вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Луцький ЦУМ: гебрейсько-сталінська новинка

В ці дні, коли мешканці мого рідного міста б'ються в оргастичних припадках щодо відкриття нового ЦУМу, не можна стояти осторонь.

Люди навколо розділилися на дві категорії - з насупленими бровами критикани та з відчуттям благодаті на обличчі спасенні споживачі. Ну, як можна не взяти в цьому участі?

Перший луцький ЦУМ збудували в 1960-х. Він тоді став одним із перших промінчиків формування нового центрального майдану міста. Але не простояв і 50 років, як його підпалили, щоб збудувати новий храм споживання. Шкода, тільки переплюнули трохи - магазин явно втратив універсальність.

Упродовж року люди періодично піднімали тему нового ЦУМу. Гадали, що там можна буде купити, яким буде новий будинок. Чим ближчим було відкриття, тим більше в повітрі відчувалося напруження.

З одного боку, це й виправдано - головний магазин на центральному майдані міста. Ну, як можна за нього не переживати? Одним із найбільш примітних особливостей нового ЦУМу стали люди і те, як вони його обговорюють.

Люди

Отож, люди навколо розділилися на дві категорії - з насупленими бровами критикани та з відчуттям благодаті на обличчі спасенні споживачі.

Можна прослідкувати основні настрої наших сучасників і вловити тонкі нюанси їхніх вражень. Як би там не було, драйв відчували усі. Фотографія Тетяни Грішиної, зробена в перші миті відкриття, дуже вдало характеризує ситуацію.

Тут одразу кидаються в очі бабки, які біжать одна поперед одною за фініш щойно перерізаної червоної стрічки. Як прокоментувала одна з користувачок інтернету, "вони напевно біжать затаритися в модні бутіки".

І дійсно, з голодними очима вони ладні потоптати один одного, аби лиш першим ступити на землю обітовану. Згадується стаття про відкриття маркету електроніки в російському Білгороді. Її навіть читати не варто, позаяк вже один заголовок передає дух того, про що йдеться - "Потреблядство".

Але це не настрій одного дня. Задовго до того, а особливо після відкриття, мешканці виливали свою отруту в коментарях та на форумах. Увага, якою наділили відкриття магазину, була явно завищеною. Розчарування, ненавсить, пригнічення, уїдливість, дикість, висміювання, зневага. Ось де справжня сатана нашого міста! А ви кажете, Рабан-Рудецький, Казмірук-Романюк...

Одна жінка питала в мене: чи побігли б так люди на відкриття музею чи виставки?.. Чого чекали люди від магазину?

Напевно всі, як і колись за Юща, сподівалися, що новий ЦУМ стане порятунком, спасінням. Що він подолає внутрішні комплекси і позбавить від невимовного болю. Але такого не сталося, всі розчарувалися, от тепер і бісяться. Але ж ЦУМ - не месія, це просто магазин. Споживання - справжня месія сучасного суспільства.

Інша група користувачів (якесь дивне слово для застосування в цьому випадку, ні?) має, очевидно, трохи інші запити, тож інакше реагувала на відкриття. Явно довго очікували, збирали свою цікавість в магнетичну кулю, яку тут же прорвало після перерізання червоної стрічки. Ураааа! Вони задоволені всім: і будиночок красівий і наповнення нормальне. Чого ще треба?

Але найкраще характеризує людей їхня ж мова. Пропоную невеличку підбірочку коментарів, знайдених в інтернеті, щодо відкриття нового ЦУМу.

перехожий
як підмітив мій знаймий, нагадує цукерку,
Золота обгортка, ніби з шоколадом в середині, як відкрив - а вона смоктальна )))))))

копернік
це так само, як 20 років збирати на квартиру, купити, зробити ремонт, а замість новосілля поставити на табуретці пляшку горілки та огірок, ніби і відмітили, та от почуття свята не має.

інна
Люди, що вам взагалі коли-небудь сподобається? Гарний ЦУМ. І всередині гарно, просторо. Побудуйте свій і відкрийте краще. Чесно дивуюсь з коментарів. Невже було краще до пожежі?

Лучанин
Нестиковка панове. Універмаг горів в грудні 2011, а проект реконструкції робили в квітні 2011

Лю
Якісь цікаві люди. Ви хотіли щоб в ЦУМі стояли бабульки зі старого ринку з розкладушками, і на табуретках розкладали сірники і туалетний папір? Таку торгівлю в цумі ви хотіли?

Лучанка
Вся "Логіка" людей у завданнні-покататися!!! Все і вже класно))), супер! оце Полісся дає...,жесть!!!

валютчик
Все добре, але є упущення: де ми валюту будемо міняти? Треба добре місце з оглядом, щоб той, хто стоїть на атасі, ментів бачив. А за зиму треба кімнату для обігріву. Не подбали.

Лучанин
А чому сІльпо, адже сЕло.

Валя
Ви всі такі смішні-наробили такого галасу навколо відериття ЦУМУ в Луцьку..таке враження що більше цікавішого ніде нічого не трапилось.

Лєна
Побудували щось достойне міста з населенням в 200 тис.людей, 90% яких, як виявилося, звсім не раді тому, що їх рідне місто оновлюється.

добродій
у підсумку усього прочитаного вище,можна сказати лише одне:
ніякої особливої події не трапилось,відкрився черговий ТЦ,що робить собі піар тільки на тому що його обговорюють оточуюючі,а не на якісних,справді хороших,брендових речах!
ну поговорять тиждень-другий,а далі що?!а далі все затихне.і наші люди,будуть в очікуванні відкриття "Порт-сіті".так від одного "дійства" до іншого.

mylap
Где козырек перед входом!?!??! Где назначать встречи, свидания, где стоять менялам, где от дождя спрятаться!?!?!? ИМХО, старый CUM в этом плане человечнее. Вспоминаем, сколько людей вечером под козыркем стояло....Капитализм...

Ukrainec
Був сьогодні там, відчуття таке ніби він вже не наш. Точно це вже не наш ЦУМ!
В сьогоднішньому цумі в мене виникло відчуття того коли ли в тебе щось вкрали. Був ЦУМ де кожен житель міста, незалежно від статку міг щось в ньому придбати, батарейки, годинники, посуд, одяг і т.д. сам неодноразово там бував.
Теперішній цум побудували вмисно багаті для багатих тому це вже не мій цум, наприклад: гаманці, які красуються на вітринах по 300-500 грн, звичайні чоловічі труси-плавки по 80грн/шт, чи брелок ведмедиком для дитини за 100грн і т далі... - я собі дозволити не зможу.
Чесно кажучи я розчарований, адже це тепер просто іміджевий магазинчик, а не справжній ЦУМ де все для всіх.

Zerotul
Внешне мавзолей мавзолеем- не хватает только подписи (Ленин) Палиця

Облицювання й інші приколи

Хто стоїть далеко від цього об'єкту, не може побачити, як неякісно облицьований магазин. Я це помітив уже давно. А одного разу для цієї статті надумав зробити кілька фотографій. Щойно я дістав телевика і направив на шматок стіни, як підійшов охоронець і попросив не фотографувати об'єкт, який знаходиться на центральному майдані міста. Абсурд? Абсурд! Охоронець пояснив це тим, що "такі правила".

Я вирішив звернутися до адміністрації магазину, щоб отримати пояснення, на якій підставі складено таке правило. Інформаційна таблиця в ЦУМі повідомляє, що адміністрація розташована на 5-му поверсі. Але 5-го поверху ще нема!)) Відкриті тільки 3+підвал. На тому махнув рукою і пішов.

Так от, плитка! Зроблена єдина фотографія дуже добре ілюструє, як криво облицьовані стіни. Вдень і здалеку цього не видно. Але бокова вечірня підсвітка дуже добре виявляє усі нерівності фасаду. Сталося так, що їх видно скрізь. Тож довільно вибраний шматок для фотографування одразу й покаже ті нерівності.


Із того, що залишилося поза кадром, варто згадати деякі позначки і стрілочки, які забули стерти будівельники із плиток (уважний може знайти велику сіру стрілку на фасаді зліва від входу), не в розмір обрізані шматочки на карнизі та інші глюки.

Дивна заборона фотографування і якість робіт - не єдині приколи нового ЦУМу. На чеках в Сільпо в шапці поряд із адресою проспект Волі, 1 чомусь вказано ще проспект Леніна. Один із коментаторів влучно сказав на це:

"Тільки сьогодні звернув я увагу на свій чек і помітив, що там написано : "Луцьк, просп. Волі, 1 (проспект Леніна"). По-перше, він ніколи не був проспектом Леніна, а завжди вулицею, а по-друге, навіть одразу по перейменуванні ніхто не турбував прах дєдушкі-вождя, а тут раптом через понад 20 років згадали."

Архітектура

Театральний майдан сформувався в середині сімдесятих і з того часу не зазнавав великих змін. Аж до нашого часу, коли почалися мутки з псевдофонтаном, коли оновили театр і покриття майдану, ну і власне, коли збудували новий ЦУМ. Споруджений без особливої прив'язки до навколишньої історичної забудови, майдан зі своїми тодішніми новобудовами не мав якогось єдиного центру та строго обдуманої й аргументованої композиції.

Натомість тепер ми бачимо все ж певне намагання стягнути те все докупи. Єдине, мабуть, в чому це поки що проявляється - колір будівель, що оточують Театральний майдан. Придивіться до собору, Палацу культури, театру, сонячного годинника, готелю та ЦУМу - всі вони мають жовтаві відтінки. Архітектор, якщо такий є (ну, добре, назвемо його узагальненим деперсоналізованим абстрактним архітектором), намагається поєднати все в єдиній кольоровій гамі. Тому не дивно, що новий центральний сумнівно універсальний магазин жовтий.

Інша справа - архітектура самого магазу! Були проекти збудувати величезну скляшку на місці згорілого попередника. Добре, що таку не зробили. Були й інші проекти. Важко сперечатися, яким має бути новозбудований об'єкт в цьому місці - чи в стилі совітського модернізму, чи сучасним, чи все ж відтворити широке навколишнє тло забудови. Реалізований проект дивним чином не потрапив у жодну з цих категорій повноцінно. Він залишився стояти скромно обабіч претензій на те, щоб започаткувати якийсь стиль для міста чи відобразити гордість центрального луцького магазину. Але все ж ця думка трохи перегнута. І ось чому.

Насправді ЦУМ має доволі таки виражену архітектуру конкретного історичного відтинку, тільки в інтерпретації постсовіта, я б сказав. Цей стиль називали по-різному: сталінський ампір чи псевдокласицизм.

Якщо подивитися на головний фасад ЦУМу, то зразу кидається в очі його урочистіть, строгість, підтягнутість. Видно, що будівля претендує на статус чогось більш офіційного і строгого. На фасаді бачимо той самий ритм колон, які трансформувалися тут у ледь випуклі частини в просторах між вікнами другого ярусу. Ці пілястри ніби витягуються верхнім карнизом, що відображає підтягнутість всієї споруди. Щось схоже, як людина (в даному випадку - номенклатурний чиновник з обкому) задирає носа догори. А під карнизом бачимо майже квадратні елементи, які символізують собою капітелі. Тобто це ті самі пілястри в архітектурі сталінського ампіру, трансформовані в геометричні частини, але дуже впізнавані для всіх, хто бодай трохи знайомий з класицизмом.

Ще одна дуже важлива деталь - строга симетричність фасаду. З боків від цього відійшли, але головний фасад має обов'язкову у будівлях сталінського псевдокласицизму вісь симетрії.

Всі ці елементи навіть незнавцям вказують на сталінський дух архітектури нового ЦУМу. Комусь він здався настільки суворим, що він навіть назвав його мавзолеєм. Інший зробив демотиватор у чорно-білих тонах нової будівлі і підписав її Reichskanzlei.

В підсумку, вийшов такий собі нео-сталінський ампір. Але це тільки половина архітектури нового ЦУМу.

Інша її сторона - гебрейська! Якщо здалеку подивитися на головний фасад ЦУМу, то в ньому виразно читається єврейський семисвічник з витягнутою ніжкою. Навмисно це зроблено, чи несвідомо, але вийшло таки знаково.)

Адже ще відомий практик і теоретик архітектури Ростислав Метельницький, іменем якого скоро буде названа вулиця в місті, писав, що "єврейський компонент луцького міщанства іноді не дуже помітно, а часами в значній і навіть вирішальній мірі формував особливості забудови міста". Автор на основі вивчення луцької архітектури виокремив типові єврейські елементи в містобудуванні та архітектурі окремих будівель. В новому ЦУМі вони не використані, але прояв менори стає не менш знаковим. От цікаво лише, чи стало це наслідком вивчення праць Метельницького, чи проявилося випадково. В будь-якому разі, за використання гебрейських мотивів ув архітектурі Луцька - авторам респект.

Дивним чином в архітектурі нового ЦУМу поєдналися сталінський і єврейський чинники. Хто знає, час покаже. Може, цим самим ми побачили започаткування нового архітектурного стилю в Луцьку - гебрейсько-сталінського ампіру.

Ось так ми стали свідками переродження головного магазину в місті. Зовсім скоро це вже стане історією.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 52
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
От така вона,архітектура для гоїв!Вперьод в Сільпо по проспекту Лєніна!!!
Відповісти
На продовження теми. Цікаво, який розумник придумав назвати сайт луцького ЦУМу www.cum.lutsk.ua? :)
Для тих, хто не відразу зрозумів прикол, прошу відвідати сторінку http://translate.google.com/#en/uk/cum.
Відповісти
Надо же было догадаться :)))))))))))
Відповісти
мабуть, таку назіу придумав прораб будівництва.
напевне, перерізаючи біло-червону лЄнтАчку він так прямо і сказав:
- ну усьо, я КОНЧІЛ, всєм ПасибА!
Відповісти
І поїхав будувати на сході вагіно..чи вагоно...будівельний завод :-)
Відповісти
вАгінобудівний, бо вагонобудівний вже давно побудований.
Відповісти
Всем +100. Пацталом.
Відповісти
праздник души. коллега, спасибо.
Відповісти
Про яку якiть може йти мова, коли величезний обсяг робiт виконано за 9-10 мiсяцiв?

Це може бути лише свiдченням, що грошi для iнвестора - шальные, може собi дозволити викинути на вiтер.
Відповісти
Мешканцями довоєнного Луцька було переважно єврейське населення, і тому зрозуміло, що у архітектурі та інших галузях відображало свою культуру. Це законоірне явище. Про це в першу чергу ідеться у роботі Метельницького"Деякі сторінки єврейської забудови Луцька"
Стосовно ансамблю, який утворився зараз, можу лише сказати, що жовтий колір більшості споруд його ніяк не рятує. Тим більше що він різних відтінків.
Приємно, що молоді люди досліджують історію та архітектуру нащого міста, пишуть про це та беруть участь у захисті національної спадщини. Успіхів вам, Олександре!
Відповісти
у вас є реальні докази, що " Мешканцями довоєнного Луцька було переважно єврейське населення"?
Тобто, переважно, це більше 50%!
Це де ви таке знайшли? Поділіться джерелом!
Може Луцьк був довоєнною таємною столицею підпільної держави ізраіль?
Фантазія у вас однобічна :-)
Відповісти
Це не фантазія, це нездійснена мрія носіїв пєйсів.
Свобода била гєїв у Києві, на черзі мабуть у них бить євреїв, москалів, китайців, ляхів, лукашенка, сімоненка і т.д.

Відповісти
Спасибо. Ждем очередных очерков.
Відповісти
“Якщо здалеку подивитися на головний фасад ЦУМу, то в ньому виразно читається єврейський семисвічник з витягнутою ніжкою”

Навіть не знаю сміятись чи плакати.
Відповісти
плакати
Відповісти
Якщо писати такі статті, то потрібен професійний підхід, а не пусте лялякання і вигадування своїх стилів із семисвічниками. З таким успіхом до ЦУМу можна й тризуб прилаштувати чи совєцьку зірку. Повний "Брєд". Видно, що автор людина далека не лише від архітектури, а й від журналістики. Бо професіонал в першу чергу поцікавився б, хто робив проект, який був задум? Чи були альтернативні проекти? Взяв би короткі коментарі у спеціалістів. А не виносив би на суд поважного читача свої примітивні, за його ж висловом, "оргастичні" "рассуждєнія".
Відповісти
в яких "спецiалiстiв"? тих що пiдпал ЦУМу легалiзували й погодили? чи тих, якi краденi грошi iнвестували?
Відповісти
+100500
"Пустая бочка громче гремит" (с)
Однак автор НІКОЛИ не чує нікого, крім себе, коханого. На жаль, він профанує прекрасну ідею, не усвідомлюючи того.
Відповісти
Щось не чутно вереску про слов "гебрейський" )))
100% не вгодиш нiяким варiянтом
Відповісти
Панове, на фонi навколишньоi сiрятини нова будiвля ЦУМу просто радуе своею новизною.
Відповісти
ну але магазин направду втратив свою універсальність.

потрібних дрібничок там вже не купиш.
бо таким невигідно торгувати за таку оренду)
Відповісти
це так. а все таки я купив у канцелярському 2 заряди до ручки по 50 коп/штука ;)
Відповісти
Канцелярия там недорогая.
Відповісти
Це просто орендна контора, яка здає торгашам площі, другий Ювант, що з цього вийшло подивимося через 2 місяці. Він не конкурент старому базару. Архітектура Північної Кореї, як і ЖД вокзал це рівень культури та інтелекту від Президента до мера. А народ наш, ще тупіший якщо вони його очолюють.
Відповісти
Класна стаття! Цікава інтерпритація, особливо враховуючим моє прізвище та вектор наукових досліджень. Дійсно, а хто ж зна може знати, на якому саме рівні підсвідомості формується архітектурна ідея..? Проте насправді мене надихали будівлі Дрездена і Берліна (де дуже сильно відчувається вплив стилю неокласицизму, що базується на творчості Шинкеля та Шпеєра), а також традиція т.з. "радянських ЦУМ-ів", родоначальником яких, на мою думку, був Львівський Магнус, який в свою чергу взорувався на чикагську архітектурну школу.
Відповісти
добре, що відгукнулися. Є таке питання. Колись у нас буде чи не буде підземний перехід. Ще коли старий ЦУМ згорів, то в місті говорили, що новий буде проектуватися із врахуванням можливості пуску потоків людей з підземки через новий ЦУМ. Але так і невідомо, чи це завдання перед архітекторами ставили. Бо в натурі по підвалу Сільпо не дуже видно, де міг би бути такий вихід. Але може, просто не видно. Так от: щось подібне передбачає проект? Чи передбачене там потенційне з'єднання підвалу будівлі з підземкою?
Відповісти
Моя частина проекту - дизайн фасадів будівлі. Проект, що був наданий мені фірмою «Комфорт-Буд-проект», не пердбачав влаштування підземного переходу. Проете, це не означає, що його не можна буде влаштувати згодом при проведенні загальної реконструкції площі. Даний проект - не нове будівництво, а реконструкція існуючої будівлі, тому замовник не міг будувати щось, що виходило б за межі ділянки, яка відведена місотом для обслуговування існуючої будівлі, усе решта - компетенція міської влади.
Більше інформації на сайтах:
http://sim.lviv.ua/index_univermag.html
http://www.comfortbud.ua/ua/portfolio/proekty/rekonstrukciya-univermagu-luck-na-prospekti-voli-u-lucku
Відповісти
дякую! зрозуміло.

за цим посиланням http://www.comfortbud.ua/ua/portfolio/proekty/rekonstrukciya-univermagu-luck-na-prospekti-voli-u-lucku є й інші проекти. чому вибрали саме ваш і хто вибирав? я пригадую, що в луцьк на містобудівну раду принесли вже ваш проект. мені просто цікаво, як це відбувається: чи було обговорення проекту кимось із управління містобудування і архітектури луцької міськради? радянські архітектори пишуть, що іноді воля архітектора залежала від слова партійного посадовця, на жаль: "буде так". наскільки в сучасних умовах це справджується із замовником?
Відповісти
Насправді остаточне рішення було за замовником. А щодо містобудівної ради, то на неї традиційно виставляється вже підготовлене рішення (оскільки вона має лише дорадчу функцію). Проте результат такого обговорення проектанти враховують при розробці робочої документації та авторському нагляді будівництва. Варіанти показувались головному архітекторові міста та міському голові. Вони теж загалом підтримали саме реалізований варіант проекту. Хоча щодо моєї особистої думки, то рішення з асиметричним фасадом і вежею з годинником було б більш доречним у даній містобудівний ситуації. Що ж до підземного переходу, то в проекті передбачена можливість входу з площі одразу в супермаркет Сільпо через підземний перехід, який виходитиме на нижній майданчик ескалаторів (там ще передбачено окремий пандус, повязаний саме з можливістю влаштування такого входу).
Відповісти
ЦУМу кількаразово дорізали на сесії ділянки.
Відповісти
До НУ КАНЄШНА
Спрямовую вас до першоджерел
у 1895 р. за даними енциклопедичного словника Ф.Брокгауза і І.Ефрона (1896р) у Луцьку налічується 15 125 жителів, в тому числі 12 007 євреїв, тобто 79%
у 1911 році за переписом у Луцьку налічувався 28 141 житель, в тому числі 25900 євреїв, тобто 92 % (Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник. Т.2, с.47)
У 1928 р.-21500 євреїв -71,3%
У 1938 р.-24088 - 58,3%(загальна кількість населення Луцька 42553 особи)
Відповісти
не зрозумів, з чого ви радієте?
З гноблення УКРАЇНЦІВ?
Відповісти
вам цифры дали, а вы с ними делайте что хотите в меру вашего уезда крышей.
Відповісти
Варто тільки глянути на прізвища авторів тої енциклопедії, щоб зрозуміти не випадкову гру цифр.
Їх той Брокгауз з Ефроном та Цинкаловським особисто рахували?
А по яких критеріях визначали, по фесу чи пєйсу?
Ну найцікавіше, що робили 12000 євреїв у місті, де 15000 жителів? Нема ж кого дурити! Чи один одному крам тулили? Ну точно не цеглу на будівництві подавали.
Не вірю я всяким абрамовичам, березовським, ліберманам, брокгаузам чи распоповичам.
Відповісти
В Луцьку євреї займалися різними справами — варили пиво, працювали у цехах та були їхніми власниками, торгували. Але найпопулярніше заняття було пов'язане з фінансовою діяльністю. Так, згідно з Германом Розенталем, багато луцьких євреїв були збирачами податків уже безпосередньо після повернення до Великого князівства Литовського після вигнання. Особливо заможними були Шамах Данилевич, Ребінко Левеєвич, Михайло Єзофович та інші. Останній був головним збирачем податків у місті в 1509 році. Загалом євреї часто мали особливі привілеї. У 1551 році були звільнені від податку серебщина, а пізніше король Сигізмунд II Август звільнив від податків на всі товари, крім воску й солі[2].Подібна ситуація зберігалася до ХІХ століття, коли Волинь була анексована Російською імперією. Нове законодавче поле суттєво вплинуло на професії євреїв, що у свою чергу стало один із визначальних факторів розвитку чи занепаду різних єврейських районів. У 1804 році євреям було заборонено тримати шинки, здавати в оренду приміщення в селах, торгувати нерухомим майном, займатися банківською дільністю[3]. Це все стримувало розвиток єврейського населення і призводило до нагромадження проблем єврейського кварталу. Після скасування багатьох заборон в другій половині ХІХ століття ситуація стала природнішою і в Луцьку з'явилися штетли.
Відповісти
Вулька була дуже схожа із Жидівщиною. Тут так само селилися бідні євреї, тип забудови і побуту був аналогічним. Переважна більшість хат дерев'яні. Проте за свої межі штетл майже не виходив. Він був чітко обмежений вулицями. У 1939 році дослідник Леонід Маслов писав про штетли Луцька[13]:«Безглуздо забудовані, без найелементарніших понять про урбанізацію, паскудними, провінційно-жидівськими будинками криві, брудні вулиці...
Відповісти
Забудова Мокрого Лугу стала суттєво відрізнятися від забудови Жидівщини, де продовжувала проживати міська єврейська біднота переважно в дерев'яних будиночках. По-перше, тут майже не було бідних дерев'яних хат з самовільними прибудовами, а лише цегляні одно- та двоповерхові. По-друге, архітектура цегляних будівель втратила типові єврейські риси, які краще всього прослідковувалися на дерев'яних хатах. Проте деякі споруди ще їх мали. Більшість забудови виглядала так, як будинки інших мешканців Луцька.
Відповісти
Ну, не знаю, для кого лишається секретом, що до ІІ СВ усі волинські містечка і міста мали частку єврейського населення понад 50% (в деяких - і 80-90%)? Дивно, що такі дані багатьом лишаються невідомими. А може просто неприйнятними?
Відповісти
Може варто читати і українські енциклопедії?
Відповісти
а где они?
и разве в них что-то другое написано?
городки всегда были в основном с еврейским населением. потом пришел Гитлер.
Відповісти
Поважаю всі національності Надаю перевагу фактам Із задоволенням подивлюсь інші словники з цього приводу- спрямуйте до першоджерел!
Взагалі ксенофобія ще нікого не прикрашала!
На всякий випадок нагадую- коментарі в першу чергу характеризують їх автора.
Я - Світлана. Це моє справжнє ім'я. А вас звати "для свєти"?

Відповісти
і все зводиться до одного, що всі добре жили і тільки сини ізраєлеві завжди страждали, тому їх жаліти треба і любити більше ніж себе.
створили їм державу за чужий рахунок на чужих землях - хай їдуть туди та насолоджуються на "земле обетованной", шо тут забули?
а ви Світлана не з їхніх? щось дуже печєтися.
Відповісти
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%8F

Відповісти
«Воспрещается открывать не-еврею тайны Закона. Тот, кто окажется в этом виновным, совершит то же самое, как если бы он разрушил целый мир» (Ялкут Хадаш, 171, 2) /13/.

«Если еврей будет призван для разъяснения какого-нибудь места из раввинской литературы, то он повинен дать истолкование ложное, дабы, действуя иначе, не оказаться дерзким пособником к обогащению неевреев познаниями в творениях раввинов. Кто нарушит это предписание, наказывается смертью» (Дибре Давид, S37) /13/.

«Следует и надлежит присягать ложно, когда неевреи спрашивают нас, - содержится ли что-нибудь против них в наших священных книгах? Тогда мы обязаны утверждать под присягой, что не содержится ничего, ибо они, конечно, пришли бы в негодование, если бы могли узнать истину» (Шаалоф Утшубоф, бин ян Шелома, часть Иоре де’а S17) /13/.

Но вот женщина в иудаизме не есть полноценный человек, и причина тому чисто физиологическая:

«Женщина народа израильского не имеет непосредственного значения в деле усвоения обетований: она неспособна к обрезанию (Menach. 43, 2), - и Бог Сам поставил её прямо вне закона, когда сказал (Втор. XI, 19): и научите этим законам сынов ваших. Сказано: сынов ваших, но не дочерей, - объясняет Талмуд (Kiddousch. 30, 1)»[33] /6/.

Женщинам приписывается изначально заниженный уровень интеллекта:

«Женщина, которая обучается закону, получает награду, но её награда не равняется той, какую получает мужчина, потому что это ей не заповедано; а кто делает то, что ему не заповедано, не получает такой награды, какую получает тот, кому это заповедано, но гораздо меньшую. И хотя женщина награждается, всё-таки наши мудрецы заповедали, чтобы никто свою дочь не обучал закону, по той причине, что бòльшая часть женщин не имеет достаточного смысла для понимания закона, и по ограниченности ума своего может спутаться в словах закона. Посему-то наши мудрецы сказали: «кто свою дочь обучает закону, тот всё равно что учит её преступлениям» (Гилхот Талмуд Тора, глава 1; см. также: трактат Иома, fol. 66, pag. 2) /8/[34].
Відповісти
«Человеком признается никто другой кроме Иудея, ибо одни Иудеи произошли от первого человека, а все прочие народы от нечистого духа, и должны собственно называться скотами (YalkoutReoubeni. ParashaBeresh. fol. 10, col. 2.). Они одни происходятъ от Адама, Авеля, Авраама и Моисея, а все прочие народы, и в особенности христиане, от диавола, Каина, Исава и Иисуса Христа (cf. YalcoutChadash, invoc. Adam; Buxt. Lex. Chald. Thalm. Ib.)» /2/.[38]
Відповісти
Если кто не знает, то согласно действующим законам государства Израиль браки между евреями и арабами недопустимы. Вообще говоря, комплекс установлений такого рода, принятых сегодня в Израиле, больше всего похож на «законы о чистоте расы» гитлеровской Германии.

у кого ксенофобия, Света?
Відповісти
По - перше, я українка
По - друге, вислови, що пропагують зневагу до інших - національностей, меншин, жінок (це я бачу вам теж властиво) є яскравим проявом комплексу меншовартості, але це вже ваші проблеми. На цьому дискусію припиняю.
Відповісти
там в кінці кожної цитати є посилання на першоджерела, щоб було зрозуміло, кому належать ці "...вислови, що пропагують зневагу до інших - національностей, меншин, жінок..."
Відповісти
Хто головний відповідаючий за цей ресурс? Вам не соромно за цей срач в коментах?А мені соромно. Можливо вирішіть цю проблему.Дякую за увагу.
Гетто,той шо з форума.
Відповісти
А чому не зробили загороджень біля ескалаторів?
Відповісти
Ну, що за-сранці вас це тепер хвилює, коли в країні війна?
Відповісти