вхід реєстрація
Правила   Реклама   Контакти  
Додати запис

Совкове хамство

Я дуже не люблю конфліктних людей. Намагаюся їх уникати. І страшенно не люблю потрапляти у випадкові конфлікти сама. Колись мені здавалося, що зробити зауваження у маршрутці людині, яка вкрай нечемно себе поводить, – це правильно. Мабуть, так воно і є. Але я намагаюся не втручатися у чужі суперечки і не повчати сторонніх людей. Хто я така, щоб комусь вказувати, як поводитися?

Але коли до тебе зі зневагою ставляться там, де тебе повинні принаймні привітно (не обов’язково щиро) приймати, я терпіти не можу. Ще більш образливо, що ти нічого не можеш довести, якими б аргументами не оперував.

8 серпня сестра попросила допомогти їй вибрати окуляри. Вона вже надивилася оправи у двох оптиках, але з моєю допомогою хотіла визначитися остаточно. Ми спершу пішли в один магазин на вулиці Лесі Українки. Там сестра обміряла все, що зацікавило. Пішли у ще одну оптику на тій же вулиці. Магазин виробничо-торгової фірми «Медсервіс-оптика». Але там нас чекала несподівана неприємність.

Спершу роздивилися, який є вибір, дочекалися, поки продавець обслужить інших клієнтів, а потім сестра попросила показати кілька оправ. Поміряла одну, другу, третю. Дивиться в дзеркало, думає, придивляється, намагається визначитися. Продавець мовчить, нічого не радить. Я прошу: «Покажіть ще цю, дорожчу, і будемо визначатися». Власне у нас було бажання підібрати оправу і замовити окуляри саме в цьому магазині, бо у Луцьку тут найнижчі ціни. Але, на моє здивування, продавець заявила, що не дасть, мовляв, вистачить з вас, вибирайте з того, що вже показала.

Я в шоці! Запитую: «Чому? Ми ж хочемо вибрати. Як нам інакше визначитися?». Пояснюю далі: ми хочемо вибрати таку оправу, яка пасуватиме. І тоді вже замовляти окуляри. Ну, а як інакше? Кажу їй: «Я півтора року тому у вас купувала окуляри. Вибрала оправу, перемірявши все, що мені сподобалося. Відразу пішла до вашого окуліста і визначилися з лінзами».

Але продавчиня одразу накинулася і роздратовано заявила, мовляв, ви прийшли без рецепта і хочете щось вибрати. Причому рецепт був, але, знаючи, що в магазині є окуліст, ми були впевнені, що він допоможе. Я пробую їй це пояснити. Прошу дозволити вибрати оправу, прошу показати одну-єдину, яка нас ще цікавила. Як об стінку горохом. Продавець заявила, що окуліста у них нема і взялася обслуговувати інших клієнтів. Я ще кілька разів попросила показати оправу, зробила зауваження з приводу того, що вона нас не обслужила. Не допомогло.

Сестра ображено каже, що вже нічого не хоче тут купувати. Я розумію, що як звичайний клієнт нічого не доведу. Дістаю журналістське посвідчення. Демонструю, представляюся. Вмикаю диктофон. Кажу: оскільки на звичайних покупців ви не зважаєте, мене ця ситуація цікавить як журналіста. Бо це дійсно так. Продавчиня реагує бурхливо, перебиває, не дає можливості висловитися. Таке враження, що людина тебе просто не чує. Але самоповага не дозволяє мені поводитися так, як вона. Я просто продовжую вимагати того, на що маю право.

– Ви користуєтеся тим, що ви – журналіст! До вас і після вас люди обслуговувалися правильно, а ви починаєте свої права качати! Свої права встановлювати… Я знаю, хто над журналістами… Ви мене не зліть!

– Дайте, будь ласка, книгу скарг!

– У нас немає!

– У вас немає книги скарг? То мені звертатися в інспекцію захисту прав споживачів?

– Добре. Звертайтеся!

– Ну, дайте, будь ласка. Вона у вас є.

– Ви їм розкажете спочатку, як до вас обслуговувалися люди і після вас. А ви починаєте користуватися своїми правами! Чому ви на мене, в три рази старшу жінку, починаєте?..

– До чого тут вік?

Знову прошу дати книгу скарг. Продавець знову каже, що немає. І продовжує розмовляти з іншими клієнтами. Але тепер підкреслено ласкавим голосом.

– Ви негарно ставитеся. Ви починаєте мене лякати своїми журналістськими… Ви що хочете почати зі мною війну? Ви портите мені настрій. Мені, хворій людині. Чому ви починаєте? Я вас гарно обслужила. Я зрозуміла, що ви хочете.

Пробую щось сказати, але продавець мене не слухає і не дає сказати ні слова. Та ще й каже, що я надто багато говорю. Нема слів!

– Ви дуже багато як для журналіста говорите. Я дуже рада, що ви гарно і багато…

– Не повчайте мене, будь ласка!

– А чому ви мене вчите, старшу людину? Ви повинна бути вихована людина.

– При чому тут старша? Ви відмовилися нас обслуговувати.

Тут жіночка зізнається, що директор категорично заборонив давати усе міряти клієнтам. Так, я розумію, це спеціалізований магазин. Так, бувають різні покупці. Але при чому тут ми з сестрою? Що ми зробили чи сказали не так?

Потім продавчиня взагалі почала мене переконувати, що я не представилася і почала її лякати. Та невже? Добре, що є диктофон, який справно працює. Врешті-решт на моє останнє прохання дати мені книгу скарг і пропозицій, виявилося що вона у директора. А він буде на місці завтра.

– Де книга скарг?

– В директора. Тому що дуже багато пишуть таких, як ви! Прийшла дєвочка, бо захотіла посваритися!

– Ні, я прийшла допомогти сестрі вибрати окуляри.

– Зараз дуже важкі клієнти. Книгу скарг дають, якщо дійсно щось не так. А я вас добре обслужила.

Зрозумівши, що сенсу доводити свою правоту немає, я вирішила прийти наступного дня. Але вже до директора. Так і зробила. Наступного дня зайшла, привіталася, запитала, чи є директор. Продавчиня мене відразу впізнала і спрямувала до директора. Йдучи до його кабінету, у слід пролунало зневажливо: «То ця скандалістка!». Нехай.

Знайомлюся з директором. Любомир Ковалишин. Впізнаю його. Колись доводилося брати у нього інтерв’ю. Приємний чоловік. Кажуть, гарний лікар. Переповіла йому ситуацію. Відчуваю, що мені він не дуже вірить, але просто хоче гарно залагодити непорозуміння. Це приємно і мудро з його боку.

«За прилавком сидить спеціаліст. Ви даєте рецепт. Він дивиться, які там розміри. Бо міжцентрові розміри і діоптрії – це важливо. Він дивиться на вас, на зрачки і вже бачить, що вам варто радити, а що – ні. І він вам дає поміряти дві-три оправи, які вам підходять, підказує, що вам пасує. Майстер має сцентрувати центр ока до центру оправи», – спокійно пояснює він.

Гаразд, але чому продавець нам із сестрою цього не пояснювала? А просто «на автоматі» показала мовчки три оправи і відмовилася дати четверту? Чому нічого не порадила? Чому не запитала одразу, які окуляри ми хочемо? А потім просто відмовилася обслуговувати і дати книгу скарг? Чому зневажливо до нас поставилася?

Директор зізнається: місяць тому клієнти зіпсували дорогу оправу і він наказав підлеглим не давати багато міряти. Каже, що продавці тепер бояться давати всі оправи, аби не «залетіти». Переконує: продавець не хотіла нікого образити. Може, й не хотіла, але образила. Директор далі мені заявляє, що не варто було демонструвати журналістське посвідчення, мовляв, «не пантуватися». Дивуюся!

Так, я була із сестрою. Звісно, я заступлюся. Але якби я спостерігала за такою ситуацією зі сторони, то як журналіст маю повне право (і навіть обов’язок) втрутитися і запитати, чому в магазині порушують права покупця. Тільки цього не розуміє ні директор, ні продавчиня.

Коли свого часу я вибирала окуляри і запитувала у людей, що мають проблеми із зором, то мені радили цей магазин, бо там нібито найдешевше в Луцьку. Але кілька людей попереджали: там не завжди привітно ставляться.

У цьому я, на жаль, пересвідчилася особисто. І при великому бажанні я таки не стала писати свої враження у книгу скарг, не звертатимуся в інспекцію захисту прав споживачів. Просто не хочу витрачати на це свій час. Але, може, цей текст читатимуть люди, які працюють у сфері послуг, і для них це стане зайвим нагадуванням, як не треба поводитися. Мені б цього дуже хотілося.

Такі от люди, такий сервіс, такі «права»…
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
Коментарі 51
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Був в цьому магазині все один в один збігається з Вашою пригодою
Тільки до директора не ходив пішов у Віденську оптику :)
Відповісти
Так, дійсно народ там, скажем, не дуже привітний до покупців.
Відповісти
Поясніть убогому, а при чому тут Совок?
Відповісти
при чому тут лягнули совка? Вже 21 рік як кругом патрійота...
Відповісти
А Ви спробуйте помахати "трепортьорським" посвідченням у платному туалеті. Допоможе відразу....
Відповісти
"Дуже" цікаво написано. По-перше, магазин має подякувати за безплатну рекламу, адже так нічого поганого про його продавців все ж тут не було написано. Скажу одне: вочевидь, автор себе занадто любить і майже боготворить. Знаючи людей, як з ними важко працювати, то з вами дуже навіть делікатно поводились. Останнім часом журналісти люблять розмахувати своїми посвідченнями у власних інтересах, а не дійсно по роботі. Просто захотіла дівка "повипендрюватися". В магазині не вийшло довести свою псевдо правоту, але образа ж то залишилась. Вирішила хоч цією оповіддю помститися. Все ясно з вами.
Відповісти
Повністю згідна, в Качан завжди драма. "Я не люблю скандали", саме тому розтягну сварку на 3 дні. Журналісти якось свободу слова сприймають, як вседозволеність.
На відповідь журналісту можу сказати, що коли робиш самій Качан зауваження про не зовсім коректне викладення інформації – вона починає "Совкове хамство". Але це колода у власному оці проти смітинки в чужому. Будь здорова і спокійна.
Відповісти
то все жіночки
Відповісти
Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про ... можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Закон України "Про інформацію".

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
2) належну якість продукції та обслуговування;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця). Закон України "Про захист прав споживачів".
Відповісти
Понти журналюшки.
Тупе зведення рахунків.
Зловживання службовим становищем.
Життєва позиція: "Бойся меня, бойся!", а не то стільки гівна на твою голову...
Відповісти
Ірина права на 101%. В цьому магазині процвітає хамство як норма стосунків. Є люди, які по своїй ментальності ще не виїхали з СРСР. Цікаво, як так можна працювати, якщо на пятачку в радіусі 500м є 15 магазинів оптики, і конкуренти дихають в потилицю? Хамство - воно в крові хамство.
Відповісти
По тексту-"Я дуже не люблю конфліктних людей".
Автор-зразок конфліктності.
Відповісти
Цю бездар Качан ,ще треба виховувати ,щоб неписала таких тупих статей і заголовків.
Відповісти
Интересно, какого информационного издания вытащила Ирина Качан "посвідчення" ?
И второе: является ли Ирина Качан журналистом?
Відповісти
ЩО ВИ НАКИНУЛИСЬ НА АВТОРА??? ВОНА ПОВНІСТЮ МАЄ РАЦІЮ! У нас ще,у багатьох сидить в душі СОВОК - звикли ХАМИТИ,НЕ ПОВАЖАТИ ВСІХ,крім самих себе,за принципом "Я НАЧАЛЬНИК,ти дурак"...ТАКЕ ГАНЕБНЕ СТАВЛЕННЯ,НЕ ТІЛЬКИ В цьому "ПРИСТОЙНОМУ ЗАКЛАДІ":вас можуть ОБЛАЯТИ БУДЬ-ДЕ.ГАНЬБА,всьому колективу цього "ВІДОМОГО"!!!І з таким "БАГАЖЕМ" - ми прагнемо в Європу??? Там,за такий "СЕРВІС",продавчиня,негайно БУЛА Б ЗВІЛЬНЕНА!!! І тоді,в позі "НАПОЛЕОНА" - стояла б перед своїм чоловіком! До речі, а ЧОМУ ЦЕ ХВОРІ,ПРАЦЮЮТЬ в "СОЛІДНІЙ ФІРМІ"??? ХТО ДОПУСКАЄ ХВОРИХ ДО РОБОТИ З ЛЮДЬМИ??? Я не знаю автора,але вона - МОЛОДЕЦЬ,хоча б тому,що НЕ ПОБОЯЛАСЯ БОРОТИСЯ З ХАМСТВОМ, якби не вона,то всі мовчали б...

Відповісти
Використання CAPSLOCK для написання коментарів – перший симптом істерики.
Відповісти
Всю жизнь мєчтала, щоб мені окуляри допомогла підібрати ота стиляга, як на фото. От які три оправи вона мені дасть - з тих і виберу.
Відповісти
Де хамство? У самій статті написано, що "відмовили". Я б таку теж відмовилась обслуговувати. Танцюєш біля них,обслуговуєш, як принцес,а вони сідають на голову. Починайте боротись з хамством з себе!!! Молоді люди, ще життя попереду можливо щось і навчить.
Відповісти
Степан! А ти не є той самий "автор"? Щось мені підказує, що ви одне лице в тих же штанцях, тільки з різним іменами.
Відповісти
Можемо познайомитись,але...з ким? Ти,НІКЧЕМО,навіть боїся себе назвати,це значить,що ТИ БОЯГУЗ!!! Бо ти і Є "ШІСТКОЮ" тієї знаменитої продавчині...Автором я ніколи не був і,з задоволенням ЧИТАЮ ВСІХ АВТОРІВ і,не тільки ВОЛИНЬПОСТУ (його також поважаю),особисто не знайомий з Іриною.Для того,щоб поважати чи не поважати людину-НЕ ОБОВ*ЯЗКОВО її знати особисто-достатньо прочитати її матеріали.Але принижувати та ОСКОРБЛЯТЬ - великого розуму НЕ ТРЕБА.Це видно з твого звертання до мене - ти ж мене НЕ ЗНАЄШ?! Але так тебе "НАВЧИЛИ З МАЛКУ"! ОЧЕВИДНО ТВОЯ ВЧИТЕЛЬКА - та ж, знаменита ПРОДАВЧИНЯ-ХАМКА!!! "Дякую" тобі,БЕЗІМЕННА ХАМКО! ЗВЕРТАЮСЬ ДО АВТОРА - ІРИНО,ЯК ЗВАТИ продавчиню,що так ПОКАЗОВО стоїть(руки в боки)- СТРАНА ДОЛЖНА ЗНАТЬ СВОИХ ГЕРОЕВ!!!
Відповісти
Можу підтвердити, що Степан - це явно не Ірина. Таким почерком з виділенням великими буквами окремих слів, один шизонутий пише про русинів і Тимошенко під усіма статтями. Ірина так не змогла б.
Відповісти
Точно.ПРАВДА УКРАИНЫ називається.
Відповісти
ПОВТОРУЮ: Я не знайомий з Іриною,але це все попереду... А доля русинів і Тимошенко - мене ніколи не цікавила!Про це все нехай піклуються ті,хто в цьому зацікавлені: про русинів, історики,а про ЮЛЮ - ЗГРАЯ КДБістів (з погонялом ШУШВАРОК) та ПРовокатори,котрі і посадили ЮЛЮ і впевнені,що вони герої.Це ж ваш "фюрер-вождь",з поганялом ХАМ,обзивав народ КАЗЛАМИ та дав команду ФАС,патрійоту російському КАЛєсніченку назвати мільйони людей,ФАШИСТАМИ!!! Гордись своїми ЄДІНОМИЩЛЄННІКАМІ,знаменитий ти наш ШУШВАРКУ!!! Навіть твоє ім*я,як бачиш,я написав з великої букви.ПРОЩАЙ, як кажуть:ХАЙ БОГ ДАСТЬ,ВДВІЧІ БІЛЬШЕ ТОБІ,ТОГО,ЩО ТИ ДАВ МЕНІ!!!
Відповісти
Лілія, "Танцюєш біля них,обслуговуєш, як принцес"??? ви взагалі уважно читали статтю? чи можливо ви - родичка цієї пані продавчині?
Відповісти
Качан не журналист. Это подтвердила и милиция и спілка журналістів де і не чули про таку Качан!!!
Відповісти
Хочу таку роботу, як у Качан!!! Півдня (робочого!!!) вибирала для сестри товар, півдня розмовляла з директором. А скільки пішло часу на о ту писанину?
Відповісти
Завтра пойду в ту оптику, переберу все возможные оправы и вытрахаю ей все мозги, ну так для профилактики))))
Відповісти
Отпишись, что из этого вышло, желательно с фото.
Відповісти
В коментарях ніколи ще нічого путнього не було. Тільки срач. Бидло нехай терпить зневажливе ставлення до себе. Бо на те воно і бидло. Воно таким є й інакшим вже не буде. І саме це бидло намагається нав'язати свою гнилу, бидлячу систему тим, хто з нею не погоджується. Бидло нічого кращого тут не напише - тільки, даруйте, обсиратиме журналіста за те, що той підняв тему, яка "порочить" його честь. А на місці журналіста міг бути будь-хто. І міг так само написати про зневажливе ставлення до клієнта в Колонці автора. Качан - не Качан - немає значення. Тільки комусь же саме Качан спокою не дає. Я - не за Качан. Я - за те, щоб таке бидло як продавець і власник скрізь обслуговували так само, як обслуговує воно.
Відповісти
Згідна з вами. Хамити Ірі не мали права, але використовувати видання, де працюєш, для помсти так само не професійно, як і ставлення продавщиці. Де гарантія що завтра ваші фото не будуть тут серед літрів бруду, бо ви чимось не вгодили пані Качан? Хай бореться з кривдниками за допомогою законів і відповідних служб, а не плітками і приниженнями. Журналісти такі ж люди, як і ми. Але вважають, що мають більше прав через папірець, де пише, що вони журналісти.
Відповісти
До ввічливого клієнт бидла ,що Качан,що клієнт хворі люди,або родичі.
Відповісти
Пані, Ірино, при всій повазі до Вас, де Ви взяли "журналістське посвідчення". Ви працюєте ще десь окрім луцького інтернет-сайту ВолиньPost? Якщо ні, то його у Вас нема. ВолиньPost не є засобом масової інформації! Відповідно, посвідчення працівників є звичайною "фількіною грамотою" і не запезпечує Вам жодних прав, гарантованих законами та положеннями про журналістику. Якщо Ви член НСЖУ, тоді перепрошую. Але нівіть, якщо Ви маєте справжнє посвідчення журналіста, то "понтуватися", як написали вище, зовсім необов"язково. І не кажіть, що у журналіта 24-годинний робочий день. Якщо Ви не на роботі (а це зрозуміло зі статті), то разом з пред"явленням посвідчення у Вас повинно бути завірене редактором видання відкріплення, яке засвідчує виконання Вами редакційного завдання в позаробочий час. Так, з Вами повелись некоректно. Ви маєте повне право описати це як журналіст і звернутися до дирекції закладу як журналіст. Але в конкретному випадку представлятися журналістом є неправильно. А так, це виглядає, як джинса. Я Вам симпатизую, однак це просто емоції. Успіхів Вам на журналістській ниві.
Відповісти
"завірене редактором видання відкріплення, яке засвідчує виконання Вами редакційного завдання в позаробочий час" ))))))))))))))
Відповісти
У вас звісно такого нема. Звідки вам про це знати, якщо ви не ЗМІ? Це є НОРМАЛЬНА редакційна практика справжніх ЗМІ. А вам накажуть гавкнути на Палицю - гавкаєте. Знайдете проблем на свої зади і редакція тут нідочого. Бо, виявляються, що не ЗМІ. Отримати офіційний статус слабо?
Відповісти
"Гюльчатай открой личико"(с)
Відповісти
А якщо у місті НП, то ви також без відкріплення відмовляєтеся працювати?
Відповісти
Теж не розумію до чого тут "совок"? Це не совкове, а вже 21 рік, як українське, потрібно вже це визнати врешті решт, а не все і завжди списувати на "совок". А хамство і зверхність в магазинах справді дістали. І цю тьотю-продавця не потрібно захищати - її обо"язок дати приміряти клієнту хоч сто оправ, якщо він того бажає, така її робота. А аргумент, що не дамо, бо вже раз зіпсували виглядає, якось дивно,ненавмисне пошкодження товару неприємний нюанс, який трапляється в торгівлі будь-чим. Хай директор тоді почне продавати те, що ні за яких обставин не зіпсується, якщо знайде таке.
Відповісти
В минулому році, моя дитина ,якій 11 років, сама собі вибрала оправу до окулярів, магазинчик "Оптика" був біля супермаркету "Край", що на вул. Шевченка, зараз уже здається його там нема. Так от продавець порадила одинадцятирічній дитині, що їй пасуватиме і дозволила все що мала хотіла поміряти. В результаті дитина вибрала, а ми наступного дня купили оправу за 400 грн.,хоч і дорого, але були раді тому, що мала нарешті погодилась на окуляри,які їй необхідно носити, бо ніяк не могли вмовити.А уявляю якби дитина потрапила до такої бой-баби, як ця на фото.
Відповісти
400 грн дорого ???
Не смешите людей
Відповісти
Для мене дорого. І нічого смішного не бачу. А всякі аноніми, які сховавшись за моніторами і обравши собі безликі ніки, прагнуть показати всім які вони багаті, круті та успішні всюди, починаючи від бізнесу та закінчуючи сексом - давно не новина і враження не справляє ніяк.
Відповісти
Іринка умнічка, що не відступила, а захистила свої права. А в людей які звинувачують Іринку хочеться запитати лише одне: Ви хоча б раз були закордоном??? Раджу з"їздити, просто так, щоб навіть порівняти сервіс обслуговування...
Повірте, ви будите сильно здивовані від побаченого.
Відповісти
Ірино, дякую за публікацію. Так воно і є. На собі випробувано, бо саме в тій оптиці купую окуляри. Кілька днів торму прийшла замінити скельця на "сильніші". Замінили. Але в пакуночку, куди вклали мій рецепт і безпосередньо окуляри, старих скелець (цілих) не виявилося. Якось одразу не зреагувала, второпала днем пізніше. З"ясовувати, куди вони поділися не пішла. Думаю, а чи не поставлять їх комусь іншому? Тому варто бути уважнішими. Дійсно, совдепія. Єдине, що ціни - демократичні. Як показує практика, і за сервіс треба платити.
Відповісти
А ще пару раз бачив як такі тьотки по 100кг і більше люблять у маршрутках пройтися по ногах молодих дівчат і потім говорять, що молодь не є вихована, бо каже "відступіться з моєї ноги", а той бегемот навпаки - ще більш наступає
Відповісти
А туалет в адм. президента фотографували за редакційним завданням, чи по натхненню?
І друге-кому показували трьопортерську посвідку?
Відповісти
Однозначно там тетя отмороженная работает, только вот Ирочка не пойму при чем здесь совкове хамство, ты судя по возрасту судить не можеш какое в совке хамство было, для красного словца звучит дико, потому ,как при совке, как ты изволила выразится все-же народ культурнее был.
Відповісти
А можна фото у повний зріст автора, щоб у інших магазинах її упізнавали і давали відкоша, як ця продавщиня. Правильно зробила, не побоялась репортьорської бумажки і відшила.
Відповісти
добре, що є публікація, тому що це єдиний вихід у цій ситуації - сервіс має бути на належному рівні, а у продавця така робота.
Відповісти
Усміхатися, показувати товар, які б не були клієнти:)
Відповісти
Шановні! Для чого писати негативні коментарі в сторону автора, відкрито хамські, якщо ви не були в ті
Відповісти
Гарна стаття! До речі багато і так само цікаво про хамство пише у третьому україномовному журналі Експеримент www.experyment.com.ua
Відповісти
Аналогічна ситуація і з магазином Бегемот,що По в.Лесі Українки 35а у Луцьку. Працюють без реестраційних свідотств,без куточка споживача,не надають необхідної та достовірної інформації про товари та підприємця,примушують купувати непотрібний дефективний товар.У відповідь на вимогу подати книгу скарг цинічно Самовпевнено та нагло відмовляють.Мовляв скаржтесь,ми над законом.
Відповісти