Такої премії в державі ще не було…

З ініціативи Президента України Віктора Януковича буде заснована Державна премія імені Богдана Ступки. Президент доручив Прем’єр-міністру Миколі Азарову до 20 серпня цього року забезпечити підготовку і внесення на розгляд Верховної Ради проекту закону про внесення змін і поправок в Закон України «Про державні нагороди України».

Це − досить приємна новина як для працівників сфери театрального мистецтва, так і численних шанувальників творчості Богдана Сильвестровича Ступки. Такого високого рівня іменної премії для митців сцени в державі не було.

Вважаю, що цей крок Президента – гідна оцінка творчих досягнень видатного українського актора.

Моя театральна доля перетиналася з особистістю Богдана Сильвестровича. На різноманітних форумах, творчих зустрічах, з’їздах Національної спілки театральних діячів України ми часто спілкувалися з ним на теми становлення творчості молодих акторів, розвитку і підтримки сценічного мистецтва в регіонах.

Він був доступним і цікавим співрозмовником. Це кладезь таланту, мудрості керівника і колеги по сцені.



Ми мали велику підтримку і надію на перспективи за часів його керівництва міністерством культури. Йому вдалося зрушити застарілі стандарти розвитку театрального мистецтва.

У колі друзів він з гумором сприймав посаду міністра, бо ніколи в душі не був чиновником.

Він був щирим у спілкуванні, життєрадісним, вмів підтримати застільну розмову, радів за успіхи колег, скромно реагував на похвали. Вони, правда, як і для кожної людини, були йому приємні, але найбільше тішився досягненнями колег. Головне, що вмів підібрати слова, сказати їх у такій інтонації, яка підносить усе твоє творче єство, і тоді воїстину почуваєшся щасливим.

Пригадую торжества з нагоди 70-річчя тернопільського обласного театру, куди була запрошена як колишній провідний актор цього колективу. Тоді прочитала вірш нашої поетеси Надії Гуменюк «Ангел, що продавав крила».

Боже, які я почула слова похвали від Богдана Сильвестровича, здивування і захоплення від цього світлого, як сам ангел, втілення в образ частини нашого життя.

Незабаром, 22 липня, виповнюється сумна річниця з дня смерті Богдана Ступки. Світлої пам’яті Великому Актору сцени ще раз прочитаю кілька рядків цього вірша, який таким захопленням торкнувся його душі.

…Ангел білі крила продавав,
Притиснувши до грудей долоні.
Як йому пекло там! Як пекло…
Як йому там болісно щеміло…
Щось солоне по щоці текло,
І крило налякано тремтіло.

Низько вклоняюся Білому Ангелу Українського театру і вдячна Президенту України за достойне пошанування його пам’яті.