вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

О, Ярославо Тимощук!

(Прочитав журнал «Країна» №45 (148) від 22 листопада 2012 року про трагедію Голодомору в Україні. Ярославі б і задуматись, хто той Голодомор учинив і з якими матюками, а потім братися за статті «з чужого свинячого голосу»).

Не маю навіть дещиці бажання спілкуватися з Вами стосовно Вашої писульки «У театрі не матюкаються» в тому ж журналі (але честь українця і керівника театру зобов’язує), а й поруч знаходитись, бо як я зрозумів – Ви полюбляєте матюки і постійно промовляєте їх у побуті, у зверненнях до мами, тата, бабці, дідуся, усієї родини. Бог і рідня Вам суддя.

Судження Вашого якогось Андрія телефоном в режимі російської мови щодо «коммунистичности нашего театра» – недолугість недолугого і неосвіченого «пацанёнка» (лексикою зі «Снів Василіси Єгоровни»), бо ж той ні вистав, ні акторів нашого театру не бачив.

Щодо «шаленої популярності» привезеної з столиці до Луцька вистави «Сни Василіси Єгоровни» Леся Подерев’янського театром «Крот» та акторських здібностей Андрія можна судити з кількості проданих квитків і порожніх місць у БК «Просвіта» у Луцьку. (А планувалося показати ще й «Павліка Морозова», то вже на пустий, мабуть, зал).

Мене батьки не вчили матюкатися, не вчили мене матюкатися мої шкільні вчителі, не вчили мене матюкатися мій художній керівник курсу Михайло Михайлович Рудін (Шерман) та мій викладач режисури Володимир Олександрович Неллі-Влад.

Я не пам’ятаю, щоб мої кіношні партнери Кость Степанков, Іван Гаврилюк матюкались.

Не буду брехати – були матюкальщики, які хизувалися, що їх вигнали з «Малого театру» за те, що п’яними наблювали на сцену, але «на щастя» він мав прізвище не українське.

Мій народ – українці – не промовляв матюків до появи на нашій території угро-фінських етносів, які й занесли до моєї української хати матюччя разом з дикунами алкоголіка і дегенерата Петра І.

Вам люба мова угро-фінів (до речі, що означає оте матюччя я не знаю і ніякий удмурт, чи мордовець мені так і не зумів пояснити або перекласти ці слова, але вони не українські, незрозумілі і криють в собі загрозу покручення моєї рідної співучої мови)?

Ярославо, Вам ніхто не забороняє упиватися матюками у виставах, у побуті. Вам навіть ніхто не забороняє стати героїнею «шведської любові», про яку з запалом промовляють зі сцени персонажі «Снів Василіси Єгоровни» КРОТячого театру і насолодитися «справжнім мистецтвом матючного осексуалення». А хоч заслиньтесь.

А вигадки про висловлювання глядачів в окулярах про «пасування персонажів «Снів Василіси Єгоровни» до «радянської сцени» нашого театру» – дешева журналістська облуда. На Волині радянського не було й за рядянщини. Тут колиска УПА!!! А Луцьк – це ж не змосковщиний Київ.

Що, я не правий? То доведіть! Наш театр напакований сучасним звуковим, світловим обладнанням, підлога сцени, може, найкраща з театрів України, а мо й за межами, фасад – супер, завдяки колосальному ремонту, який відбувся за ініціативи і під пильним наглядом Голови Волинської ОДА Бориса Клімчука, закулісна частина поремонтована і має європейський вигляд, репертуар – вам і не «Снились» такі вистави, «Василісо Єгоровно», а актори і їх виконавська майстерність дадуть фори столичним. І ідеологія театру сучасна, українська – європейського зразка.

В такий театр матюкальщиків-лайнюків з КРОТячого театру і пускати соромно. Ми до Польщі на гастролі їздимо, як «добридень до сусідів» і працюємо там на найвищому європейському рівні, а столичні Андрій з Романом до нашого європейського міста з високим культурним рівнем городян достойно приїхати не можуть, вбрані, як бомжата зі смітника.

Приїжджайте вчитися до нас культури, поваги, самоповаги, хорошим манерам і вишуканому смаку. Ви ж, Ярославо, до журналістики, яка базується на точності фактів (а не на ОБС – одна бабця сказала) і наданні висловлення обом сторонам діалогу або суперечки, маєте далеке відношення і свої школярські замітки публікуйте в «Мурзилці» на сміх дітворі.

Тільки благаю Вас, не матюкайтесь до дітей в своїх публікаціях, «обажашка х..ва і о.....лка» «Снів Василіси Єгоровни» та КРОТячого театру, бо діти Вас какою величатимуть.

А я маю велику приємність, що з мого наполягання «Сни Василіси Єгоровни» своїм угро-фінським матюччям не осквернили нашої гарної сцени і ніяких дозволів, чи не дозволів нашому театру не треба отримувати від міськради щодо гастролерів, бо ми, до Вашого відома, великорозумна журналістко, є ВОЛИНСЬКИМ АКАДЕМІЧНИМ ОБЛАСНИМ УКРАЇНСЬКИМ, і не драматичним, а МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНИМ театром імені Тараса Григоровича Шевченка і, відповідно, наш засновник – Волинська обласна Рада, але й від них нам не потрібно дозволів щодо гастролерів, театр сам вирішує ці питання.

І сучасності у Ваших «Снах» хіба трійко-четвірко «крутих хизувальників» – снобів помітили, що удають себе аристократами, а самі незугарні розрізнити Далі від дали, Шоу від шоу і ляпають у долоні, коли їх гідність принижують, навіть цього не усвідомлюючи.

Ось це – совєтікус рабіус, дебіліус, що на сцені, що в залі. (Цікаво знати, адже в національний театр імені Івана Франка КРОТячий театр і на поріг не пустили, то що театр імені Івана Франка «коммунистический» і «радянський»? Ні! Просто місце КРОТячого театру зі «Снами» і «Павліками» на помийках з глядачами-бомжами і рецензентами, такими, як Ви, Ярославо Тимощук. Бабрайтесь на помийках).

Мої Вам побажання – займатися журналістикою натхненно, уважно, осмислено й скрупульозно і дай Бог, щоб бува чого не сталось – не виперли за нефаховість. Шануйтесь і не матюкайтесь до українців – вони ставляться до цього з образою і огидою. Додаю Вам «Дурисвітство», мо знадобиться.

До слова: з великим натхненням попрацював би над п’єсою Леся Подерев’янського, звісно ж, з його згоди, без матюків. (Гарантую, що в цьому разі його авторські від прокату вистав були б не посміховиськом від КРОТячого теару).

До слова: «нецензурщина» – це заборона будь-якого слова, вислову, чи мови на думку цензора. А матюки – це матюки (їх так називають чомусь) – слова походження іншомовного угро-фінського етносу (мови хантів, мансів, удмуртів, пермя, мордовців, вепсів, чуді, ерзя і багатьох інших неслов’янських народів, які чомусь раптом стали слов’янами і назвались «русскими»).

Думаю: право на використання мого імені і прізвища під час публікації вистави «Сни Василіси Єгоровни» у Луцьку в БК «Просвіта» 13 листопада о 19 годині не було дано мною ні усно, ні офіційно письмово. Моє прізвище є брендом і зафіксовано у ДААСПі.

Використання мого імені публічно в мистецьких творах (не як згадування моїх постановок і мистецьких творів) оплачується високими гонорарами, згідно угоди. Ні угоди я не підписував, ні гонорару не отримував? Факти і свідки використання мого прізвища, як бренду, не викликає сумнівів. (Та Ви, Ярославо, самі здокументували це своєю публікацією).

А от дозволу від мене на використання мого імені і прізвища шакали-халтурщики з матюччям КРОТячого театру не отримували. Я подумаю ще, чи пустити і того Андрія, і того Рому з торбами світом угро-фінії, чи то пак, Московії, з їх матюччям.

І вам, Ярославо, - поцілунок від нашого Дракона з замку Любарта, який охороняє весь український волинський край від гидоти москаломатюччя, бруду на культуру і романтичні почуття лучан та волинян, оберігає від брутального впливу зайд і угро-хамів.

(Нажаль, в даному випадку мій природній генетичний такт, сформований протягом тисячоліть моїми пращурами, не дав мені змоги написати цю статтю в стилі «Снів Василіси Єгоровни». А цікаво було б...).

Написано для журналу «Країна»
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Завантаження...

Коментарі 55
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Пане Ластівко! Багато в чому згоден з вами та далеко не в усьому. Зокрема, мене обурили ваші слова про "змосковщений" Київ. Вибачте, але якби Луцьк хоча б ще 30 років проіснував у складі есесесеру, то був би не менш змосковщеним. Але в Києві навіть у ті буремні часи театр Франка працював винятково українською мовою, чого не скажеш про Волинський (на той час ще не академічний) облмуздрамтеатр. А подивіться як на виборах до ВР проголосували кияни, а як лучани. Тоді про що мова! Я розумію, що у вас залишилася певна антипатія до столиці(хоча ваш батько родом із Київщини), оскільки вам свого часу не вдалося її підкорити. Але з такими виставами, як наприклад "Кармен" - це важко зробити. Після тієї вистави на франківській сцені більшість людей, які хоча б якось розуміються на театральному мистецтві виходили шокованими і не розуміли, а що, зрештою це було. До речі, особисто був свідком, як вас після вистави досить коректно (можливо аж занадто) розкритикували Лесь Танюк із Неллі Корнієнко. А матюки (угро-фінські чи ще якісь) в українському П'ємонті Львові та області від місцевих тубільців почуєш частіше, ніж з вуст столичних мешканців. На превеликий жаль. Бажаю вам і вашому театрові гарних вистав та успіхів! Дасть Бог, ви знімете з нього наліт провінційності.
Відповісти
Пане Ластівко!
Від вашої нескромності ("Моє прізвище є брендом") аж вуха закладає. Попустіться, га?
Відповісти
О ,то виявляється кахве "Ластівка" --- вже теж є брендом після прізвища аффтара?
Відповісти
Тон листа-колонки Петра Ластівки відверто хамський. Дівчина просто зробила якісно свою роботу — описала пригоди приїжджого театру перед виставою в Луцьку. Між іншим, жодного образливого чи лайливого слова на адресу «метра» драмтеатру не сказала, лише зацитувала, що актори вистави за Подерев’янським присвятили виставу Петру Ластівці. Виходить, що худкерівник замість того, щоб дискусувати з альтернативним театром, виливає свою злість і жовч проти журналістки. Бити невинного або слабшого — підло. Справжні ластівки так низько не літають. До речі, хамський тон звертання до дівчини, якої у житті він навіть не знає, яка направду не матюкається у житті, а просто намагається слідкувати за всіма культурними подіями у регіоні, - це не лише підло, це таврування у кращих традиціях соціалістичного реалізму. Очевидно, злість «відомого» театрала пов’язана із відчуття ним кінця своєї кар’єри, коли нового і якісного вже давно нема, а старе вже не працює. Треба давати дорогу молодим і талановитим.
Відповісти
Про радянський театр в Луцьку вже йшла мова в час приїзду театру Подерев’янського. Тоді навздогін Ластівці було написано десятки, а може й сотні не вельми хвалених коментарів. Більшість з них - ідентичні: головний режисер театру залишився радянським актором. Я до них прислуховуюсь, бо існує громадська думка, чи то, пак, в моєму, дорогому мені провінційному Луцьку є вже паростки громадянського суспільства. Але я не про це. Уважно перечитав "писульку" моєї колеги Ярослави і дві публікації про голодомор в №148 журналу, писульку Ластівки зі справді «театральним заголовком» (о, люді!, о, человєкі!…), і не знайшов істотного зв’язку між голодом, Ярославою Тимощук, «крамольним» Подерев’янським, матюками і нематюкливим Ластівкою. Якийсь такий сумбурний текст, далекий і складний підхід до проблем, виправдання голодомором, "інтелігентністю" автора, яку він підкреслює майже в кожному реченні?.. Немає логіки. Про все і ні про що. На городі лобода, а в Києві - дядько. А чи не спробувати зрозуміло, просто і коротко? Усе просте - геніальне, а мале (по Шумахеру) - прекрасне. Чи не так, пане Ластівка? Йдеться про те, аби ви прокоментували свій же текст на нашій, простій мужицькій (в найкращому розумінні цього слова), мові. Буду вдячний і, сподіваюсь, будуть вдячні інші відвідувачі ваших театрально-виправдальних опусів.
Відповісти
круто написано! видно, що в одному місці мав усіх Подеприхильників. )
Відповісти
Знаючи, як пан Ластівка вчинив колись зі своєю молодою дружиною, поваги у мене до нього - ніякої...
Відповісти
Мірна, будь-ласка, детальніше про це? Ми дамо свої коментарі.
Відповісти
Саша, тут очевидніше, що більшість лучан мали в одному місці Ластівку разом з його, як він пише, ідеологією і ластівкоприхильниками. Особливо - молодь, яка ніколи не піде дивитись його карменів і старих акторів з целулоїдними мордами. Чай іде, сонце не пасеться,- казала моя покійна бабуся.
Відповісти
Молодь? Яка? Та що сидить під театром з пивом, чи та у якоі батьки заваршеровані і вони крім шмоток і барів нічого не признають? Так вони не підуть в театр, а підуть на *Пающие трусы* заплативши в десяткі разів більше суму за квиток в театр.В кожному театрі є вистави гарні чи такі на які людям не подобаються зовсім. А ображати старших акторів, які творили історію нашого театру може тільки Хам і Бидло!!! Так що слідкуй за своєю свинячою пикою!!!!!!!!
Відповісти
УУУУУ, какой вы старый однако. Брюзжите батенька, брюзжите.
Відповісти
Пане Ластівка,

Ваші слова - то слова інтелігенції Луцька.
Примітивізм Дерев`янського - для нігілістів-підлітків чи люмпен-пролетаріїв, - тим кому багато для щастя не треба.
Відповісти
А з чого, власне, розпочалась буря в склянці? Ярослава Тимощук коротко виклала, як усе є. Так і було. А режисер не сприймає іншої думки і критики, тому й виклав свою не першої свіжості осетрину. І вже не вперше шукає пригод на свою дупу. Дивний чоловік. Тому й нездорові розмови в театрі. Перетворив його на гестапівський застінок. Як бракує Берези. Не цінували.
Відповісти
Та яка буря в склянці?

Керівник театру не дозволив дешевим столичним гастролерам надати власну сцену. Ну то й що?
Був аншлаг у Палаці "Просвіта"?
Ви туди ходили? З батьками й дітьми?
Відповісти
Згідна на всі 100%
Відповісти
Ви ведете мову про те, чого немає. Ні інтелігенції, ні пролетарів. Чи ви ластівку відносите до інтелігенції? Інтелігенція чи те, що від неї залишилось, на свої зарплати забула стежку до театру. Це їй нагорода за те, що вона звершила чотири революції і кардинально "ощасливила" своїх побратимів-українців. Її рештки зрадили принципам, продались владі і всілись в крісла місцевих рад і адміністрацій, чи пішли в прислугу до бізнесу. А люмпен-пролетарі доживають в театрах, музеях, філармоніях і бібліотеках, позаяк культура фінансується тими, хто виграв від цих усіх революцій, по залишковому принципу. Ті ж, хто перековував мечі на орала, сидять на ринках, продають болти і шайби, вкрадені на радянських заводах. Запитання є?
Відповісти
Взагалі то запитань і не було )

Як і до заїжджих дешевих горе-гастролерів.

Якщо для Вас Подерв`янський це мистецтво, то Ваш смак, але не привід до сльоз-соплів що Драмтератр відмовив надати сцену андерграудному гуртку.

Якщо завтра до Луцька приїде ПОРНО-театр з Голандії Ви теж будете переживати, що їм не було надано центральну сцену?
Відповісти
- "Що, я не правий? То доведіть! Наш театр напакований сучасним звуковим, світловим обладнанням, підлога сцени, може, найкраща з театрів України, а мо й за межами, фасад – супер, завдяки колосальному ремонту, який відбувся за ініціативи і під пильним наглядом Голови Волинської ОДА Бориса Клімчука, закулісна частина поремонтована і має європейський вигляд, репертуар – вам і не «Снились» такі вистави, «Василісо Єгоровно», а актори і їх виконавська майстерність дадуть фори столичним. І ідеологія театру сучасна, українська – європейського зразка". Цікава цитата, лише рясніє помилками. Напакований - це оснащений, поремонтована - відремонтована, а колосальним ремонт бути не може: колосальний – це те, що вирізняється по величині, значенню, великий (колосальні поклади вугілля), і так далі. В цитаті, як в кривому дзеркалі - усе нутро автора.
- Пане Ластівка, крім того, що ви при кожній вилазці лізете без мила в анал владі, чому б вам не представити фото, де ви поруч з такими світилами, як Степанков, Гаврилюк, чи навіть Клімчук? Це нині практикується, як би, для утвердження визнання. Раджу ще купити в підземних переходах київського метро кандидатську - на всякий випадок. Це дасть змогу викладати в якомусь театральному вузі історію радянського сценічного мистецтва. Як страшилку для молодих поколінь. Все ще попереду, бо ваш театр,справді, "напакований" тим, від чого несе поховальними квітами. Заберіть ще до себе театрала, про якого ви згадуєте в цій цитаті і який створив стільки благ для вашого закулісся. Будете ще під пильнішим його оком.


Відповісти
Підлога сцени, звук і світлове обладнання відремонтованні при владі Ющенка( у Луцьку був Романюк). Фасад ,як написано при владі Януковича-Климчука.Хто б не був керівником театру, завжди має якось домовлятися з любою владою, інакше не буде і театру.Може треба по вашему відмовлятись від грошей і працювати в конюшні?І не зовсім ясно яку театральну ідеалогію ви сповідаїте?
Відповісти
"мій природній генетичний такт" - уважаемый пан Ластивка, ничего что я на русском пишу, у Вас крышу от мании величия не рвет? Если бы жил я не в Луцке, может и поверил бы Вашим сказкам, как говаривал тоже классик, но другой - "не верю".
Відповісти
А хто це -- другой класик? назвеш , канановіч чи знов будеш тупо мовчати?
Відповісти
Для особо одаренных - Станиславский. Кем тут меня уже не называли, вот теперь и канановичем. Уж как-то определитесь.
Відповісти
Не відкидаю таланту, досвіду й здібностей Ластівки. Так, все це у нього є. Але пан Ластівка – диктатор і бабій. До огиди зверхній чоловік. Таким його знає чимало людей. На жаль. І про його молоду колишню дружину, бачу, люди в курсі. Тому не треба видавати себе за святого і до неможливості інтелігентного, пане Ластівко!
Відповісти
ооо, то не я одна начувана про його бабійство і те, як він зіпсував життя хорошій дівчині :(
Відповісти
Посплетничаем?
Відповісти
розвивати тему не хочу, але якби ви знали, про що я говорю, то зрозуміли б мою огиду.
Відповісти
Ира (если я не ошибаюсь), ведь Ваша работа заключается в наполнении сайта новостями или другим материалом, но никак не подробностями из сугубо личной жизни. Если есть что сказать, то публикуйте статьей, а в комментариях мы сами с усами. :)))))))))))
Відповісти
його особисте життя дуууже тісно переплітається з колективом драмтеатру)
Відповісти
Ок, ждем статью на эту тему.
Відповісти
Судячи з текстів, Ластівці дали оцінку розумні опоненти, а він мовчить. Мовчанка - знак згоди з критикою. Аби збити режисеру гостру форму параної, рекомендую йому опрацювати з олівцем і конспектом в руках такі праці: Еріх Фром: «Анатомія людської деструктивності» (особливо розділи «Злоякісна агресія і клінічні випадки некрофілії»), а також «Психоаналіз і етика»; Артур Шопенгауер: «Свобода волі і мораль»; Ф.Р. Вейс «Моральні основи життя». При нагоді підкажу Ластівці, що гордість – це те, що йде зсередини, тобто безпосереднє визнання своєї власної високої цінності, а марнослів’я і пихатість - намагання отримати це визнання ззовні. Йому характерне друге. Воно трактується психологами і психотерапевтами як важкий клінічний симптом. І "Птаха" правий: жінок треба любити, як красиве явище природи, а не задирати їм на спину спідницю при першій же нагоді.
Відповісти
напрасно ви про угро-финнов...типичный мат имеет тюркское происхождение, возникшее после монголо-татарского ига. ...уй Синь Цяо - обычное китайское имя.
Відповісти
цей ластівка просто поц - як сказав би метр Лесь, або "поцувата тварюка"...
Відповісти
Рижисером треба поставити когось з партії ригоналів. Башкаленка чи Проня. То буде толк. Вони забебехають пару постановок про Яника...
Відповісти
Статья написана бескультурным работником культуры. Интеллигент человек никогда не позволил бы себе подобные высказывания. Поэтому Ластивку угро-фины и не приглашают в Москву - не дальше братской Польши достаточно. А "природній генетичний такт, сформований протягом тисячоліть моїми пращурами" свидетельствует о вырождении, а не прогресе. Грустно!
Відповісти
Не "природній генетичний такт", а вроджено-генетичне хамство.
Відповісти
Не "природній генетичний такт", а вроджено-генетичне хамство.
Відповісти
Всім буде суд там, на небі. Комусь за фіно-угорські матюки, комусь за немічних малюків, кинутих напризволяще помирати...

Бог все бачить, пане Ластівко!
Відповісти
Чому мовчить Ластівка? Такий високий політ був, і такак низька посадка... Немає що сказати? Де поділась пиха і "природій генетичний такт"?
Відповісти
Лучше расскажите читателям как вас с позором люди выгнали с Симферопольского театра за свои низкопробные спектакли про голодомор - позор.
Відповісти
1)Спектакль про голодомор поставлен не им.2) В Симферополе этот спектакль не бывал никогда.Так что не пишите бред.
Відповісти
Специально для вас и другим.Семь лет назад театр с спектаклем про голодомор проехал города-Тернополь,Винница,Чернигов,Кировоград,Хмельницкий,Донецк,Луганск,Львов,Черкассы.В этих областях еще и по два районных центра.Критики и тем более возмущенных толп нигде небыло.В конце гастролей с успехом съездили в Одессу.Казус произошел в 2011 году-театр был приглашен на день Памяти жертв голодомора в Измаил и Шевченково Одесской области.В Измаиле спектакль должен был состояться после посвященному дню Памяти голодомора митингу.Приехав театр узнал ,что в театре нет света и не только.Там в рабочее время никого небыло кроме сторожа,который твердил,что света нет,рабочих нет, а где деректриса незнает.Увы не любит теперешняя власть даже такое слово.Митинг прошел подключившись к автономному питанию и театр не уехал , а был до самого окончания.Зато в Шевченково,где местный клуб вмещает больше мест,чем театр в Измаиле прошло не один, а два спектакля.Второй был специально для приехавших с Измаила людей.А теперь судите вы и другие пусть выскажут свое мнение о низкопробности спектакля и о людях якобы изгоняющих с позором.К вашему сведению спектакль поставлен режиссером Сугаком ( которого уже увы нет в живых) в то время, когда в театре незнали вобщк кто такой Ластивка.Ищите правдивый компромат, а не выдуманный.
Відповісти
Однієї статті (якщо це так можна назвати), щоб зрозуміти хто є Ластівка. "Інтелігентно", "гостро", "коротко" і "влучно". Одним словом, справжній діяч культури.
Відповісти
Мені подобається позиційність Петра Ластівки. І у випадку з виступом театру КРОТ погоджуюсь з ним на всі 100%. Такі виступи слід влаштовувати для певної аудиторії у відповідному місці, а не на головній сцені міста без примітки на афіші "18+". А приплітання його особистого життя (нехай місцями й ганебного, погоджуюсь) до цієї історії з Подревянським не має жодного стосунку. Тому рядки про немічних малюків вважаю ударом нижче пояса. Зовсім це тут недоречно і навіть гидко. Майте совість, панове.
Відповісти
Людина, яка всілась в крісло керівника обласного академічного театру, вибравши собі таку стезю, повинна бути на виду в усіх разом з вадами свого життя і характеру, вчинками. Так було, так і буде. Люди про публічних осіб мають знати все і тут немає ніяких пліток. А не публічні люди заробляють собі на шматок хліба в якості продавців в ларьках з цигарками і мийниць міських вбиралень.
Відповісти
"Люди про публічних осіб мають знати все" - гаразд. І що далі? Тепер перед тим, як написати статтю чи висловити свою позицію, він що - мусить принести публічні вибачення за всі свої гріхи, чи як? Що ми тут обговорюємо??
Відповісти
Ні! Не треба його покаяння.Ви за деревами не бачите лісу і думки ваші примітивні, як цегла. Тут вже мова зайшла в русло навіть не про його оцінку Подеревянського, а про честь і совість його самого. Ластівка, як керівник і публічна людина, має дбати про свій авторитет і пам’ятати, що таємне завжди стає явним. Якщо режисер комусь читає довгі лекції у вигляді його не вельми вдалих опусів в ЗМІ, ув’язується в публічний скандал з журналісткою, чим вивертає назовні свою сутність, то він повинен знати громадську думку про себе. Електронні ЗМІ – це дебати, полеміка. Гра в різні ворота. Не забувайте, що винуватцю цієї розмови ввірений великий колектив, який теж формує думку в людей про культуру, життя, мистецтво, його напрямки і т.п.
Відповісти
Коли люди страждають від нестачі фахових знань або мають до когось відразу, часто починають вдаватися до оприлюднення особистих гріхів людини, замість того, аби продовжувати полеміку в ключі власне самої теми, втішаючи себе тим, що їм наче б то є чим крити. Усі ці високорозумні коментарі більше скидаються на чергову можливість кота вхопити ластівку за хвіст. Смішно і жалюгідно. Хоча й вишукано-жорстоко.
Відповісти
Андрію. В світі без таких вишуканих дурнів, як ти, нецікаво жити. Ідіоти теж потрібні.
Відповісти
Твої дописи - відповідь тим, хто не розуміє, чому Ластівка не коментує оце все лайно. Привіт усім психологоподібним - ллючи лайно на інших, не втопіться в ньому самі.
Відповісти
Ластівці немає що сказати, то він під "Андрієм" сам собі пише коментарі. Голову в пісок, як страус, бо обкакався по шию. А хапати за брудний хвіст Ластівку ніхто не збирається.
Відповісти
За інших обставин я міг би оприлюднити і своє прізвище, аби "експерти" з "психологами" зрозуміли, що Андрій - не Петро. Але гідної аудиторії для розмови я на цій сторінці не бачу.
Відповісти
Щодо того, яким має бути справжнє мистецтво,я згоден із Ластівкою. Хоча творчість Подерев`янського очевидно має право на життя,раз є глядачі. Питання інше: навіщо принижувати людину,яка лише виконала свою роботу,яка написала статтю описуюючи події,нікого не осквернила і не образила,а написала правду? Хіба правда-погано? Якщо Ви ображаєте людину,яка говорить правду,то це низько, Пане Ластівко,низько. Пане Ластіко,на Вашому місці,я б не задирав так високо носа і не писав би,що " Моє призвище є бреном",(доречі брендом чого ваше призвище є?)бо сьогодні ти король,а завтра блазень. Якби люди вважали Вас брендом,то висловили б це,а хто сам складає собі оди,той мало чого вартий. Кажуть:"Солодка хвала від ворога", та вочевидь і ворог не хвалить вас,задумайтесь над цим. Собою завжди задоволені лише дурні,а складається враження,що Ви собою задоволений завжди? Ваша пиха,зухвальство і високомірність є ознакою того,що у Вас низький політ душі.У Вас хороші постановки,але є і промахи,то ж не деріться виско,бо хто вище злізе,дужче падає!
Відповісти
Добродію Лесеві Подерев’янському.
Дякую, що не анонімно прокоментували. Ви ж прекрасно знаєте, що таке бренд. Ваше прізвище – теж є брендом, бо є вже знаком митця і фінансовим поняттям, яке захищається законом про авторські права. Ви ж це знаєте. Ну, хіба, у Вас великий і значний бренд, а в мене менший, але ж – бренд. І без дозволу ні Ваше, ні моє прізвище використовуватись не може. То в чім моя нескромність? І чому Ви горді своїм мистецтвом, пишаєтесь ним і не „попускаєтесь”, а мене вирішили „попустити”? Несправедливо. Маю честь запросити Вас на Волинь, до Луцька, аби погуляти в замку Любарта, подивитись виставу одну-другу, поспілкуватись, організувати Ваш творчий вечір без матюків на нашій камерній сцені, якщо Ваша ласка. Проживання, харчування і гостину я Вам гарантую. Прихопіть з собою драматичний твір без матюків. А мо?! Процвітання! (Хотів особисто надіслати листа на Ваш e-mail, але не знайшов. Мій телефон є на нашому сайті http://www.teatr.volyn.ua; e-mail: [email protected])

Андрію Калахану.
Дякую, що коментували не анонімно. Я Вас не знаю і не розумію, чому Ви пхаєтесь до моїх сімейних зв’язків. Суд буде всім брехунам і негідникам, які пхають свої брудні лапи в чужу трагедію.

Києву-Луцьку
Ви так намагаєтесь вкусити і зачепити мене, що аж пальці знать. Не тужтеся... Для Вас: коли я після вистави „Кармен” у Києві розмовляв з Лесем Танюком та Неллі Корнієнко, то чув суперечку між ними про трактування образів, подій і подяку мені за виставу. Більше нікого біля нас не було. А! Це Вам, мабуть, хотілося бути там. Сновидьте. Може збудеться! Свою жовч виливайте деінде – Інтернет не балюра для зливу бруду. А про „Кармен” досить написано. Читайте хоч в журналах, хоч в газетах, хоч в Інтернеті.

Іншим анонімам.
Де Ви набрались жовчі, огидності, брехливого перекручування подій і безпідставних звинувачень? Моя стаття захищає Волинський театр імені Тараса Шевченка від недолугої, непрофесійної журналістки, яка й біля театру нашого не була, а з чужого голосу дозволяє собі похапцем, між іншим, зневажливо мазнути, обгидити мистецький заклад „з колосальним ремонтом”. Так! Я не дозволив театру КРОТ (ви хоч всі поцікавтеся, як звучить повна назва театру) грати вистави з постійним вживанням матюків на Волинській театральній сцені. Так, я не бажаю, не хочу, не дам навколо мене розводити гидотні, незрозумілі для мого народу лайливі вирази. І щасливий з того. Хтось матюкається і цим мою свободу пригнічує, а я не дам матюкатись і хай не зазіхають на мою свободу. І до чого тут „моя колишня молода дружина”, до чого „гестапівські застінки”? У мене дах не їде. Можете переконатись. Приходьте, беріть інтерв’ю і я Вам все розповім докладно, аби не мололи дурниць. Та не всі зразу... А той, хто істерично вимагає, щоб я „негайно відповів!!!” на його токування, хай перший приходить. Я все розповім докладно і про дружин, і про бабійство, про задерті спідниці, і про матюки (я теж думав, що вони тюркського, татарського походження, але – ні! Таки угро-фінського! Волинські історики мене переконали! А до чого приклад китайського імені до тюрків і татар? Просвітіть. Чи для Вас всі монголоїди однаковісінькі? Я думав, вони схожі за ознаками.), і про всяку-всячину. Одна умова: не брехати. Брехуни – це ті ж зрадники, які зраджують і свою душу, і свою родину, і культуру будь-якого народу.
Дякую за підтримку тим, хто неупереджено поставився до моєї статті.
Змініть тему. Га?!
Відповісти
Дивився я у Луцьку в Будинку культури гастрольні вистави театру КРОТ(Киівський революційний ох*енний театр) і ''Василісу'' , і ''Павліка Морозова''. І впевнений,що Подерев'янський дешевий брехун,бо в культурологічних програмах на ТВІ та інших(про театр) бреше про якісь аншлаги,боіться сам назвати відверто назву театру КРОТ(вжисвае ''офігенний''). Тхне дешевизною і від допотопно зроблених спектакликів з паганомовними артистиками і журналістиками, з відверто бездарною режисурою аматора. Не смішіть украінців своім ''мистецьтвом''.
Відповісти