектурний ансамбль у 1956- 1958 роках. Автори цієї чудової композиції - група луцьких архітекторів, яка працювала над нею декілька років. Створення центральної площі стало найважливішою містобудівною акцією у післявоєнному місті. І завдяки комплексному підходу до всіх елементів – забудови і благоустрою - дало відповідний результат, тобто, простір і комплекс будівель, який дійсно можна назвати архітектурним ансамблем.


Будівництво центру Луцька. Фото Матрахова І.С. 1959 рік

Як стверджують фахівці, ідея розкриття площі на живописну заплаву річки Стир належала колишньому головному архітектору міста Ю.В.Бородіну. Він перший гідно оцінив живописні види, що відкриваються звідти на долину річки й на історичне ядро міста, і домігся, щоб там не будували театр, який закривав би ці чудові краєвиди.


Краєвид на старе місто. Фото з архіву Р.Метельницького

Домінуючий елемент композиції - адміністративний будинок, запроектований луцьким архітектором Юрієм Бородіним, в запозичених класицистичних формах, що в той час було майже обов’язковим. Юрій(Георгій) Васильович працював над ним із групою проектувальників тодішнього «Облпроекту». Шестиколонний портик велично фіксує вісь простору площі.


Приміщення Обласного комітету КПРС

З обох боків університетського корпусу симетрично розміщені будинки-близнята з магазинами на перших поверхах. Їх тоді ж спроектував архітектор Василь Бабій, який приїхав до Луцька за направленням - після закінчення Київського будівельного інституту. Два кутові будинки з цього боку проспекту - один з книгарнею, а другий - з кінотеатром «Хроніка»( тепер там бар «Квартал») - з’явилися дещо пізніше. Авторами цих будинків було київське подружжя Ігор Рейтер та Клавдія Юровська. Вони приїхали в Луцьк на постійну роботу, пройшовши школу в київських проектних інститутах. Розташування цих будинків торцями до проспекту дозволило отримати візуальний зв’язок між ділянкою головної вулиці з долиною р.Стир.


Композиція площі. Приблизно 1960 рік. Фото з архіву Р.Метельницького

Незалежно від Бородіна, ще у студентських ескізах, архітектор Метельницький Р.Г. розробив ідею розкритої на замок площі. Коли після закінчення Київського художнього інституту він приїхав працювати у Луцьк і з’явилася можливість долучитися до проектування площі, то з натхненням взявся до роботи.


Ескіз фонтану. Робота Метельницького Р.Г. Фото з архіву Р.Метельницького

Архітектор розвивав ідею ярусного вирішення площі у бік центрального парку культури і відпочинку.


Будівництво фонтану. 1958 рік. Фото з архіву Р.Метельницького

Піднесення верхнього ярусу площі на 12 м над парком надало йому домінуючої позиції над простором, що відкриває чудовий краєвид на історико-культурний заповідник.


Краєвид на Старе місто. Фото з архіву Р.Метельницького

Майданчики схилу обрамлені балюстрадами, що створювало додаткові фіксовані точки огляду простору. Продумано розміщені дерева й квіти завершували композицію


Чудовий краєвид на старе місто. Фото з архіву Р.Метельницького

Автори площі продумували доцільність і найкраще композиційне рішення для кожного будинку, кожного майданчика, кожної лінії і кожної сходинки, щоб підкреслити переваги рельєфу та краєвиду


Фонтан в центрі. Архітектор Метельницький Р.Г. Фото з архіву Р.Метельницького

Як стверджує кандидат архітектури і відомий дослідник міста Колосок Б.В., на жаль, сучасна містобудівна практика Луцька не знає більше прикладів здійснення композиційного зв’язку забудови з природним ландшафтом.


Схил в парк. 1958 рік. Фото з архіву Р.Метельницького

І що ми бачимо тепер? На оглядовому майданчику влітку домінують дешеві червоно-синьо-зелені шатра для пива. При вході в парк з правого боку - вульгарна будочка з тиром і дикого кольору надувна гірка біля туалетів: катайтесь, малята!


No coment...

А тепер зліва, на місці зеленої зони, встановлюють півтораметровий паркан для «тимчасових споруд». Напевно, в парку атракціони вже так задіяні, що нові конче необхідні саме тут, в самісінькому центрі міста, яке все ще є окрасою і неповторним місцем, якого немає в жодному обласному центрі України.

При таких «стратегічних» підходах замість неповторного і цивілізованого міста буде… далі кожен доповнює сам у міру своєї обізнаності й фантазії. Головний архітектор міста, ви є?

У статті використані матеріали:

Колосок Б.В., Метельницький Р.Г.Луцьк: Архітектурно – історичний нарис. –К.:Будівельник, 1990. – 192с.

Колосок Б.В. Творчий шлях архітектора Р.Г. Метельницького (до біографії архітектора, художника і науковця). Матеріали науково-інформаційного збірника « Старий Луцьк» Л.: Терен,2011.- с.505-527


Текст написаний для видання VolynTimes
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 8
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Шикарні старі фото! Я б залюбки підрізав парк заради такого вигляду. Адже архітектура місця розрахована, щоб цей вигляд праював! А де він зараз?... Голяки одні.

Наш парк давно морально застарів. Хаотично засаджений студентами на суботниках, без сучасних підходів дизайну і планування, з викраденням деревини і знищенням природнх заказників - це вже не парк, це суцільна проблема. Як же Луцьку треба зараз Головного Архітектора не за бюрократичною посадою, а за розмахом діяльності!...
Відповісти
Щиро вдячна за цікаву публікацію, грунтовні дослідження, громадянську позицію
Відповісти
Луцьк з цим безхребетним архітектором прямує в жахливий тупик. А його функції взяв на себе голова міста: як накреслить ногою на піску, так і буде. А щодо парку, то дерева в ньому вже можна порахувати. Станьте на центральній алеї і побачите старий брудний циганський середньовічний базар, який просвічується через на дві третини оголений парк або те, що від нього залишилось. Дерев немає. Є чагарник зі здичавілих, колись декоративних рослин. Люди в пустелі перетворюють місто в оазис, а Луцьк, навпаки, перетворюється в пустелю. Повирубували сквери, ніде влітку від сонця заховатись. Нехай би цей вошивий інтелігент ходив собі з собачкою за пазухою десь у підпасичах, а на посаді архітектора повинна бути розумна і принципова людина - спеціаліст. Подивіться на коментарі, ніхто доброго слова не скаже. Люди обурені! А автору - дякую. З ностальгією можна згадати місто, перетворене "архітекторами" в купу цегли і каміння.
Відповісти
Спасибо за фото. Всплыло в памяти, как оно было на самом деле. Помню и Ростислава Метельницкого, мой отец хорошо его знал. Теперь никому не интересно создавать архитектурные ансамбли и ландшафты, все гораздо проще - заплати меру и делай что хочешь. Мер - должность, без персоналий, они все одинаковы.
Відповісти
Місто перетворюють на райцентр середньої руки. За двадцять років крім жахливих "генделиків, що приліпилися до давно не ремонтованих житлових будинків і своїм диким дизайном тільки підкреслюють вбогість архітектурної думки, нічого не зроблено. Буйним цвітом розростається чиновницька "братва" Замість Палацу науки і техніки – Податкова (Київський майдан), будинку побуту – Департамент міськради (вул. Л. Українки), Квіткового магазину – туристична контора (вул. Л. Українки), дитячої стоматполіклініки – банк (вул. Б. Хмельницького), магазину канцтоварів "Школяр" – банк (вул. Л.Українки), Палацу культури шовкового комбінату – суд (вул. Конякіна), дитячих садків – Соціальний департамент, Пенсійний фонд і т. д. Взагалі, всіх "ЗМІН НА КРАЩЕ" не пернлічити навіть на кількох сторінках.
Відповісти
Наші атракціони в парку пора здавати на шрот!!!
Ними не те,що користуватися,на них глянути страшно!
Зате вартість білетів на них вартує не малих коштів!!!
Відповісти
Незасвоєні уроки Голодомору
Олександр Крамаренко _ Понеділок, 03 грудня 2012, 18:01 ,"Українська правда". (для початку).
Відповісти
Не треба виносити сміття з хати. Насправді, як казав колишній мер Луцька,наше місто гавнішає і гавнішає з кожним днем.
Відповісти