Чи може луцька мерія вказувати, як проводити мирні зібрання?
Тема ПРАВА НА МИРНІ зібрання стає надзвичайно актуальною в нинішніх умовах України.
За два останні роки в нашій державі були заборонені судами 90% мирних зібрань. Таку статистику наводять у Центрі політико-правових реформ.
«Відколи центр проводить дослідження, інтенсивність заборон мирних зібрань зросла в 3,5 рази», - розповів спеціаліст центру Максим Середа газеті «День».
![Чи може луцька мерія вказувати, як проводити мирні зібрання?]( "Чи може луцька мерія вказувати, як проводити мирні зібрання?")
Як відомо, право на мирні зібрання, як і можливість заборони їх судом, в Україні регулюється лише 39 статтею Конституції. Зокрема, стаття гарантує право на мирні зібрання, «про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування». Але слово «завчасно» не пояснює конкретних термінів повідомлення про захід.
Своєю чергою, суди та органи влади, не зважаючи на відсутність законодавчого регулювання термінів, намагаються контролювати і забороняти протести, приймаючи рішення та ухвали, які на думку громадськості є не правомірними.
До прикладу, Вищий адміністративний суд України вважає, що кияни повинні повідомляти про їх мирні зібрання за 10 днів до проведення заходу. Поза визнанням статті 39 Конституції, суд прийняв рішення:
«оскільки, на теперішній час, законодавчо не встановлені строки подання заяви про проведення мирних зібрань, позивач (Київська міська рада – авт.) у своїй діяльності щодо забезпечення недержавних масових громадських заходів правомірно керується Порядком організації та проведення в м. Києві недержавних масових заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, в якому зазначено строк подачі повідомлення про вжиття таких заходів за 10 днів до їх проведення, про що оранізаторами повідомляється виконавчий орган Київської міської ради».
Поки в Україні немає прецедентного права, але враховується судова практика. І таке рішення ВАСУ може бути фатальним для багатьох громадян нашої країни.
Зокрема, дискусійною щодо мирних зібрань є ситуація й у Луцьку. А нині маємо таке. Є рішення виконавчого комітету Луцької міської ради, яким він вніс зміни до свого іншого рішення від 25.12.2008 № 933-1 «Про організацію та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у м. Луцьку».
Зазначу тут, що Луцька міська рада уже порушила ЗУ «Про доступ до публічної інформації», не опублікувавши рішення за 2008 рік на своєму офіційному веб-сайті.
Але повернімося до змін, прийнятих виконкомом влітку минулого року. Один із внесених пунктів до порядку організації мирних зібрань вказує, що «повідомлення про проведення зборів, мітингу, походу або демонстрації надається організатором письмово до Луцької міської ради (на адресу: вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, 43025) не пізніше як за 4 ДНІ до наміченої дати їх проведення».
На противагу цьому депутат Луцької міської ради Андрій Осіпов на профільній комісії Луцької МР запропонував свій проект рішення, згідно з яким термін попередження про мирне зібрання скорочується до 18 годин.
Але ні той, ні інший варіант не є законними на думку багатьох громадських діячів та правозахисників.
Останні, зокрема, керують ст. 39 Конституції, про яку я згадувала вище, а також рішенням Конституційного суду від 19 квітня 2001 року, в якому чорним по білому написано: «Положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення.
Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».
Це проблемне питання будемо обговорювати уже сьогодні, 26 лютого на круглому столі «Чи може Луцька міська рада вказувати терміни попередження про мирні зібрання?»
Далі буде…
Марія Доманська, заступниця голови ВОМГО "Асоціація Молодих Реформаторів"
За два останні роки в нашій державі були заборонені судами 90% мирних зібрань. Таку статистику наводять у Центрі політико-правових реформ.
«Відколи центр проводить дослідження, інтенсивність заборон мирних зібрань зросла в 3,5 рази», - розповів спеціаліст центру Максим Середа газеті «День».
Як відомо, право на мирні зібрання, як і можливість заборони їх судом, в Україні регулюється лише 39 статтею Конституції. Зокрема, стаття гарантує право на мирні зібрання, «про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування». Але слово «завчасно» не пояснює конкретних термінів повідомлення про захід.
Своєю чергою, суди та органи влади, не зважаючи на відсутність законодавчого регулювання термінів, намагаються контролювати і забороняти протести, приймаючи рішення та ухвали, які на думку громадськості є не правомірними.
До прикладу, Вищий адміністративний суд України вважає, що кияни повинні повідомляти про їх мирні зібрання за 10 днів до проведення заходу. Поза визнанням статті 39 Конституції, суд прийняв рішення:
«оскільки, на теперішній час, законодавчо не встановлені строки подання заяви про проведення мирних зібрань, позивач (Київська міська рада – авт.) у своїй діяльності щодо забезпечення недержавних масових громадських заходів правомірно керується Порядком організації та проведення в м. Києві недержавних масових заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, в якому зазначено строк подачі повідомлення про вжиття таких заходів за 10 днів до їх проведення, про що оранізаторами повідомляється виконавчий орган Київської міської ради».
Поки в Україні немає прецедентного права, але враховується судова практика. І таке рішення ВАСУ може бути фатальним для багатьох громадян нашої країни.
Зокрема, дискусійною щодо мирних зібрань є ситуація й у Луцьку. А нині маємо таке. Є рішення виконавчого комітету Луцької міської ради, яким він вніс зміни до свого іншого рішення від 25.12.2008 № 933-1 «Про організацію та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у м. Луцьку».
Зазначу тут, що Луцька міська рада уже порушила ЗУ «Про доступ до публічної інформації», не опублікувавши рішення за 2008 рік на своєму офіційному веб-сайті.
Але повернімося до змін, прийнятих виконкомом влітку минулого року. Один із внесених пунктів до порядку організації мирних зібрань вказує, що «повідомлення про проведення зборів, мітингу, походу або демонстрації надається організатором письмово до Луцької міської ради (на адресу: вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, 43025) не пізніше як за 4 ДНІ до наміченої дати їх проведення».
На противагу цьому депутат Луцької міської ради Андрій Осіпов на профільній комісії Луцької МР запропонував свій проект рішення, згідно з яким термін попередження про мирне зібрання скорочується до 18 годин.
Але ні той, ні інший варіант не є законними на думку багатьох громадських діячів та правозахисників.
Останні, зокрема, керують ст. 39 Конституції, про яку я згадувала вище, а також рішенням Конституційного суду від 19 квітня 2001 року, в якому чорним по білому написано: «Положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення.
Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання».
Це проблемне питання будемо обговорювати уже сьогодні, 26 лютого на круглому столі «Чи може Луцька міська рада вказувати терміни попередження про мирні зібрання?»
Далі буде…
Марія Доманська, заступниця голови ВОМГО "Асоціація Молодих Реформаторів"
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 0
Популярне
